Справа № 161/11426/25
Провадження № 2-а/161/157/25
27 листопада 2025 року м.Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4864224 від 01.06.2025, а провадження у справі закрити.
На обґрунтування позову покликається на те, що з оскаржуваною постановою він не згідний, вважає її незаконною та необґрунтованою. Всупереч вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП відсутні будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови інспектор поліції всупереч вимогам КУпАП порушила право на захист, не забезпечила можливість скористатись правничою допомогою, оскільки повідомила, що позивач має дві години для того, щоб адвокат прибув на місце розгляду справи. Оскільки знайомих адвокатів у м.Ковель він не має, забезпечити участь адвоката з м.Луцька не мав можливості у визначений поліцейською строк.
Постанова не читається, а тому він позбавлений можливості належним чином обґрунтувати свою позицію у суді.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2025, після усунення недоліків, у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.07.2025 представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що 01.06.2025 під час несення служби на дорожній станції патрульної поліції «Вишнів» за адресою: автомобільна дорога М-07 Київ-Ковель-Ягодин 488 км було виявлено факт порушення Правил дорожнього руху України, а саме: о 09 год. 18 хв., водій, як пізніше було встановлено гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив перетин дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія» не пов'язаний з об'їздом нерухомої перешкоди, чим порушив, п. 8.5.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Дана обставина адміністративного правопорушення зафіксована на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» за допомогою технічного засобу, а саме камери відеоспостереження, що стаціонарно встановлена на дорожній станції патрульної поліції «Вишнів». Після чого, водію даного транспортного засобу було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
На підставі ст. 279 КУпАП було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення з оголошення ОСОБА_1 , яка саме справа підлягає розгляду, та що він притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, було роз'яснено порушнику його права та обов'язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також зазначила, що забезпечити залучення адвоката із Центру безоплатної вторинної правової допомоги не може, оскільки поліцейський не наділений такими повноваженнями. Запропонувала в межах 2 год. скористатись правом у виборі захисника та прибуття для розгляду справи.
Встановивши факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог дорожньої горизонтальної розмітки, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, поліцейським було прийнято рішення про розгляд адміністративної справи щодо позивача.
Факт даного правопорушення зафіксовано на відеозапис, з камер зовнішнього відеоспостереження, що встановлені на ДСПП «Вишнів», встановлено рух транспортного засобу TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також факт порушення водієм правил дорожнього руху України, а саме, що водій виїхавши на автомобільну дорогу, рухаючись у крайній правій смузі, одразу здійснює маневр перестроювання, у місці де на проїзній частині дороги нанесено порожню розмітку 1.1 «Вузька суцільна лінія».
Поліцейським всебічно, повно і об'єктивно було досліджено всі обставини вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, заслухано та враховано його усні пояснення, а тому поліцейською, як уповноваженою особою органу Національної поліції, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Посилаючись на викладне, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, де підтримав раніше викладену в позовній заяві позицію.
З огляду на те, що обидві сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року № 13 (далі- Інструкція №13).
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4864224 від 01.06.2025 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Як вбачається із змісту цієї постанови, підставою накладення адміністративного стягнення було те, що ОСОБА_1 о 09 год. 18 хв. на автомобільній дорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин 488 км, керуючи транспортним TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив перетин дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія» не пов'язаний з об'їздом нерухомої перешкоди, чим порушив, п. 8.5.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Дана обставина адміністративного правопорушення зафіксована на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» за допомогою технічного засобу, а саме камерою відеоспостереження, що стаціонарно встановлена на дорожній станції патрульної поліції «Вишнів». Зазначений відеозапис долучено до матеріалів справи. Також з дослідженого відеозапису події правопорушення вбачається, що позивачу, на його прохання були надані відеодокази порушення, при цьому зазначено про дату, час, місце вчинення, що в хронологічному порядку співпадають, а тому не виникає сумніву, що саме водій автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , вчинив вказане правопорушення.
Одразу після цього, вказаний автомобіль був зупинений працівниками поліції, особу водія було встановлено, ним був позивач ОСОБА_1 .
Таким чином, відеофіксація місця та обставин правопорушення, а також ідентифікація авто та водія на місці є достатнім для підтвердження його причетності до події правопорушення.
Положення статті 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 8.5 ПДР України дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Відповідно до п. 8.5.1 ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Відповідно до п. 1.1 розділу 34 ПДР України 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км за год.
Із дослідженого судом відеозапису чітко встановлено, що водій TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , не здійснював обгону чи об'їзду нерухомої перешкоди, що зумовило його допустити перетин «вузької суцільної лінії».
Зазначеним відеозаписом підтверджується факт порушення ОСОБА_1 п. 8.5.1 ПДР України та свідчить про правомірне притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Щодо доводів позивача про відсутні детальні технічні характеристики камер (модель, сертифікат тощо), що робить докази неналежними, поліцейською було роз'яснено, що фіксація швидкості руху т/з не здійснювалась. Для фіксації правопорушень можуть використовуватися як сертифіковані спеціальні технічні засоби, так і інші пристрої (наприклад, камери відеоспостереження, реєстратори), що не вимагають обов'язкового зазначення їхніх серійних номерів та моделей у постанові. Головною вимогою є фіксація факту правопорушення. Записаний матеріал наданий до суду і підлягає оцінці разом з іншими доказами. Посилання у матеріалах справи на відеозаписи з конкретних пристроїв (реєстратор №475646, камери №20250601093653218) є достатніми для їх ідентифікації.
Також суд не бере до уваги доводи позивача про монтаж відео або несправність обладнання, оскільки незначні розбіжності в показах годинників різних камер, що працюють в одній мережі, є технічно можливим явищем і не свідчать про підробку доказів. Час події встановлено та зафіксовано коректно в матеріалах справи, а тому сам по собі цей факт не є підставою для визнання доказів недійсними.
Доводи, наведені порушником, не підтверджують його невинуватості, а лише вказують на окремі суб'єктивні сумніви та формальні розбіжності, які не суперечать об'єктивній картині події. З відеозапису вбачається процес розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із транслюванням усіх необхідних дій під час розгляду справи.
Суд встановив, що постанова містить загальні відомості про технічні засоби фіксації, що відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Нормами права не вимагається обов'язкове зазначення в постанові серійних номерів та моделей всіх пристроїв.
Таким чином, вище вказані докази є логічно узгодженими та у їх сукупності стверджують факт порушення позивачем п. 8.5.1 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідачем було порушено право на захист, оскільки поліцейським було роз'яснено порушнику його права та обов'язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно було досліджено всі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, заслухано та враховано його усні пояснення.
Водночас КУпАП не передбачає обов'язку поліцейського відкладати розгляд справи на невизначений час для очікування адвоката.
Крім того КУ гарантує кожному право на правову допомогу та вільний вибір захисника, але не містить вимоги, що орган поліції зобов'язаний чекати адвоката необмежений час.
Поліцейський може надати «розумний» час» для прибуття адвоката, але не затягувати розгляд справи, та не зобов'язує переносити розгляд справи на невизначений час.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Не визнання правопорушником факту правопорушення чи своєї вини, не звільняє його від притягнення до відповідальності у випадку його об'єктивної винуватості.
Разом з цим, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП України, винесена на підставі та в межах повноважень наданих поліцейському патрульної поліції, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а отже є законною.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2,9, 76, 77,205, 229, 246, 250, 272, 286, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 27 листопада 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області, м.Луцьк, вулиця Залізнична, 15, Волинської області, ЄДРПОУ 40108646
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК