Справа № 159/2373/23
Провадження № 8/159/4/25
28 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2023 у справі №159/2373/23 за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ковельської міської ради про визнання в порядку спадкування права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що 1/5 частка цього будинку належала ОСОБА_2 (матері чоловіка позивачки), власником інших 4/5 частин будинку був рідний брат ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті брата ОСОБА_2 утримувала будинок, здійснила добудову, несла інші витрати, проте право власності за життя на належні брату 4/5 частки не зареєструвала.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , її син ОСОБА_4 (чоловік позивачки) отримав свідоцтво про право на спадщину на 1/5 частку спірного житлового будинку. Упродовж тридцяти років позивач з чоловіком відкрито володіли усім будинком, добудували веранду і кухню, внаслідок чого площа будинку збільшилася. За життя чоловік не вчинив дій для реєстрації права власності на 4/5 частин будинку.
Позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і враховуючи відсутність інших осіб, які б зареєстрували свої права на нерухоме майно, просила визнати за нею право власності в прядку спадкування на весь будинок.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2023, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 28.11.2023, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою ВС від 08.05.2025 рішення першої і апеляційної інстанції залишені без змін.
Суди встановили, що після смерті ОСОБА_3 , який був власником 4/5 частин житлового будинку, державний нотаріус 25.10.1985 видав свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне домоволодіння в рівних частках спадкоємцям ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , які не залучені до участі в справі як співвідповідачі, у зв'язку з чим у задоволенні позову відмовлено.
23.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2023 у справі №159/2373/23 в частині визнання права власності на 1/5 частку спірного домоволодіння.
Вимогу про перегляд судового обґрунтувала тим, що у липні 2025 року звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовом до осіб, перелічених у свідоцтві про право на спадщину за законом №3025 від 25.10.1985: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , про визнання свідоцтва частково недійсним.
Ухвалою від 24.09.2025 відмовлено у відкритті провадження до ОСОБА_6 , у зв'язку з даними про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач ОСОБА_1 вважає цю обставину нововиявленою та такою, що істотно впливає на правильність судового рішення у справі №159/2373/23.
Ухвалою від 27.10.2025 суд відкрив провадження за заявою ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В судове засідання 25.11.2025 належним чином повідомлені учасники не з'явилися. Позивач подала письмові пояснення і клопотання про проведення засідання у її відсутності.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до приписів частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення -28.11.2025.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частин 1,2,4,5 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ЦПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміну рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин, а також має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи.
Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, вказала, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
Такий підхід до перегляду судового рішення зумовлений принципом юридичної визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", у справі "Желтяков проти України").
Наведені позивачем ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення обставини, а саме смерть ОСОБА_6 , не є тими фактами, які би вплинули на рішення суду, оскільки позивач при розгляді справи №159/2373/23 не реалізував своє право на залучення належних відповідачів.
У справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див. постанову Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 280/4/18).
За матеріалами справи ОСОБА_6 був в переліку спадкоємців, які отримали право на частку у спірному житлі після смерті свого брата ОСОБА_3 , відтак у разі смерті ОСОБА_6 належними відповідачами у справі №159/2373/23 могли виступати його спадкоємці. У разі відсутності спадкоємців, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем дійсно могла бути Ковельська міська рада, проте у такому випадку підставою позову в цій частині могли слугувати обставини щодо набуття позивачем права на 1/5 частку майна після смерті ОСОБА_6 .
Такі підстави позову не були предметом розгляду суду при розгляді первісного позову.
При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Таким чином, наведені ОСОБА_1 обставини не є підставою для перегляду судового рішення у справі №159/2373/23, а можуть виступати предметом перевірки за новим позовом ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 423-429 Цивільного процесуального кодексу України,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2023 у справі №159/2373/23 за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складений 28.11.2025
Головуючий Т. В. Денисюк