Справа № 560/10642/25
іменем України
01 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 328860,70 грн під час фактичного невиконання ним обов'язків військової служби у період з листопада 2022 року по серпень 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за час незаконної відсутності, поза межами військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , відповідно до довідки - розрахунку від 17.04.2025 №4772/фс отримав грошове забезпечення в розмірі 328860 грн 70 коп., на яке він не мав права, оскільки відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Позивач зазначає, що оскільки виплата грошового забезпечення відповідачу відбулась через недобросовісні дії відповідача, то наявні підстави для стягнення з нього безпідставно отриманих грошових коштів. Просить задовольнити позовні вимоги.
Копія ухвали про відкриття провадження від 03.07.2025 року вручена відповідачу 10.07.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відзиву на позов від відповідача не надходило.
Оскільки, відповідач правом на подання відзиву не скористався, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 зобов'язано Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали надати суду інформацію, яка міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.04.2022 року №92, на підставі наказу командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 31.03.2022 року №28-РС, солдата ОСОБА_1 , солдата резерву 24 запасної роти НОМЕР_3 батальйонної тактичної групи НОМЕР_4 окремої десантно-штурмової бригади, призначено на посаду солдата резерву 26 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків частини та на всі види забезпечення.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.05.2022 року №131 солдата ОСОБА_1 , солдата 26 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 10 травня 2022 року №90-РС на посаду головного сержанта - командира 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно - артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 . З 10 травня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.06.2022 року №175 солдата ОСОБА_1 , головного сержанта - командира відділення 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно - артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 23 червня 2022 року №133-РС на посаду навідника 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 . З 23 червня 20222 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.11.2022 року №306 солдат ОСОБА_1 , навідник 1 зенітно - артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 вибув на лікування до військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_1 на підставі направлення військової частини НОМЕР_1 вих. №836/7705 від 31.10.2022 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.12.2022 року, відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України, солдата ОСОБА_1 , увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 20 грудня 2022 року.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.08.2023 року №227 молодшого сержанта ОСОБА_1 визнано таким, що не прибув з медичного закладу до військової частини НОМЕР_1 . Призупинено виплату грошового забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.04.2025 року, керуючись частиною другою ста 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на підставі відомостей про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.11.2024 року №62024050010013394, солдату ОСОБА_1 , призупинено військову службу.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 12.08.2023 року №2429 призначено проведення службового розслідування за фактом неприбуття ОСОБА_1 з лікування до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.10.2023 року №1589 "Про результати службового розслідування відносно солдата ОСОБА_1 " встановлено, що останній безпідставно відсутній на військовій службі з 24.11.2022 року. Також службовим розслідуванням встановлено, що в діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки скоєння кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України.
Відповідно до довідки - розрахунку від 17.04.2025 №4772/фс переплата грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.11.2022 по 12.08.2023 становить 328860,70 грн.
Позивач, вважаючи, що відповідачем безпідставно набуто грошові кошти за період з 24.11.2022 по 12.08.2023 на суму 328860,70 грн, звернувся до суду з даним позовом про стягнення коштів.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно пункту 9 Порядку №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Відповідно до пункту 12 Порядку №260, військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.
Отже, у період перебування військовослужбовця на лікуванні за ним зберігається виплата грошового забезпечення.
Натомість, згідно пункту 15 Порядку №260, грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач мав прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби, проте не прибув, а відповідно не мав права на отримання грошового забезпечення з 24.11.2022, в силу положень пункту 15 Порядку №260.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі змістом цієї норми, зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.
Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.
Судом встановлено, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки був відсутній на службі з 24.11.2022 без поважних причин, проте отримував грошове забезпечення, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набутті грошові кошти в сумі 328860 (триста двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн 70 коп. під час фактичного невиконання обов'язків військової служби у період з листопада 2022 року по серпень 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 )
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Головуюча суддя Д.Д. Гнап