27 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/8495/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 160/8495/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подало 23.10.2025 року за допомогою системи «Електронний суд», до суду апеляційної інстанції, апеляційну скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подана до суду 23.10.2025 року. Повне судове рішення судом складено 03.06.2025 року, саме з моменту складання повного тексту рішення обчислюється тридцяти денний строк для оскарження рішення.
Для встановлення поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху та зобов'язано надати до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також ухвалою запропоновано усунути інші недоліки апеляційної скарги та надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Заявник зареєстрований у системі «Електронний суд». Ухвалу отримано 29.10.2025 року відповідно до довідки про доставку документа «Без руху» до електронного кабінету у системі «Електронний Суд».
Судом в ухвалі заявнику вказано, що перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Учасник справи може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду, у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами.
Отже, суд вказує, що згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Підтверджується, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року виготовлено у повному обсязі та направлене Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків підтверджує отримання рішення.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків викладає заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У заяві про поновлення строку подання апеляційної скарги, вказує, що пропуск строку зумовлений обставиною, що Східне управління вже зверталось до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою від 18.08.2025 року була повернута, одразу без зволікання апеляційну скаргу було подано повторно. Заявник апеляційної скарги вказує, що також підставою неможливості подання апеляційної скарги у відведений термін є неможливість сплати судового збору.
06.11.2025 року до суду додатково надано заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги. Заявником вказано, що в Україні запроваджено воєнний стан, доступ до податкових баз даних, включаючи відомості щодо реєстрації процесуальних документів з підсистеми «Електронний Суд» є значно ускладненим через регулярні ракетні обстріли не лише міста Дніпро, а й міст Кривий Ріг та Запоріжжя, де перебувають відокремлені управління Східного МУ ДПС, а також через регулярні відключення світла та електричної енергії внаслідок обстрілу державою-агресором об'єктів критичної інфраструктури.
На противагу доводам заявника також слід вказати, що згідно ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан не може бути скороченим чи прискореним. Скорочення чи прискорення судочинства може породити юридичну невизначеність, не набрання рішенням законної сили.
Підтверджується, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків була подана апеляційна скарга на рішення суду. Подання апеляційної скарги підтверджує обізнаність заявника про рішення суду. Ухвалою суду від 18.08.2025 року апеляційну скаргу повернуто.
Ухвалу про повернення апеляційної скарги отримано 19.08.2025 року, тобто з 19.08.2025 року Східне управління було обізнане про повернення апеляційної скарги і могло вжити заходи щодо її повторного подання у найкоротший строк.
В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Як вказує Верховний Суд, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і, після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Кількість разі подання апеляційної скарги може вплинути на поважність підстав порушення строку подання апеляційної скарги, проте відбулась затримка подання апеляційної скарги повторно. Верховний Суд у своїй практиці вказував, що повторне подання апеляційної скарги, навіть при наявності сплати судового збору, саме по собі не є підставою для поновлення строку подання апеляційної скарги. Слід зважати на допущене зволікання у поданні повторної апеляційної скарги після повернення первинної апеляційної скарги.
При вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд керується правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 12.10.2021 року у справі № 160/15732/20, в ухвалі від 03.01.2023 року у справі № 280/4045/21.
Також слід враховувати правову позицією Верховного Суду, висловлену у постановах від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19, від 23.12.2021 року у справі №520/11348/2020, від 23.10.2023 року у справі №480/3867/22. Верховний Суд вказував, що виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку). Відповідачем не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав йому достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження. Повторне подання апеляційної скарги, навіть при наявності сплати судового збору, саме по собі не є підставою для поновлення строку подання апеляційної скарги. Слід зважати на допущене зволікання у поданні повторної апеляційної скарги після повернення первинної апеляційної скарги.
Суд вказує, що відсутність коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Суд вказує, що для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави. Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, місцевого бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії. Тобто посилання на відсутність коштів, як на причину пропуску строку, для суб'єкта владних повноважень є не доречним.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подає апеляційну скаргу повторно 23.10.2025 року, з огляду на її повернення. Рішення суду від 03.06.2025 року з огляду на обов'язковість його виконання та набрання ним законної сили вже повинне бути виконане, натомість заявник шляхом подання апеляційної скаргу вкотре, створює перепони у його виконанні.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження, відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Не усунуто інші недоліки апеляційної скарги, у зв'язку з чим суд вказує на наступне.
06.11.2025 до суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якості усунення недоліків апеляційної скарги, надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів, відсутністю фінансування для сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд може відстрочити сплату судового збору визначеному колу осіб. Відстрочення сплати судового збору може бути здійснено для осіб, перелік яких передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Для відстрочення сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
Відстрочення сплати судового збору, разом як і звільнення від сплати та зменшення суми, передбачене для позивачів у справах соціального характеру, якщо спір стосується трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд вказує, що для відстрочення, або розстрочення, або звільнення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів. Відсутністю бюджетного асигнування не є підставою не виконати свої обов'язки по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги. Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами для невиконання своїх обов'язків по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.
При вирішені питання про відстрочення сплати судового збору слід зважати на рішення Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, де вказано, що звільнення від сплати судового збору як і відстрочення, є правом суду а не обов'язком, навіть при наявності умов.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для звільнити від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Для вирішення питання про зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Питання необхідності звільнення від сплати судового збору або відстрочення/розстрочення сплати судового збору до закінчення режиму воєнного стану, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника.
Керуючись ст. 133, ст. 298, ст. 299 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 160/8495/25 та визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Відмовити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 160/8495/25.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова