Головуючий І інстанції: Біленський О.О.
01 грудня 2025 р. Справа № 520/4756/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/4756/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД"
до Вінницької митниці
про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (надалі ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД", позивач) звернулося до суду з позовом до Вінницької митниці (надалі також відповідач), у якому позивач просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000002/2 від 07.01.2025 та картку відмови №UA401060/2025/000002 від 07.01.2025;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000007/2 від 09.01.2025 та картку відмови №UA401060/2025/000008 від 09.01.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 07.01.2025 №UA401060/2025/000002/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.01.2025 №UA401060/2025/000002, прийняті Вінницькою митницею.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 09.01.2025 №UA401060/2025/000007/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.01.2025 №UA401060/2025/000008, прийняті Вінницькою митницею.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 43974281) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 689 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 90 коп.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 43974281) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також зазначив, що визначений судом першої інстанції розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн є значно завищеним та не співмірним зі складністю справи.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що декларантом були надані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості, які передбачені Митним кодексом України.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та CHANGXING YUSEN TEXTILE CO., LTD (Постачальник) укладено контракт №CYT20240515 від 15.05.2024 (далі - Контракт).
Додатковими угодами б/н від 19.10.2024 та б/н від 30.10.2024 до Контракту між ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та CHANGXING YUSEN TEXTILE CO., LTD доповнено пункт 3 Контракту.
Абзацом 1 ст. 1 Контракту визначено, що за цим договором Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари сорту (далі - «Товар»).
Абзацом 2 ст. 2 Контракту встановлено, що загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.
Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.
Згідно зі ст. 4 Контракту ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США.
У відповідності до абз. 2 ст. 5 Контракту сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
Позивачем складено та подано до митного органу - Вінницької митниці митну декларацію №25UA401060000165U5 та №25UA401060000270U1.
У вказаних митних деклараціях позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, а саме - за ціною контракту.
З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товару разом з декларацією №25UA401060000165U5 позивачем 06.01.2025 надано до митного органу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №YS241015BXG від 15.10.2024; коносамент (Bill of lading) №MEDUHL120480 від 19.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 31.12.2024; декларація (Dispatch note model T1) №24ROCT1900G64844L2 від 31.12.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №YS241015BXG від 15.10.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №YS240829/18 від 29.08.2024 (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-11/01-2025 від 06.01.2025; розрахунок ціни (калькуляція) №YS241015BXG від 15.10.2024 (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 19.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CYT20240515 від 15.05.2024; видаткова накладна №YS241015BXG від 15.10.2024 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №YS241015BXG від 15.10.2024 (з перекладом); комерційна пропозиція б/н від 08.05.2024 (з перекладом); лист №1224/28-1 від 28.12.2024 з інформацією від ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" про те, що страховка не здійснювалася; лист №1224/28-2 від 28.12.2024 з інформацією від ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" про те, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №YS241015BXG-1 від 15.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №YS241015BXG-2 від 15.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №YS241015BXG-3 від 15.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №YS241015BXG-4 від 15.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №YS241015BXG-5 від 15.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); 22. Якісний опис №YS241015BXG від 15.10.2024 (з перекладом).
06.01.2025 відповідачем направлено ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" повідомлення №841672, в якому зазначено про необхідність надати наступні додаткові документи: додатки до контракту, у разі наявності; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів.
Також, 06.01.2025 відповідачем направлено ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" повідомлення №841674, в якому зазначено, що надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 15.05.2024 CYT20240515 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-11/01-2025 від 06.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/ або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Окрім того, статтею 7 «приймання та передача товару» контракту № CYT20240515 визначено, що передача товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами. Портом призначення, згідно наданого коносаменту № MEDUHL120480, є Констанца, Румунія. Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
06.01.2025 ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" надано відповіді на повідомлення Вінницької митниці №06/01/25-1, №06/01/25-2, №06/01/25-3, №06/01/25-4, №06/01/25-5, №06/01/25-6, №06/01/25-7, №06/01/25-8, №06/01/25-9, №06/01/25-10, №06/01/25-11, №06/01/25-12, №06/01/25-13.
Проте, 07.01.2025 Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000002/2.
Підставою прийняття вказаного рішення є:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:
- статтею 5 контракту від 15.05.2024 CYT20240515 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані;
- наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-11/01-2025 від 06.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;
- згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Окрім того, статтею 7 «приймання та передача товару» контракту №CYT20240515 визначено, що передача товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами. Портом призначення, згідно наданого коносаменту №MEDUHL120480, є Констанца, Румунія. Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі;
- наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;
а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст. 53 МК України: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту.
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000002 від 07.01.2025.
Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000002 від 07.01.2025 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000002/2 від 07.01.2025, позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №25UA401060000185U4.
Позивачем визначено митну вартість товару згідно інвойсу №YS241015BXG від 15.10.2024, яка становить 50624,62 доларів США (графа 22 митної декларації №25UA401060000165U5).
Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу №YS241015BXG від 15.10.2024 склали 170458,77 грн. (вид 020 - мито) та 460238,67 грн. (вид 028 ПДВ), що вказано у графі В "Подробиці розрахунків" митної декларації №25UA401060000165U5.
Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною відповідачем, склали 334444,43 грн. (вид 020 - мито) та 902999,97 грн. (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В "Подробиці розрахунків" нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД №25UA401060000185U4.
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №YS241015BXG від 15.10.2024 (170458,77 + 460238,67 = 630 697,44 грн.) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною Відповідачем (334444,43 + 902999,97 = 1 237 444,4 грн.) склала 1 237 444,4 - 630 697,44 = 606 746,96 грн.
Також судом першої інстанції встановлено, що метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товару разом з декларацією №25UA401060000270U1 позивачем 09.01.2025 надано до митного органу наступний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: пакувальний лист (Packing list) б/н від 25.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №YS241025BXG від 25.10.2024; коносамент (Bill of lading) №UTRUST24100814 від 30.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №0113 від 03.01.2025; декларація (Dispatch note model T1) №25PL322080NS59L6K9 від 02.01.2025; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №YS241025BXG від 25.10.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №YS240829/9 від 29.08.2024 (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-13/01-2025 від 06.01.2025; розрахунок ціни (калькуляція) №YS241025BXG від 25.10.2024 (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 30.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CYT20240515 від 15.05.2024; видаткова накладна №YS241025BXG від 25.10.2024 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №YS241025BXG від 25.10.2024 (з перекладом); комерційна пропозиція б/н від 08.05.2024 (з перекладом); лист №1224/26-1 від 26.12.2024 з інформацією від ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" про те, що страховка не здійснювалася; лист №1224/26-2 від 26.12.2024 з інформацією від ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" про те, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №YS241025BXG-1 від 25.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №YS241025BXG-2 від 25.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №YS241025BXG-3 від 25.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №YS241025BXG-4 від 25.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №YS241025BXG-5 від 25.10.2024 з інформацією від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис №YS241025BXG від 25.10.2024 (з перекладом).
09.01.2025 відповідачем направлено ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" повідомлення №841899, в якому зазначено про необхідність надати наступні документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».
Також 09.01.2025 відповідачем направлено ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" повідомлення №841902, в якому зазначено, що надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 15.05.2024 CYT20240515 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-13/01-2025 від 06.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
09.01.2025 ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" надано відповіді на повідомлення Вінницької митниці №09/01/25-1, №09/01/25-2, №09/01/25-3, №09/01/25-4, №09/01/25-5, №09/01/25-6, №09/01/25-7, №09/01/25-8, №09/01/25-9, №09/01/25-10, №09/01/25-11, №09/01/25-12, №09/01/25-13.
Проте, 09.01.2025 Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000007/2.
Підставою прийняття вказаного рішення є:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:
- статтею 5 контракту від 15.05.2024 №CYT20240515 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані;
- наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-13/01-2025 від 06.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацем 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі;
- наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;
а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст. 53 МК України: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту.
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000008 від 09.01.2025.
Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000008 від 09.01.2025 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000007/2 від 09.01.2025, позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №25UA401060000318U4.
Позивачем визначено митну вартість товару згідно інвойсу №YS241025BXG від 25.10.2024, яка становить 38565,71 доларів США (графа 22 митної декларації №25UA401060000270U1).
Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу №YS241025BXG від 25.10.2024 склали 130309,21 грн. (вид 020 - мито) та 351834,88 грн. (вид 028 ПДВ), що вказано у графі В "Подробиці розрахунків" митної декларації №25UA401060000270U1.
Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною відповідачем, склали 255627,74 грн. (вид 020 - мито) та 690194,91 грн. (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В "Подробиці розрахунків" нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД №25UA401060000318U4.
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №YS241025BXG від 25.10.2024 (130309,21 + 351834,88 = 482 144,09 грн.) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною Відповідачем (255627,74 + 690194,91 = 945 822,65 грн.) склала 945 822,65 - 482 144,09 = 463 678,56 грн.
Не погодившись із прийнятими Вінницькою митницею рішеннями та картками відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Досліджуючи зауваження митного органу, що стали підставою для прийняття оскаржуваних у даній справі рішень про коригування митної вартості товару, судом першої інстанції вірно зазначено наступне.
Так, щодо спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР та наявність у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС, суд зазначає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією, обов'язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.
Таким чином, у Вінницької митниці Держмитслужби виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.
Судовим розглядом встановлено, що при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).
Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
Щодо наявних рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, слід зазначити, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, суд зазначає наступне.
З документів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Щодо умов оплати суд зазначив, що спірні рішення містить наступну підставу коригування: "Статтею 5 контракту від 15.05.2024 CYT20240515 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати.".
Умови оплати визначені статтею 5 Контракту від 15.05.2024 CYT20240515, якою встановлено, що сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
Як встановлено судом та на що посилається позивач, рахунками-фактурою (інвойсами) №YS2401015BXG від 15.10.2024 та №YS241025BXG від 25.10.2024 передоплату не визначено, отже оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення).
Верховним Судом у постанові від 08.07.2022 у справі №815/1718/16 зроблено висновок: "щодо посилання митниці на незазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об'єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання".
Отже, посилання митниці на не зазначення в інвойсі відомостей щодо форми та термінів оплати, як на наявність розбіжностей в документах, не приймаються судом до уваги, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором.
Також відсутність цієї інформації в інвойсах сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в цих інвойсах є посилання.
Крім того, спірні рішення містять наступне посилання митного органу: "наданий до митного оформлення Висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами".
Судом зазначено, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у звітах про оцінку майна, а безпосередньо в інвойсах, що надавалися позивачем.
Надані позивачем висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Щодо цінової інформації відносно вартості товару, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні рішення містять наступну підставу коригування: "Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри.".
Дане твердження митниці не відповідає обставинам справи оскільки відповідач, з-поміж іншого, безпідставно вказував на розбіжності у таких документах, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції.
Такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (на цьому також наголошено у постанові ВС від 27.01.2022 у справі №810/3667/15 (провадження № К/9901/7943/18)).
Так, відповідачу одночасно з Митними деклараціями надавалися прайс-листи №YS240829/9 від 29.08.2024 та №YS240829818 від 29.08.2024.
За твердженнями митниці: Наданий до митного оформлення прайс-лист … є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає дійсну вартість.
Однак, дане зауваження митниці не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання Відповідача на певні недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження відповідачем загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено.
Митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Така позиція викладена у постанові 23.10.2020 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №810/690/17, а також у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №460/2674/20,
Тобто, прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Отже, твердження відповідача про певні недоліки прайс-листів до Митних декларацій є необґрунтованими та не підтвердженими жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містять достатню цінову інформацію про товар, а коригування митної вартості на підставі додаткового документа, який митну вартість не підтверджує, не відповідає приписам чинного законодавства.
Крім того, спірні рішення містять висновок відповідача про те, що: "Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай).".
Судом встановлено, що відповідно до ст. 3 Контракту поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.
На виконання ст. 3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали в інвойсах №YS2401015BXG від 15.10.2024 та №YS241025BXG від 25.10.2024 умови поставки - CPT Kharkiv, Ukraine.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця. Якщо поставка імпортованих платником товарів охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника, то під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №810/1661/17 та від 17.01.2023 у справі №0440/5532/18.
Частиною 2 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4, 7 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до вимог "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно із ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товарів позивач визначив митну вартість виходячи саме з умов Контракту.
Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару. Відповідач не вказав на конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України, що також зазначено по аналогічній справі у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №809/257/17.
У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу, чого рішення про коригування митної вартості товарів відповідача не містять.
Крім того, у цій справі в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилання митного органу на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18.
Схожі за змістом висновки, які також враховано судом при розгляді цієї справи, містяться у постановах Верховного Суду 25.08.2023 у справі №810/693/17, від 20.09.2023 у справі №815/6840/17.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
В свою чергу, позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Водночас, оскільки суд дійшов висновку про надання позивачем достатніх документів для визначення митної вартості та відсутності у наданих документах розбіжностей, що мали б вплив на правильність визначення митної вартості позивачем, а рішення про коригування митної вартості визнано протиправними, скасуванню підлягають картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, винесені на підставі оскаржуваних рішень.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Що стосується рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (надалі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі №520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.
Судом встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені: Договором про надання правової допомоги б/н від 24.02.2025, Додатковою угодою №1 від 24.02.2025 до Договору про надання правової допомоги, Додатковою угодою №2 від 24.02.2025 до Договору про надання правової допомоги, платіжною інструкцією №3942601494 від 27.02.2025 про сплату суми в розмірі 50000,00 грн. на реквізити Адвокатського бюро "Бідної Оксани Іванівни" за договором про надання правової допомоги б/н від 24.02.2025, ордером на представництво інтересів ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" адвокатом Бідною Оксаною Іванівною, виданого Адвокатським бюро "Бідної Оксани Іванівни", свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Бідної Оксани Іванівни.
В оскарженому рішенні, перелічивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, зазначаючи про наявність цих документів в матеріалах справи, та надавши їм оцінку на предмет їх належності, допустимості та достатності щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції уважав, що витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. є співмірними з урахуванням задоволених позовних вимог, дійсності та необхідності проведеної адвокатом роботи.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви позивача, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Під час апеляційного розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, не надано власного розрахунку, яка сума витрат, на його погляд, є розумною.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не спростовує надання правничої допомоги, при цьому, апеляційна скарга не містить вимоги щодо зменшення судових витрат, а відповідач фактично наполягає на відмові у стягненні судових витрат, що за наявністю наданої правничої допомоги не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Вінницької митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі № 520/4756/25 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий