Рішення від 01.12.2025 по справі 560/5389/25

Справа № 560/5389/25

РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000071/2 від 25.03.2025;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/25/000038 від 25.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок відповідача про те, що у поданих до митного оформлення документах заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні є необгрунтованим, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000071/2 від 25.03.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/25/000038 від 25.03.2025 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року витребувано у Хмельницької митниці Державної митної служби України належним чином завірену копію митної декларації від 14.01.2025 №25UA408020001286U0, яка була підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2025/000071/2 від 25.03.2025.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №560/5389/25 - відмовлено.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що посадовою особою Митниці було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA400000/2025/000071/2 від 25.03.2025, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тому, Митницею оформлено картку відмови в митному оформлені товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/25/000038 від 25.03.2025, в якій роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що позивачем було подано під час митного оформлення усі документи, які вимагаються Митним кодексом України. Вказує, що відповідач не обгрунтував правомірність свого рішення, щодо коригування митної вартості. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач відхилив аргументи позивача та вказав, що оскаржуване рішення №UA400000/2025/000071/2 від 25.03.2025 про коригування митної вартості товарів є правомірним.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Відповідно до договору поставки №002 від 27.02.2025 між ФОП ОСОБА_2 та TELAMELT TEKSTIL «далі- Договір», інвойсу та пакувального листа постачальник постачає продукцію, а саме: 40 г/м2 * 210 см * 400 м, SS СПАНБОНД Білий, 32 рулони, 12800 м, ціна за одиницю 1,85 дол. США, вага нетто кг 1075,2, разом дол. США 1989,12; 40 г/м2 * 210 см * 450 м, SS СПАНБОНД Білий, 16 рулонів, 7 200 м, ціна за одиницю 1,85 дол. США, вага нетто кг 604,8, разом дол. США 1118,88; 50 г/м2 * 210 см * 500, м SS СПАНБОНД Білий, 40 рулонів, 20 000 м, ціна за одиницю 1,85 дол. США, вага нетто кг 2 100,0, разом дол. США 3 885,00; 50 г/м2 * 160 см * 100 м, SS СПАНБОНД Білий, 1 рулон, 100 м, ціна за одиницю 1,80 дол. США, вага нетто кг 8, разом дол. США 14,40; 50 г/м2 * 160 см * 100 м, SS СПАНБОНД чорний, 1 рулон, 100 м, ціна за одиницю 1,90 дол. США, вага нетто кг 8, разом дол. США 15,20. Загальна маса 3796 кг, загальна вартість продукції складає 7022,60 доларів США.

Згідно із платіжним дорученням №11 від 11 березня 2025 року позивачем сплачено на рахунок постачальника 7022,60 доларів США.

Відповідно до довідки про транспортні витрати вартість перевезення з м. Черкезкої (Туреччина) до Порубне (Кардон України) складає 45000,00 грн.

24.03.2025 з метою митного оформлення імпортованого товару декларантом ФОП ОСОБА_2 складено та подано до Хмельницької митниці електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA400070001702U2.

Фактурна вартість задекларованого товару становила 7022,60 дол. США, що складало на день митного оформлення 291632,43 грн. Митна вартість заявлено декларантом в розмірі 336632,43 грн за першим (основним) методом визначення митної вартості, шляхом додавання до фактурної вартості витрати на транспортування 45000,00 грн.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації типу ІМ40ДЕ №25UA400070001702U2 додано (графа 44 Декларації):

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.03.2025;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) TLM-27022025 від 27.02.2025;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ААА2025000000071 від14.03.2025;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) А 800147 від 14.03.2025;

- Сертифікат про походження товару С1778198 від 14.03.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару 11 від 11.03.2025;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 20.03.2025;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Пропозиція виробника від 27.02.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 0002 від 27.02.2025;

- Договір (контракт) про перевезення 01/12-23 від 01.12.2023;

- Договір (контракт) про перевезення 0103-25 від 01.03.2025;

- Договір (контракт) про перевезення 25/08-В від 25.08.2023;

- Інші некласифіковані документи технічна документація товару від 24.03.2025;

- Копія митної декларації країни відправлення 25341300ЕХ00207668 від 14.03.2025.

