01 грудня 2025 р. Справа № 520/1299/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 (головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В.) по справі № 520/1299/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач), звернувся з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 позов задоволено.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірно встановлені обставини справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати таке рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог скарги зазначає про відсутність правових підстав здійснення донарахування та виплати додаткової винагороди за періоди вказані в позові, у зв'язку з відсутністю довідки військово - лікарської комісії, якою встановлено ступінь тяжкості отриманого поранення позивачем.
Вважає, що на момент звернення позивача до суду бездіяльність відповідача не була протиправною.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді Бегунц А.О., Калиновський В.А.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді П'янова Я.В., Бегунц А.О.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 з 23.11.2022 по 26.06.2024.
Під час проходження військової служби, ОСОБА_1 , 13.05.2023 отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму, що вбачається з довідки про обставини травми №8820 від 26.08.2023.
У зв'язку з отриманням бойового поранення (13.05.2023 року) позивач проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно виписки №531 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 06.08.2023 по 16.08.2023 рік, відповідно до виписки №4056 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.10.2023 по 23.10.2023 рік, відповідно до виписки №4270 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.10.2023 року по 07.11.2023 рік, відповідно до виписки №4499 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.11.2023 року по 22.11.2023 рік, відповідно до виписки №6738 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.11.2023 року по 23.01.2024 рік.
Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024, звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо не виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000,00 грн. у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини, за серпень 2023 року, жовтень 2023 року - січень 2024 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.1 , ч.4 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі по тексту - Порядок №260).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
За змістом статті 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В подальшому, строк воєнного стану неодноразово продовжувався та діє станом на день розгляду даної справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 .
Згідно із п.1 Постанови № 168 (в редакції станом на час спірних правовідносин установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.11.2024 у справі №380/20587/23 встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану. Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Постанова №168 не містить обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень додаткова винагорода.
При цьому, для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Спірним у даній справі є питання правомірності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування останнього на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024.
Судом встановлено, що позивач перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 з 23.11.2022 по 26.06.2024.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.08.2023 №8820, 13.05.2023 року позивач одержав мінно-вибухову травму, акубаротравму, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , внаслідок мінно-артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області.
В спірний період позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини, а саме:
- згідно виписки №531 з 06.08.2023 по 16.08.2023 рік;
- згідно виписки №4056 з 09.10.2023 по 23.10.2023 рік;
- згідно виписки №4270 з 24.10.2023 року по 07.11.2023 рік;
- згідно виписки №4499 з 08.11.2023 року по 22.11.2023 рік;
- згідно виписки №6738 з 24.11.2023 року по 23.01.2024 рік.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №27 від 11.01.2024, наданої позивачем на виконання вимог ухвали суду першої інстанції, встановлено, що за наслідками проведеного медичного огляду позивача ВЛК при КП «ВОПЛ м. Луцька» 11.01.2024 встановлено діагноз та постанова ВКЛ про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва). Комісією визначено наслідки перенесеної акубаротравми (13.05.2023) у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям ШМ до 0,5 см на праве вухо та 0,6 см на ліве вухо. Довідка про обставини травми від 26.08.2023 №8820. Тяжкість отриманої травми-тяжка. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Органічний астенічний розлад, з помірно вираженими хворобливими проявами. нестійка компенсація. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст з цефалгічним синдромом. Гіпертонічна хвороба другої стадії, першого ступеня, ризик високий. Гіпертензивне серце ХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН 1 із збереженою функцією лівого шлуночка (ФВ 65%). Ангіопатія судин сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Пресбіолія ступеня 2,0 Д на кожне око. На підставі статей 14б, 30, 36б, 39в, 38в,41в, графи ІІ Розладу хвороб обмежено - придатний до військової служби. Непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Отже, наведене вище в своїй сукупності свідчить про те, що позивач , у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним з проходженням військової служби та із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за вказані вище періоди, а тому відповідно до Постанови №168 має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн. в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у вказані періоди.
Доводи апелянта щодо відсутності правових підстави виплати спірної додаткової грошової винагороди у зв'язку з відсутністю довідки військово - лікарської комісії, якою встановлено ступінь тяжкості отриманого поранення позивачем, колегія суддів вважає помилковими, оскільки згідно постанови КМУ № 168 право на отримання допомоги не залежить від зазначеноїа відповідачем обставини.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №168 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2023 по 16.08.2023, з 09.10.2023 по 23.10.2023, 24.10.2023 по 07.11.2023, з 08.11.2023 по 22.11.2023, 24.11.2023 по 23.01.2024 відповідачем позивачу не виплачувалася.
Відтак, за відсутності доказів нарахування та виплати відповідачем спірної додаткової грошової винагороди за вказані вище періоди відповідачем допущено протиправну бездіяльність про правильно зазначено судом першої інстанції.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено (доказано) правомірність власної бездіяльності, що є предметом оскарження у даній справі.
Посилання апелянта, що на момент звернення позивача до суду бездіяльність відповідача не була протиправною, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із вищевказаними висновками суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/1299/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Я.В. П'янова