20 листопада 2025 року справа № 580/10407/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
16.09.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.09.2025 №232350006993, про відмову у здійсненні нарахування ОСОБА_1 , пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу», від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, № 2300-0602-8/7168 від 30.01.2024, та № 2300-0602-8/7167 від 30.01.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 26.07.2025, пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу», від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, № 2300-0602-8/7168 від 30.01.2024, та№ 2300-0602-8/7167 від 30.01.2024.
В обґрунтування позивач вказує, що починаючи з 30.01.2024 їй було призначено пенсію відповідно до ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної в довідках № 2300-0602-8/7168 від 30.01.2024, та №2300-0602-8/7167 від в розмірі 23528,21 грн.
17.04.2024 позивача призначено на посаду головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області за строковим трудовим договором та з цієї дати зупинено виплату пенсії до звільнення з посади державного службовця, та нараховано пенсію за віком.
25.07.2025 позивач звільнилась із займаної посади головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, у зв'язку із чим 27.08.2025 звернулася до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про здійснення нарахування і виплати з 26.07.2025 пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної в довідках № 2300-0602-8/7168 від 30.01.2024, та № 2300-0602-8/7167 від 30.01.2024.
Однак, спірним рішенням позивачу протиправно відмовлено у обрахунку пенсії державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату № 2300-0602-8/7168 від 30.01.2024 та №2300-0602-8/7167 від 30.01.2024, які виданні з відповідно до норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
06.10.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначено, що позивач 27.08.2025 звернулася із заявою про перерахунок пенсії. За принципом екстериторіальності виконавцем визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та за розглядом заяви позивача 03.09.2025 прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі №580/10998/24 від 17.12.2024 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 не зобов'язує вчинити певних дій Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо проведення перерахунку пенсії згідно рішення суду.
Отже, безпосередній розгляд заяви та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є самостійною юридичною особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у даній справі. Публічно-правовий спір між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та позивачем відсутній.
07.10.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначено, що розглянувши подану заяву від 27.08.2025 №3686 ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії у відповідності до Закону України “Про Державну службу» Головним управлінням винесено Рішення №232350006993 від 03.09.2025, про відмову в перерахунку пенсії, оскільки рішення суду Черкаського окружного адміністративного суду по справі №580/10998/24 від 17.12.2024 та Постанова шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 не зобов'язує вчинення певних дій Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо проведення перерахунку пенсії згідно рішення суду. Рішення суду виконується Головними управліннями Пенсійного фонду України на яких покладені зобов'язання певних дій. При розгляді заяви Позивача про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» Головним управлінням винесено рішення про відмову, оскільки зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення пенсії, як державному службовцю з урахуванням вищезазначених довідок в Рішенні суду відсутні.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ в Черкаській області та з 30.01.2024 отримувала пенсію відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 23528,21 грн, виходячи з 60% заробітку на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та від 30.01.2024 №2300-0602-8/7167.
З 17.04.2024 у зв'язку з призначенням на посаду головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи за строковим трудовим договором відповідно до ч. ч. 5-9 ст. 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», позивачу припинено виплату пенсії, призначену відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», та здійснювалася виплата пенсії у розмірі, обчисленої відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Матеріали справи свідчать, що ГУ ПФ в Черкаській області листом від 08.10.2024 повідомило ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із прийняттям 12.07.2024 постанови Кабінету Міністрів України №823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», яка застосовується з 01.01.2024, пенсія позивача за віком, призначена відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», приведена у відповідність до законодавства та після припинення роботи на державній службі її розмір до виплати складатиме 11992,26 грн.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 11.10.2024 звернулася до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідках, виданих ГУ ПФ в Черкаській області від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та №2300-0602-8/7167.
За принципом екстериторіальності розгляд указаної заяви здійснювало ГУ ПФ в Дніпропетровській області, яке рішенням від 18.10.2024 №232350006993 відмовило позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням нових довідок за грудень 2023 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №580/10998/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18 жовтня 2024 року №232350006993 про відмову у здійсненні нарахування ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначеної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30 січня 2024 року №2300-0602-8/7168 та №2300-0602-8/7167.
Водночас, оскільки на час звернення до суду із позовом у справі №580/10998/24, а також розгляду цього спору судом першої інстанції та апеляційного перегляду рішення позивач продовжував працювати на посаді державної служби, а відтак апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не має права на виплату пенсії у цей період за Законом №3723-ХІІ, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на ГУ ПФ в Черкаській області обов'язку із здійснення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 11.10.2024 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначеної у довідках ГУ ПФ в Черкаській області від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та №2300-0602-8/7167.
У подальшому, наказом ГУ ПФ в Черкаській області від 25.07.2025 №392-О позивачу припинено державну службу та звільнено її з 25.07.2025 з посади головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи.
27.08.2025 позивач звернулась до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою, в якій просила у зв'язку із звільненням з державної служби призначити та здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» ва розмірі 60% заробітку на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та від 30.01.2024 №2300-0602-8/7167 та з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №580/10998/24.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням №232350006993 від 03.09.2025 відмовило у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії державного службовця, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №580/10998/24 не зобов'язує вчинення певних дій.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернулась з позовом в суд.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст.37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд врахував, що наявність у позивача права на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу» сторонами не заперечується.
Спірним у цій справі є обчислення позивачу пенсії державного службовця із заробітної плати, відображеної в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та від 30.01.2024 №2300-0602-8/7167.
Так, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, з якої сплачено страхові внески - якщо перед зверненням за пенсією особа працювала, або у тому ж відсотковому розмірі від заробітної плати працюючого державного службовця - якщо на час звернення за пенсією особа не є державним службовцем.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, пенсія за Законом №3723-ХІІ призначена позивачу в розмірі 23528,21 грн, що складає 60% заробітку, зазначених у довідці від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023 та довідці від 30.01.2024 №2300-0602-8/7167 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року.
Вказані довідки для призначення пенсії державного службовця видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, що також не спростовується учасниками справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Пунктом 2 Порядку № 622 (у редакції від 01.01.2020, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ) передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу»:
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно п. 3-1 Порядку № 622 (у редакції від 01.01.2020) державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 (у редакції від 01.01.2020) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Як передбачено пунктом 5 Порядку № 622 (у редакції від 01.01.2020) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 622 (у редакції від 01.01.2020) у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 622 (у редакції від 01.01.2020) у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас, 20.07.2024 набрала чинності Постанова КМУ №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою затверджені зміни до Порядку №622.
Згідно п. 3 Постанови №823 остання постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024.
Так, Постановою №823 Порядок №622 доповнено пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Також Постановою № 823 Порядок № 622 доповнено пунктом 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 5 Порядку № 622 у редакції Постанови № 823 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Разом із тим, на момент призначення позивачу 30.01.2024 пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ указані вище зміни до Порядку № 622 внесені не були.
Водночас, форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу», затверджені постановою Правління пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 (далі - Постанова № 3-1), а саме:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Як вже зазначалось, з 30.01.2024 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ у розмірі 23528,21 грн. Зазначену пенсію призначено щомісячно та довічно.
При цьому, як було встановлено раніше, позивачу обчислено пенсію на підставі довідок від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та №2300-0602-8/7167, які були додані до заяви про призначення пенсії згідно Закону №3723-ХІІ, складені відповідно до вказаної Постанови № 1-3 та відповідали затвердженій формі, а також були враховані під час призначення пенсії 30.01.2024.
Суд зазначає, що починаючи з 17.04.2024 у зв'язку з поверненням на державну службу позивачу припинено виплату пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, замість цього з цієї дати ОСОБА_1 виплачувалась пенсія за віком у розмірі, визначеному на загальних підставах.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з 1 жовтня 2017 р. пенсії, призначені після набрання чинності Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу», у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу», а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України “Про прокуратуру», “Про судоустрій і статус суддів», виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після звільнення з державної служби виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу», поновлюється.
Отже, позивач має право на поновлення виплати пенсії після звільнення з державної служби у розмірі, який був визначений на час призначення такої (у спірному випадку 23528,21 грн).
Однак, у подальшому, як зазначено у листі ГУ ПФ в Черкаській області від 08.10.2024, пенсія ОСОБА_1 приведена у відповідність до законодавства та після припинення роботи на державній службі розмір пенсійної виплати становитиме 11992,26 грн за правилами Порядку №622 у редакції Постанови №823.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованим застосування з 01.01.2024 Постанови № 823, якою внесено зміни до Порядку № 622, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024, у той час, як позивачу було призначено пенсію за Законом №3723-ХІІ у січні 2024 року.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
У рішенні Конституційного Суду України № 1-зп від 13.05.1997 “Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)» вказано, що закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 № 580/6509/23, зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 823 розмір пенсії позивача зменшений з 23528,21 грн до 11992,26 грн.
При цьому, попри те, що ОСОБА_1 зверталася із заявою про здійснення нарахування пенсії державного службовця за довідками, на підставі яких таку пенсію було призначено у січні 2024 року, ГУ ПФ в Одеській області спірним рішенням від 03.09.2025 №232350006993 відмовило взагалі у врахуванні таких довідок.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відмовивши у врахуванні при обчисленні пенсії позивача, призначеної у січні 2024 року за Законом №3723-ХІІ, відповідач 2 діяв протиправно.
За таких обставин дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФ в Одеській області від 03.09.2025 №232350006993.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФ в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 з 11.10.2024 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначеної у довідках ГУ ПФ в Черкаській області від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та №2300-0602-8/7167, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як свідчать матеріали справи, наказом ГУ ПФ в Черкаській області від 25.07.2025 №392-О позивачу припинено державну службу та звільнено її з 25.07.2025 з посади головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи.
За вже згаданими вище нормами абзацу 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу», поновлюється.
За таких обставин, оскільки на час звернення до суду із вказаним позовом позивач звільнена з державної служби наявні підстави для покладення на ГУ ПФ в Черкаській області обов'язку із здійснення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 26.07.2025 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначеної у довідках ГУ ПФ в Черкаській області від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та №2300-0602-8/7167.
Тому позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області, яке прийняло спірне рішення.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.09.2025 №232350006993 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 26.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу», від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.01.2024 №2300-0602-8/7168 та від 30.01.2024 №2300-0602-8/7167.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