01 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/5518/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просить:
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.02.2024 року № 263 про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області;
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13.02.2024 року № 91 о/с «по особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.02.2024 року до дня поновлення на посаді.
постанову в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення позивача на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та поновлення на посаді - залишити без руху.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та поновлення на посаді - повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.07.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Якуба Галина Олександрівна, задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року скасовано, а справу направлено до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 витребувано у Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції чи докази надсилання поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в особовій справі ОСОБА_1 , або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника, відповідно до статті 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На виконання вимог ухвали суду від 11.11.2025 Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області надійшло клопотання про долучення доказів та про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду. В обгрунтування клопотання про залишення позову без розгляду, відповідач зазначає, що стаття 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Також, відповідач посилається на статтю 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідач вказав, що позивачу 13.02.2024 через засоби поштового зв'язку та 15.02.2024 за допомогою електронної комунікації через мессенджер «Ватсап» направлено оскаржуваний дисциплінарний наказ, а тому саме з урахуванням частини 2 статті 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України слід обчислювати 15-денний термін на його оскарження в судовому порядку, тобто з 18.02.2024. Водночас, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду першої інстанції лише 16.04.2024.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та поновлення на посаді - залишено без руху. Надано позивачу 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 19.11.2025 позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обгрунтування якої зазначає, що на день звернення з даним позовом до суду відповідачем у встановленому законом порядку не було ознайомлено з оскаржуваними наказами, оскільки оскаржувані накази засобами поштового зв'язку та шляхом СМС-повідомленням ним не отримувалися. Також позивач зазначає, що дана справа має для нього виняткове значення, оскільки наслідком прийнятих за результатами службового розслідування протиправних наказів є звільнення його зі служби в поліції, тобто таким рішенням порушено його право на працю, закріплене в Конституції України. У зв'язку з цим, просить визнати поважними причини пропуску та поновити пропущений процесуальний строк на звернення з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Дослідивши матеріали справи, заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У частині п'ятій статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із звільненням позивача зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Законом України від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
При цьому Преамбулою Дисциплінарного статуту передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Так, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з матеріалів справи, предметом оскарження у цій справі є накази відповідача про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та виконання дисциплінарного стягнення і звільнення зі служби в поліції позивача.
Так як вже було зазначено вище, Законом №2123-ІХ було доповнено Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування» в період дії воєнного стану».
Поряд з цим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
При цьому надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.
Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі № 340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23, від 16 травня 2024 року у справі № 420/28753/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 520/28543/23, від 25 квітня 2024 року у справі №520/11247/22, від 23 березня 2024 року у справі № 420/22052/23.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.04.2025 у справі №260/5703/24, у постанові від 16.05.2025 у справі № 480/5518/24, приймаючи Закон №2123-ІХ та доповнюючи Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», зокрема щодо встановлення такого короткого строку на оскарження дисциплінарного стягнення, законодавець мав на меті оптимізувати діяльність поліції, у тому числі, під час дії режиму воєнного стану, та врегулювати питання діяльності поліції передусім в умовах воєнного стану. Внесення відповідних змін до Дисциплінарного статуту спрямовані на забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану, а також задля швидкого та оперативного реагування на дії (бездіяльність) поліцейського, у разі кваліфікування їх як такі, що можуть виразитися у грубому порушенні службової дисципліни в умовах посиленого варіанту службової діяльності та (або) підриву авторитету Національної поліції України в цілому.
Окрім того, статтею 30 Дисциплінарного статуту, визначені особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до частин 1-3 якого, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує накази Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.02.2024 № 263 про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області та наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13.02.2024 № 91 о/с «по особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 16 квітня 2024 року.
Відповідно до наданих Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області документів на виконання ухвали суду від 11.11.2025 встановлено, що позивачу на вказану в його особовій справі адресу місця реєстрації 13.02.2024 та 15.02.2024 засобами поштового зв'язку надсилалися спірні накази, що підтверджується квитанціями про відправлення АТ «Укрпошта» та копією рапорту начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області полковника поліції Ігоря Панкратова. Крім того, у вище зазначеному рапорті вказано, що витяг з наказу був надісланий на мессенджер «Ватсап» на номер НОМЕР_1 , повідомлення не було прочитано.
Законодавець чітко пов'язав виникнення права на оскарження, застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2024 у справі № 260/4067/23 вказав щодо такого способу повідомлення, як використанням електронної комунікації, що в цьому випадку вимагається установити безпосереднього керівника такого поліцейського, визначити які контактні дані поліцейського є у його розпорядженні та перевірити чи на ці контактні дані було надіслано накази про застосування заходів дисциплінарного впливу. За умови дотримання органом поліції такої процедури, поліцейський вважається ознайомленим з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у строки, установлені частиною другою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України, незалежно від того, чи такі повідомлення він фактично отримував. Це означає, що за такого нормативного регулювання, відсутність інформації у відповідному месенджері про те, що особа ознайомлена з текстом повідомлень, жодним чином не зупиняють строки, установлені указаною нормою, так як у таких випадках визначальним є саме дотримання органом поліції приписів частини першої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України. Тому, за таких обставин, поліцейський вважається обізнаним з таким наказом незалежно від того, чи отримував/читав він відповідне повідомлення.
Відтак, повертаючись до обставин цієї справи, враховуючи положення статті 30 Дисциплінарного статуту, відповідно до якого поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації, а також те, що наказ був надісланий позивачу засобами електронної комунікації 15.02.2024, - позивач вважається ознайомленим з оскаржуваними наказами.
Окрім того, оскаржувані накази відповідачем було надісланий позивачу також 13.02.2024, 15.02.2024 поштовим зв'язком на адресу місця проживання (відправлення 1400057958300; 1400057958296; 1403403141845; 1403403141837).
Суд вважає, що наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з вказаним позовом у встановлені строки.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Оцінюючи пояснення позивача щодо строку звернення до суду з вимогами про оскарження спірних наказів, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивачем не доведено та судом не встановлено поважних причин пропуску ним строку звернення до суду. Також, позивачем не доведено існування об'єктивних причин, які перешкоджали йому звернутися до суду у 15-денний строк з моменту отримання повідомлення з використанням електронної комунікації за допомогою «WhatsApp» та засобами поштового зв'язку. Відтак, суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку ОСОБА_1 для звернення до суду з адміністративним позовом.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та поновлення на посаді у справі № 620/5518/24 - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 01.12.2025.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА