Справа № 361/10586/23
Провадження № 2/361/2020/24
14.11.25
14 листопада 2025 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Скопич Марина Сергіївна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Друга Броварська Державна нотаріальна контора ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Скопич М.С., зазначено, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , про що 19.04.2022 року складено актовий запис №185, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 02.09.2022 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Факт спорідненості позивача з померлим підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 14.03.1994 року Бобрицькою сільською радою Броварського району Київської області. Підставою зміни прізвища позивача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » є укладення шлюбу 16.01.2016р. між нею та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 16.01.2016р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві. Інших дітей померлий батько позивача не мав, з матір'ю позивача розлучився 13.08.1997 року відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 .
Померлий ОСОБА_3 на момент смерті проживав один у будинку за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Після звернення позивача до нотаріуса 03.11.2023 року з заявою про прийняття спадщини, Другою Броварською державною нотаріальною конторою у листі від 03.11.2023р. №3447/02-14 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого батька, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Пропуск строку звернення із заявою про прийняття спадщини позивач обумовлює поважними для неї причинами - а саме початком збройної агресії росії проти України, а також смерті матері позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи наведене, вважаючи себе єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батька, представник позивача просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини у 2 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи позивач та її представник - до зали суду не з'явились, адвокатом Скопич М.С. подано заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Належним чином сповіщений про час та дату розгляду справи відповідач ОСОБА_2 до зали суду не з'явився, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Належним чином сповіщена про час та дату розгляду справи - третя особа без самостійних вимог на предмет спору Друга Броварська Державна нотаріальна контора ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) - до зали суду не з'явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за відсутності її представника, направила до суду копії спадкових справ №139/2022 до майна померлого приблизно 26.03.2022 року ОСОБА_3 та №358/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 .
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи встановлено, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 19.04.2022 року складено актовий запис №185, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 02.09.2022 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Факт спорідненості позивача з померлим підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 14.03.1994 року Бобрицькою сільською радою Броварського району Київської області.
Підставою зміни прізвища позивача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » є укладення шлюбу 16.01.2016р. між нею та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 16.01.2016р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві.
Інших дітей померлий батько позивача не мав, з матір'ю позивача розлучився 13.08.1997 року відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 .
Померлий ОСОБА_3 на момент смерті проживав один у будинку за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Після звернення позивача до нотаріуса 03.11.2023 року з заявою про прийняття спадщини, Другою Броварською державною нотаріальною конторою у листі від 03.11.2023р. №3447/02-14 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого батька, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
За змістом спадкової справи №139/2022 до майна померлого приблизно 26.03.2022 року ОСОБА_3 встановлено, що із заявами про прийняття спадщини звернулись: 06.05.2022 року ОСОБА_7 - рідна сестра померлого та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 - донька померлого.
За змістом спадкової справи №358/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 встановлено, що із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої ОСОБА_2 .
У відповідності до ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно дост.1222ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини , а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.1296-1298ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування. Так, для прийняття спадщини спадкоємцем необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщин.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24постанови від30травня 2008року №7«Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.
Тобто, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Обставини, на які посилається позивач, а саме - початком збройної агресії росії проти України, а також смерті матері позивача 17.01.2023р. - суд вважає поважною причиною.
Враховуючи викладене суд вважає можливим задовольнити її позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1225, 1261, 1268, 1272 -1275, 1296-1298 ЦК України, ст.ст.. 6, 12, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Скопич Марина Сергіївна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Друга Броварська Державна нотаріальна контора ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити додатковий строк для заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Писанець Н.В.