25 листопада 2025 року справа № 580/8504/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., за участю:
секретаря судового засідання - Міщенко Д.А.,
представника позивача - Слободянюка В.В. (згідно з ордером),
представниці відповідача - Бондар К.А. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Слободянюка В.В. від імені ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
25.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Слободянюка В.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси ул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач) про:
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 04.04.2025, складених на підставі акту від 08.03.2025 №2798/23-00-24-05-01/350501189: №5052/23-00-25-05-01, №5055/23-00-24-05-01, №5054/23-00-24-05-01;
стягнення судових витрат.
Обґрунтовуючи зазначили, що відповідач виніс їх за відсутності фактів податкових порушень. Зокрема, позивач поповнював картку власними коштами, а отримані як подарунки задекларував майновими деклараціями та сплатив з них податки 5%.
Ухвалою суду від 30.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дати отримання ухвали для усунення її недоліків.
11.08.2025 від представника позивача до суду на виконання вимог вказаної ухвали надійшла заява, до якої додав платіжну інструкцію від 24.07.2025 про сплату судового збору в сумі 12553,30грн за звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом, чим усунув недоліки позову.
Ухвалою від 18.08.2025 суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд вказаної справи за правилами спрощеного провадження.
04.09.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання вх.№44794/25 про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.
04.09.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову стверджуючи, що доводи позивача не спростовують обставин, які наведені в акті документальної перевірки. Зокрема, на його картку надходили значні суми коштів при відсутності фактів отримання позивачем офіційних доходів. Тому він зобов'язаний сплатити з отриманого доходу в якості таких надходжень 1,5% військового збору та 18% ПДФО, що не було додатково задекларовано.
08.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
09.09.2025 від позивача на адресу суду надійшло клопотання вх.№45356/25 про зміну предмету позову, а саме про визнання протиправними та скасування ППР, складених на підставі акта від 08.03.2025 №2798/23-00-24-05-01/350501189 та рішення ДПС України від 18.06.2025 №17696/6/99-00-06-01-02-06:
від 04.04.2025 №5052/23-00-25-05-01;
від 28.08.2025 №15695/23-00-24-05-01 на суму 65 086,73грн;
від 28.08.2025 №15694/23-00-24-05-01 на суму 1006663,26грн.
10.09.2025 від позивача до суду надійшло клопотання вх.№45523/25 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
17.09.2025 суд постановив ухвалу про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження.
29.09.2025 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання щодо участі представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні прийняв до розгляду вказану вище Заяву позивача про зміну позовних вимог, відкликання клопотання відповідача щодо закриття провадження, долучив всі подані сторонами докази.
Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
12.01.2023 Головне слідче управління Національної поліції України розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні №120230000000000050 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних порушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.111-2, ч.5 ст.27 ч.3 ст.209 КК України, для чого залучило спеціалістів відповідача для проведення аналізу виявлених фактів. Зокрема, встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняв правочини, пов'язані з приховуванням джерел незаконного походження доходів, одержаних на банківські рахунки без відображення в обліку. Департамент запобігання фінансовим операціями, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України 25.09.2024 за результатами дослідження фінансово-господарської діяльності позивача видало висновок №227/99-00-08-01-03-20/3505011890, у якому досліджувалася наявність ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2020 до 31.03.2024. У результаті встановлено, що позивач вчинив правочини, які можуть бути пов'язані з приховуванням джерел незаконного походження доходів: у сумі 6210321,9грн, одержаних на банківські рахунки без відображення в обліку; у сумі 5473143,5грн, одержані на валютні криптогаманці.
04.10.2024 до Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» при супроводженому листі старшого слідчого в особливо важливих справах Головного управління Національної поліції України надійшла постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 30.09.2024 про призначення судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023000000000050 від 12.01.2023 за фактом вчинення діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.209 КК України, а також матеріали кримінального провадження №12023000000000050 від 12.01.2023 у 11 томах.
За результатами проведеного дослідження визначено, що висновки Аналітичного дослідження №227/99-00-08-01-03-20/3505011890 від 25.09.2024 щодо зарахування на рахунки позивача у період з 01.01.2020 до 18.03.2024 грошових коштів, що перевищує офіційно виплачену суму доходів, на суму 6210321,9грн документально підтверджується документально на суму 6210097,88грн та не підтверджується документально на суму 224,02грн. Висновки щодо списання з рахунків позивача у період з 01.01.2020 до 18.03.2024 грошових коштів на суму 6516398,00грн документально підтверджуються на суму 6502634,99грн та не підтверджуються документально на суму 13763,01грн.
20.12.2024 відповідач повідомив позивача про те, що на рахунок останнього відповідно до наданої Національної поліцією України інформації у період з 01.01.2020-18.03.2024 переказано значні кошти. Відповідач, керуючись отриманою інформацією, повідомив позивача про необхідність подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за період з 01.01.2020-31.12.2023, задекларувати тримані позивачем доходи та оподаткувати їх за ставкою 18 відсотків, і військовим збором за ставкою 1,5 відсотки. Також відповідач повідомив позивача про настання відповідальності у випадку неподання або надання не в повному обсязі інформації на письмовий запит контролюючого органу.
24.01.2025 позивач надав відповідь на повідомлення відповідача від 20.12.2024. У відповіді зазначив, що сума доходів за період з 01.01.2020 до 18.03.2023 є поповненням коштів, що були власними заощадженнями, отриманими в 2015-2017 в якості подарунків у зв'язку зі скрутним становищем, відсутністю роботи та інших видів заробітку в період дії карантину у зв'язку з «COVID-19», спричиненої коронавірусом та воєнного стану.
Позивач 04.03.2025 подав на адресу відповідача пояснення щодо декларування подарунків у грошовій формі за період 2020-2023, в яких стверджував, що у період з 2020 до 2023 його знайомі, друзі, родичі надсилали кошти на рахунок позивача у зв'язку з тим, що останній не працював, не мав джерела доходу та потребував фінансової підтримки для проживання та забезпечення свого життя. Наголошував, що проведені перекази у спірний період, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, трудовими або цивільно-правовими відносинами.
13.02.2025 позивач подав декларації про майновий стан і доходи за 2020-2024роки, на підставі яких сплатив 5% від доходу, який стверджував про отримання в якості подарунків.
Відповідач, урахувавши відомості листа Головного слідчого управління Національної поліції України від 29.11.2024 № 164191-2024 (вх. від 03.12.2024 №20189/5), Висновку експерта Сумського відділення Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» від 24.10.2024 №913/17/809-17-24-19/24, видав наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2020 до 18.03.2024, за результатами якої складено акт від 05.03.2025 №2798/23-00-24-05-01/350501189, що направлено рекомендованим листом 06.03.2025 (далі - Акт перевірки).
У висновку Акту перевірки констатовані виявлені порушення позивачем вимог:
п.49.1, підп.49.18.4 п.49.18 п.49.18 ст.49, п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого встановлено ненадання/несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2020-2023 роки;
п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.179.7 ст.179 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО), що сплачується фізичними особами самостійно за результатами річного декларування, на загальну суму 1113492,04грн, у т.ч. за 2020 рік на 560451,57грн, за 2021 рік на 100336,95грн, за 2022 рік на 245151.52грн, за 2023 рік на 207552грн;
п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.179.7 ст.179, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розд. XX ПК України, внаслідок чого встановлено заниження суми податкового зобов'язання з військового збору, що сплачуються фізичними особами самостійно за результатами річного декларування, у сумі 92791,00грн, у т.ч. за 2020 рік на 46704,30грн, за 2021 рік на 8361,41грн, за 2022 рік на 20429,29грн, за 2023 на 17296,00грн.
Позивач подав заперечення від 21.03.2025 б/н (вх. ГУ ДПС у Черкаській області від 24.03.2025 № 13704/6/ЕКПП).
01.04.2025 за результатами розгляду заперечення постійна комісія з питань розгляду заперечень в Головному управлінні ДПС у Черкаській області прийняла рішення-висновок №1503/23-00-24-05-01 про залишення висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки без змін.
Тому відповідач виніс спірні ППР від 04.04.2025:
№5052/23-00-24-05-01 (форма «Р») про збільшення грошового зобов'язання з ПДФО (18%) на суму 1113492,04грн та штрафна санкція 45270,35грн - за несплату отриманого в сумі 6186066,88грн доходу;
№5055/23-00-24-05-01 (форма «Р») про збільшення грошового зобов'язання з військового збору (1,5%) - 92791,00грн, штрафна санкція 3772,53грн - за несплату отриманого в сумі 6186066,88грн доходу;
№5054/23-00-24-05-01 (форма «ПС») про застосування штрафної санкції - 1360грн за несвоєчасність подання 4-х декларацій про майновий стан і доходи за 2020-2023 роки.
