Справа № 161/19948/25
Провадження № 2/161/6430/25
(заочне)
01 грудня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Гриня О.М.
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що вона з відповідачем, перебуває у зареєстрованому шлюбі з 25.08.2015. У шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що діти проживають з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, тим самим самоусунувшись від їх виховання та забезпечення.
З огляду на наведене, позивач просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000,00 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін та за наявними у справі матеріалами.
Відзиву від відповідача у встановлений ухвалою строк до суду не надходило.
Ч.1 ст. 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .
Також встановлено, що діти проживають разом із матір'ю, яка здійснює їх виховання, догляд та матеріальне утримання.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частини 1-2 ст. 182 СК України).
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч.1 ст.191 СК України).
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Ч.1 ст. 182 СК України зобов'язує суд проаналізувати ряд обставин під час визначення розміру аліментів, з приводу чого суд зазначає таке.
Матеріали справи не містять доказів про стан здоров'я та матеріальне становище старшої дочки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому суд вважає такий стан задовільним.
Щодо меншого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.08.2025 вбачається, що в нього діагностовано харчову алергію та рекомендовано виключити із прикорму дитини продукти на основі (чи з вмістом) білка коров'ячого молока і використовувати спеціальну молочну суміш.
Із аналізу матеріального становища платника аліментів ОСОБА_2 , зокрема з відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та /або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи від 30.09.2025 вбачається, що відповідач за 1-4 квартал 2025 року отримував дохід від цінних паперів, стипендію та інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями.
Відповідно до відкритих джерел мережі інтернет судом встановлено, що відповідач є стоматологом-ортопедом клініки «Стоматологічна Практика Василюка» та сам зареєстрований як фізична особа-підприємець із визначеним видом діяльності «86.23 Стоматологічна практика (основний)» і «86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я».
Також, судом з відкритих джерел встановлено, що середня заробітна плата стоматолога в Україні становить 60 000,00 грн. на місяць. Отже, аналізуючи дохід відповідача, слід виходити не лише з вказаних вище надходжень, а й із середнього заробітку спеціаліста його напряму діяльності.
Крім цього, суд враховує придбання відповідачем 27.04.2025 транспортного засобу марки «Porsche Panamera» д.н.з. НОМЕР_3 , вартістю 635 000,00 грн.
Відомостей про стан здоров'я відповідача, останній суду не надав як і не повідомив про наявність у нього інших утриманців.
Інших обставин, що мають істотне значення та мають враховуватися під час присудження аліментів, суд не вбачає.
Проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази, врахувавши обставини, передбачені частиною першою статті 182 СК України, а також зважаючи на закріплені у частині дев'ятій статті 7 СК України принципи справедливості, добросовісності та розумності, якими врегульовані сімейні відносини, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід щомісячно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі 10 000,00 грн. на кожну дитину.
Такий розмір аліментів, на переконання суду, буде достатнім для належного утримання дітей, їх фізичному та духовному розвитку.
Аліменти підлягають стягненню починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Щодо обґрунтувань позивача про стягнення додаткових витрат на дітей, то суд не надає їм оцінки, оскільки позовна заява не містить вимоги про стягнення з відповідача половини понесених позивачем додаткових витрат на дітей, а лише вимогу про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Крім того, ОСОБА_1 заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги та здійснення представництва від 04.09.2025, розрахункову квитанція на суму 8 000,00 грн.
Враховуючи наведене та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час затрачений на їх виконання, складність справи, а також те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників, з відповідача на користь позивача, слід стягнути 6 000,00 грн. судових витрат пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, саме такий розмір на думку суду буде співрозмірним та достатнім.
Керуючись ст.ст. 2-5, ч.3 ст.12, ст.ст. 81, 141, 259, 263, 268, 280, 354, 430 ЦПК України, ч.1 ст.79, 84, ст.ст. 180-182, 184 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 вересня 2025 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 витрати понесені у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 01 грудня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь