01 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/6953/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини (доньки) ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини (доньки) ОСОБА_2 звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просять:
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 27.05.2025 за вих. № 2/1456, у виплаті мені, ОСОБА_1 як дружині, та мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , належного за період 29.08.2022 по 17.04.2024 включно загиблому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому сержанту ОСОБА_3 , але не отриманого ним до дня загибелі в повному обсязі, грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні (посадовий оклад та оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років на військовій службі) і щомісячні додаткові види (надбавку за особливості проходження служби, щомісячну премію) грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 2024 рік, додаткових відпусток як учаснику бойових дій за 2022, 2023 та 2024 роки), розрахованого з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року (2481 грн.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року (2684 грн.) та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року (3028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити мені, ОСОБА_1 як дружині, та мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 ,, рівними частками (тобто по 1/2 частки) належне за період 29.08.2022 по 17.04.2024 включно загиблому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому сержанту ОСОБА_3 , але не отримане ним до дня загибелі в повному обсязі, грошове забезпечення, включаючи щомісячні основні (посадовий оклад та оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років на військовій службі) і щомісячні додаткові види (надбавку за особливості проходження служби, щомісячну премію) грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 2024 рік, додаткових відпусток як учаснику бойових дій за 2022, 2023 та 2024 роки), розраховане з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року (2481 грн.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року (2684 грн.) та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року (3028 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 27.05.2025 за вих. № 2/1456, у підготовці та наданні мені, ОСОБА_1 , як дружині, оновленого грошового атестата загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати мені, ОСОБА_1 , як дружині, оновлений грошовий атестат загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення;
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 27.05.2025 за вих. № 2/1456, у підготовці та наданні мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , оновленого грошового атестата загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , оновлений грошовий атестат загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення;
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 27.05.2025 за вих. № 2/1456, у підготовці та наданні мені, ОСОБА_1 , як дружині, оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону У країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (за формою згідно з додатком 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1)) на загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати мені, ОСОБА_1 , як дружині, оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (за формою згідно з додатком 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1)) на загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення;
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 27.05.2025 за вих. № 2/1456, у підготовці та наданні мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (за формою згідно з додатком 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1)) на загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (за формою згідно з додатком 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1)) на загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення;
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 27.05.2025 за вих. № 2/1457, у наданні мені, ОСОБА_1 , як дружині, довідки про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому сержанту ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (за формою, затвердженою додатком до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178);
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати мені, ОСОБА_1 , як дружині, довідку про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому сержанту ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (за формою, затвердженою додатком до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178);
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 27.05.2025 за вих. № 2/1457, у наданні мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , довідки про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому сержанту ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (за формою, затвердженою додатком до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178);
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , довідку про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому сержанту ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_3 (за формою, затвердженою додатком до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178);
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 27.05.2025 за вих. №2/1457, у виплаті мені, ОСОБА_1 , як дружині, та мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , грошової компенсації вартості за неотримане загиблим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 старшим сержантом ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (а саме в періоді з 29.08.2022 по 17.04.2024) речове майно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , як дружині, та мені, ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) моєї спільної з моїм загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , рівними частками (тобто по 1/2 частки) грошову компенсацію вартості за неотримане загиблим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 старшим сержантом ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (а саме в періоді з 29.08.2022 по 17.04.2024) речове майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу, як дружині загиблого військовослужбовця та як законному представнику спільної малолітньої дитини, у перерахунку грошового забезпечення за період з 29.08.2022 по 17.04.2024 з урахуванням щорічної зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у підготовці та наданні оновленого грошового атестата та оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії; у наданні мені довідки про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому військовослужбовцю; у виплаті грошової компенсації вартості за неотримане загиблим військовослужбовцем в періоді проходження ним військової служби речове майно.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 було перераховано на картковий рахунок неотримане за життя грошове забезпечення, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та інші виплати, передбачені чинним законодавством, що не оскаржується позивачем. Позовні вимоги позивача ґрунтуються на незгоді позивача з відмовою відповідача у перерахунку грошового забезпечення загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, а не стягненням існуючої заборгованості, яка за приписами статті 1227 ЦК України відноситься до спадкової маси. Вказує, що колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 за життя не звертався до суду з вимогами про перерахунок грошового забезпечення та виключений зі списків особового складу військової частини у зв'язку з його смертю. Право на перерахунок грошового забезпечення та виплату належить виключно до особистих прав особи, яких вона набуває за наявності передбачених законом умов, та таке право не може переходити в порядку правонаступництва до іншої особи. Отже право на перерахунок певних виплат мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, пов'язане з його суб'єктивним правом, тому у членів сім'ї спадкодавця або ж з спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Також вказує, що Постановою № 481 визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також наголошу, що компенсація за речове майно, яке мали отримати військовослужбовці, що проходили військову службу за мобілізацією не передбачена.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 . (а.с.63)
Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 . (а.с.64)
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 . (а.с.62)
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2025 №57, старшого сержанта призваного під час мобілізації ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ракетного удару військами російської федерації по місцю тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 18 квітня 2024 року. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, пов'язана із захистом Батьківщини.
Відповідно до вказаного наказу, прийнято рішення про такі виплати :
- премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 486% місячного грошового забезпечення;
- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення;
- грошову компенсацію за 10 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік;
- грошову компенсацію за 7 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік;
- грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, із розрахунку 14 календарних днів 2022, 2023, 2024 роки;
Все належне грошове забезпечення на підставі заяви виплатити дружині ОСОБА_1 .
Позивач 12.03.2025 звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою про перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_3 виходячи із розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня відповідного календарного року, виплату компенсації за неотримане речове майно, а також надання після перерахунку оновленого грошового атестата.
Відповідач листом 27.05.2025 повідомив про відсутність підстав для задоволення вимог заяви позивача.
Вважаючи, що така відповідь порушує її права та права дитини позивач звернулась в цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).
Абзацом першим частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзаців 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є дружиною, а ОСОБА_2 є неповнолітньою донькою загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Виплата грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими врегульована розділом ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260).
Пунктом 1 розділу ХХХ Порядку № 260 визначено, що у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з пунктом 2 розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.
Отже, розділ ХХХ Порядку № 260 установлює чіткий перелік осіб, яким виплачується грошове забезпечення військовослужбовця у разі його смерті (загибелі), а саме
- його дружині (чоловіку).
- у разі якщо дружини (чоловіка) немає - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку),
- якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей - особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками;
- у разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України
Крім того, чітко установлює, що членам сім'ї загиблого військовослужбовця, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням, на підставі наказу командира військової частини виплачується грошове забезпечення, у тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня, зокрема, його загибелі (смерті).
За таких обставин, позивачка, як дружина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , має право лише на виплату належного, але не отриманого ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)).
Позивачка звернулась за отриманням грошового забезпечення загиблого чоловіка, що не було ним отримано до дня смерті (загибелі), у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)), що не заперечується позивачем.
Проте, позивач не погоджується з розрахунком грошового забезпечення, нарахованого загиблому за час його військової служби у період з 29.08.2022 по 17.04.2024, включаючи щомісячні основні (посадовий оклад та оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років на військовій службі) і щомісячні додаткові види (надбавку за особливості проходження служби, щомісячну премію) грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 2024 рік, додаткових відпусток як учаснику бойових дій за 2022, 2023 та 2024 роки).
Статтею 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до вимог статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Тобто, виходячи з аналізу вище зазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.10.2018 у справі № 522/19647/17, від 13.03.2019 у справі № 484/3648/16-а, а також в ухвалах від 23.10.2018 у справі № 805/529/17-а, від 20.12.2021 у справі № П/811/3334/15.
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 наведено тлумачення статті 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема, щодо видів грошових сум, які входять до складу спадщини.
У цій постанові Верховний Суд з-поміж іншого зауважив, що право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, пов'язане з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). За таких обставин, Суд висновував, що « Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж з спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №520/15186/23 констатував, що у разі, якщо питання перерахунку грошового забезпечення військовослужбовцем за життя не ставилося і з такими вимогами до суду він не звертався, то, якщо позов пред'явила особа, якій не належить право такої вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
Частиною 4 ст. 25 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Як вбачається з поданого позову, предметом спору у цій справі є відмова відповідача щодо здійснення перерахунку розміру складових грошового забезпечення загиблого військовослужбовця за період з 29.08.2022 по 17.04.2022, тобто про перерахунок грошового забезпечення загиблого військовослужбовця, який за життя не звертався за перерахунком грошового забезпечення, яке він отримував під час проходження служби.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на незгоді з порядком обчислення та розміром нарахованого грошового забезпечення чоловіку та батьку позивачів, а не стягненням існуючої заборгованості.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має, в порядку встановлену цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що саме її права, свободи та законні інтереси були порушені суб'єктом владних повноважень.
Право на грошове забезпечення випливає зі змісту права на соціальний захист, спрямованого на задоволення матеріальних потреб військовослужбовців і реалізується шляхом надання особі достатнього матеріального забезпечення.
Відтак, таке право на грошове забезпечення військовослужбовця нерозривно пов'язане з особою, якому воно призначено, у зв'язку з чим тільки особа, яка безпосередньо отримувала грошове забезпечення, вважаючи, що воно нараховується та виплачується в неналежному розмірі, може звернутися до суду за захистом своїх прав.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що право на перерахунок грошового забезпечення належить виключно до особистих прав особи, яких вона набуває за наявності передбачених законом умов, та таке право не може переходити в порядку правонаступництва до іншої особи.
Так, Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок про те, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, (постанови від 27 вересня 2023 року у справі № 420/16546/21, від 05 грудня 2023 року у справі № 420/18164/21 та від 10 липня 2024 року у справі № 420/10899/21).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2024 року справа № 560/3390/23.
Оскільки спір у даній справі виник, стосовно сум грошового забезпечення, які за життя ОСОБА_3 йому не належали, не були нараховані та присуджені, то такі суми, не можуть передаватися членам сім'ї померлого.
А право на перерахунок певних виплат мав винятково ОСОБА_3 , що був їх одержувачем, пов'язане з його суб'єктивним правом, тому у членів його сім'ї або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум.
Також суд звертає увагу, що 12 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", що набрала чинності 20 травня 2023 року. (далі Постанова №481).
Постановою № 481 змінено умови регулювання спірних відносин та визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється виходячи з розміру 1762 грн, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", як на підставу правомірності заявлених позовних вимог, то суд наголошує, що в силу приписів ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, зважаючи на те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року набрало законної сили 18.06.2025, то відповідно наведений нормативно-правовий акт втратив чинність 18.06.2025 року, що свідчить про правомірність його застосування відповідачем з 20.05.2023 по 18.06.2025.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд вже сформував висновок про застосування у спірний період пункту 4 постанови № 704 у редакції постанови № 481 у постановах від 25.09.2025 у справі №380/4982/24, від 25.09.2025 у справі №420/32801/24, від 26.06.2025 у справі № 480/7154/24 від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, від 26.06.2025 у справі № 480/7154/24, від 30.06.2025 у справах № 280/8083/24, № 280/8605/24 та № 460/3942/24, від 02.07.2025 у справі № 240/29489/23, від 18 серпня 2025 року № 300/8187/24 та інші. Неведений висновок є релевантним до обставин цієї справи і підлягає врахуванню судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Водночас, пунктом 5 розділу ХХХІ Порядку №260, передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (п. 7 Розділу ХХХІ Порядку №260).
Враховуючи, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто під час чинності Постанови №481, а грошове забезпечення для визначення розміру компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснювалось виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, то суд дійшов висновку про правильність розрахунку компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині, здійснення перерахунку грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні (посадовий оклад та оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років на військовій службі) і щомісячні додаткові види (надбавку за особливості проходження служби, щомісячну премію) грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 2024 рік, додаткових відпусток як учаснику бойових дій за 2022, 2023 та 2024 роки), розрахованого з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення, то не підлягають задоволенню і вимоги про надання позивачам оновленого грошового атестата та оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону У країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» загиблого військовослужбовця із врахуванням оновленого розміру грошового забезпечення.
Щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, суд зазначає таке.
У цій справі встановлено, що позивач звернулась до військової частини із заявою про видачу довідки про вартість речового майна, що належить до видачі. (а.с.46-47)
Відповідач листом від 27.05.2025 №2/1457 відмовив у видачі грошової компенсації за речове майно, так як мобілізовані звільняються у запас у тій формі одягу, що знаходилась в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються, а отже грошова компенсація замість них не виплачується.
Позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період під час, що не заперечується сторонами.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно» (далі - Порядок № 178).
Пункт 3 Порядку №178, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
звільнення з військової служби;
загибелі (смерті) військовослужбовця;
переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Пункт 4 Порядок №178 установлює, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пункт 5 Порядку №178 визначає, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до пункту 6 Порядку №178 у разі загибелі (смерті) військовослужбовця грошова компенсація виплачується рівними частками членам його сім'ї та утриманцям.
Члени сім'ї та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця подають за місцем його військової служби заяву про отримання грошової компенсації.
Грошова компенсація членам сім'ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця виплачується у разі, коли заява надійшла протягом трьох років з дня загибелі (смерті) або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.
Члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, з аналізу вказаних норм вбачається, що право на компенсацію вартості за неотримане речове майно визначається саме Законом, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за № 768/28898, затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період.
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 232 передбачено, що речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.
Майно особистого користування - це предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців.
Інвентарне майно - це предмети військової форми одягу, взуття, спорядження, технічні засоби речової служби, обладнання, намети, брезенти, контейнери та інше устаткування, яке є власністю Міністерства оборони України та яким забезпечуються військовослужбовці за потреби у мирний час та особливий період.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ «Порядок забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном особистого користування в мирний час та особливий період» Інструкції №232, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 232, основною метою речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил в особливий період є створення умов, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань особливого періоду.
Відповідно до пункту 8 розділу V Інструкції № 232, з уведенням воєнного часу військові частини і установи Збройних Сил переходять на забезпечення речовим майном з норм мирного часу на норми воєнного часу. Наявне речове майно і технічні засоби речової служби, які перебувають на поточному забезпеченні (отримані у мирний час), за винятком непридатного майна, використовуються на забезпечення потреб військ (сил). Строки носіння предметів у тилу обчислюються за нормами воєнного часу з дня їх видачі.
Пунктом 28 розділу V Інструкції № 232 передбачено, що військовослужбовці, призвані на військову службу за мобілізацією, забезпечуються речовим майном за нормами забезпечення на особливий період.
Під час переведення військових частин на штати воєнного часу із введенням режиму воєнного стану дія норм забезпечення повсякденної форми одягу, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, призупиняється.
Так, за приписами пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 232, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, мають право за бажанням отримати або речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього.
В свою чергу пунктом 29 розділу V Інструкції № 232 визначено, що у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.
Аналіз змісту вказаних положень свідчить про те, що норма пункту 29 розділу V Інструкції № 232 спрямована саме на збереження в наявності у військової частини предметів речового майна для передачі їх за потреби новопризначеним військовослужбовцям і жодним чином не обмежує право військовослужбовця на отримання компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, яке встановлено статтею 9-1 Закону № 2011-XII.
Військовослужбовці, обтяжені під час проходження військової служби власними витратами на придбання речового майна, мають правомірні очікування на отримання його грошової компенсації.
До того ж варто зауважити, що визначення порядку виплати компенсації за неотримане речове майно, яке покладено Законом на Кабінет Міністрів України, ніяким чином не дає право Кабінету Міністрів України обмежувати право військовослужбовця на компенсацію за неотримане речове майно, яке прямо визначено Законом.
З викладеного висновується, що пункт 29 розділу V Інструкції № 232, не може бути підставою для відмови у виплаті грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.06.2025 по справі 560/4729/24
З урахуванням пункту 4 Інструкції №232 приписи пункту 17 розділу ІІІ Інструкції №232 передбачає лише обмеження права військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період під час звільнення на отримання речового майна, яке не було отримане під час проходження служби, проте жодним чином не позбавляє їх права на отримання компенсації, право на яку вони мають відповідно до Закону № 2011-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 820/3719/17.
Отже, членам сім'ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, які звернулись із заявами про виплату компенсації за неотримане речове майно протягом трьох років з дня загибелі (смерті) військовослужбовця, виплачується грошова компенсація виплачується рівними частками.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині шляхом визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , довідки про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому ОСОБА_3 ; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 , довідку про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (за формою, затвердженою додатком до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178); визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , як дружині, та ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) спільної з загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , грошової компенсації вартості за неотримане загиблим ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 речове майно; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , грошову компенсації вартості за неотримане загиблим ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 речове майно.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини (доньки) ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , довідки про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому ОСОБА_3 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 , довідку про вартість речового майна, що належало до видачі загиблому ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (за формою, затвердженою додатком до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178).
Визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , як дружині, та ОСОБА_1 , як законному представнику (матері) спільної з загиблим чоловіком малолітньої дитини (доньки) - ОСОБА_2 , грошової компенсації вартості за неотримане загиблим ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 речове майно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , грошову компенсації вартості за неотримане загиблим ОСОБА_3 в періоді проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 речове майно.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (10.11.1996, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Позивач: ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини (доньки) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Повне судове рішення складено 01.12.2025.
Суддя Олена ЛУКАШОВА