Справа № 369/12525/19
Провадження № 2-зз/369/55/25
20.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві спільну заяву позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/12525/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із спільно-нажитого майна та про повний розподіл будинковолодіння, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляді перебувала цивільна справа № 369/12525/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із спільно-нажитого майна та про повний розподіл будинковолодіння.
16 вересня 2025 року до суду надійшла спільна заява позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/12525/19.
Свої вимоги мотивували тим, що під час розгляду судом цивільної справи № 369/12525/19 судом було накладено обтяження (заборону відчуження) на майно. Станом на 16 вересня 2025 року обставини, що стали підставою для обтяження відпали, у зв'язку із чим сторони просять зняти обтяження з нерухомого майна, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2025 року подану заяву передано на розгляд судді Фінагеєвій І.О.
Згідно копії журналу переміщення справ та запису переміщення справ, цивільну справу № 369/12525/19, передано судді Фінагеєвій І.О. 10 жовтня 2025 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляді перебувала цивільна справа № 369/12525/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із спільно-нажитого майна та про повний розподіл будинковолодіння.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із спільно-нажитого майна та про повний розподіл будинковолодіння було відмовлено.
16 вересня 2025 року до суду надійшла спільна заява позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/12525/19, оскільки станом на 16 вересня 2025 року обставини, що стали підставою для обтяження відпали.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.
Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 158 ЦПК України.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Згідно з частинами 7, 9, 10, 13 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в пункті 10 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (зі змінами), заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Так, перевіривши матеріали цивільної справи № 369/12525/19 судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні процесуальні рішення у вигляді ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, а заявники жодних достовірних відомостей про наявність вжитих судом при розгляді даної цивільної справи будь-яких заходів по забезпеченню позову не надали.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 13 ЦПК України).
На підставі викладеного, суд позбавлений можливості розглянути заяву про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України, з огляду на відсутність будь-яких доказів того, що такі заходи забезпечення позову розглядались судом під час розгляду даної цивільної справи та були вжиті відповідною ухвалою суду, у зв'язку із чим, підстави для задоволення такої заяви відсутні.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 158 ЦПК України ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 153, 158, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні спільної заяви позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/12525/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із спільно-нажитого майна та про повний розподіл будинковолодіння, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА