Справа № 367/11324/24
Провадження №2/367/2654/2025
Іменем України
01.12.2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Лещенко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 22 листопада 2007 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 469/П/РП/2007-840, на підставі якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти на суму 105710 доларів США.
22 листопада 2007 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язалася перед банком відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх її зобов'язань перед кредитором у повному обсязі за кредитним договором № 469/П/РП/2007-840.
05.08.2020, за результатами відкритих торгів, між ПАТ КБ «НАДРА» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 469/П/РП/2007-840 (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо).
30.09.2020 між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений договір № GL48N718070_blank про відступлення права вимоги. За умовами цього договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, зокрема за кредитним договором № 469/П/РП/2007-840 (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо), укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «НАДРА» та договорами забезпечення.
Внаслідок прострочення відповідачами сплати заборгованості за кредитним договором № 469/П/РП/2007-840, виникла заборгованість, яка складає 4304,89 дол. США, а тому звертається з даним позовом до суду.
22 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Брайт Інвестмент», та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 469/П/РП/2007-840, згідно з п.1.1 якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 105710 дол. США 75 центів в порядку і на умовах, визначених цим Договором за програмою "Нове житло". Строк, на який надано кредит, до 19 листопада 2027 року.
Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,39 % на місяць. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п.1.3.1 Кредитного договору).
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, позичальник укладає з банком у зазначені нижче строки наступні договори:
в день укладення цього Договору - Договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу цінних паперів, за умовами якого позичальник передає банку в заставу майнові права, згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів № М119-К 2; 30-Б/09 від 28.09.2007, за згодою сторін 584390,04 грн, що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день прийняття цінних паперів у заставу складає 115720,80 доларів США;
в день зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах позичальника, відкритий у ВАТ КБ "Надра", як зберігача, Договір застави цінних паперів, за умовами якого позичальник передає банку в заставу цінні папери (облігації), придбані на підставі Договору купівлі-продажу цінних паперів № М119 К 2; 30-Б/09 від 28.09.2007;
протягом 3-ох робочих днів з моменту повідомлення позичальника про факт реєстрації прав власності на нерухоме майно, у порядку передбаченому законодавством, діючому на момент реєстрації, але не пізніше 30 днів з моменту здійснення операції по списанню цінних паперів, зазначених у п. 1.2 цього Договору, з рахунку, відкритому у ВАТ КБ "Надра", з метою погашення цінних паперів в обмін на документ, що підтверджує право власності позичальника на нерухоме майно, нотаріально оформлений Договір іпотеки нерухомості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,18 метрів квадратних, яка складається з 2 кімнат на 10 поверсі.
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, банк укладає з ОСОБА_2 договір поруки в день укладення цього Договору (п. 2.1, 2.2 Договору).
Надання кредиту проводиться шляхом: зарахування на поточний рахунок обраного тарифного пакету при наявності належним чином оформленої заяви на переказ готівки, сума у якій зазначена у валюті України гривнях; видача готівки позичальнику через касу банку при наявності належним чином оформлено заяви на переказ готівки, сума у якій зазначена у валюті України - гривнях (п.3.1 Кредитного договору).
Згідно з п.3.3.1-3.3.4. умов Договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1189 доларів США. Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по кредиту щомісячно до 10 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця. У випадку, коли позичальник до 10 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 12 число поточного місяця не була погашена заборгованість позичальника, банк починаючи з 13-го числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим Договором. Кінцевий термін повернення крдиту - 19.11.2027.
Відповідно до п.4.2.4 укладеного Кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімально необхідний платіж у термін, визначений п.3.3.3. цього договору, а також якщо не оформлено договір іпотеки,що визначений у п. 2.1.3 цього Договору, у строк, визначений у цьому Договорі.
Згідно з п.5.2. Кредитного договору у випадку прострочення виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.3 цього Договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
22.11.2007 між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки (далі - Договір поруки), згідно з п. 1.1- 1.4 якого ОСОБА_2 поручається перед банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 469/П/РП/2007-840 від 22.11.2007, в тому числі повернути до 19.11.2027 кредит у сумі 105710,75 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 12,39 % річних; сплатити інші платежі, передбачені Кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).
Поручальник відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник та поручитель відпвідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні Позичальником зобов'язань в цілому.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.
Згідно з п. 3.1 Договору поруки сторони встановлюють, що Поручитель у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, виплачує кредитору пеню від загальної суми заборгованості позичальника по кредитному договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення з дня виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість позичальника.
05.08.2020 між Публічним акціонерним товариством «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги в тому числі і за Кредитним договором № 469/П/РП/2007-840 від 22.11.2007. Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ПАТ КБ «Надра», включно і за кредитним договором №469/П/РП/2007-840 від 22.11.2007.
Згідно з Договором про відступлення права вимоги № GL48N718070_blank_01 від 3009.2020 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» право вимоги за Кредитним договором №469/П/РП/2007-840 від 22.11.2007, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області про відкриття провадження у вищевказаній цивільній справі постановлено розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк.
Відповідач в установлений судом строк не подав заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Відзив на позовну заяву у встановлений строк суду не надав.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно зі ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, зокрема не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.16ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст.626,628,638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків . Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України«Про банкиі банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Водночас вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як передбачено до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Як зазначено вище 22.11.2007 між ВАТ КБ «Надра» правонаступником якого є ТОВ «Брайт Інвестмент» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №469/П/РП/2007-840, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 105710 дол. США строком користування до 19.11.2027, зі сплатою процентів в розмірі 12,39 % річних. Також 22.11.2007 між ВАТ КБ«Надра» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки.
На момент підписання ОСОБА_1 . Кредитного договору №469/П/РП/2007-840 від 22.11.2007, а також на момент підписання ОСОБА_2 . Договору поруки відповідачі розуміли, що підписують та укладають договори на зазначених у них умовах, тобто досягли згоди з усіх істотних умов договорів. Додаткових вимог щодо умов спірних договорів не заявляли, не оспорювали їх та в подальшому виконували умови, передбачені договорами.
При цьому, спірний Кредитний договір № 469/П/РП/2007-840 від 22.11.2007 містить інформацію про щомісячний мінімально необхідний платіж на погашення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, на яку відповідачка погодилася при укладенні спірного кредитного договору.
Враховуючи обізнаність відповідачки ОСОБА_1 про розмір щомісячного погашення за користування кредитом, при підписанні договору, вона мала об'єктивну можливість оцінити доцільність отримання кредиту на запропонованих банком умовах. При цьому за умови дотримання позичальником усіх положень кредитного договору, ануїтетні (фіксовані) платежі є незмінними.
Враховуючи отримання кредитних коштів відповідачами, неповернення отриманих коштів та нарахованих відсотків згідно вказаних вище договорів ні позичальником, ні поручителем, тому наявні підстави для стягнення коштів згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, що станом на 20.05.2024 складає 5304,89 дол. США.
Матеріалами справи встановлено, що 22.11.2007 ВАТ КБ «Надра» надало відповідачці ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті доларах США в межах повноважень Банку щодо здійснення валютних операцій на підставі банківської ліцензії, виданої НБУ ВАТ КБ «Надра» № 21 від 23.08.2002 та письмового дозволу на здійснення окремих операцій від 04.11.2005 №21-2, тобто, на час укладення оспорюваного Договору Банк мав дозвіл на право здійснювати операції з валютними цінностями і мав право здійснювати діяльність з надання кредитів в іноземній валюті.
Зазначене також підтверджується Листом НБУ №27-0020/1996 від 09.01.2025.
Щодо наявності у ВАТ КБ «Надра» письмового дозволу Національного банку України на здійснення валютних операцій, у тому числі з надання кредитів в іноземній валюті у період з 01.01.2008 до 01.10.2013. У 2008-2013 роках відповідно до вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України, банки мали право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу, генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, виданих Національним банком України, які у вказаний період неодноразово переоформлювались банками у зв'язку із зміною порядку ліцензування банківської діяльності.
Отже, банк мав право здійснювати операції з валютними цінностями, в тому числі й з розміщенням іноземної валюти на валютному ринку України у вигляді надання кредитів фізичним особам в іноземній валюті, тому погашення валютного кредиту та відсотків за валютним кредитом, які є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима відбулося і на тіло кредиту і на відсотки.
Тому суд вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним доказом, який узгоджується з умовами кредитного договору та додаткових угод до нього, з якого вбачається заборгованість за тілом кредиту, нараховані відсотки, загальна сума платежів по кредиту, залишок нарахованих і не сплачених відсотків за користування кредитом, який у загальній сумі становить 5304,89 дол. США та пеня за прострочення сплати мінімального платежу в сумі 209156,96 грн.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачами не надано.
У постанові Верховного Суду від 12.10.2020 у справі №522/25959/15-ц вказано, що аналізуючи положення статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті3, частина третя статті509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Подібний правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду України від 11.09.2013 у справі № 6-40цс13 та від 16.12.2015 у справі №6-2766цс15 .
Слід зазначити, що статтею 18 Закону України«Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.
При розгляді даної справи відповідачі не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам закону.
Як було зазначено вище, 22.11.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Статтею 554 ЦК України встановлено у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 ст. 546ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.553ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 у справі № 539/3885/15-ц, від 14.06.2021 у справі № 760/15275/19.
Оскільки факт отримання відповідачами кредитних коштів не спростований та об'єктивно підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості, відповідачі належним чином свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконали, а також врахувавши, що поручитель, взявши на себе в добровільному порядку обов'язки по забезпеченню належного виконання позичальником взятих за умовами кредитного договору обов'язків, їх не виконали, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №469/П/РП/2007-840 від 22.11.2007 року в сумі 5304,89 дол. США по тілу кредиту і нарахованих відсотках.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір, що був сплачений банком при зверненні до суду відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в рівних частках в розмірі 2511 грн, тобто по 1255,5 грн із кожного.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 84, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором №469/П/РП/2007-840 від 22.11.2007 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , станом на 20.05.2024 у розмірі 5304 (п?ять тисяч триста чотири) долари США 89 (вісімдесят дев'ять) центів.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2511 (дві тисячі п?ятсот одинадцять) гривень, тобто по 1255 (одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок із кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент», місцезнаходження:49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ЄДРПОУ 43115064;
відповідач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: О.В. Лещенко