Справа № 161/19146/25
Провадження № 2/161/6210/25
18 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Антіпової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
17.09.2025 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, котре належало спадкодавцю ОСОБА_2 , - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір заявника - ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається, у тому числі, з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Будучи сином та єдиним спадкоємцем першої черги за законом, позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Луцького нотаріального округу Волинської області Гловацької Алли Володимирівни з заявою про оформлення та видачу відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Проте, приватним нотаріусом Луцького нотаріального округу Волинської області Гловацькою А.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, через відсутність належних правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Посилаючись на вищевикладене позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, та витребувано у приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гловацької Алли Володимирівни належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07 жовтня 2025 року на адресу суду, на виконання вимог ухвали суду від 19 вересня 2025 року, надійшли матеріали копії спадкової справи № 12/2022 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 35-72).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с. 87).
Позивач, та представник позивача в судове засідання не з'явились. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, просив позовні вимоги задовольнити (а.с.90).
14 жовтня 2025 року представник відповідача - Луцької міської ради, ОСОБА_3 , подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Луцької міської ради. При вирішенні спору покладаються на розсуд суду (а.с. 73).
Враховуючи наведене, та вимоги ч. 2 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим слухати справу у відсутність учасників справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені в справі докази в їх сукупності, в тому числі копію спадкової справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір заявника ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с11).
ОСОБА_1 , який є позивачем по справі, є сином померлої ОСОБА_2 та спадкоємцем першої черги, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 20.06.1975 року, довідкою приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гловацької А.В. від 21.02.2022 року № 57/01-16 та копією матеріалів спадкової справи №12/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19, 25, 37-72).
Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіту не склала. А тому спадкування здійснюється за законом.
Після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гловацькою А.В. заведено спадкову справу №12/2022 (а.с.19).
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Луцького нотаріального округу Волинської області Гловацької Алли Володимирівни з заявою про оформлення та видачу відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, що складається з житлового будинку надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що приватним нотаріусом Луцького нотаріального округу Волинської області Гловацькою А.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, через відсутність належних правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а.с.24).
Таким чином, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в зв'язку з тим, що в нього відсутні правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно.
Згідно з виписки з погосподарської книги № 13 села Антонівка Луцького району Волинської області за 2011-2015 роки, вбачається, що із записом в погосподарській книзі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) належить ОСОБА_2 . Рік побудови будинку 1973 (а.с.18).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В частині 1 ст. 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до інформації, наданої заступником директора з технічної інвентаризації КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради від 24.06.2025 року № 3141/01-04, повідомлено, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 - не зареєстровано (а.с. 20).
Як вбачається з виписки з погосподарської книги № 13 села Антонівка Луцького району Волинської області за 2011 -2015 роки, вбачається, що із записом в погосподарській книзі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) належить ОСОБА_2 . Рік побудови будинку 1973 (а.с.18).
З огляду на наведене, судом встановлено, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , але нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з відсутністю оригіналів документів, які засвідчують право власності на нього, то суд дійшов висновку, що позов, в межах заявлених вимог, підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. 1261, 1225, 1226, 1269, 1270, 1267 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно, яке належало спадкодавцю - ОСОБА_2 , житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Луцька міська рада (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, ЄДРПОУ 34745204)
Повний текст рішення складено 28 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А.Антіпова