Справа № 159/4759/25
Провадження № 2/159/1647/25
28 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Губара В.Є.,
з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ковельської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на 2/3 частки нерухомого майна за законом,
Позивач звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 , Ковельської міської ради, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 2/3 частки в квартирі, з яких - 1/3 частка в праві власності належала ОСОБА_4 , яку мати успадкувала, але не оформила спадкових прав та 1/3 частка в квартирі, яка належала матері, ОСОБА_3 , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позива ОСОБА_4 . Після смерті батька спадкоємцем була мати позивача, заведено спадкову справу №237/94. Після смерті матері позивач звернувся до нотаріуса на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріуса для прийняття спадщини, заведено спадкову справу № 9/2025. До складу спадкового майна входить по 1/3 частки кожному матері та батьку, однак правовставлюючий документ на квартиру виданий лише на одну особу сестру позивача (відповідача у справі) як уповноваженій особі, квартиру передано у спільну сумісну власність. Зазначає, що на момент приватизації квартири АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . Позивач зареєстрований в даній квартирі із 1995 року та проживає по даний час. Він військовослужбовець і весь час перебував в різних військових частинах, а тому на момент приватизації не проживав із батьками. Відповідач була зареєстрована в квартирі, однак вона переїхала на постійне місце проживання в рф. З нею в нього хороші відносини, остання не заперечує щодо оформлення спадкових прав за ним. Враховуючи вище наведене, позивач має намір успадкувати належну матері 1/3 частки в квартирі та успадковану нею 1/3 батьківську частку квартири, однак не оформила своїх спадкових прав. Позивач є спадкоємцем за законом, відсутність правовстановлючих документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, позбавляє його можливості оформити спадкові права.
Ухвалою суду від 03.09.2025 провадження по справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 15.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, судові витрати залишити за позивачем.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Представник відповідача Ковельської міської ради у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило, причини неявки не повідомив.
Судом 18.11.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі складністю справи його складення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 14.00 годину 28.11.2025.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 є його батьком, ОСОБА_3 є його матір'ю.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася садщина на належне йому майно, згідно спадкової справи № 237/94, заведеної Ковельською державною нотаріальною конторою Волинської області до майна померлого ОСОБА_4 .
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.01.2025 позивачу визначено додатковий строк тривалістю два місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 . Позивач звернувся до приватного нотаріуса Заліської Н.М., якою заведена спадкова справа №9/2025.
Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва право на спадщину за законом після смерті матері на 2/3 частки кварти, з яких: 1/3 частки в праві власності належала батькові, яку мати успадкувала та не оформила спадкових прав та на 1/3 частки в праві власності на квартиру, яка нележала матері, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно роз'яснення щодо оформлення Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно № 70/02-14 від 28.05.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 1985 троку та проживає в ній по даний час, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України на стор.11, де вказана дата реєстрації в квартирі - 26.02.1985. ОСОБА_4 на момент смерті був зареєстрований разом із матір'ю та сестрою, про що свідчить довідка про від 04.07.2023.Після смерті батька, матір позивача, ОСОБА_3 19.01.1996 зареєструвалась за іншою адресою і на момент смерті була зареєстрована разом із дружиною позивача за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 04.07.2023.
Відповідач ОСОБА_2 була зареєстровано у вище вказаній квартирі з 03.04.1992 по 17.10.2003.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1993 квартиру АДРЕСА_4 , передано у спільну сумісну власність, гр. ОСОБА_6 (відповідач по справі ОСОБА_7 ).
За заявою ОСОБА_4 від 27.09.1993 Розпорядженням органу приватизації (Фонду комунального майна Ковельської міської Ради народних депутатів Волинської області) від 29.09.1993 згідно з розпорядженням № 816, уповноваженій особі ОСОБА_6 (відповідач у справі за дошлюбним прізвищем) було передано квартиру АДРЕСА_4 в порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», видане Свідоцтво про право власності на житло від 29.09.1993 на вищевказану квартиру, в якому зазначено, що квартиру передано у спільну сумісну власність.
Тобто приватизацію спірної квартири проведено усіма членами сім'ї позивача: батьком, матір"ю, сестрою (відповідачем по справі).
За приписами ст.1216, ст.1220 ч.ч. 1,2, ст.1222, ст.1223 ч.ч. 2,3, ст.ст.1258,1261 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця; у разі відсутності заповіт успадкування здійснюється за законом, при цьому, діти спадкодавця належать до першої черги за законом.
Здійснюючи своє право на спадкування, спадкоємець за законом: має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ч. 1 ЦК України); спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ч. 3 ЦК України); незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ч. 5 ЦК України); спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ч. 1 ЦК України); для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ч. 1 ЦК України); якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ст. 1272 ч. 1 ЦК України).
Частина 3 ст. 355 ЦК України передбачає, що право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч. 4 ст. 355 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Статтями 3, 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі наймачу та членам його сім'ї квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у межах визначеної норми. При цьому, до членів сім'ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Тобто, передача квартир у власність громадян у процесі їх приватизації здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації і оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру.
Таким чином передача у спільну власність квартир, які підлягають приватизації, здійснюється за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно проживають у цій квартирі.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали в спірній квартирі на час її приватизації, позивач був зареєстрований в цій квартирі та проживає по теперішній час, однак на момент приватизації був відсутній, так як перебував на військовій службі. Відповідач не заперечує щодо успадкування позивачем спадкового майна, а саме 2/3 частки.
За ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. У разі ж спільної сумісної власності, частки взагалі не визначаються (ч. 1 ст. 368 ЦК України), але при виділі частки з майна, що є у спільній сумісній власності, кимось із співвласників, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч. 2 ст. 370 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частка, яка належала матері, становить 1/3, частка, яка належала батьку становить 1/3, таким чином позивач має право на частку в спадковому майні, в розмірі 2/3 частки.
Позивач належить до кола спадкоємців першої черги після смерті матері, прийняв спадщину і від спадщини не відмовлявся, за відсутності оригіналу свідоцтва про право власності на житло нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто порушено цивільне право позивача на оформлення права власності на належне йому майно, яке підлягає судовому захисту.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду, слід залишити за ним.
Керуючись 16, 355, 357, 370, 392, 1216, 1218, 1258, 1259, 1261, 1296, 1297 ЦК України, ст. 258-265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ковельської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на 2/3 частки нерухомого майна за законом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 2/3 частки в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ,.з яких: 1/3 частка в праві власності належала ОСОБА_4 , яку ОСОБА_3 успадкувала, але не оформила спадкових прав та 1/3 частка в праві власності належала ОСОБА_3 ..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Ковельська міська рада, код ЄДРПОУ 21735504, місцезнаходження: вул.Незалежності, 73, м. Ковель, Волинська область.
Повне рішення складено 28.11.2025.
Головуючий:В. Є. ГУБАР