27 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 332/2655/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2025 року (суддя Завіновська А.П., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 06.08.2025 року) в справі №332/2655/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
23.05.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати постанову серії ББА № 138795 від 13.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, провадження у справі закрити з підстави відсутності складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що зупинка транспортного засобу була безпідставною. Позивач вказував, що він був лише водієм, який виконував перевезення. Вказував, що він не мав проходити обов'язковий технічний контроль, оскільки обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують транспортний засіб у господарських цілях з метою отримання прибутку. Заявник апеляційної скарг вказував, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Апелянтом вказувалось, адміністративне правопорушення стосовно нього розглянута не повно, без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з'ясовано чи було ним вчинено адміністративне правопорушення, чи є винна у вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що 13.05.2025 року інспектором ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Котовим Олександром Сергійовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 138795, якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, який своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 121 КУпАП). Суд першої інстанції вказував, що статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»; Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку. Виходячи зі змісту наведеної постанови, 13.05.2025 о 12 год. 40 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки КАМАЗ 5511, державний номерний знак НОМЕР_1 , з бортовим причепом до нього марки МАЗ 8926, державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Запоріжжі по вул. Південне шосе біля будинку 58, який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України. Вантажопідйомність транспортного засобу КАМАЗ 5511 та причепу МАЗ 8926, складає більше 3.5 т, що свідчить про необхідність обов'язкового проходження цими засобами технічного контролю, згідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». Інформація з сайту Головного сервісного центру МВС України, яка є загально доступною, свідчить, що згідно до якої причеп марки МАЗ 8926, державний номер знак НОМЕР_2 , пройшов обов'язковий технічний контроль лише 27.05.2025, тобто вже після винесення спірної постанови 13.05.2025 року.
Матеріалами справи встановлено, що інспектором ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Котовим О.С. 13.05.2025 року стосовно ОСОБА_1 було складено постанову серії ББА № 138795, відповідно до якої ОСОБА_1 керував автомобілем КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_3 , в м. м. Запоріжжі, вул. Республіканська, який підлягає обов'язковому технічному контролю, який він не пройшов чим порушив п.31.3 «б» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. Відповідно відмітки на копії постанови, ОСОБА_1 постанову підписав, отримав її копію.
Позивач не заперечував, що при зупинці поліцейським - інспектором транспортного засобу КАМАЗ з причепом МАЗ не зміг надати докази проходження технічного огляду, оскільки технічний огляд не здійснювався, вказує, що не повинен проходити технічний огляд, оскільки транспортний засіб не використовується для отримання доходу.
Згідно з пунктом 31.3 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і підвідомчістю.
Згідно ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Згідно ч. 1 ст. 29, ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України». Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, зареєстрованих іншими уповноваженими державними органами, затверджує Кабінет Міністрів України за поданням цих органів.
Відповідно до п.п. 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року № 137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно- правових угод з метою отримання прибутку.
Слід вказати, що обов'язковому технічному огляду підлягають легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Отже, 13.05.2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який не пройшов обов'язковий технічний огляд.
Судом першої інстанції доречно вказано, що згідно інформації з сайту Головного сервісного центру МВС України, яка є загально доступною, згідно до якої причеп марки МАЗ 8926, державний номер знак НОМЕР_2 , пройшов обов'язковий технічний контроль лише 27.05.2025, тобто вже після винесення спірної постанови 13.05.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що транспортний засіб, яким керував позивач, повинен був проходити обов'язковий технічний контроль.
Доводи заявника щодо незаконності постанови про накладення адміністративного стягнення зводяться до необґрунтованої зупинки інспектором транспортного засобу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративна справа, стосовно скоєння адміністративного правопорушення позивачем не підлягає закриттю, оскільки наявна подія адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Здійснені позивачем судові витрати повертаються йому у разі задоволення вимог позову, зважаючи на відмову у задоволенні вимог позовної заяви та вимог апеляційної скарги, здійснені судові витрати позивачу не підлягають поверненню.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2025 року в справі №332/2655/25 - залишити без задоволення.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова