27 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 932/13526/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кононенко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 26.09.2025 року (суддя Леміщенко О.О. м. Дніпро повний текст рішення виготовлено 26.09.2025 року) у адміністративній справі №932/13526/25 за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, суд -
У вересні 2025 року Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач), в якому просило затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, тобто до 24.03є.2026 року з метою забезпечення видворення за межі території України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Дніпра від 26.09.2025 року позовні вимоги задоволено частково; зобов'язано громадянина російської федерації ОСОБА_1 або інших фізичних осіб (заставодавців) внести заставу у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн 00 коп. на рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ : 26239738, Банк отримувача- ГУДКСУ в м. Київ, МФО-820172, рахунок №UA158201720355229002000017442, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави; визначено, що до моменту внесення застави, громадянин російської федерації ОСОБА_1 утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільняється з нього у день надання позивачу підтверджуючих документів про внесення застави; зобов'язано громадянина російської федерації ОСОБА_1 у випадку внесення застави: 1) щотижнево прибувати до уповноваженої особи Управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровський області; 2) не відлучатися з с. Любимівка Дніпровського району Дніпропетровської області без дозволу уповноваженої особи Управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровський області; 3) невідкладно повідомляти уповноважену особу Управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровський області про зміну свого місця проживання; у разі невнесення застави, громадянина російської ОСОБА_1 затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців, з метою забезпечення видворення за межі території України та звернути до негайного виконання.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_1 внести заставу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що затримання може здійснюватися як з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України як досягнення самостійної мети без необхідності ідентифікації. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання прийнятого відносно нього рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та від виконання рішення про примусове видворення з України. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме частини 3, 4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» п.4 ч.1 ст.24, ч.1 ст.245, ч.1 ст.289 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частко, суд першої інстанції врахував, що з 23.09.2021 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України ОСОБА_2 . ОСОБА_1 документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 строком дії до 10.08.2022 року, на підставі укладеного шлюбу з громадянкою України. Після закінчення строку дії посвідки іноземець та особа без громадянства зобов'язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка здається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС. Після закінчення строку дії посвідки до органів та підрозділів ДМС України з питання отримання документів на право легального проживання в Україні ОСОБА_1 не звертався, втративши підстави для подальшого перебування на території України ухилився від виїзду з України. За обліками ГУ ДМС у Дніпропетровській області, громадянин ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався. Інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відсутня. За фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими посадовими особами Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН 004309 від 29.10.2022 року у якому зафіксовано порушення законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН 004301 від 29.10.2022 року, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина російської федерації накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн. Керуючись нормами ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженими службовими особами Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 18.05.2023 відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 прийнято рішення №9 про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 29.10.2022 року, яким останнього зобов'язано залишити територію України у строк до 27.11.2022 року. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року у справі №206/3406/22 постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН 004301 від 29.10.2022 року скасовано, рішення №9 про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 29.10.2022 року скасовано. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі 206/3406/22 рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Адміністративний штраф сплачений. ОСОБА_1 з рішенням Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області №9 від 29.10.2022 року ознайомлений, що підтверджено особистим підписом, але у зазначений строк, а саме до 27.11.2022 року не виїхав за межі території України, тобто вищезазначене рішення не виконав. Керуючись нормами ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженою службовою особою Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області 02.05.2023 року було прийнято рішення про примусове видворення з України ОСОБА_1 . Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2023 року у справі №206/2327/23 визнано протиправним та скасовано рішення Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 02.05.2023 року про примусове видворення громадянина рф. ОСОБА_1 . Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 року у справі 206/2327/23 рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2023 року скасовано, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. За фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими посадовими особами Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН 004309 від 29.10.2022 року у якому зафіксовано порушення законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН 004301 від 29.10.2022, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина російської федерації накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн. Під час попереднього перебування на території України ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПР МДН 001460 від 26.02.2021 року, у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН 001459 від 26.02.2021 року, відповідно до якої на громадянина російської федерації ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн. ОСОБА_1 був затриманий о 10:07 год. 24.09.2025 року у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП для встановлення особи порушника, що підтверджується протоколом №МДН 000220 від 24.09.2025 року. За рішенням головного спеціаліста відділу №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області Яковенко А.Г. від 24.09.2025 року ОСОБА_1 поміщений до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації або для забезпечення примусового видворення. Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції керувався ч.3 ст.3, ст.4, частинами 1, 3 ст.9, частинами 1, 2 ст.16, ч.1 ст.26, частинами 1, 3, 4, 8 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; п.67 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322, ч.1 с.288, частинами 1, 6, 7, 8, 10, 11 ст.289 КАС України та врахував, що ОСОБА_1 своїми діями порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: ухиляється від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», порушення Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 322; відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, що унеможливлює придбання транспортних квитків чи інших проїзних документів, а також забезпечення свого перебування та проживання на території України; не виконав рішення №9 від 29.10.2022 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни, прийняте Самарським відділом у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області; неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства. ОСОБА_1 тривалий час перебуває на території України без законних підстав, не вживав заходів у передбачений законом спосіб для легалізації свого перебування в Україні; дії ОСОБА_1 порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ч.16 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення прийнятого відносно нього); відсутні законні підстави для перебування на території України, та відповідно, відсутня можливість легального працевлаштування в Україні, а отже, відсутні законні джерела прибутку в Україні, у зв'язку з чим Відповідач самостійно територію України не покине. Наявність вищевказаних обставин створює обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 , стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення з України, ухилятиметься від виконання цього рішення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик його втечі, а тому є підстави для затримання ОСОБА_1 з метою забезпечення видворення за межі території України. Суд врахував, що ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв'язки: він одружений на громадянці України ОСОБА_3 , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Суд прийшов до висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 такого заходу, як зобов'язання внести заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн (відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день подання даного позову до суду 3028 грн., які мають бути внесені протягом п'ять робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави з покладенням на нього обов'язків: прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи; невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України ОСОБА_3 з 10.08.2021 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.08.2021 року.
Встановлено, що 23.09.2021 року ОСОБА_1 документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 строком дії до 10.08.2022 року, на підставі укладеного шлюбу з громадянкою України.
Встановлено, що після закінчення строку дії посвідки до органів та підрозділів ДМС України з питання отримання документів на право легального проживання в Україні ОСОБА_1 не звертався, втративши підстави для подальшого перебування на території України ухилився від виїзду з України.
За обліками ГУ ДМС у Дніпропетровській області, громадянин ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався. Інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відсутня.
За фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими посадовими особами Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН 004309 від 29.10.2022 року, у якому зафіксовано порушення законодавства відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН 004301 від 29.10.2022 року, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина російської федерації накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн.
Встановлено, що Самарським відділом у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 18.05.2023 року відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 прийнято рішення №9 про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 29.10.2022, яким останнього зобов'язано залишити територію України у строк до 27.11.2022 року. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року у справі №206/3406/22 постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН 004301 від 29.10.2022 скасовано, рішення №9 про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 29.10.2022 року скасовано. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі 206/3406/22 рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Адміністративний штраф сплачений. Встановлено, що ОСОБА_1 з рішенням Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області №9 від 29.10.2022 року ознайомлений, що підтверджено особистим підписом, але у зазначений строк, а саме до 27.11.2022 року не виїхав за межі території України, тобто вищезазначене рішення не виконав.
Встановлено, що відділом у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області 02.05.2023 року було прийнято Самарським рішення про примусове видворення з України ОСОБА_1 . Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2023 року у справі №206/2327/23 визнано протиправним та скасовано рішення Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 02.05.2023 року про примусове видворення громадянина рф ОСОБА_1 . Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 року у справі 206/2327/23 рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2023 року скасовано, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.
Встановлено, що за фактом порушення строку перебування в Україні, Самарським відділом у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН 004309 від 29.10.2022 року, у якому зафіксовано порушення законодавства відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН 004301 від 29.10.2022 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн.
Встановлено, що ОСОБА_1 був затриманий 24.09.2025 року у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП для встановлення особи порушника, що підтверджується протоколом №МДН 000220 від 24.09.2025 року. За рішенням головного спеціаліста відділу №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області Яковенко А.Г. від 24.09.2025 року ОСОБА_1 поміщений до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації або для забезпечення примусового видворення.
Встановлено, що згідно інформації, наданої Головним управлінням ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 після внесення застави, 06.11.2025 року добровільно виконав рішення про його примусове видворення та 06.11.2025 року виїхав з території України.
Відповідно до ч.3 ст.9, ч.1 ст.26, частин 1, 3, 4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України. Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України). У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до п.67 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322 - після закінчення строку дії посвідки іноземець та особа без громадянства зобов'язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка здається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.
Відповідно до ч.1 ст.289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1)затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2)затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3)взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4)зобов'язання внести заставу.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує те, що ОСОБА_1 06.11.2025 року добровільно виконав рішення міграційної служби про його видворення з території України та виїхав з території України.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 243, 289, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 26.09.2025 року у адміністративній справі №932/13526/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова