Справа № 364/386/25
Провадження № 2/364/243/25
01.12.2025 , Володарський районний суд Київської області в складі:
головуюча суддя Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ,№ тел: НОМЕР_2 , електронна адреса відсутня, в підсистемі ЄСІТС не зареєстрована)
представниця позивачки ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво серії НОМЕР_4 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв'язку: № тел. НОМЕР_5 , e-mail:ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет)
до
ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , засоби зв'язку не відомі, інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня),
третя особа, що не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Білоцерківської міської ради Київської області : служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області ( ЄДРПОУ 35615529, адреса: вул. Скоропадського, 8, м. Біла Церква, Київська область, 09107, № тел: 380970282069, е-пошта: ssd@bc-rada.gov.ua , наявний електронний кабінет )
про позбавлення батьківських прав,
06.05.2025 позивачка звернулася до Володарського районного суду Київської області з зазначеною позовною заявою.
19.05.2025 представниця позивачки до відкриття провадження у справі подала уточнену позовну заяву та посилаючись на обставини викладені у позові та на ст. ст. 164, 165, 175 ЦПК України, просила суд:
- зобов'язати орган опіки та піклування надати висновок щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ;
- позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначила, що у період часу з 02.03.2011 по 24.09.2014 позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . У шлюбі у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу відповідач не навідувався до сина, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не підтримує родинні зв'язки з сином, не цікавиться життям, навчанням та здоров'ям сина, не бере участі у його вихованні, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток. Матеріально не утримує дитину, аліменти не сплачує. Вказує, що наявні всі підстави для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до сина.
20.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 20.06.2025. У зв'язку з неналежним повідомленням відповідача підготовче судове засідання відкладено на 07.07.2025.
07.07.2025 відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, орган опіки та піклування не надав висновок щодо розв'язання спору між сторонами про позбавлення батьківських прав, суд відклав підготовче на 27.07.2025, одночасно направив запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо можливості перебування відповідача у лавах ЗСУ.
21.07.2025 на адресу суду надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 якою суд повідомлено, що рядовий ОСОБА_3 на військову службу в Збройні Сили України не призивався ( а.с.57).
21.07.2025 суд клопотання представниці позивачки про продовження строку підготовчого провадження у справі № 364/386/25 задовольнив, на необхідний та достатній час для його проведення. Підготовче засідання відкладено на 23.09.2025.
22.09.2025 орган опіки та піклування надав до суду висновок «Про вирішення спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 » від 18.09.2025 ( а.с. 73-75).
23.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.11.2025, яке за клопотанням представниці позивача було відкладено на 01.12.2025.
Позивачка та її представниця у судовому засіданні вказали, що позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Надали свої пояснення , посилались на обставини викладені у позовній заяві.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Білоцерківської міської ради Київської області : служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області свого представника у судове засідання не направили, просили судовий розгляд справи провести за їх відсутності ( а.с. 42, 54, 72 ).
Відповідач про відкриття провадження та про час і місце проведення судового засідання повідомлявся на офіційному вебпорталі «Судова влада України» шляхом розміщення відповідних оголошень ( а.с. 51, 67, 94). Одночасно суд надсилав відповідні процесуальні документи на адресу його зареєстрованого місця проживання, які повернулися без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою та інші причини які не дали змоги вручити поштове відправлення, по закінченню терміну зберігання» ( а.с.41, 48, 49, 59, 76, 90, 97).
Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 року у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа суду адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку суду.
Ознайомившись з позовом, матеріалами справи, заслухавши позивачку її представницю, за відсутності заперечень відповідача, з'ясувавши думку неповнолітнього ОСОБА_6 , дослідивши висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, суд вважає, що наявні всі підстави для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 02 березня 2011 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 уклали шлюб зареєстрований виконавчим комітетом Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 01. У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 24.09.2014 шлюб рішенням Володарського районного суду Київської області було розірвано ( а.с. 8-9).
Згідно рішення Володарського районного суду Київської області з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 600 гривень, щомісячно, починаючи з 05 вересня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10-11).
В силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України зазначені обставини не потребують доведення.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області від 10.12.2024 заборгованість по аліментам складає 7 700,00 гривень (а.с.16).
Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 8 класі Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний ліцей» з 02.09.2024 на неповному державному утриманні ( а.с.12).
Позивачка і її представниця у судовому засіданні зазначили, що батько дитини жодної участі у вихованні дитини не приймає, про його здоров'я та фізичний, духовний, моральний розвиток не піклується, що, в свою чергу, свідчить про ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини, а також свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками.
Позивачка ствердила суду, що відповідач, з сином не спілкується, не бере участь у вихованні дитини та не виконує покладені на нього обов'язки щодо матеріального забезпечення дитини.
Зазначені обставини стверджено і в Акті від 04.03.2025 Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний ліцей», згідно якого батько дитини ОСОБА_3 за весь час навчання жодного разу не відвідував у навчальному закладі, не забирав його на вихідні та на канікули ( а.с.13)
Дитина ОСОБА_4 (має повних 14 років), в судовому засіданні надав пояснення та зокрема зазначив, що батько фактично відсутній у його житті, не спілкується з ним, не телефонує, не допомагає, не цікавиться як він живе, чим захоплюється.
Встановлені судом та зазначені вище обставини свідчать про ухиляння відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що може бути підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки наявні факти винної поведінки батька та свідомого нехтування своїми обов'язками по відношенню до дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Така позиція суду узгоджена із діючим законодавством.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст.164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Так, згідно ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
В п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний стан, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до вимог ст. 12. Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків у відношенні сина, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, матеріальне забезпечення, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з ним, тобто не надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє жодного інтересу до дитини.
За наведених вище підстав, суд дійшов переконання, що відповідач у справі, в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання батьківських обов'язків, що є правовою підставою для позбавлення його батьківських прав. В судовому засіданні встановлено відсутність об'єктивних підстав, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку батька по відношенню до сина. Суд вважає, що інші заходи впливу на відповідача, окрім позбавлення його батьківських прав, будуть недостатніми, а позбавлення батьківських прав буде відповідати в першу чергу саме інтересам дитини.
Батько не надав доказів на підтвердження належного ставлення до виховання дитини, піклування про сина, виконання ним своїх батьківських обов'язків, тому за встановлених судом обставин позбавлення його батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам ОСОБА_6 , який потребує підвищеної уваги, догляду, піклування, турботи, однак взагалі не отримує такого з боку батька, який переклав виконання всіх обов'язків винятково на матір. Батько контакту з дитиною не налагодив і не вживав жодних заходів щодо налагодження стосунків з дитиною, не цікавиться його станом здоров'я, не виявляє будь-якої турботи про дитину, не надає матеріальної підтримки в добровільному порядку, тобто самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків у такій правовій ситуації, батько дитини має доводити своє ставлення до участі у вихованні своєї неповнолітньої дитини, заперечити і спростувати відповідними доказами факт нехтування ним своїми батьківськими обов'язками, однак наразі таких дій з боку відповідача не відбулося.
Врахувавши конкретні обставини справи, «якнайкращі інтереси дитини», а також те, що відповідач не підтримував стосунків з сином протягом тривалого часу, не цікавився її життям, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, суд дійшов обґрунтованого висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав, оскільки батько свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що йому перешкоджали у спілкуванні з дитиною
ОСОБА_7 призму врахування найкращих інтересів дитини та враховуючи, що одним з основних прав дитини є її право висловлювати свою думку та право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя, суд бере до уваги що в даному провадженні ОСОБА_6 вказав, що батько не цікавиться його успіхами, здоров'ям, навчанням та жодним чином не приймає участі у його житті, матеріально не допомагає.
Таким чином, встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивачки базуються на законі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд врахує, що за подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про судовий збір", що складає 1211,20 гривень в силу ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі судового збору визначено державою для розгляду справ даної категорії на користь позивачки.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 4, 5, 6, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 СК України, ст. ст. 7, 10, 76, 89, 263, 264, 265, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області,
про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 7 від 10 листопада 2011 року, складений виконавчим комітетом Тарганської сільської ради Володарського району Київської області.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сплачений судовий збір у розмірі - 1221,20 гривень.
Після набрання рішенням законної сили направити його до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (09117, Київська область, місто Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 22, ) - для внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дитини.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г. Л. Моргун