01 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2870/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення, поданий в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року вирішено:
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити ді, задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідках від 26.05.2025 року №11/23982-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, від 26.05.2025 року №11/23983-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, від 26.05.2025 року №11/23984-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідках від 26.05.2025 року №11/23982-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, від 26.05.2025 року №11/23983-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, від 26.05.2025 року №11/23984-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №0.0.4416873902.1 від 17.06.2025 року судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою суду від 10.11.2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі №600/2870/25-а.
28.11.2025 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення, в якому представник відповідача повідомляє, що відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025р. у справі № 600/2870/25-а Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в порядку, встановленому судовим рішенням, а саме: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідках від 26.05.2025 року №11/23982-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, від 26.05.2025 року №11/23983-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, від 26.05.2025 року №11/23984-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Наголошує, що оскільки рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025р. у справі № 600/2870/25-а не зобов'язано Головне управління здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, розмір пенсії ОСОБА_1 після виконання вказаного рішення суду залишився в розмірах встановлених на виконання попередніх рішень судів.
Розглянувши поданий звіт та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтями 381-1 - 382-3 КАС України.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
У свою чергу, частиною 1 ст. 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (частина 2 ст. 382-3 КАС України).
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина 3 ст. 382-3 КАС України).
Отже, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суд може вжити до суб'єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту, або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Суд зазначає, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.
У Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішеннях, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
При цьому, суд звертає увагу на те, що частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає за необхідним навести правову позицію Верховного Суду, яка викладена в його постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17, та яку суд застосовує при вирішенні питання щодо застосовування судового контролю. Так, Верховний Суд зазначив, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Як зазначено представником відповідача у поданому звіті, з метою виконання рішення Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в порядку, встановленому судовим рішенням, а саме з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідках від 26.05.2025 року №11/23982-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, від 26.05.2025 року №11/23983-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, від 26.05.2025 року №11/23984-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
З огляду на вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем, у межах покладених на нього повноважень, рішення суду виконано.
Відтак, суд вважає за необхідне прийняти поданий звіт про виконання рішення суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 370, 381-1 - 382-3 КАС України, суд, -
1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі №600/2870/25-а.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про прийняття або відмову у прийнятті звіту може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Анісімов