Справа № 560/9322/25
іменем України
01 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
В оґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з неповідомленням відповідачем про реєстрацію права власності на квартиру відбулась неправомірна виплата компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, яка надіслана судом на адресу відповідача, повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Оскільки, відповідач правом на подання відзиву не скористався, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач з 12.11.2021 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 21.04.2025 року № 499-ОС з відповідачем було розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) за частиною 11 (через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту) статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 22.04.2025 року.
У період проходження служби відповідачу, на підставі наказів ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), нараховано та виплачено грошову компенсацію за піднайм (найм) жилого приміщення.
12.01.2023 за відповідачем зареєстровано право власності на квартиру площею 45,2 кв. м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
28.03.2025 відповідач повідомив позивача про реєстрацію 12.01.2023 права власності на квартиру площею 45,2 кв. м. та подав позивачу рапорт, в якому повідомив про відмову від компенсації за піднайом житла та надав добровільну згоду на виплату коштів, які було компенсовано після набуття права власності на квартиру з 12.01.2023 по 30.09.2024
Листом від 31.03.2025 відповідачу запропоновано відшкодувати суму отриманої грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення у розмірі 70632,15 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Статтею 1-2 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закону № 2011-ХІІ) регламентовано, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Нормами статті 12 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 1 пункт 1).
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (абзац 3 пункту 1).
У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов'язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України (абзац 5 пункту 1).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Згідно абзацу 4 пункту 2 вказаного Порядку у разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, гуртожитках (сімейних гуртожитках) для військовослужбовців офіцерського складу, в тому числі для тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей військова частина орендує житло або за бажанням військовослужбовця виплачує йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. N 450.
Відповідно до пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №450 (далі - Порядок №450), грошова компенсація не виплачується у разі, зокрема, наявності у військовослужбовця або членів його сім'ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством.
Згідно пункту 7 Порядку №450 виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем: отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення (компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації); виключення із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), Держспецзв'язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки); вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім'єю; встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
Механізм забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), а також осіб, звільнених у запас або відставку, що після звільнення продовжують перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, в органах Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями регламентовано Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 січня 2021 року № 26 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 березня 2021 р. за № 344/35966.
Питання оренди житла та виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення врегульовано нормами розділу ІV вказаної інструкції.
У разі відсутності службових жилих приміщень (службової жилої площі) для надання військовослужбовцям орган Держприкордонслужби зобов'язаний орендувати для них житло відповідно до законодавства України або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення (далі - компенсація за піднайом) (пункт 1 розділу ІV).
Військовослужбовцям Держприкордонслужби (крім військовослужбовців строкової служби) та курсантам вищих військових навчальних закладів (які мають сім'ї) у разі відсутності в них та членів їх сімей житла для постійного проживання в населеному пункті за місцем проходження військової служби (навчання) та безпосередньо поблизу місця проходження військової служби (у прилеглих населених пунктах), що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби, за їх бажанням виплачується грошова компенсація за піднайом (найом) житла (далі - компенсація за піднайом). Виплата компенсації за піднайом житла здійснюється відповідно до Порядку виплати компенсації за піднайом, у межах відповідних бюджетних асигнувань, передбачених на відповідний рік (пункт 7 розділу ІV).
Виплата компенсації за піднайом військовослужбовцям відповідних категорій та курсантам вищих військових навчальних закладів, які перебувають у шлюбі, здійснюється відповідно до Порядку виплати компенсації за піднайом та в межах бюджетних асигнувань, затверджених для цих потреб, за місцем проходження військової служби (навчання), а в разі відсутності за місцем проходження військової служби бухгалтерської служби - за місцем виплати їм грошового забезпечення. Військовослужбовцям Адміністрації Держприкордонслужби таку компенсацію виплачує орган, в якому вони перебувають на матеріальному забезпеченні. Розмір компенсації за піднайом установлюється з урахуванням визначеного в п. 2 Порядку виплати компенсації за піднайом населеного пункту, в якому фактично проходить службу військовослужбовець. Компенсація за піднайом виплачується на військовослужбовця та членів його сім'ї, які зареєстровані та проживають разом з ним (пункт 9 розділу ІV).
Виплата компенсації за піднайом військовослужбовцям та припинення такої виплати здійснюється на підставі наказу керівника органу Держприкордонслужби. Компенсація за піднайом виплачується з дня реєстрації поданого у встановленому законодавством порядку рапорту. Виплата компенсації за піднайом припиняється у випадках, визначених Порядком виплати компенсації за піднайом (пункт 10 розділу ІV)/
Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов'язані письмово доповідати керівнику органу Держприкордонслужби про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин (пункт 11 розділу ІV).
З аналізу наведених норм слідує, що держава взяла на себе зобов'язання забезпечувати військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. При цьому законодавець поклав обов'язок на особу, яка подає рапорт на отримання виплати, подавати достовірну інформацію та у разі виникнення обставин, які впливають на таку виплату письмово повідомити керівника органу Держприкордонслужби у визначений строк.
Судом встановлено, що відповідач, який з 17.12.2021 отримував виплату грошової компенсації за піднайом житла, 12.01.2023 зареєстрував право власності на квартиру загальною площею 45,2 кв.м, житлова площа 22,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення відповідачем позивача, у законодавчо встановлений строк, про реєстрацію права власності на квартиру, не надав таких в ході розгляду справи і відповідач.
Натомість в матеріалах справи наявний рапорт відповідача від 28.03.2025 про відмову від компенсації на піднайом житла, що включає добровільну згоду на виплату виплачених коштів за період з 12.01.2023 (дати набуття права власності) по 30.09.2024.
Згідно абзаців 11 та 12 Порядку 450 у разі коли внаслідок одержання командиром (начальником) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), який прийняв рішення про виплату грошової компенсації, відомостей щодо подання військовослужбовцем недостовірної інформації (приховування інформації), що вплинуло на право отримання грошової компенсації та/або визначення її розміру (повідомлення, підтвердних документів тощо), виявлено обставини, передбачені пунктом 6 цього Порядку, виплата грошової компенсації припиняється, а сума, отримана після виникнення зазначених обставин, відшкодовується таким військовослужбовцем. Якщо протягом одного місяця з дня виявлення командиром (начальником) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи) обставин, передбачених пунктом 6 цього Порядку, військовослужбовцем не відшкодовано отриману суму грошової компенсації, відшкодування здійснюється шляхом стягнення коштів з військовослужбовця у судовому порядку відповідно до вимог законодавства.
Суд зазначає, що станом на дату прийняття рішення доказів добровільної сплати відповідачем коштів сторонами не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) отриману грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за період 2023-2024 роки у розмірі 70635 (сімдесят тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 15 коп.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя І.І. Тарновецький