Справа № 161/20120/25
Провадження № 2/161/6491/25
25 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Мазура Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-комунального підприємства № 3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,
Житлово-комунальнепідприємство №3 (далі ЖКП № 3) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 20.01.2020 року № 3/133, на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 15.01.2020 року № 3-1, ЖКП № 3 з 01.02.2020 року є управителем та надає послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що відповідачі є споживачами послуг з управління, згідно Договору від 20.01.2020 року № 3/133, укладеного між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, відповідачі як співвласники квартири у вищевказаному багатоквартирному будинку, належним чином не виконують своїх обов'язків щодо оплати таких послуг, у зв'язку з чим, станом на 26.09.2025 року виникла заборгованість у розмірі 24147,07 грн. - за послуги з утримання будинку, 15351,71 грн. інфляційні втрати за період з 01.09.2025 року по 26.09.2025 року, 2949,24 грн. три проценти річних від простроченої суми за період з 01.09.2025 року по 26.09.2025 року.
На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача в користь ЖКП № 3 заборгованість послуги з управління багатоквартирним будинком в загальній сумі 42448,02 грн., а також сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Погребняк Г.О. заперечила проти позову у повному обсязі. Вказує, що ОСОБА_4 не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи, таким чином вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованами.
Від представника позивача Юрія Шевчука надійшла заява про уточнення позовних вимог, де просить виключити з числа відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд бере до уваги заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, а тому виключає з числа відповідачів у справі ОСОБА_1 ..
Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у їх відсутності, просить суд позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилися. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження, надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. На судові засідання 11 листопада 2025 року та 25 листопада 2025 року були надіслані судові повістки, в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення, надіслані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до їх зареєстрованого місця проживання, які повернулися з відміткою «вручено особисто».
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст .526,527 ЦК України.
Відповідно до ст. 68 ЖК України жильці зобов'язані своєчасно проводити оплату за комунальні послуги.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що згідно договору № 3/133 від 20.01.2020 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, співвласникам багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 надається послуга з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (а.с.10-13).
Як вбачається з довідки ТОВ «Місцевий обчислювальний центр» від 23.09.2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.9).
Із наведеного слідує, що відповідачі з 20.01.2020 року отримувала послуги з управління будинком, які надавало ЖКП № 3.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19).
Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів ненадання або неналежного надання позивачем послуг відповідачам не надано та така обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Водночас, відповідачі зобов'язання по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком не виконували належним чином.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідачів перед ЖКП №3 за послуги з управління багатоквартирним будинком станом на 01.06.2025 року становить 24147,07 грн. (а.с.6).
Суд бере до уваги заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, а тому виключає з числа відповідачів у справі ОСОБА_1 ..
Відтак, оскільки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг за управління багатоквартирним будинком не виконали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЖКП № 3 щодо стягнення заборгованості за період з 01.09.2021 року по 26.09.2025 року в розмірі 24147,07 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.
Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, 3 % річних та інфляційних втрат, станом на 26.09.2025 року, враховуючи період за котрий здійснюється розрахунок з 01.09.2021 року по 26.09.2025 року в загальному розмірі складає 15351,71 грн., що складається з 3 % річних 2949,24 грн.; розмір інфляційних втрат 18300,00 грн. (а.с.7-8).
Судом встановлено, що відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності 07.03.2022 року, було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні (введеноготУказом Президента України від24.02.2022року №64) забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Водночас постановою КМУ № 1405 від 29.12.2023 року, яка набрала чинності 30.12.2023 року, зазначений пункт викладено у новій редакції, якою обмежено дію заборони лише випадками, коли споживач проживає на території, включеній до переліку територій бойових дій чи тимчасово окупованих територій, або якщо його нерухоме майно пошкоджене внаслідок воєнних дій, за умови повідомлення виконавця.
Таким чином, з 30.12.2023 року відсутні правові підстави для загальної заборони нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних за заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у регіонах, де бойові дії не ведуться (зокрема у Волинській області).
Враховуючи наведене, з відповідачів підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 % річних за період з 01.09.2021 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 26.09.2025 року, у межах заявлених позовних вимог.
Згідно розрахунку, який наданий позивачем, останнім здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 01.09.2021 року по 26.09.2025 року, який в загальному розмірі складає 18300,95 грн., що складається з 3 % річних 2949,24 грн.; розмір інфляційних втрат 15351,71 грн. (а.с. 8-11).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з даним розрахунком, оскільки період, визначений позивачем, за який відповідачам нараховано грошове зобов'язання у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат, включає в себе період заборони такого нарахування, що не відповідає вищезазначеним нормам законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд здійснює самостійний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, починаючи з 01.09.2021 року по 06.03.2022 року (до набрання чинності постанови КМУ від 05.03.2022 року № 206) та з 30.12.2023 року (набрання чинності постанови КМУ від 29.12.2023 року №1405) по 26.09.2025 року, беручи за основу суму простроченої заборгованості в розмірі 24147,00 грн.
Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:
ІІс = (ІІ1 / 100) х (ІІ2 / 100) х (ІІ3 / 100) х ... (ІІZ / 100), де
ІІс сукупний індекс інфляції,
ІІ1 індекс інфляції за перший місяць прострочення;
ІІ2 індекс інфляції за другий місяць прострочення;
ІІ3 індекс інфляції за третій місяць прострочення;
ІІZ індекс інфляції за останній місяць прострочення
Інфляційне нарахування = сума заборгованості х ІІс сума заборгованості.
Відтак, за підрахунком суду, інфляційні втрати від суми заборгованості 24147,00 грн., які за період з 01.09.2021 року по 06.03.2022 року включно становлять: 2744,36 грн. (24147,00 (сума боргу) x 1,1136523436 (сукупний індекс інфляції) 24147,00 (сума боргу)) та за період з 30.12.2023 року по 26.09.2025 року становлять: 4525,93 грн. (24147,00 (сума боргу) x 1,187432313222 (сукупний індекс інфляції) 24147,00 (сума боргу)), що в загальному становить 7268,29 грн.
Розрахунок 3 % річних здійснюється за формулою:
Сума санкції = С х 3 % х Д / 365 / 100 %, де
С сума заборгованості;
Д кількість днів прострочення.
Відтак, за підрахунком суду, 3% річних від суми заборгованості 24147,00 грн. за період з 01.09.2021 року по 06.03.2022 року включно та з 30.12.2023 року по 26.09.2025 року становить: 1636,50 грн.(за період з 01.09.2021 року по 31.12.2021 (122 днів) 242,30 грн.; за період з 01.01.2022 року по 06.03.2022 (65 днів) 129,09 грн.; за період з 30.12.2023 по 31.12.2023 (2 днів) 3,97 грн.; за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 (366 дні) 726,89 грн.; за період з 01.01.2025 по 26.09.2025 (269 день) 534,25 грн.).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЖКП № 3 підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідачів слід стягнути в користь позивача заборгованість в розмірі 33051,86 грн., яка складається з суми заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 24147,07 грн., 3 % річних за період з 01.09.2021 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 26.09.2025 року в розмірі 1636,50 грн. та суми заборгованості за інфляційними втратами за період з 01.09.2021 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 26.09.2025 року в розмірі 7268,29 грн..
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2200,74 грн. пропорційно частині задоволених вимог (3028*33051,86/45476,02)
Керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11, 256-257, 264, 267, 322, 509, 526, 527, 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,
Позов Житлово-комунального підприємства № 3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Житлово-комунального підприємства № 3 суму заборгованості в розмірі 33051 (тридцять три тисячі п'ятдесят одну) гривню 86 копійку, яка складається з суми заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 24147(двадцять чотири тисячі сто сорок сім) гривень 07 копійок; 3 % річних за період з 01.09.2021 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 26.09.2025 року в розмірі 1636 (одна тисяча шістсот тридцять шість) гривень 50 копійок та суми заборгованості за інфляційними втратами за період з 01.09.2021 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 26.09.2025 року в розмірі 7268 (сім тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 29 копійок.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з солідарно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Житлово-комунального підприємства № 3 судові витрати по справі, а саме: 2200 (дві тисячі двісті) гривень 74 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Житлово-комунальне підприємство № 3, код ЄДРПОУ 30473452, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Винниченка, 39;
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур