Романівський районний суд Житомирської області
290/991/25
2/290/627/25
Іменем України
Заочне
1 грудня 2025 рокуселище Романів
Вступна частина
Романівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Шакалова Андрія Вікторовича, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, 02090 до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Рух справи.
1.1. 01 вересня 2025 року позовна заява надійшла до суду, у цей же день справа розподілена головуючому судді Шакалову А.В.
1.2. Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також направлено запит до АТ «А-Банк» щодо належності банківської картки, на яку зараховувались кошти.
1.3. 09 жовтня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь від АТ «А-Банк» щодо власника картки та виписки з рахунку.
1.4. Суд направляв сторонам ухвалу про відкриття провадження, позивач повідомлений належним чином в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України.
1.5. Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
1.6. Суд, відповідно до статті 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
2. Обґрунтування позовних вимог.
2.1. ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказано, що 16.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 922050827 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
2.2. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження дії договору.
2.3. 05.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Даний договір було продовжено додатковими угодами. Перехід права вимоги до боржника підтверджено реєстром права вимоги № 11 від 31.08.2023 року.
2.4. 08.07.2025 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно до якого за договором факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20 457,50 грн.
2.5. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» у сумі 20 457,50 грн, з яких: 12 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 957,50 грн - заборгованість за відсотками, яку позивач просив стягнути на свою користь, а також судові витрати по справі, а саме судовий збір - 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн.
1. Обставини справи, встановлені судом.
1.1. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.
1.2. Судом встановлено, що 16.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 922050827 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV2G89R.
1.3. Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 12 500,00 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобовязується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обовязки, передбачені договором.
1.4. Відповідно до п. 1.2 договору строк дії кредиту - 56 днів.
1.5. Відповідно до п. 1.4.3 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки, що становлять 0,65 % за кожен день користування кредитом.
1.6. 16.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно з договором № 922050827 безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 . На підтвердження переказу позивач подав до суду клопотання про витребування доказів від АТ «А-Банк». 17.10.2025 року до суду надійшла відповідь від АТ «А-Банк», в якій зазначено, що емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 на імя ОСОБА_1 , у додатках надано рух коштів за період з 16.03.2021 по 17.03.2021. Дані докази підтверджують факт зарахування на карту відповідача коштів у розмірі 12 500,00 грн 16.03.2021 року.
1.7. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження дії договору.
1.8. 05.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Даний договір було продовжено додатковими угодами. Перехід права вимоги до боржника підтверджено реєстром права вимоги № 11 від 31.08.2023 року.
1.9. 08.07.2025 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно до якого за договором факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20 457,50 грн.
1.10. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» у сумі 20 457,50 грн, з яких: 12 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 957,50 грн - заборгованість за відсотками.
2. Законодавство, що регулює спірні правовідносини.
2.1. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
2.2. Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
2.3. Зобовязання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. 2.4. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
2.5. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
2.6. Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обовязковості виконання договору.
2.7. З наданих АТ «А-Банк» доказів судом достовірно встановлено переказ первісним кредитором 16.03.2021 року на рахунок відповідача суми 12 500,00 грн. Виходячи із вказаного, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 500,00 грн, оскільки це підтверджується належними та допустимими доказами.
2.8. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
2.9. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
2.10. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).
2.11. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
2.12. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
2.13. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України).
2.14. Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
2.15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі предявлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобовязання.
2.16. За погодженими сторонами умовами договору кредитор мав право нараховувати відсотки за договором протягом 56 днів за процентною ставкою 0,65 % за кожен день користування кредитними коштами, тобто за даний період з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками в розмірі 4 550,00 грн (12 500,00 грн ? 0,65 % ? 56 днів = 4 550,00 грн).
2.17. Оскільки в матеріалах справи немає доказів продовження відповідачем даного строку кредитування, суд вважає, що стягненню підлягає сума відсотків, нарахована в межах 56 днів, тобто в розмірі 4 550,00 грн.
2.18. Щодо переходу до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» - прав первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у кредитних зобовязаннях суд зазначає наступне.
2.19. Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обовязку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обовязку боржника третьою особою. Кредитор у зобовязанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
2.20. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.21. Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.22. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
2.23. Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
2.24. Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
2.25. Таким чином, згідно зі ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.26. Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до відповідача щодо виконання зобов'язання.
3. Розподіл судових витрат.
3.1. Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
3.2. Так, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
3.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.4. Отже, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
3.5. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
3.6. Суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року, укладеним між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тараненко та партнери»; протоколом погодження вартості послуг; актом приймання-передачі наданих послуг, за яким адвокатським бюро «Тараненко та партнери» надано позивачу послуги: складання позовної заяви до відповідача (2 год. - 5 000,00 грн), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості до відповідача (2 год. - 1 000,00 грн), підготовка адвокатського запиту (1 год. - 500,00 грн), підготовка та подача клопотання (1 год. - 500,00 грн), всього на суму 7 000,00 грн.
3.7. Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд дійшов висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та є співмірним із виконаною адвокатом роботою у цій справі.
3.8. Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 2 018,90 грн, що співмірно задоволеним позовним вимогам (83,34 %).
3.9. При ухваленні рішення суд керувався ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України.
1. Рішення суду.
1.1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
1.2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ: 42986956, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, 02090) заборгованість у розмірі 17 050,00 (сімнадцять тисяч п'ятдесят) гривень, що складається з 12 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 4 550,00 грн заборгованості за відсотками.
1.3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень.
1.4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати у розмірі 2 018,90 (дві тисячі вісімнадцять гривень 90 копійок).
2. Роз'яснення суду щодо порядку оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.
2.1. Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
2.2. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
2.3. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення суду.
2.4. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
2.5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
2.6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
2.7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