Справа № 157/1801/25
Провадження № 2-а/157/135/25
25 листопада 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
представника позивача Федчика С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
У позовній заяві пояснив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 серії ВН № 339 від 04.11.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не оновив свої персональні дані в термін з 18 травня 2024 року по 17 липня 2025 року та не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних у строк, зазначений в повістці № 615243 об 11 год 23 жовтня 2024 року. Позивач вважає це рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки всупереч вимогам законодавства розгляд справи щодо нього відбувся без його участі. Він ні повісткою, ні іншим чином не повідомлявся про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Ставлячи йому у вину бездіяльність щодо неоновлення своїх персональних даних, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 не вказав у постанові, яким саме нормативно-правовим актом та конкретною нормою законодавства передбачено обов'язок здійснити таке оновлення даних, враховуючи те, що ст. 210-1 КУпАП є бланкетною.
Крім цього, йому не надходили жодні повістки від ІНФОРМАЦІЯ_4 чи його відділів, у тому числі не надходила і повістка № 615243 з викликом на 11 год 23.10.2024. Доказів про факт отримання ним такої повістки матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не містять. Оскаржувану постанову йому не вручено та поштовим зв'язком не відправлено. Підтверджуючи зазначені обставини наявними у нього доказами, позивач просить скасувати постанову ВН № 339 від 04.11.2024, закрити провадження у справі та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Ухвалою судді від 15.10.2025 поновлено позивачу пропущений строк для звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Крім цього, у зазначеній ухвалі визначено відповідачу п'ятиденний строк із дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Для подання відзиву на позов встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а для подання заперечення - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Супровідним листом від 17.10.2025 № 157/1801/25/7353/2025 (а.с. 18), довідкою про доставку електронного документу (а.с. 18 зворот) та розпискою про отримання повістки про виклик до суду (а.с. 19) підтверджується надсилання та отримання ІНФОРМАЦІЯ_2 19.10.2025 копії ухвали Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15.10.2025 про відкриття провадження у цій справі, копії позовної заяви з додатками.
Зважаючи на цю обставину, останнім днем встановленого строку для подачі відзиву на позов було 24 жовтня 2025 року.
До суду 17.11.2025 року надійшов відзив на адміністративний позов від представника відповідача Похилої Т.В. із додатками. Представник відповідача, подавши до суду зазначений відзив, не зазначила поважних причин пропуску строку для цього, клопотання про поновлення такого строку не заявляла. Суд розцінює це як неподання ІНФОРМАЦІЯ_2 відзиву на позов, ненадання матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник Федчик С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав із викладених у позовній заяві підстав, просив їх задовольнити та на не брати до уваги відзив на позовну заяву, оскільки такий поданий за межами встановленого судом строку для подання відзиву.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав.
Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_3 ВН № 339 від 04.11.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с. 10).
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що ОСОБА_1 не оновив свої персональні дані в термін з 18.05.2024 по 17.07.2024 та не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення у строк зазначений в повістці № 615243 о 11 год 00 хв 23.10.2024, після неприбуття, на протязі трьох днів, не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, та в подальшому не прибув на протязі семи календарних днів, чим порушив абз. 8, 12 ч. 3, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з абзацами 8, 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши надані позивачем пояснення та докази, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає зазначеним вище встановленим законом вимогам для рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо критерію обґрунтованості, тобто врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У цьому випадку, як свідчить аналіз наявних у справі доказів, орган не з'ясував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 1 та 3 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Таким чином, законодавством не вимагається складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неприбуття особи на виклик до ТЦК та СП, яку було належним чином повідомлено про дату, час і місце виклику, та наявності підтверджуючих документів про отримання виклику.
Разом з тим, на підтвердження виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 23 жовтня 2024 року, відповідачем не надано суду повістки № 615243, про яку зазначається в оскаржуваній постанові, а також не надано доказів про надіслання такої повістки позивачу та отримання ним повістки.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши відзиву, не надавши доказів щодо повідомлення особи (повістки, виклику), підтверджуючих документів про отримання повідомлення (повістки, виклику), тобто доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Під час судового засідання представник позивача зробив заяву про надання позивачу строку для подання доказів щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. З метою надання можливості подати докази на підтвердження таких витрат та заперечення на такі докази, суд вважає за необхідне питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу вирішити після надходження відповідних доказів у строк, встановлений ч. 7 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 9, 77, 90, 134, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, ст. 247, 280, 293 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ВН № 339 від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Надати позивачу строк для подання суду та відповідачу доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, протягом п'яти днів після ухвалення цього рішення.
Надати відповідачу строк для подання заперечень щодо розміру судових витрат протягом п'яти днів з дня отримання доказів про розмір витрат, понесених позивачем.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 05 грудня 2025 року на 09:30 год.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 28.11.2025 року.
СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