Позивач їх оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 18.06.2025 № 17696/6/99-00-06-01-02-06 скасовано ППР від 04.04.2025 № 5052/23-00-24-05-01 в частині визначення основного платежу по податку на доходи фізичних осіб - 139691,61грн, штрафної санкції - 12407,52грн, № 5055/23-00-24-05-01 в частині визначення основного платежу по військовому збору - 41907,49грн, штрафної санкції - 2435,63грн, а в інших частинах зазначені ППР та ППР від 04.04.2025 № 5054/23-00-24-05-01 залишило без змін. Підставою скасування стало те, що відповідач перевіркою не врахував самостійно задекларовані та сплачені позивачем податкові зобов'язання з ПДФО та військового збору. Зокрема, задекларовано 2793832,00грн, сплачено 139691,61грн - 5% ПДФО та військовий збір 41907,48грн. То ж при отриманому за 2020-2023 роки доході 6186066,88грн заниження становить3392234,88грн, з яких з урахуванням вже сплачених платежів - недоплачено 973800,43грн (18%) ПДФО та 50883,51грн - військовий збір.
На виконання рішення ДПС України від 18.06.2025 № 17696/6/99-00-06-01-02-06 відповідач виніс додатково замість ППР №5052/23-00-24-05-01 та №5055/23-00-24-05-01 спірні ППР від 28.08.2025:
№ 15694/23-00-24-05-01 про збільшення грошового зобов'язання з ПДФО (18%) на суму 973800,43грн та штрафна санкція 32862,83грн;
№ 15695/23-00-24-05-01 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору (1,5%) - 50883,51грн, штрафна санкція 1336,90грн.
Тому позивач звернувся в суд з позовом до відповідача.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПК України.
Відповідно до приписів ст.162 ПК України платниками податку ПДФО є:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
Згідно зі ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету урегульований ст.168 ПК України.
Так, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).
Згідно з п.171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено ст. 165 ПК УКРАЇНИ. Зокрема: основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (п. п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПК УКРАЇНИ ); доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) (абзац другий п. п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК УКРАЇНИ ).
Також відповідно до п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК УКРАЇНИ звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розд. IV ПК УКРАЇНИ та підрозд. 1 розд. ІV не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п.п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПК УКРАЇНИ та п. 14 підрозд. 1 розд. ІV ПК УКРАЇНИ .
Водночас, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК УКРАЇНИ (п. п. 164.2.20 п.164.2 ст. 164 ПК УКРАЇНИ ).
Доходи, визначені ст. 163 ПК УКРАЇНИ, є об'єктом оподаткування військовим збором (п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК УКРАЇНИ ). При цьому особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (п. п. «а» п. 171.2 ст. 171 ПК УКРАЇНИ ).
Положення п14.1.54 казаної статті приписується, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають таким умовам:
1) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
2) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзацу другого підпункту "и" та підпункту "і" цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзацу третього підпункту "и" та підпункту "і" цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
Згідно з підп.14.1.47 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.14.1.55 ПК України).
Отже, у разі отримання доходу кожна фізична особа має обов'язок сплатити ПДФО у розмірах і ставкою, чинними на дату такого отримання.
У пп.«б» п. 171.2 ПК України вказано, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є платник податку, тобто отримувач доходів, адже нерезидент відповідно до пп. 168.2.2 ПК України не є податковим агентом. Також у пп. 170.11.1 ПК України визначено обов'язок фізичної особи подавати Декларацію за звітний календарний рік, протягом якого отримано іноземні доходи.
У званому контексті суд урахував відсутність спору між сторонами про те, що на рахунок позивача протягом 2020-2023 років надійшли кошти в сумі 6186066,88грн. Задекларувавши 13.02.2025 дохід на суму 2793832,00грн, сплативши 139691,61грн - 5% ПДФО та військовий збір 41907,48грн, позивач визнав, що частина вказаної суми є його доходом, отриманим від інших осіб у вказані періоди. Водночас решта отриманих коштів позивачем доходом не визнана, хоча джерело її походження не встановлене і жодним доказом не підтверджене. Його посилання на те, що це його особисті кошти не підтверджено офіційними відомостями. Зокрема, відсутні докази роботи, виконання договорів чи інші джерела.
