26 листопада 2025 р.Справа № 520/4200/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.09.25 по справі № 520/4200/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України форми «Н» від 15.08.2023 № 0/25137/0412, яким нараховано штраф у сумі 235557,94 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на відсутність правових підстав для застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у зв'язку з мораторієм на його застосування внаслідок запровадження в Україні карантину та введення воєнного стану.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є юридичною особою, створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку, є платником податку на додану вартість та має статус платника податку на загальних умовах відповідно до Податкового кодексу України.
У період з квітня - червень 2022 року та лютого 2023 року позивач склав податкові накладні, однак реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН останній своєчасно не здійснювало.
Уповноваженими особами позивача проведено камеральну перевірку позивача щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 13.07.2023 № 21502/20-40-04-12-02/32227053.
Перевіркою встановлено, що позивачем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних:
від 03.06.2022 № 2 на суму ПДВ 12152,23 грн, дата реєстрації - 08.07.2022;
від 13.06.2022 № 5 на суму ПДВ 2875,00 грн, дата реєстрації - 14.07.2022;
від 15.06.2022 № 6 на суму ПДВ 1216,96 грн, дата реєстрації - 14.07.2022;
від 02.06.2022 № 1 на суму ПДВ 120814,40 грн, дата реєстрації - 14.07.2022;
від 14.06.2022 № 7 на суму ПДВ 234,86 грн, дата реєстрації - 14.07.2022;
від 03.06.2022 № 3 на суму ПДВ 2620,63 грн, дата реєстрації - 15.07.2022;
від 08.06.2022 № 4 на суму ПДВ 166420,24 грн, дата реєстрації - 15.07.2022;
від 21.06.2022 № 25 на суму ПДВ 5581,14 грн, дата реєстрації - 18.07.2022;
від 21.06.2022 № 16 на суму ПДВ 292 404,99 грн, дата реєстрації - 18.07.2022;
від 28.07.2022 № 8 на суму ПДВ 107742,80 грн, дата реєстрації - 22.08.2022;
від 26.07.2022 № 7 на суму ПДВ 115920,32 грн, дата реєстрації - 22.08.2022;
від 18.07.2022 № 1 на суму ПДВ 106643,46 грн, дата реєстрації - 22.08.2022;
від 29.07.2022 № 9 на суму ПДВ 250583,40 грн, дата реєстрації - 01.09.2022;
від 25.05.2022 № 64 на суму ПДВ 111141,72 грн, дата реєстрації - 02.09.2022;
від 25.05.2022 № 65 на суму ПДВ 98615,96 грн, дата реєстрації - 25.05.2022;
від 04.04.2022 № 48 на суму ПДВ 72452,22 грн, дата реєстрації - 11.11.2022;
від 03.02.2023 № 22 на суму ПДВ 3518,09 грн, дата реєстрації - 16.03.2023.
Висновком Акту перевірки податковим органом зафіксовано факти порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ 1470938,42 грн, порушення вимог пункту 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120-1 статті 120-1 розділу І пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Позивач подав заперечення на Акт перевірки, в яких вказував, що зазначений в Акті перевірки перелік накладних/розрахунків коригування, термін реєстрації яких порушено, не дозволяє ідентифікувати зміст господарської операції та контрагента, по якому за твердженням контролюючого органу встановлено порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Вважав, що контролюючим органом не доведено винні дії платника податків, що виключає законність та обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки.
За наслідками розгляду заперечень позивача, висновки Акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Державної служби України зі скаргою.
За результатами розгляду скарги позивача, ДПС України прийняла рішення від 16.11.2023, яким залишила без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 15.08.2023 № 0/25137/0412, а скаргу - без задоволення.
На підставі висновків акта перевірки від 13.07.2023 № 21502/20-40-04-12-02/32227053 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2023 № 0/25137/0412.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Як передбачає пункт 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
За недотримання вказаних строків реєстрації податкових накладних, до платника податків застосовується штраф у розмірах, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
В той же час, Законом України № 533-ІХ від 17.03.2020, підрозділ 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України було доповнено пунктом 521 такого змісту:
“За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
В подальшому, у зв'язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 та Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 591-ІХ від 13.05.2020, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України було викладено у наступній редакції:
“За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Отже, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Тобто, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
У постанові від 10.12.2021 по справі № 420/10367/20 Верховним Судом було сформовано правовий висновок щодо застосування згаданих норм податкового законодавства, відповідно до якого, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.
Карантин установлювався Кабінетом Міністрів України на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року та в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України установлений карантин.
Разом з цим, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на час розгляду справи.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX від 03.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом (набрав чинності 07.03.2022) підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:
- У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на прийняття Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» № 2142-IX від 24.03.2022, у підпункті 69.1 слова “трьох місяців» замінені словами “шести місяців».
Згодом, 12.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту цього нормативно-правового акту, він приймався з метою удосконалення податкового законодавства та створення у період дії воєнного стану умов для належного забезпечення функціонування економіки шляхом відновлення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів. Для досягнення зазначеної мети законопроєктом пропонується удосконалити окремі норми ПК України. За змістом пояснювальної записки законопроектом пропонуються зміни до ПК України, а саме: відновити податковий обов'язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов'язки, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, подання податкової звітності, сплати податків; відновити камеральні та документальні перевірки податкової звітності; відновити відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету.
У висновку Головного науково-експертного управління на проєкт цього Закону зазначено, що:
“1. В оновленому пп. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК застосовуються формулювання “у випадку відсутності у платника податків 2 можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок», “платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки», “платники податків … у яких відновилась можливість виконувати свої податкові обов'язки», які не відповідають принципу правової визначеності та на практиці можуть призвести до порушення прав платників податків, або ж зловживання ними наданими правами. Зокрема, незрозуміло, хто має встановлювати факти такої “можливості» чи “неможливості», що вважати їх підставами, яким чином діяти, якщо такі “можливості» постійно будуть змінюватися тощо. У цьому аспекті зауважимо, що сплата податків та зборів є саме обов'язком, а тому його реалізація має здійснюватися з метою забезпечення бюджетних надходжень, протидії ухиленням від сплати податків навіть в умовах воєнного стану у загальному порядку, крім випадків, за яких платник податків не може виконати свій податковий обов'язок з незалежних від нього обставин (те ж саме стосується й здійснення повноважень контролюючими органами насамперед у частині доцільності обмежень щодо проведення податкових перевірок тощо, передбачених на сьогодні на період воєнного стану). Саме такі випадки і слід чітко визначити в ПК. У зв'язку з цим, вважаємо, що відповідні положення потребують у цілому змістовного перегляду».
З огляду на це, як підтверджується змістом висновку Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від 10 травня 2022 року, запропоновано передбачити порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків.
У зв'язку з набранням чинності Законом України № 2260-IX, абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX викладений у редакції, відповідно до якої установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:
“У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відповідно до нової редакції підпункту 69.9 пункту 69 Перехідних положень ПК України, у зв'язку із набранням чинності Закону № 2260-IX, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Крім того, з 27 травня 2022 року на підставі Закону № 2260-IX, пункт 69 Перехідних положень ПК України доповнений підпунктом 69.11, згідно з яким платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.
Підпункт 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України, Законом № 2260-IX викладено у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» № 2836-IX від 13.12.2022, який набрав чинності 3 січня 2023 року, підпункт 69.1 було викладено в новій редакції, згідно з якою, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:
реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
Отже, підсумовуючи суд зазначає, що пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України було передбачено положення, за якими не застосовуються штрафні санкції за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови № 211від 11.03.2020 з 12 березня 2020 року, а скасував його з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Водночас, до завершення карантину, в Україні було введено воєнний стан. У зв'язку зі змінами податкового законодавства, обумовленими введенням воєнного стану, справляння податків і зборів з 7 березня 2022 року розпочало здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
За цими положеннями були зупиненні строки реєстрації податкових накладних, й у разі відсутності у платника податків можливості реєстрації у ЄРПН податкових накладних, платник податків звільнявся від відповідальності за умови виконання таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
До набрання чинності Законом № 2260-IX, законодавство не визначало конкретних критеріїв, за якими платники податків визнавалися такими, що не мали можливості виконати передбачені ПК обов'язки, зокрема щодо реєстрації податкових накладних.
Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, не врегульовував на той час жодним чином питання виконання обов'язків, зокрема щодо реєстрації податкових накладних, граничний строк реєстрації яких настав до 7 березня 2022 року (набрання чинності Законом № 2118-IX).
Не встановив цей Закон і нових чи інших особливостей щодо відповідальності за недотримання таких обов'язків, аніж ті, що були передбачені раніше пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Цими змінами в законодавство, не була зупинена й дія положень пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
За таких обставин, з 7 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.
Так, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. Натомість пункт 69.1підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов'язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов'язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Пункт 69 фактично не запровадив нових аспектів у відповідальність за порушення обов'язків щодо реєстрації податкових накладних порівняно з тими, що вже були визначені у пункті 521. Це означає, що стосовно правовідносин (зокрема, щодо настання відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних), які виникли до набуття чинності Закону № 2118-IX, дія пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України продовжувала залишатися актуальною. Згідно з цим положенням, як вже було зазначено, штрафні санкції не застосовувалися за порушення податкового законодавства (зокрема, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних), вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.
Обидві ці норми фактично мали однаковий предмет регулювання, з урахуванням відмінностей у періодах вчиненого правопорушення. Втім, є відмінності у колі суб'єктів, на яких вони поширюються, та в умовах звільнення від відповідальності. Норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в редакції Закону № 2118-IX передбачали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як, положення пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.
Враховуючи те, що обидва ці положення мають тотожні диспозиції, але відрізняються гіпотезами, пункт 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України застосовується під час карантинного мораторію, тоді як пункт 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України застосовується після запровадження воєнного стану. Паралельне існування умов, за яких застосовуються обидва згадані положення, не виключає необхідності їхнього застосування за передбачених ними умов і обставин. Оскільки ці норми мають власні умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніша дата прийняття пункту 69.1 не виключає необхідності застосування пункту 52-1 якщо існують відповідні умови ("карантинний" мораторій).
Обсяг прав та обов'язків особи в конкретній ситуації в результаті паралельного застосування обох норм має визначатися в такий спосіб, за якого особа не втрачає жодної з переваг, які надаються такій особі кожною із законодавчих норм. Якщо одна норма встановлює часткове звільнення від обов'язку, а інша - повне, то норма щодо повного звільнення поглинає своєю дією ту норму, яка за тих самих обставин закріплює лише часткове зменшення відповідного обов'язку. Якщо норма у конкретній ситуації встановлює менший обсяг прав, а інша, яка підлягає одночасному застосуванню, - більший обсяг, то особі має бути надано більший обсяг прав. Лише за таких обставин особі буде забезпечено обґрунтовані очікування на застосування відповідних наслідків у відповідній ситуації.
Водночас, з 27 травня 2022 року підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що:
- у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності;
- вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися.
З набуттям чинності Законом № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022.
Також законодавець з 27 травня 2022 року встановив конкретний перелік податкових накладних, за не реєстрацію яких у визначений законодавством строк, платник податків, що має можливість виконувати податкові обов'язки (тобто у визначеному підзаконним нормативно-правовим актом не підтвердив неможливість виконання обов'язків), підлягає відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
Отже, для податкових накладних, складених у період з 1 лютого до 31 травня 2022 року, граничний строк реєстрації встановлювався до 15.07.2022, для податкових накладних, складених після 01 червня 2022 року, строк реєстрації встановлювався на загальних підставах. При цьому, у разі порушення цих строків, до платника податків застосовується штраф у розмірі, передбаченому пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України.
Втім, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX “Про внесення змін до розділу XX “Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX “Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану були збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
За таких обставин, розповсюдження дії пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій застосовується лише щодо тих податкових накладних, які складені та зареєстровані несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Як свідчать матеріали справи, податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких позивачу нараховано штрафні санкції, були складені та мали бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних до набрання чинності Законом України № 2876-IX, тобто до 08.02.2023. Зокрема: податкова накладна від 03.06.2022 № 2 на суму ПДВ 12152,23 грн, фактично зареєстрована - 08.07.2022; податкова накладна від 13.06.2022 № 5 на суму ПДВ 2875,00 грн, фактично зареєстрована - 14.07.2022; податкова накладна від 15.06.2022 № 6 на суму ПДВ 1216,96 грн, фактично зареєстрована - 14.07.2022; податкова накладна від 02.06.2022 № 1 на суму ПДВ 120814,40 грн, фактично зареєстрована - 14.07.2022; податкова накладна від 14.06.2022 № 7 на суму ПДВ 234,86 грн, фактично зареєстрована - 14.07.2022; податкова накладна від 03.06.2022 № 3 на суму ПДВ 2620,63 грн, фактично зареєстрована - 15.07.2022; податкова накладна від 08.06.2022 № 4 на суму ПДВ 166420,24 грн, фактично зареєстрована - 15.07.2022; податкова накладна від 21.06.2022 № 25 на суму ПДВ 5581,14 грн, фактично зареєстрована - 18.07.2022; податкова накладна від 21.06.2022 № 16 на суму ПДВ 292 404,99 грн, фактично зареєстрована - 18.07.2022; податкова накладна від 28.07.2022 № 8 на суму ПДВ 107742,80 грн, фактично зареєстрована - 22.08.2022; податкова накладна від 26.07.2022 № 7 на суму ПДВ 115920,32 грн, фактично зареєстрована - 22.08.2022; податкова накладна від 18.07.2022 № 1 на суму ПДВ 106643,46 грн, фактично зареєстрована - 22.08.2022; податкова накладна від 29.07.2022 № 9 на суму ПДВ 250583,40 грн, фактично зареєстрована - 01.09.2022; податкова накладна від 25.05.2022 № 64 на суму ПДВ 111141,72 грн, фактично зареєстрована - 02.09.2022; податкова накладна від 25.05.2022 № 65 на суму ПДВ 98615,96 грн, фактично зареєстрована - 25.05.2022; податкова накладна від 04.04.2022 № 48 на суму ПДВ 72452,22 грн, фактично зареєстрована - 11.11.2022; податкова накладна від 03.02.2023 № 22 на суму ПДВ 3518,09 грн, фактично зареєстрована - 16.03.2023.
Оскільки строки реєстрації спірних податкових накладних закінчились до 08.02.2023, відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію регулюється положеннями пункту 201.10 статті 201 та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в редакції, чинній до набрання чинності Законом України № 2876-IX.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно застосував штрафні санкції відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення порушення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.08.2023 № 0/25137/0412, яким нараховано штраф у сумі 235557,94 грн є таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Крім того, колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводів позивача щодо розповсюдження дії мораторію на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до дня припинення карантину 30.06.2023, оскільки, як уже зазначалось, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися як положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану, так і мораторію на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування відповідачем штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі № 520/4200/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 01.12.2025 року