Справа № 296/11393/25
1-кс/296/5027/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю слідчого ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
представника власника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про накладення арешту на майно,-
Слідчий СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно, вилученого 07.10.2025 у ході проведення огляду місця події за адресою: м. Житомир, вул. Бальзаківська 2/52.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12025060640001021 від 08.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.09.2025 року, поблизу будинку № 5 по вул. Промисловій у м. Житомирі, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передав ОСОБА_8 , 1986 р.н., автомобіль марки "Toyota" моделі "Auris" р.н. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, сірого кольору, для подальшого продажу. Після отримання автомобіля ОСОБА_8 на зв'язок не виходить, майно власнику не повернув, місцезнаходження автомобіля невідоме, чим незаконно заволодів указаним транспортним засобом (ЄО № 20 151).
В ході досудового розслідування встановлено, що зазначений транспортний засіб було реалізовано третій особі та зареєстровано у встановленому порядку в сервісному центрі МВС, йому присвоєно новий державний номерний знак « НОМЕР_2 ».
Так, 07.10.2025 у період часу з 19 год. 30 хв. по 21 год. 00 хв. проведено огляд місця події за адресою: м. Житомир, вул. Бальзаківська 2/52, на відкритій ділянці місцевості, в ході якого було виявлено та вилучено автомобіль марки “Toyota» моделі «Auris», сірого кольору,з реєстраційним знаком « НОМЕР_2 », VIN-код НОМЕР_3 , який було вилучено у нового власника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Фактичним володільцям вилученого майна, відповідно до нової реєстраційної картки є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
07.10.2025 слідчим у кримінальному провадженні вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Слідчий просить накласти арешт на автомобіль з метою збереження речових доказів.
В судовому засіданні слідча ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що автомобіль придбано ОСОБА_4 законним шляхом. Просила надати можливість ОСОБА_4 користуватись транспортним засобом, оскільки це не є перешкодою для проведення експертизи.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання наданні органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зі змісту клопотання вбачається, що 16.09.2025 року, поблизу будинку № 5 по вул. Промисловій у м. Житомирі, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передав ОСОБА_8 , 1986 р.н., автомобіль марки "Toyota" моделі "Auris" р.н. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, сірого кольору, для подальшого продажу. Після отримання автомобіля ОСОБА_8 на зв'язок не виходить, майно власнику не повернув, місцезнаходження автомобіля невідоме, чим незаконно заволодів указаним транспортним засобом (ЄО № 20 151).
У подальшому, 07.10.2025 у період часу з 19 год. 30 хв. по 21 год. 00 хв. проведено огляд місця події за адресою: м. Житомир, вул. Бальзаківська 2/52, на відкритій ділянці місцевості, в ході якого було виявлено автомобіль марки “Toyota» моделі «Auris», сірого кольору, з реєстраційним знаком « НОМЕР_2 », VIN-код НОМЕР_3 , який було вилучено у нового власника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Слідчим у кримінальному провадженні транспортний засіб визнано речовим доказом, про що 07.10.2025р. винесено відповідну постанову.
Встановлено, що предметом кримінального провадження відповідно до ч. 2 ст. 289 КК України є незаконне заволодіння транспортним засобом.
Зважаючи на те, що зазначений автомобіль є речовим доказом по кримінальному провадженні, є об'єктом кримінально протиправних дій та містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на майно.
Разом з тим, згідно свідоцтва про реєстрацію СТН №137682 власником автомобіля марки “Toyota» моделі «Auris», сірого кольору, з реєстраційним знаком « НОМЕР_2 », є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025060640001021 від 07.10.2025.
Представник власника майна ОСОБА_5 в судовому засідання заперечила щодо накладення арешту на автомобіль в частині користування.
Згідно договору комісії №8914/25/3/005036 від 05.09.2025 між ТОВ "Житомир Авто" та ОСОБА_7 , а також договору купівлі -продажу транспортного засобу №8914/25/004389 від 06.09.2025 між ТОВ "Житомир Авто" та ОСОБА_4 , останній є добросовісним набувачем автомобіля марки “Toyota» моделі «Auris», сірого кольору, з реєстраційним знаком « НОМЕР_2 ».
Також суду бере до уваги заяву ОСОБА_4 від 07.10.2025р., зі змісту якої вбачається, що останній самостійно відчинив автомобіль для огляду слідчим та власноручно загнав такий до евакуатора для розміщення транспортного засобу на штраф майданчик тимчасового утримання (на короткий термін) (а.с. 23).
В судовому засіданні слідчим не надано доказів на підтвердження неможливості проведення слідчих дій, зокрема експертизи, в разі перебування транспортного засобу у користуванні ОСОБА_4 .
Враховуючи вищезазначене, а також наслідки арешту майна для власника, з метою запобігання можливості відчуження транспортного засобу, який визнано речовим доказом, містить інші відомості, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає наявними підстави для збереження речового доказу, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме, заборонивши лише відчуження та розпорядження майном.
В зв'язку з вищезазначеним клопотання слідчого є таким, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки “Toyota» моделі «Auris», сірого кольору, з реєстраційним знаком « НОМЕР_2 », VIN-код НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження вказаним транспортним засобом.
В решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду на протязі 5 днів з часу її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 24.10.2025 року о 14 год.00хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1