25.03.25 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/25/000038 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000071/2.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000071/2 від 25.03.2025 щодо наданих позивачем документів зазначено, що документи подані на виконання ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема: заявлений рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості подібних товарів митне оформлення яких здійснено раніше іншими митницями Держмитслужби; номер електронного рахунку-фактури, зазначений в копії митної декларації країни відправлення не відповідає поданому до митного оформлення; особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення відповідно до даних товарно-транспортної накладної (CMR), що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка хоча і передбачена довідкою про транспортні витрати, але не включена до складових митної вартості товарів; наявні розбіжності в частині місця завантаження товару; витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів таких як транспортування, оскільки відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 47,02 грн/км, після кордону України - 67,47 грн/км). Подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме належним чином підтвердженої вартості завантаження, транспортування вантажу по території Туреччини, експедиційних послуг, комісійної та брокерської винагороди.

Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 1 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Суд звертає увагу, що відповідно до висновку від 07.02.2025 Управління експертизи та дослідження хімічної та промислової продукції №1420003103-0028 проби товару за комерційним інвойсом №ААА2025000000022 від 24.01.2025 мають наступний склад: 100% поліпропілен, без покриття, просочення та дублювання (армування) іншим матеріалом.

Також, відповідно до калькуляції собівартості виготовлення зазначений у митній декларації товар використовується для виготовлення чохлів для парників із спанбонду.

А тому, твердження відповідача, що синтетичні волокна (100% пропілен) це одне і теж що штучні волокна, (віскоза - 30%, поліестр - 70%) є протиправним.

Отже, документ, що був підставою для відповідача для проведення додаткового дослідження та в наступному порівнянного розрахунку митної вартості товару за всіма важливими показниками має суттєві відмінності.

Крім того, Верховний Суд у своїх правових висновках зазначав, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. (Постанови від 25.02.2020 справа №260/718/19, від 27.04.2020 справа №140/804/19).

Отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять (Постанова від 30.04.2020 по справі №820/231/16).

Щодо розбіжності в частині сум переплат, суд звертає увагу, що відповідно до відомостей цінової пропозиції, інвойсу, контракту, пакувального листа ціна за 1 кг. складає 1.85 доларів США, загальна маса 3796 кг., загальна вартість продукції складає 7022,60 доларів США.

Відповідно до платіжного доручення №11 від 11.03.2025 позивачем сплачено на рахунок постачальника 7022,60 доларів США. Отже, позивачем сплачено вартість товару за договором у повному обсязі та жодних обмежень щодо кількості операцій діючим законодавством не встановлено.

Щодо дати рахунку та контракту, суд зазначає, що позивачу спочатку було складено рахунок якій був погоджений. Зазначена обставина жодних чином не впливає на визначення митної вартості товару адже всі документи містять однакову інформацію щодо змісту та вартості товару.

Щодо визначення тарифу на перевезення та експедиційних послуг, суд звертає увагу, що тариф не перевезення не має жодного законодавчого врегулювання та обумовлюється виключно пропозицією ринку перевезень та постійно змінюється. Під час митного оформлення відповідачем не ставилося окремого питання щодо визначення вартості експедиційних послуг, адже експедиційний витрати входять до транспортних витрат, які були визначені у відповідній довідці про транспортні витрати.

Щодо розбіжності в частині місця навантаження, суд зазначає, що у первинних документах зафіксовані умови поставки, при цьому первинні документи визначення місця завантаження та вартості перевезення ідентичні. Відсутність в деяких транспортних документах зазначення чіткої адреси, не є розбіжністю, а є зазначенням неповної (скороченої) адреси.

Щодо номеру рахунку фактури в копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що зазначений документ відсутній в переліку обов'язкових документів для митного оформлення відповідно до діючого законодавства України. Митне оформлення в інших країнах відрізняється від України та не можуть бути використані як визначаючий документ для встановлення митної вартості вантажу. Митна декларації країни відправлення має додатковий підтверджуючий характер. Зазначена митна декларації країни підтверджує показники зазначені в обов'язкових до митного оформлення документах, опис товару, вартість, вагу, походження.

Суд звертає увагу, що заповнення митної декларації країни відправлення знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000071/2 від 25.03.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UA400070/25/000038 від 25.03.2025.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький

Попередній документ
132209362
Наступний документ
132209364
Інформація про рішення:
№ рішення: 132209363
№ справи: 560/5389/25
Дата рішення: 01.12.2025
Дата публікації: 03.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.12.2025)
Дата надходження: 04.04.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії