01 грудня 2025 року справа №200/4148/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Сіваченка І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 200/4148/25 (головуючий суддя І інстанції - Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу в частині, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- скасувати п. 12 та п. 13 наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 № 568-ОС від 15.05.2025, якими накладено на начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування капітана ОСОБА_1 (П-012061) дисциплінарне стягнення “Догана» та зменшено преміювання на 20% у червні 2025 року за травень 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність пунктів 12, 13 наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 № 568-ОС від 15.05.2025 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та зменшенні преміювання, оскільки підставою для його видання є подання рапорту заступника начальника штабу - начальника відділу оперативного планування другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону.
Однак позивачу не було повідомлено щодо проведення відносно нього службової перевірки, або службового розслідування та не було надано можливості надати власні письмові пояснення щодо приводу притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п. 12 та п. 13 наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 № 568-ОС від 15.05.2025, якими накладено на начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування капітана ОСОБА_1 (П-012061) дисциплінарне стягнення “Догана» та зменшено преміювання на 20% у червні 2025 року за травень 2025 року.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Наказ Міноборони від 21.11.2017 № 608 не поширюється на військовослужбовців державної прикордонної служби України, отже не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Спірні правовідносини регулюються наказом МВС України від 08.11.2021 № 815, який визначає підстави і процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації державної прикордонної служби України.
Аналіз норм Дисциплінарного статуту ЗСУ та Наказу № 815 свідчить, що командир частини може накласти дисциплінарне стягнення як з моменту отримання інформації про правопорушення, так і за результатами службового розслідування. Зазначеними нормативно-правовими актами не встановлено обов'язок командира частини проводити службове розслідування за всіма фактами вчинення правопорушень військовослужбовцями.
Суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин висновок Верховного суду, викладений в постанові від 13.07.2023 у справі № 420/15045/21, а також не врахував, що обрання дисциплінарного стягнення є виключними дискреційними повноваженнями начальника НОМЕР_2 прикордонного загону.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , 03.05.2024 призначений на посаду начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування, згідно з підпунктом 5 пункту 93 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009, що підтверджується копією витягу з начальника наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03.05.2025 № 2401-ОС.
09.05.2025 на ім'я в.о. начальника прикордонного загону від коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону полковника ОСОБА_3 надійшов рапорт від 09.05.2025 № 26/22027/25-Вн, в якому зазначено, що начальником прикордонної мінометної застави капітаном ОСОБА_4 та заступником начальника НОМЕР_3 відділу прикордонної служби (типу С) з морально-психологічного забезпечення старшим лейтенантом ОСОБА_5 не виконано розпорядження начальника НОМЕР_2 ПРИКЗ № 02.10/21371/25-Вн від 06.05.2025 “Про проведення перевірки», а саме не надано жодних завірених витягів з ЖБД підрозділів стосовно підпорядкованого особового складу щодо виконання бойових (спеціальних) завдань в межах ротних опорних пунктів за період з початку перебування в межах операційної зони ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В огляду на зазначене, в.о. начальника прикордонного загону від коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону полковник ОСОБА_6 клопотав про притягнення капітана ОСОБА_7 та старшого лейтенанта ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності правами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону.
На підставі вказаного рапорту, з метою забезпечення належного рівня дисципліни особового складу прикордонного загону, начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 15.05.2025 № 568-ОС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення преміювання", яким, зокрема, за неналежне виконання вимог ст.ст. 1, 2, ч. 2 ст. 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, що полягало у неналежному виконанні обов'язків за напрямком діяльності на КСП “Льотчик» РОП “БІРМІНГЕМ», що призвело до зниження контролю за обстановкою за допомогою національної військової системи ситуаційної обізнаності “DELTA», притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення “Догана» начальнику прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 (П-012061) (пункт 12).
Відповідно до пункту 13 зазначеного наказу у відповідності до вимог п.п. 5, 7 п. 14 розділу IІІ наказу МВС від 25.06.2018 № 558, у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, а саме накладенням дисциплінарного стягнення “Догана», відповідно до пункту 12 даного наказу, зменшено преміювання на 20% у червні 2025 року за травень 2025 року начальнику прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 (П-012061).
Прийняття цього наказу зумовило зменшення розміру щомісячної премії позивача на 20% у червні 2025 року за травень 2025 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Проте, відповідач не проводив службове розслідування щодо встановлення дійсної наявності підстав для притягнення начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону капітана ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а обмежився лише констатацією факту надходження на її адресу рапорту коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону полковника ОСОБА_9 від 09.05.2025 № 26/22027/25-Вн без перевірки зазначених у такому рапорті фактичних обставин з метою їх підтвердження чи спростування.
Оцінка суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження військової служби в Державній прикордонній службі України визначений, зокрема Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут).
Цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до пункту 11 розділу І частини І Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема:
(…) свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) (…)
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України (…).
Згідно з пунктом 16 розділу І частини І Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На підставі пункту 58 розділу ІІ частини І Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 59 розділу ІІ частини І Статуту визначено, що командир (начальник) зобов'язаний (зокрема): знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження.
Враховуючи специфіку проходження військової служби в Державній прикордонній службі України, на її військовослужбовців покладаються як і загальні обов'язки, визначені Статутом внутрішньої служби ЗСУ, так і спеціальні, визначені внутрішніми розпорядчими документами.
Так, наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 03.06.2024 № 15-ОД затверджено посадову інструкцію начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування (далі - Начальник ПМЗ), відповідно до пункту 2 якої визначено завдання та обов'язки Начальник ПМЗ повинен, зокрема:
підтримувати особовий склад, озброєння і техніку в постійній бойовій готовності;
знати тактику дій в різних видах бою, управляти заставою під час виконання бойових завдань;
досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки мінометної застави, правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність;
постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку;
виконувати бойові завдання на визначених ділянках та напрямках Державної прикордонної служби України.
стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна на заставі і не менше ніж раз на місяць особисто проводити їх огляд і перевірку наявності;
готувати особовий склад, озброєння й техніку до виходу на кожний бойовий вихід, навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після закінчення бою, повернення із занять і навчань.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 14 березня 1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
На підставі статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (…).
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" (…).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни (…).
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (…).
Згідно зі статтею 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
На підставі статті 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до абзацу восьмого статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно зі статтею 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
На підставі статті 88 Дисциплінарного статуту ЗСУ військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Як визначено статтею 97 Дисциплінарного статуту ЗСУ про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Відповідно до статті 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою визначення процедури призначення та проведення службових розслідувань у Державній прикордонній службі наказом МВС України від 08.11.2021 № 815 затверджено Порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України (далі - Наказ № 815).
На підставі пункту 1 розділу І Наказу № 815 цей Порядок визначає підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування.
Згідно з пунктом й розділу ІІ Наказу № 815 службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.
Аналіз вищезазначених положень Дисциплінарного статуту ЗСУ та Наказу № 815 свідчить, що не є обов'язковим проведення службового розслідування за кожним фактом порушення військової дисципліни, службове розслідування може бути призначене для встановлення окремих складових дисциплінарного проступку. При цьому вирішувати питання призначення (не призначення) службового розслідування, крім випадків обов'язкового його призначення, є дискреційними повноваженнями відповідача.
Для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Поряд із цим, відповідно до приписів Дисциплінарного статуту ЗСУ та Наказу № 815 підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного правопорушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 має статус військовослужбовця, проходить військову службу в Державній прикордонній службі України на посаді начальника (командира) підрозділу прикордонної мінометної застави, отже позивач зобов'язаний неухильно виконувати завдання і обов'язки, які визначені Статутом та наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 03.06.2024 № 15-ОД.
Так, на ім'я в.о. начальника прикордонного загону від коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону полковника ОСОБА_3 по команді (тобто в порядку підпорядкованості по службі) надійшов рапорт, з якого стало відомо про не виконання капітаном ОСОБА_4 розпорядження начальника НОМЕР_2 ПРИКЗ № 02.10/21371/25-Вн від 06.05.2025 «Про проведення перевірки», а саме не надано жодних завірених витягів з ЖБД підрозділів стосовно підпорядкованого особового складу щодо виконання бойових (спеціальних) завдань в межах ротних опорних пунктів за період з початку перебування в межах операційної зони ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із клопотанням щодо притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності правами начальника прикордонного загону.
За результатами розгляду рапорту, а саме за неналежне виконання розпорядження начальника, порушення ст. ст.ст. 1, 2, ч. 2 ст. 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.05.2025 № 568-ОС, було притягнуто начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування капітана ОСОБА_7 (П-012061) до дисциплінарної відповідальності правами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та накладено дисциплінарне стягнення «Догана».
Суд звертає увагу, що позивачем фактично не спростовуються обставини не виконання ним розпорядження начальника НОМЕР_2 ПРИКЗ № 02.10/21371/25-Вн від 06.05.2025 «Про проведення перевірки», не надання витягів з ЖБД підрозділів стосовно підпорядкованого особового складу щодо виконання бойових (спеціальних) завдань в межах ротних опорних пунктів за період з початку перебування в межах операційної зони ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Основні доводи позивача про незгоду із застосованим щодо нього заходом дисциплінарної відповідальності зводяться до процедурного порушення відповідачем - не проведення стосовно позивача службового розслідування, не надання можливості подання пояснень щодо підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У контексті викладеного, суд відзначає, що відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а посадова інструкція начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування ( Начальника ПМЗ), затверджена наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 03.06.2024 № 15-ОД зобов'язує позивача, зокрема, підтримувати особовий склад, озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; знати тактику дій в різних видах бою, управляти заставою під час виконання бойових завдань; досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки мінометної застави, правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність; подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку; виконувати бойові завдання на визначених ділянках та напрямках Державної прикордонної служби України; стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна на заставі і не менше ніж раз на місяць особисто проводити їх огляд і перевірку наявності.
Поряд із цим приписами статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на командира (начальника) як єдиноначальника покладено особисту відповідальність, зокрема, і за бойову підготовку, військову дисципліну, за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини.
При цьому, командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Зі змісту статей 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ випливає, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі та досягається, зокрема, шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, покладає на військовослужбовців обов'язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
На підставі статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Отже, в обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин суд погоджується з відповідачем щодо доведеності викладених у наказі начальника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 № 568-ОС від 15.05.2025 підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (неналежне виконання вимог ст.ст. 1, 2, ч. 2 ст. 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України - неналежне виконання обов'язків за напрямком діяльності на КСП “Льотчик» РОП “БІРМІНГЕМ», що призвело до зниження контролю за обстановкою за допомогою національної військової системи ситуаційної обізнаності “DELTA»)
Суд звертає увагу, що Дисциплінарний статут ЗСУ не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це, в свою чергу, наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного правопорушення.
Отже, з огляду на встановлені у цій справі обставини обраний начальником Військової частини НОМЕР_1 вид дисциплінарного стягнення, який не є найсуворішим, не викликає сумнівів щодо його пропорційності та співмірності складу дисциплінарного правопорушення позивача.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначений «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 558 від 25 червня 2018 року (далі - Наказ № 558).
Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Наказу № 558 військовослужбовці преміюються за всі періоди служби, за які їм виплачується грошове забезпечення, у тому числі під час перебування на лікуванні, у відпустці (крім відпусток, під час перебування в яких грошове забезпечення не виплачується згідно із законодавством), у відрядженні, у розпорядженні чи на навчанні.
Начальники (командири) органів Держприкордонслужби в межах економії фонду грошового забезпечення можуть преміювати військовослужбовців, які перебувають у їх розпорядженні.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Наказу № 558 начальник (командир) органу Держприкордонслужби може позбавляти військовослужбовців премії частково (від установленого Адміністрацією Держприкордонслужби розміру) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана» або «сувора догана».
Начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє премії частково за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим начальником (командиром).
Оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності правами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та накладено дисциплінарне стягнення «Догана», в межах наданих дискреційних повноважень, наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.05.2025 № 568-ОС, позивача відповідно до приписів п.5 розділу ІІІ Наказу № 558 позбавлено (зменшено) преміювання на 20 % (тобто частково) у травні, тобто за місяць в якому було накладено дисциплінарне стягнення «Догана».
Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування п. 12 та п. 13 наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 № 568-ОС від 15.05.2025, якими накладено на начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування капітана ОСОБА_1 (П-012061) дисциплінарне стягнення “Догана» та зменшено преміювання на 20% у червні 2025 року за травень 2025 року.
Таким чином, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Суд не приймає посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 420/15045/21, оскільки спірні правовідносини в цій справі не є подібними правовідносинам у справі за позовом ОСОБА_1 .
Також є безпідставними посилання судом першої інстанції на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 813/1021/17, оскільки ці висновки сформовані за інших обставин справи, які не є подібними обставинам за справою, що розглядається.
Також суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин нормативно-правовий акт - Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на положення абзацу восьмого статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, пункту 1 розділу І Наказу № 815.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 200/4148/25 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 200/4148/25 - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу в частині - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 01 грудня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко