28 листопада 2025 року справа № 580/10750/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника керівника Уманської окружної прокуратури до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 40270297), щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - “Млин, 1838 р., вул. Лісова, 1а, селище Буки» та неподання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України пропозицій про занесення вказаного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- зобов'язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 40270297), вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - “Млин, 1838 р., вул. Лісова, 1а, селище Буки»;
- зобов'язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 40270297), вчинити дії, спрямовані на забезпечення подання пропозицій до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про занесення вказаного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що Управління як уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації на вказаний щойно виявлений об'єкт культурної спадщини та подати пропозиції до МКСК України про його занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Однак відповідач упродовж тривалого часу (з 2017 року) не цих дій не вчинив, що призводить до порушення правового режиму його використання.
Відповідач у відзиві позов не визнав та просив у задоволенні позову прокурора відмовити з тих підстав, що Порядок № 158 передбачає, що Управління відповідає за належну організацію процедури, але не зобов'язане самостійно виконувати всі дії з технічного виготовлення документації. Прокуратура розцінює відсутність виготовленої документації як бездіяльність Управління. Однак така кваліфікація можлива лише тоді, коли орган має виключний обов'язок самостійно виконати дію, і така дія не може бути здійснена іншими особами. У даному випадку Порядок № 158 дозволяє виготовлення документації будь-яким ініціатором, а Управління виконує роль координатора й органу, що здійснює погодження та подання.
На думку представника відповідача, Управління не відмовлялося від виконання своїх функцій, не ухилялося від розгляду матеріалів, а лише діяло у межах компетенції, передбаченої Порядком № 158. Відсутність документації на сьогодні пояснюється відсутністю подання або ініціативи від власника чи інших суб'єктів, але не бездіяльністю Управління.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, вказавши про їх безпідставність та наполягав на задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 об'єкт нерухомості Млин 1838 року включено до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини за видом архітектури.
На вказаний об'єкт органами охорони культурної спадщини не забезпечено виготовлення облікової документації згідно з вимогами Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, (з змінами від 01.03.2024).
Вказаний об'єкт культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не внесено.
Також на вказаний об'єкт не виготовлено упродовж тривалого часу облікову документацію, яка відповідає чинній редакції Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, а також не ініціювання, на підставі розроблених облікових документів, питання про внесення даного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Вказане підтверджується листами управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 02.07.2025 № 02/01-05.01-10/420/02/01-05.01-/17290 та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 28.07.2025 № 06/113/7273-25.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, позивач звернувся до суду за захистом інтересів держави.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в забезпеченні охорони щойно виявленого об'єкта культурної спадщини - “Млин, 1838 р., вул. Лісова, 1а, селище Буки». Відповідно, у даному випадку порушено інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини. Оскільки орган, який уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити вищевказані дії, відсутній, тому є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту преамбули Закону України "Про охорону культурної спадщини" вбачається, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Положеннями статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Згідно ст. 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" за видами об'єкти культурної спадщини поділяються на: археологічні; історичні; об'єкти монументального мистецтва; об'єкти архітектури; об'єкти містобудування; об'єкти садово-паркового мистецтва; об'єкти науки і техніки.
У відповідності до ст.13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:
пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;
пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки, вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини (далі - Перелік) і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
Так, об'єкт культурної спадщини - Млин, 1838 року, що розташований по вул. Лісова, 1а, селище Буки, набув статусу щойно виявленого об'єкту культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.
Порядок направлення подання про занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру роз'яснений у Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, до якого внесені зміни наказом Міністерства культури України від 01.03.2024 №158, які набрали чинності 12.04.2024 (далі - Порядок).
Так, у п.5.1 Розділу V Порядку у чинній редакції зазначено, що подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини подаються Ініціатором до Міністерства.
У п.4.7 розділу IV Порядку зазначено, що ініціатор подає до Міністерства разом із супровідним листом:
подання, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Порядку;
облікову документацію згідно з розділом ІІІ цього Порядку;
акт візуального обстеження об'єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку;
рекомендації Українського інституту національної пам'яті (далі - Інститут) щодо нерухомого об'єкта культурної спадщини;
протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об'єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки.
Відповідно до п.1.4. Порядку Ініціаторами розгляду питань занесення нерухомого об'єкту культурної спадщини за категорією пам'ятки місцевого значення до Реєстру є уповноважений орган, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини.
Аналогічні положення щодо визначення уповноваженого органу, як Ініціатора звернення до Міністерства, були визначені вимогами п.2 4 розділу І Порядку, у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
У відповідності до ч.1 ст.6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції серед іншого належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього.
