01 грудня 2025 року справа №200/8910/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
за участі секретаря судового засідання Бабіча Є.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/8910/24 (головуючий суддя І інстанції - Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області щодо незарахування до підземного стажу ОСОБА_1 за ст. 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202), за Списком № 1 періодів:
з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року - навчання у Професійно-технічному училищі № 105 м. Димитрова за професією електрослюсар підземний,
з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року - начальником зміни служби охорони праці на шахті ім. Стаханова державного підприємства “Красноармійськвугілля»,
з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року - виконуючим обов'язки заступника директора по охороні праці та техніці безпеки у відокремленому підрозділі “Шахта “Родинська» державного підприємства “Красноармійськвугілля»
та нарахування пенсії в розмірі відповідно до ст. 29 Закону № 1788 40% заробітку з розміру заробітку 19 170,83 грн;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до підземного стажу ОСОБА_1 за ст. 14 Закону № 1788, Постановою КМУ № 202, за Списком № 1 періоди:
з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року - навчання у Професійно-технічному училищі № 105 м. Димитрова за професією електрослюсар підземний,
з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року - начальником зміни служби охорони праці на шахті ім. Стаханова державного підприємства “Красноармійськвугілля»,
з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року - виконуючим обов'язки заступника директора по охороні праці та техніці безпеки у відокремленому підрозділі “Шахта “Родинська» державного підприємства “Красноармійськвугілля»
та нараховувати пенсію в розмірі відповідно до ст. 29 Закону № 1788 40% заробітку з розміру заробітку 19 170,83 грн з 01 травня 2023 року.
В обґрунтування позову зазначив, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 200/3444/23, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати позивачу до пільгового підземного стажу за ст. 14 Закону № 1788, Постановою КМУ № 202, Списком № 1 стаж: з 07 травня 2001 року по 10 серпня 2001 року; з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року; з 17 вересня 2001 року по 05 грудня 2002 року; з 16 грудня 2002 року по 01 жовтня 2003 року; з 06 жовтня 2003 року по 04 жовтня 2004 року; з 11 жовтня 2004 року по 22 грудня 2004 року; з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року; з 27 лютого 2006 року по 31 березня 2006 року; з 03 квітня 2006 року по 03 жовтня 2007 року; з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року; з 20 жовтня 2008 року по 01 грудня 2008 року; з 03 грудня 2008 року по 14 лютого 2011 року та застосувати при призначенні пенсії ст. 29 Закону № 1788 із середнього заробітку на підприємстві для даної професії - 19 170,83 грн на місяць з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року рішення суду у справі № 200/3444/23 змінено; в абз. абз. 2 і 3 резолютивної частини рішення слова “визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області», “зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області» замінено словами “визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області», “зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області»; в іншій частині рішення залишено без змін.
Примусове виконання рішення суду у справі № 200/3444/23 здійснювалось в рамках виконавчого провадження № 74840774. Листом від 06 червня 2024 року пенсійний орган повідомив виконавця про виконання рішення і зазначив, що пенсія призначена в розмірі 19 170,83 грн відповідно до ст. 29 Закону № 1788.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду, звернувся до суду першої інстанції з заявою відповідно до ст.383 КАС України, за якою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду у справі № 200/3444/23. При цьому суд вказав про виникнення між сторонами нового спору.
Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Зазначив, що пенсійний орган не зарахував до підземного стажу за ст. 14 Закону № 1788, Постановою КМУ № 202 та Списком № 1 період навчання з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року та періоди роботи з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року і з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року, про що свідчить розрахунок стажу.
Також при перерахунку пенсії визначив середній заробіток для обчислення пенсії в розмірі 19 170,83 грн, що не відповідає індивідуальному розрахунку заробітної плати від 28 червня 2023 року, згідно з яким середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 21 783,55 грн.
Також пенсійний орган визначив розмір пенсійної виплати із середнього заробітку, визначеного відповідно до ст. 29 Закону № 1788, з одночасним застосуванням норм ст. ст. 27 і 33 Закону № 1058, що не відповідає закону та призвело до штучного зменшення розміру пенсії вдвічі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року закрито провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо незарахування до підземного стажу ОСОБА_1 за ст. 14 Закону № 1788, за Постановою КМУ № 202, за Списком № 1 періодів: з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року - навчання у Професійно-технічному училищі № 105 м. Димитрова за професією електрослюсар підземний; з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року - начальником зміни служби охорони праці на шахті ім. Стаханова державного підприємства “Красноармійськвугілля»; з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року - виконуючим обов'язки заступника директора по охороні праці та техніці безпеки у відокремленому підрозділі “Шахта “Родинська» державного підприємства “Красноармійськвугілля» та зобов'язання зарахувати до підземного стажу ОСОБА_1 за ст. 14 Закону № 1788, за Постановою КМУ № 202, за Списком № 1 періоди: з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року - навчання у Професійно-технічному училищі № 105 м. Димитрова за професією електрослюсар підземний; з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року - начальником зміни служби охорони праці на шахті ім. Стаханова державного підприємства “Красноармійськвугілля»; з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року - виконуючим обов'язки заступника директора по охороні праці та техніці безпеки у відокремленому підрозділі “Шахта “Родинська» державного підприємства “Красноармійськвугілля» відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Не погодившись з ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 200/3444/23, з урахуванням змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати позивачу до пільгового підземного стажу за ст. 14 Закону № 1788, Постановою КМУ № 2020, Списком № 1 стаж: з 07 травня 2001 року по 10 серпня 2001 року; з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року; з 17 вересня 2001 року по 05 грудня 2002 року; з 16 грудня 2002 року по 01 жовтня 2003 року; з 06 жовтня 2003 року по 04 жовтня 2004 року; з 11 жовтня 2004 року по 22 грудня 2004 року; з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року; з 27 лютого 2006 року по 31 березня 2006 року; з 03 квітня 2006 року по 03 жовтня 2007 року; з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року; з 20 жовтня 2008 року по 01 грудня 2008 року; з 03 грудня 2008 року по 14 лютого 2011 року та застосувати при призначенні пенсії ст. 29 Закону № 1788 із середнього заробітку на підприємстві для даної професії - 19 170,83 грн на місяць з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Примусове виконання рішення суду у справі № 200/3444/23 здійснювалось в рамках виконавчого провадження № 74840774. Листом від 06 червня 2024 року пенсійний орган повідомив виконавця про виконання рішення і зазначив, що пенсія призначена в розмірі 19 170,83 грн відповідно до ст. 29 Закону № 1788.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду, звернувся до суду першої інстанції з заявою відповідно до ст.383 КАС України, за якою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду у справі № 200/3444/23. При цьому суд вказав про виникнення між сторонами нового спору.
Позивач звернувся до суду з цим позовом.
При перерахунку пенсії визначив середній заробіток для обчислення пенсії в розмірі 19 170,83 грн, що не відповідає індивідуальному розрахунку заробітної плати від 28 червня 2023 року, згідно з яким середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 21 783,55 грн.
Пенсійний орган штучно зменшив розмір середнього заробітку позивача і в подальшому визначив розмір пенсії відповідно до ст. 27 Закону № 1058.
Рішенням суду у справі № 200/3444/23 на пенсійний орган покладений обов'язок призначити пенсію відповідно до ст. 29 Закону № 1788 із середнього заробітку на підприємстві для даної професії 19 170,83 грн на місяць, (тобто в розмірі 40% від середнього заробітку на підприємстві для даної професії, що становить 7668,33 грн, із розрахунку: 19170,83 грн х 0,4 = 7 668,33 грн).
Натомість пенсійний орган визначив розмір пенсійної виплати із середнього заробітку, визначеного відповідно до ст. 29 Закону № 1788, з одночасним застосуванням норм ст. ст. 27 і 33 Закону № 1058 із розрахунку:
19170,83 грн (розмір середнього заробітку) х 0,47000 (індивідуальний коефіцієнт стажу) х 50% = 4630,73 грн.
Такі дії (бездіяльність) пенсійного органу не відповідають вимогам закону та призвели до штучного зменшення розміру пенсії вдвічі.
Згідно з рішенням суду у справі № 200/3444/23 при призначенні пенсії належало застосувати ст. 29 Закону № 1788, яка не передбачає можливості одночасного застосування ст. 27 Закону № 1058 як конкуруючого закону.
Одночасне застосування норм Законів № 1058 та № 1788 призводить до штучного зменшення пенсії.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1788 пенсія по інвалідності особам з інвалідністю ІІІ групи призначається в розмірі 40% заробітку. Пенсії по інвалідності особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії.
Таким чином, розмір пенсії при виконанні рішення суду у справі № 200/3444/23 (в розмірі 40% від середнього заробітку на підприємстві для даної професії 19 170,83 грн на місяць) мав становити не менше 7668,33 грн (19 170,83 грн х 40%).
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 200/3444/23, з урахуванням змін за постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу за ст. 14 Закону № 1788, за Постановою КМУ № 202, за Списком № 1 стаж: з 07 травня 2001 року по 10 серпня 2001 року на ДХК Краснолиманська учнем електрослюсаря підземного; з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року навчання у Професійно-технічному училищі № 105 м. Димитрова за професією електрослюсар підземний; з 17 вересня 2001 року по 05 грудня 2002 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на шахті ім. Стаханова в/о Красноармійськвугілля; з 16 грудня 2002 року по 01 жовтня 2003 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті ДП “ВК Краснолиманська»; з 06 жовтня 2003 року по 04 жовтня 2004 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті на шахті ім. Стаханова ДП “Красноармійськвугілля»; з 11 жовтня 2004 року по 22 грудня 2004 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті на ВАТ “ВК “Шахта Красноармійська Західна № 1»; з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року начальником зміни служби охорони праці на шахті ім. Стаханова ДП “Красноармійськвугілля»; з 27 лютого 2006 року по 31 березня 2006 року гірничим майстром підземним на з повним робочим днем під землею на ВП “Шахтоуправління ім. Димитрова» ДП “Красноармійськвугілля»; з 03 квітня 2006 року по 03 жовтня 2007 року начальником зміни в службу охорони праці підземним з повним робочим днем в шахті на ВП “Шахта Стаханова» ДП “Красноармійськвугілля»; з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 виконуючим обов'язки заступника директора по охороні праці та техніці безпеки на ВП “Шахта Родинська» ДП “Красноармійськвугілля»; з 20 жовтня 2008 року по 01 грудня 2008 року начальником зміни підземним на ВАТ “ВК “Шахта Красноармійська Західна № 1»; з 03 грудня 2008 року по 14 лютого 2011 року начальником зміни підземним, заступником начальника дільниці підземним та застосувати при призначенні пенсії ст. 29 Закону № 1788 із середнього заробітку на підприємстві для даної професії - 19 170,83 грн на місяць з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
На виконання рішення суду у справі № 200/3444/23 ГУ ПФУ в Чернігівській області провело перерахунок призначеної позивачеві пенсії відповідно до приписів Закону № 1058.
Не погодившись з розрахунком розміру пенсії, позивач звернувся до суду з новим позовом.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що позовні вимоги у цій справі вже були предметом розгляду суду в іншій справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
На підставі статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною першою статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому ст. ст. 287, 382-382-2, 383 цього Кодексу.
На підставі частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
В постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов:
- тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають);
- наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.
Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , з-поміж іншого, просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області щодо незарахування до підземного стажу за ст. 14 Закону № 1788, Постановою КМУ № 202, Списком № 1 періодів: з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року - навчання у Професійно-технічному училищі № 105 м. Димитрова за професією електрослюсар підземний; з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року - роботи на посаді начальника зміни служби охорони праці на шахті ім. Стаханова державного підприємства “Красноармійськвугілля»; з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року - робота виконуючим обов'язки заступника директора по охороні праці та техніці безпеки у відокремленому підрозділі “Шахта “Родинська» державного підприємства “Красноармійськвугілля».
Проте, рішенням суду у справі № 200/3444/23, яке набрало законної сили 22.02.2024, визнана протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу за ст. 14 Закону № 1788, за Постановою КМУ № 202, за Списком № 1 стажу: з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року навчання у Професійно-технічному училищі № 105 м. Димитрова за професією електрослюсар підземний; з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року начальником зміни служби охорони праці на шахті ім. Стаханова ДП “Красноармійськвугілля»; з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 року виконуючим обов'язки заступника директора по охороні праці та техніці безпеки на ВП “Шахта Родинська» ДП “Красноармійськвугілля».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу за ст. 14 Закону № 1788, за Постановою КМУ № 202, за Списком № 1 стаж: з 01 вересня 2000 року по 30 червня 2001 року навчання у Професійно-технічному училищі № 105 м. Димитрова за професією електрослюсар підземний; з 20 грудня 2004 року по 05 лютого 2006 року начальником зміни служби охорони праці на шахті ім. Стаханова ДП “Красноармійськвугілля»; з 05 жовтня 2007 року по 18 липня 2008 виконуючим обов'язки заступника директора по охороні праці та техніці безпеки на ВП “Шахта Родинська» ДП “Красноармійськвугілля».
Отже, в цій частині спір, за вирішенням якого ОСОБА_1 звернувся до суду, за суб'єктним складом та предметом позову є тотожним спору, що розглядався у справі № 200/3444/23.
Та обставина, що при зверненні до суду з цим позовом в якості відповідача ОСОБА_1 визначив ГУ ПФУ в Донецькій області, а не ГУ ПФУ в Чернігівській області, не змінює вказаного висновку суду, оскільки як у справі № 200/8910/24, так і у справі № 200/3444/23 належним відповідачем є саме ГУ ПФУ в Чернігівській області, яке залучено до участі у цих справах в якості другого відповідача.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем виник новий публічно-правовий спір. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 щодо частини позовних вимог.
Суд не надає оцінку обставинам справи по суті, на які посилається в апеляційній скарзі позивач, оскільки цим обставинам не надавалася оцінка судом першої інстанції в межах вирішення питання про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/8910/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/8910/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 01 грудня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв