Справа № 292/1204/25
Провадження № 2-а/292/18/25
01 грудня 2025 року селище Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Рябенької Т.С.,
секретаря судового засідання Володіної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у селищі Пулини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, мотивуючи його тим, що 10 вересня 2025 року поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Матюшенком В.В. було винесено постанову серії ЕНА № 5694126 від 10.09.2025 та накладено на нього штраф в розмірі 340 грн. Згідно даної постанови вбачається, що 10.09.2025 о 23 год 18 хв с. Слобідка, вул.Незалежності, 5 особа, яка керує т.з., здійснювала рух у темну пору доби на т.з., який має несправності зовнішніх світлових приладів, а саме - не горіли лампи фар у режимі ближнього світла, чим порушив п. 31.1 ПДР - технічний стан т/з та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів. Про винесення вказаної постанови та накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн він дізнався 03 листопада 2025 року при ознайомленні захисника з матеріалами справи №292/1147/25. З накладенням на нього стягнення не згідний, оскільки даним автомобілем не керував, а стояв на місці зі своїм товаришем та просто розмовляли, однак, незважаючи на його пояснення про те, що він нічого не порушував, поліцейський грубо проігнорував їх та виніс дану постанову. Останній неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, зміст постанови є надуманим. Крім того, розгляд справи проведено без його присутності, працівники поліції не роз"яснили йому його права, передбачені ст. 268 КУПАП, що призвело до порушення його законного права на захист. При спілкуванні з ним, бодікамери поліцейських були виключені, відеозапис не здійснювався, при цьому в матеріалах справи є рапорти, згідно яких відеозапис не зберігся з невідомих технічних причин, через технічну несправність сервера неможливо було завантажити відеозапис. Таким чином, як свідчать матеріали справи, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідачем не були з"ясовані усі обставини, визначені ст. 280 КУпАП, допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення, а самим відповідачем як посадовою особою суб"єкта
владних повноважень, рішення якого оскаржується, не надано суду будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягненн до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Враховуючи викладене, просить суд поновити строк на звернення до суду для захисту його прав, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5694126, складену поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Матюшенком В.В. за ч. 1 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 12.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомленням (виклику) учасників справи.
18.11.2025 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача Чернухи Н.В. в порядку ст. 162 КАС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить ухвалити судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ГУНП в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі, оскільки вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що оскаржувана позивачем постанова винесена поліцейським СПД № 1 ВП № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Матюшенком В.В. у зв"язку з порушенням ОСОБА_1 п.п. 31.4.3 б ПДР. Причиною зупинки ОСОБА_1 згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" стало порушення ним вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується матеріалами справи. Доказом встановлення вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху є винесена у встановленому законом порядку постанова про справі про адміністративне правопорушення та відеодокази, які здійснені на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію". Звертає увагу, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про порушення поліцейським вимог Закону України "Про Національну поліцію" при здійсненні відеозапису, що може бути підставою для виключення такого електронного доказу з числа доказів у розумінні ст. 251 КУпАП. Відповідно до листа ВП № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області № 186539-2025 від 18.11.2025 відеозапис, на якому зафіксовано складання адміністративних матеріалів від 10.09.2025 за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 надати неможливо, оскільки на сервері зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів поліцейських він відсутній. Водночас за правовою характеристикою правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП важається закінченим з моменту допущеного проступку. Не мають значення наступні дії та виправдання порушника. Поліцейський чітко сформулював кваліфікуючу ознаку проступку. Будь-яких клопотань у ході винесення постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заявляв, жодним чином не був обмежений у своїх правах та обов"язках, від отримання копії постанови відмовився. Твердження позивача про неправомірні дії з боку поліцейського, допущені під час складання спірної постанови, є необгрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано (а.с. 17-21). Своїм правом на подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України позивач не скористався.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов такого висновку. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 569126 від 10.09.2025 10.09.2025 23:18:51 с. Слобідка, вулиця Незалежності, 5 особа, яка керує ТЗ, ОСОБА_1 здійснював рух у темну пору доби на ТЗ, який має несправності зовнішніх світлових приладів, а саме - не горіли лампи фар у режимі ближнього світла, чим порушив п. 31.1 ПДР, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 10). Як вбачається з наданої представником відповідача відповіді відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 2 ГУНП в Житомирській області №186539-2025 від 18.11.2025 надати відеозапис, на якому зафіксовано складання адміністративних матеріалів 10.09.2025 за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 , не представляється можливим, оскільки на сервері зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів поліцейських воно відсутнє (а.с. 24). Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». За змістом ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону) завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Згідно частин 1, 2 ст. 18 Закону поліцейський, серед іншого, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних обов'язків), наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. У відповідності до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з'ясовування всіх обставин, перелічених у ст.ст. 247, 280 КУпАП. За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як передбачає стаття 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Оскільки відповідачем жодними належними та допустимими доказами не доведено перед судом факту вчинення позивачем зазначеного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, зокрема, не надано відео- або фото фіксації можливого порушення правил дорожнього руху, а також не надано чітких відомостей щодо факту вчинення даного правопорушення, тому надати правову оцінку обставинам можливого правопорушення та відповідно законності винесення постанови працівником поліції у суду об'єктивної можливості не має. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1212 КУпАП, що в силу п. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Керуючись ст.ст. 5, 6, 72-77, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7, ч. 1 ст. 121, 245, 247, 251, 252, 268, 284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5694126 від 10.09.2025, винесену поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Матюшенком Володимиром Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.С. Рябенька