Справа № 362/5966/25
Провадження № 2/362/3335/25
01 грудня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Медведєва К.В.,
за участю секретаря Рицької Г.О.,
представника позивача Драган Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської державної нотаріальної контори про скасування заборони відчуження нерухомого майна,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати обтяження - заборону (архівний запис), накладену на житловий будинок за адресою: житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості: загальною площею 80,7 житловою площею (кв.м.): 51.4, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 ; додаткові дані: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2466736832020, реєстраційний номер обтяження: 2481198, зареєстровано: 11.10.2005 15:33:34 за № 2481198 реєстратором: Василівська державна нотаріальна контора, 71600, Запорізька обл., Василівський р., м. Василівка, вул. Театральна, 14.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником житлового будинку загальною площею 80,7 житловою площею (кв.м.): 51.4, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .В травні позивачу стало відомо, що на його житловий будинок, було накладено арешт Василівською державною нотаріальною конторою, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Позивач зазначає, що арешт накладено за відсутності ідентифікаційного коду, позивач ніколи не укладав договору позики б.н. від 03.02.1988 у м. Василівка. Позивач вважає, що накладена заборона порушує право власності позивача на вказаний будинок, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.08.2025 (з урахуванням ухвали від 28.10.2025 про виправлення описки) відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача - адвокат Драгон Я.С. позов пітримала, просила його задовольнити, клопотання про заміну відповідача на належного не подала.
Відповідач повідомлявся судом належним чином в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що позивач є власником нерухомого майна, а саме: житлового будинку, загальною площею 80,7 житловою площею (кв.м.): 51.4, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №379956366 від 23.05.2024.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №379956366 від 23.05.2024 зареєстровані відомості щодо арешту нерухомого майна позивача, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 2481198, зареєстрований 11.10.2005 15:33:34 за № 2481198 реєстратором: Василівська державна нотаріальна контора, 71600, Запорізька обл., Василівський р., м. Василівка, вул. Театральна, 14.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 ЦК України).
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, наявність арешту, накладеного на майно, порушує право власності позивача, в тому числі, й щодо розпорядження належним їй майном.
В абзаці 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз'яснено, що відповідачами в указаній категорії справ є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Предметом позову, який на даний час перебуває в провадженні суду, є зняття арешту з майна.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21) вказано, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач пред'явила позов до Василівської державної нотаріальної контори, яка не є ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт. Тобто Василівська державна нотаріальна конторане має правового зв'язку із спірним майном й накладеним на нього арештом.
Отже, Василівська державна нотаріальна конторає неналежним відповідачем у справі.
Позивачем відповідно до вимог ст. 51 ЦПК України клопотання про заміну неналежного відповідача на належного заявлено не було.
Оскільки процесуальний закон правом визначення відповідача наділяє виключно позивача, суд позбавлений можливості з власної ініціативи здійснити заміну неналежного відповідача на належного чи залучити належного відповідача до участі у справі в якості співвідповідача.
За викладених обставин, суд дійшов висновку що позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, а тому позов саме до Василівської державної нотаріальної конториє необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтею 15, 16 ЦК України, статтями 2, 3, 12, 13, 48, 51, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Василівської державної нотаріальної контори про скасування заборони відчуження нерухомого майна- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення виготовлене 01.12.2025.
Суддя Медведєв К.В.