Справа № 366/2679/25
Провадження № 2/366/910/25
5 листопада 2025 року Іванківський районний суд Київської області у складі судді Гончарука О.П. за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванків в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Харитончук Євгенія Валеріївна до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, в якому просить суд визнати за ним право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (загальною площею 77,5 м?, загальна житлова площа 47,0 м?) в плані під літерою «А»; прибудова, в плані під літерою «а»; літня кухня, в плані під літерою «Б», сарай, в плані під літерою «В»; колодязь, в плані під номером АДРЕСА_2 ; ворота, в плані під номерами 4,5; огорожа, в плані під номерами 6,7.
Вимоги мотивує, тим, що у 1964 році позивач за власні кошти побудував житловий будинок загальною житловою площею 47 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У даному будинку все життя проживав він та його родина. 17.07.2025 року позивач звернувся до державного реєстратора Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області із заявою про проведення державної реєстрації належного йому майна, а саме: житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка розташована під даним будинком. Рішенням державного реєстратора Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області Іваненка Р.В. №799946646 від 17.07.2025 року позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв'язку з тим, що ним не було подано документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на нерухоме майно. У зв'язку з тим, що станом на 1964 рік, коли позивачем було побудовано житловий будинок в якому він проживає та зареєстрований, не було вимоги про його обов'язкову державну реєстрацію, він не звертався до відповідних органів для її проведення, при цьому, після звернення із заявою про проведення державної реєстрації його прав, як власника на даний житловий будинок, йому державним реєстратором було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, позивач, для захисту порушуваних прав, висушений звертатись до суду із даним позовом.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 22 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Позивач звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити повністю.
Відповідач - представник Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області подали заяву про розгляд справи без представника селищної ради, ухвалити рішення на розсуд суду.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З наданих доказів, встановлено такі факти і обставини:
Судом встановлено, що рішенням державного реєстратора Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області Іваненка Р.В. №799946646 від 17 липня ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв'язку з тим, що ним не було подано документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка розташована під вказаним будинком.
Згідно листа №855 від 08 травня 2025 року КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» інвентаризаційна справа на об'єкт нерухового майна за адресою: АДРЕСА_1 в архіві підприємства не зареєстрована та право власності в БТІ не реєструвалось.
Згідно довідки Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області №02-17-10 від 17.01.2020 року убачається, що згідно запису в погосподарській книзі №8 Заруддянської сільської ради на 2016-2020 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 дійсно зареєстровано будинок та земельну ділянку, площею 0,2500 га. Для обслуговування житлового будинку і господарських будівель у АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 .
З довідки виданої виконкомом Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області №147/1 від 12.08.2025 року встановлено, що згідно запису в погосподарській книзі №8 с.Калинове на 2021-2025 роки, за особовим рахунком № НОМЕР_2 зареєстровано будинок за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач не може оформити право власності на будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 380 ЦК України житловий будинок є об'єктом права власності.
У статті 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до положень чинного на той час ЦК УРСР 1963, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за №11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року за 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться у сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, у тому числі і виписки із по господарських книг.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов'язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості.
Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна.
Право на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Зі змістом ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції 01 січня 2023 року) державна реєстрація прав є обов'язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ст. 128 ЦК України ( в редакції 1963 року) право власності у набувача майна підтверджується випискою з погосподарської книги.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, оскільки позивач у своєму позові просив судовий збір, який сплачений ним при подачі вказаного позову, залишити за ним, то в силу ст.13 ЦПК України, де зазначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, судовий збір з відповідачів на користь позивача не стягується.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 200, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Харитончук Євгенія Валеріївна до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (загальною площею 77,5 м?, загальна житлова площа 47,0 м?) в плані під літерою «А»; прибудова, в плані під літерою «а»; літня кухня, в плані під літерою «Б», сарай, в плані під літерою «В»; колодязь, в плані під номером 1; огорожа, в плані під номером 2; хвіртка, в плані під номером 3; ворота, в плані під номерами 4,5; огорожа, в плані під номерами 6,7.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.П. Гончарук