про забезпечення адміністративного позову
01 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/5565/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського МУМЮ від 04 листопада 2025 року про відкриття виконавчого провадження №79497705 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 березня 2025 року №8800 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу у розмірі 34000.00грн.
Ухвалою суду від 26.11.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.11.2025 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- винести ухвалу, якою жити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови, шляхом зупинення будь-яких стягнень у виконавчому провадженні № 79497705, яке відкрито на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28 березня 2024 року № 8800 про стягнення штрафу на користь держави, до набрання судовим рішенням у справі № 600/5565/25-а законної сили.
В обґрунтування вказаної заяви заявник вказує, що позивачем оскаржується у судовому порядку законність прийняття та винесення Відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 79497705 в частині примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28 березня 2024 року № 8800, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 17000.00грн. З моменту відкриття виконавчого провадження та станом на день подання позовної заяви до суду головним державним виконавцем Глибоцького відділу ДВС у Чернівецькому р-н Чернівецької обл. Івано- Франківського МУМЮ було стягнуто в примусовому порядку із відкритих на ім'я ОСОБА_1 банківських рахунків грошові кошти в сумі 5341.66грн., що підтверджується витягом наданим відповідачем із ІС ДП «НАІС». Враховуючи наведене вище, на думку позивача, у випадку подальшою примусового виконання Відповідачем постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28 березня2024 буде втрачено сенс оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 79497705.
Крім того, у випадку стягнення головним державним виконавцем грошових коштів (штрафу) Позивача та в подальшому скасування судом оскаржуваної постанови, на думку Позивача, такі обставини призведуть до надмірних труднощів для ОСОБА_1 в частині повернення назад стягнутих із нього коштів. Позивач буде змушений ініціювати нове судове провадження щодо повернення безпідставно стягнутих грошових коштів.
За таких обставин, просить суд вжити заходів забезпечення поданого ним позову, адже невжиття таких заходів істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
У зв'язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно частини 4 статті 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відтак, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно пунктів 1, 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016, № 1404-VIII (далі - Закон №1404).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
До заяви про забезпечення позову заявником додано відомості з ІС ДП «НАІС, з яких вбачається, що головним державним виконавцем Глибоцького відділу ДВС у Чернівецькому р-н Чернівецької обл. Івано- Франківського МУМЮ у рамках виконавчого провадження було стягнуто в примусовому порядку із відкритих на ім'я ОСОБА_1 банківських рахунків грошові кошти в сумі 5341,66 грн.
Даний факт свідчить про наявність загрози завдання позивачеві шкоди або збитків внаслідок примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 березня 2025 року №8800 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу у розмірі 34000.00грн.
За таких обставин, проаналізувавши викладене вище, суд вважає, що реалізація оскаржуваної постанови не можлива до надання судом оцінки на предмет правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим. Судовий захист порушеного права має бути реальним, а не ілюзорним.
При прийнятті цього рішення суд виходь із балансу інтересів сторін у справі та критерію “необхідності в демократичному суспільстві».
Обрання вказаного представником позивача способу забезпечення позову є логічним, а не вжиття таких заходів призведе до неможливості поновлення порушених прав та інтереси позивачів, у разі задоволення позову.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заявлена представником позивача заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З огляду на викладене, керуючись статтями 150,151,154,243,248,256 КАС України, суд -
1. Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
2. Зупинити стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 34000,00 грн. за постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 березня 2025 року №8800 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу у розмірі 34000.00грн., на підставі якої постановою головного державного виконавця Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського Міністерства юстиції від 04 листопада 2025 року відкрито виконавче провадження №79497705 - до набрання судовим рішенням в адміністративній справі № 600/5565/25-а законної сили.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.В. Анісімов