Таким чином, взаємний аналіз положень ч.1 ст.14 та ч.1 ст.6 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а також положень Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, свідчить про те, що занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України здійснюється виключно за поданням (пропозицією) органу охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій.
Враховуючи вищенаведене, направлення подання (пропозицій) до МКІП з метою занесення щойно виявленого об'єкта культурної спадщини до Реєстру законом покладається на орган охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, яким є Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.
Разом з тим, згідно листа Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 28.07.2025 № 06/113/7273-25 відповідне подання (пропозиції) про занесення щойно виявленого об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України Управлінням до МКІП не скеровувались.
Окрім того, для занесення щойно виявленого об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України необхідним є складання на нього облікової документації у відповідності до вимог Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158, з урахуванням останніх змін, внесених наказом Міністерства культури України №158 від 01.03.2024 (далі - Порядок №158).
Так, відповідно до п.1.2 розділу І Порядку в редакції від 01.03.2024 уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.
Пунктом 4.8 розділу IV Порядку №158 в редакції від 01.03.2024 визначено, що уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку.
Згідно п.1.2. Порядку №158 в редакції від 01.03.2024 облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Вимоги до складання облікової картки на нерухомі об'єкти культурної спадщини наведені у розділі III Порядку №158 в редакції від 01.03.2024.
Зокрема, пунктом 3.1 передбачено, що на об'єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.
Облікова документація складається у двох примірниках. Облікова документація складається державною мовою.
Облікова документація у паперовій формі має бути скріплена, пронумерована згідно зі змістом та містити титульний аркуш. Облікову документацію підписує керівник органу охорони культурної спадщини.
Занесення нерухомих об'єктів культурної спадщини до Реєстру здійснюється у порядку, визначеному розділом V Порядку №158.
Так, згідно п. 5.1 цього розділу подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, а також занесення до Реєстру об'єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, подаються Ініціатором до МКІП.
МКІП здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам, визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV цього Порядку, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження (п. 5.2).
З наведеного вбачається, що занесенню щойно виявленого об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує розроблення облікової документації та внесення на її підставі відповідного подання до МКІП безпосередньо уповноваженим органом - органом виконавчої влади обласної державної адміністрації.
Відповідні повноваження та обов'язки щодо розроблення облікової документації та внесення на її підставі пропозиції до МКІП уповноваженим органом - зокрема органом виконавчої влади обласної державної адміністрації, визначались у Порядку №158 до редакції від 01.03.2024, зокрема в редакції наказу МКІП від 27.06.2019 №501.
Так, відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 облікова документація складається на об'єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).
Пунктом 3 Розділу III Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 передбачалось, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото інтер'єрів, фото загроз; акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Згідно п.10 розділу ІІ Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку.
При цьому, згідно п.2 розділу І Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 уповноваженим органом також виступав орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до п.4 розділу І Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 ініціаторами розгляду питань занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п'ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам'ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам'ятки місцевого значення.
Згідно розділу IV Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 для розгляду питання занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.
Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 1 цього розділу, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження.
За наведених обставин, враховуючи згадані положення ст.ст.3, 6, 14, 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та вимоги Порядку №158, відповідач, як уповноважений орган охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, зобов'язаний був забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини та подати пропозиції до МКІП про занесення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
У даному випадку слід звернути увагу на те, що пунктом 3 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 №501 «Про внесення змін до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини №158» (далі - Наказ №501) було передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об'єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, якщо подання про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 01 грудня 2020 року.
У подальшому, пунктом 2 наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2024 №158 «Про внесення змін до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини», яким внесені зміни до Порядку, у редакції Наказу №501, зазначено, що облікова документація на щойно виявлені об'єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведення у відповідність до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини (у редакції від 01.03.2024), якщо подання про занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру подано на розгляд Міністерства до 31.12.2024.
Таким чином, для того, щоб Управління наразі змогло направити подання до Міністерства, спочатку потрібно виготовити нову облікову документацію на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито заходів, спрямованих на складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - “Млин, 1838 р., вул. Лісова, 1а, селище Буки» та подання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України пропозицій про занесення вказаного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, тому наявними матеріалами справи підтверджується неналежне врядування відповідача в сфері охорони культурної спадщини.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не надав доказів понесених судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 189, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - “Млин, 1838 р., вул. Лісова, 1а, селище Буки» та неподання до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України пропозицій про занесення вказаного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Зобов'язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001, код ЄДРПОУ 40270297), вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - “Млин, 1838 р., вул. Лісова, 1а, селище Буки».
Зобов'язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001, код ЄДРПОУ 40270297), вчинити дії, спрямовані на забезпечення подання пропозицій до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про занесення щойно виявленого об'єкту культурної спадщини - “Млин, 1838 р., вул. Лісова, 1а, селище Буки», до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО