01 грудня 2025 року справа № 160/19614/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/19614/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/19614/25, після отримання 25 вересня 2025 року її копії, 24 листопада 2025 року звернулася до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 25 вересня 2025 року що підтверджується довідкою про доставку документу до електронного кабінету скаржника, а з апеляційною скаргою військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду 24 листопада 2025 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 21.10.2025 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги те, що ухвалу про повернення попередньоподаної апеляційної скарги від 21.10.2025 року, скаржником отримано 22.10.2025 року, в той час як з повторною апеляційною скаргою до суду військова частина НОМЕР_1 звернулася 24 листопада 2025 року, тобто більше як через тридцять днів, суд апеляційної інстанції вважає, що такий строк є невиправдано тривалим для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою та спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
Щодо посилань скаржника на сплату ним 27.10.2025 року судового збору за подання апеляційної скарги як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі факт сплати судового збору Державним органом не може бути безумовною підставою для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникає з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання оскаржуваного рішення суду - 25.09.2025 року був більш ніж достатній для здійснення його сплати в межах строку встановленого законом на подачу апеляційної скарги.
При цьому, дії відповідача щодо не своєчасної сплати судового збору, враховуючи його обізнаність щодо норм діючого законодавства, що передбачає такий обов'язок, свідчать про умисне порушення ним такого елементу здійснення принципу верховенства права як і принципу юридичної визначеності, що спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
Тобто, дії відповідача щодо своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі мали бути розпочаті з 25.09.2025 року, натомість доказів вчинення відповідачем таких дій до апеляційної скарги не надано.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов'язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 28.04.2021 по справі № 640/3393/19.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, проте зазначені ним обставини не є поважними підставами для його поновлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/19614/25 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чередниченко В.Є.