22 грудня 1994 року ухвалено Закон України №320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» (на дату судового розгляду у зв'язку з прийняттям ПК України втратив чинність), для виконання якого в Україні створили Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Проте за вказаний період факти виплати позивачу доходів конкретними фізичними чи юридичними особами не підтверджено, як і не підтверджено здійснення підприємницької чи іншої діяльності щодо набуття офіційних легальних доходів, достатніх для внесення на власний рахунок. Тому відповідач обґрунтовано оцінив надходження коштів на рахунки позивача при відсутності в нього власних заробітків, як факти отримання доходу, що має оподатковуватися у визначеному ПК України порядку : 18% ПДФО та 1,5% військовий збір.
Оскільки джерело походження отриманих позивачем коштів не підтверджено офіційними легальними документами, відповідач правомірно донарахував спірними рішеннями основні суми зобов'язань.
У Спірних ППР про донарахування ПДФО та військового збору відповідач дотримався приписів п.123.1 ст.123.1 ПК України, згідно з яким вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу,тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Наданий позивачем висновок експерта щодо не підтвердження висновків акту перевірки суд не урахував, оскільки перелік досліджуваних експертом документів не відповідає переліку досліджених податковою перевіркою, а також враховуючи, що зміст питань і відповідай стосується виключно правових питань, відповіді на які уповноважений надати суд відповідно до ст.ст.245-246 КАС України. Тому не є належним та не спростовує фактів зарахування вказаних сум коштів на рахунки позивача за відсутності доказів легального отримання ним доходу на вказану суму.
Відповідно до окремих положень п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
З приводу обов'язку подавати майнову декларацію суд урахував, що форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі - Інструкція №859). У п. 4 розділу І Інструкції №859 вказано: «Фізична особа - платник податку (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні) подає декларацію за звітний (податковий) період в установлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (за якою її взято на облік як платника податку у контролюючому органі).»
Згідно з п.4 Інструкції №859 фізична особа - платник податку (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні) подає декларацію за звітний (податковий) період в установлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (за якою її взято на облік як платника податку у контролюючому органі). Платники єдиного внеску подають розрахунок про нарахування єдиного внеску в складі декларації у випадках, визначених Законом у строки та порядку, встановлені Кодексом.
Пункт 6 вказаної Інструкції приписує, що декларації подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює:
1) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу;
2) календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, або, в якому подано заяву про ліквідацію у разі припинення незалежної професійної діяльності, або, в якому подано заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску у разі виходу зі складу членів фермерського господарства;
3) календарному місяцю - з 01 числа місяця узгодження збільшення або зменшення зобов'язання з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки або місяця подання декларації для призначення пенсії або місяця подання декларації, в якому закінчився строк дії договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування або місяця подання декларації при поданні відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу платниками податку - резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання;
4) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, які заявляють право на податкову знижку,- до 31 грудня року, наступного за звітним.
Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.
У п. 179.4 ПК України визначено коло осіб, які звільняються від подання вказаної декларації:
1) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та / або держави станом на кінець звітного податкового року. Відповідно до п.179.6 ПК України обов'язок щодо заповнення та подання декларації щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною покладається на опікуна або піклувальника;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
2) в інших випадках, визначених розділом IV ПК України.
Зважаючи, що подання декларацій позивачем обґрунтоване отриманих доходів від інших осіб, як подарунки, суд урахував підп.170.7.3 ст.170 ПК України, відповідно до якого не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року. Положення цього підпункту не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені підпунктом 165.1.47 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності. У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу.
Зважаючи на перевищення таких розмірів, позивач мав обов'язок подати декларацію про майновий стан і доходи своєчасно. Подання всіх 4-х у лютому 2025 року за 2020-2023 роки є порушенням, за яке передбачена відповідальність у ст.120 ПК України. Зокрема, відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Вказаних приписів відповідач дотримався та обґрунтованість його висновків податкової перевірки не спростована жодним доказом. Тому суд дійшов висновку про правомірність спірних ППР та відсутність обґрунтованих підстав для їх скасування.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають внаслідок вказаного вище результату вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог адвоката Слободянюка В.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси ул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, складених на підставі акту від 08.03.2025 №2798/23-00-24-05-01/350501189: від 04.04.2025 №5052/23-00-25-05-01, від 28.08.2025 №15695/23-00-24-05-01 на суму 65086,73грн та №15694/23-00-24-05-01 на суму 1006663,26грн.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Повний текст рішення виготовлений і підписаний 01.12.2025.