Справа № 363/2103/25
Провадження № 2/366/576/25
/заочне/
2 жовтня 2025 року селище Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді -Гончарука О.П.,
за участю секретаря -Іванової І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Іванків матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
18.04.2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останньої на їх користь суму заборгованості у розмірі 37929,79 грн, судовий збір 3028,0 грн та витрати на правову допомогу 13000,0 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 30.08.2021 відповідач звернувся до первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»), з метою надання грошової позики, у зв'язку з чим підписав договір позики №75135748 та ознайомився з текстом правил надання грошових коштів у позику, повністю погодився на умови договору позики. ОСОБА_1 отримала позику у розмірі 9362,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . 03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено Договір №4633786 у розмірі 1000,0 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 . Умов договору щодо порядку повернення запозичених коштів не виконала, допустила порушення зобов'язання.
27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75135748.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75135748.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №75135748.
26.01.2022 було укладено договір №26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4633786.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4633786
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4633786.
Тому, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37929,79 грн., з яких 10362,0 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 27106,46 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 290,0 - заборгованість за комісіями, 149,79 грн. - інфляційні збитки, 21,54 грн. - нараховані 3% річних.
Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року прийнято до свого розгляду та відкрито провадження у справи, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії ухвали суду подати відзив на позовну заяву у відповідності до статті 274 ЦПК України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (штрих-код Укрпошти 0610260563095), проте, відповідно до зворотнього повідомлення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву. Відзив на позов надано до суду не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних відносин, докази, на підставі яких встановлені обставини справи.
Судом встановлено, що відповідно до договору позики №75135748 від 30.08.2021р., який укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , позикодавець зобов'язався передати відповідачу грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, а відповідач зобов'язався їх повернути та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням вказаного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, погодився, що до моменту підписання договору позики він вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику. Відповідно до договору позики сума позики становить 9362,0 грн, строк позики (строк договору) - 30 днів, стандартна процентна ставка (базова) - 1,99% в день, знижена процентна ставка - 0,80% в день. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 4rP7M3W9oC.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту, яка є додатком №1 до договору позики №75135748 від 30.08.2021р., загальна вартість кредиту за 30 днів складатиме 11597,65 грн.
Відповідно до правил надання грошових коштів у позику, зокрема розділу 6, визначено порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 21.05.2024 №21/05-2024-2/ТНПП первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання перед відповідачем за договором позики №751357548 від 30.08.2021р. виконало та надало йому кредит в сумі 9362,0 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 від 30.08.2021, номер платежу 6376594320194654925301391.
03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №4633786, відповідно до умов якого, Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк 15 днів з 03.11.2021 (строк кредитування) надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 1000,0 грн., а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користувания кредитом (далі плата) у термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користувания кредитом (дата платежу): 18.11.2021р. та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надасться з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно п.1.5. Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 590.00 грн. в грошовому виразі та 7,955,324.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору, а саме комісію за надання кредиту в розмірі 290,0 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 % від суми кредиту одноразово, та проценти за користування кредитом: 300,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користувания кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 1590,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 Договору).
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахувания процентів визначені п.п.2.2.2.3 цього Договору.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12.12.2024 ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання перед відповідачем за договором позики №4633786 від 03.11.2021р. виконало та надало йому кредит в сумі 9362,0 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 від 03.11.2021, номер операції 7dfeaca7-341a-4b89-8b80-15b8660c92d7_637715172996304496 у розмірі 1000,0 грн.
Умов договорів щодо порядку повернення запозичених коштів відповідач ОСОБА_1 не виконала, допустила порушення зобов'язання.
27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75135748.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75135748.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №75135748.
26.01.2022 було укладено договір №26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4633786.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4633786
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37929,79 грн., з яких 10362,0 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 27106,46 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 290,0 - заборгованість за комісіями, 149,79 грн. - інфляційні збитки, 21,54 грн. - нараховані 3% річних.
Відповідно до детальної виписки ТОВ «Вердикт Капітал» за особовим рахунком відповідача ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 1000,0 грн, за період з 26.01.2021 по 23.02.2022 не здійснила жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитом, заборгованість станом на 10.01.2023р. становить 6040,00 грн.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 , отримала кредит у розмірі 9362,0 грн., за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 не здійснила жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитом, заборгованість станом на 10.03.2023р. становить 31889,79,00 грн.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1 ст. 633 ЦК України).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за договором споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за договором споживчого кредиту застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті договору споживчого кредиту.
Кредитний договір укладається у письмовій формі,кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У ч. 1 ст. 612 ЦК України вказано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання договору споживчого кредиту в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредиту» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Щодо позовних вимог суд дійшов наступних висновків за результатами розгляду.
Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем 30.08.2021 укладено договір №75135748 позики, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 9362,0 гривень, зі стандартною відсотковою ставкою - 1,99% в день, зниженою відсотковою ставкою - 0,80% в день, строком кредиту 30 днів.
Підписавши 30.08.2021 договір позики, відповідач погодився на умови правил надання грошових коштів у позику, взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
За договором споживчого кредиту 30.08.2021 позивачем зараховані кредитні кошти у розмірі 9362,0 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Разом з тим, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 03.11.2021 укладено договір №4633786 споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000,0 гривень, на строк 15 днів, тобто до 18.11.2021р., з процентною ставкою 7,955,324,00 відсотків річних.
Судом встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, належно не виконував зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом, матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості відповідачем. Розрахунком заборгованості підтверджується розмір заборгованості, яка станом на 18.04.2024 (як зазначає позивач, на день формування позовної заяви) становить 37929,79 грн., з яких 10362,0 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 27106,46 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 290,0 - заборгованість за комісіями, 149,79 грн. - інфляційні збитки, 21,54 грн. - нараховані 3% річних.
Факт отримання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем не заперечувався.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 37929,79 грн., з яких 10362,0 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 27106,46 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 290,0 - заборгованість за комісіями, 149,79 грн. - інфляційні збитки, 21,54 грн. - нараховані 3% річних.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та судового збору суд приходить до наступного висновку.
Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн, надавши: договір про надання правничої допомоги №01-07/24 від 01.07.2024 між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», заявку про надання юридичної допомоги №55 від 01.03.2025 що є додатком №1 до договору про надання правничої допомоги №01-07/24 від 01.07.2024, витяг з акту про надання юридичної допомоги від 31.03.2025р.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на предмет позову, його ціну, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг, з урахуванням переліку послуг, що був визначений сторонами договорі та у акті наданих послуг, кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою) суд вважає, що заявлені витрати представником позивача не відповідають критерію розумності, не співмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.
Водночас, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №0514620021 від 16.04.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Оскільки суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, то судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,0 грн, понесені позивачем, слід стягнути з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 279, 280, 282ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133 м.Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306) заборгованість за кредитними договорами №75135748 від 30.08.2021, №4633786 від 03.11.2021р. у розмірі 37929,79 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,0 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ- 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: О.П. Гончарук