Справа № 560/12965/25
іменем України
25 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д.,
за участю:секретаря судового засідання Задворної В.М. представників позивача - Граба О.П., Шелестюк Т. В. представників відповідача - Грень Н. В., Бакшеєвої І. М.,
розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Баварія Захід" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Приватне підприємство "Баварія Захід" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому, із урахуванням збільшення позовних вимог, просить:
1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2025:
- форми «Р» № 16246/2201-0701;
- форми «Р» № 16247/2201-0701;
- форми «ПН» № 16248/2201-0701;
- форми «Н» № 16249/2201-0701;
- форми «ПС» № 0162452408
2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області № 0009107-1303-2201 від 12.08.2025.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу № 5524/6/22-01-13-03-06 від 12.08.2025
4. Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області щодо складання акту опису майна № 9593/13-03 від 13.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий контроль не надає відповідачу право перевіряти, аналізувати та оцінювати стан виконання дилерських договорів, укладених між позивачем та ТОВ "АВТ Баварія Україна". Висновки щодо виконання та про порушення дилерських договорів можуть робити лише сторони договору (ПП "Баварія Захід" та ТОВ "АВТ Баварія Україна"), оскільки саме сторони мають зобов'язання за договорами, і, відповідно, право вимагати виконання умов та нести відповідальність за їх невиконання. Вказує, що жодного порушення податкового законодавства не допускав і відповідно винесенні податкові повідомлення рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Також зазначає, що ГУ ДПС у Хмельницькій області розпочало процедуру стягнення податкового боргу незважаючи на те, що 14 липня 2025 року ПП "Баварія Захід" отримало спірні ППР, 24.07.2025 оскаржило їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відповідач подав відзив, у якому зазначає, що для перевірки платником не надано документальних доказів щодо експлуатації підмінних автомобілів, як основних засобів, враховуючи їх призначення та строк експлуатації, зокрема, накази, розпорядження, договори, подорожні листи службового легкового автомобіля, журнал обліку поїздок на підмінних авто тощо, що унеможливлює підтвердити реальність використання цих автомобілів як підмінних за весь перевіряємий період. Вказує, що автомобілі призначалися для продажу, а тому не могли бути основними засобами підприємства, з огляду на що позивач необґрунтовано посилається, що правомірно вираховував амортизацію по таких автомобілях і здійснив їх продаж нижче балансової вартості. Зазначає, що податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відсутність оформлення подорожних листів не засвідчує факт невикористання підприємством транспортних засобів, оскільки законодавством не передбачено вимог щодо необхідності оформлення подорожнього листа та будь - яких інших документів під час здійснення обліку кількості використаних паливо - мастильних матеріалів. Вказує, що аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву відображають зміст акту перевірки та його суб'єктивну оцінку, яка спростовується аргументами позовної заяви. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), у якому зазначає, що спірним в даній справі є саме сума нарахованої амортизації на автомобілі, які за своєю суттю не були основними засобами, а призначались для продажу, а тому, посилання позивача у відповіді на відзив, на те, що ним було понесено витрати на паливо - мастильні матеріали, ремонт та страхові виплати не спростовує порушення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у задоволенні заяви представника приватного підприємство "Баварія Захід" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
ІІІ.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, на виконання наказу від 01.05.2025 № 1893-п та відповідно направлень, проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Баварія Захід", за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки № 10634/22-01-07-01/34669621 від 06.06.2025 (далі - акт перевірки).
Згідно акту перевірки встановлено порушення платником вимог:
- п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 3 П(С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом МФ України від 27 квітня 2000 року N92, п. 1, п. 6 розділу 2 П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність" затвердженого наказом МФ України від 7 листопада 2003 року N 617, п.6, п.9, п.19, п.20 П(С)БО 16 "Витрати" затвердженого наказом МФ України від 29.11.1999 №290, п.5.5 П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженим наказом МФ України від 25.02.2000 року N39, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за N161/4382, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та заниження податку на прибуток в розмірі 2 037 528 грн.
- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, абз.2 п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, пп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом МФ України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в МЮ України 29.01.2016 за №159/28289 та заниження податку на додану вартість, 677 500 грн.
- п.201.1, 201.4, п.201.10 ст.201 ПК України, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФ України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в МЮ України 26 січня 2016 за №137/28267, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 31.08.2020 на суму постачання без ПДВ 488161,76 грн., ПДВ 97632,35 грн., від 30.09.2020 на суму постачання без ПДВ 457202,49 грн., ПДВ 91440,49 грн., від 30.11.2020 на суму постачання без ПДВ 407211,44 грн., ПДВ 81442,29 грн., від 31.08.2021 на суму постачання без ПДВ 110229,92 грн., ПДВ 22045,98 грн., від 30.09.2022 на суму постачання без ПДВ 833465,29 грн., ПДВ 166693,06 грн., від 30.06.2024 на суму постачання без ПДВ 223059,89 грн., ПДВ 44611,97 грн.
- п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні Положення» ПК України, п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, в результаті чого зареєстровано у ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних за січень 2022 року, за липень 2022 року, за червень 2023 року, за березень 2024 року, за квітень 2024 року, за лютий 2025 року, із порушенням граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.
- порушення підприємством абз. б) п. 176.2 ст. 176 ПК України та абз. З пп. 2 п. 4 розділу IV Порядку заповнення додатку 4 ДФ, у податковому розрахунку від 09.08.2022 №9152990099 щодо зазначення недійсного номеру (РНОКПП НОМЕР_1 ), що призвело до зміни платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ознака доходу «157».
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2025:
- форми «Р» за № 16246/2201-0701, яким підприємству, визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 037 528 грн. та застосовано 155 086 грн. штрафної (фінансової) санкції;
- форми «Р» за № 16247/2201-0701, яким підприємству, визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 677 500 грн. та застосовано 67 750 грн. штрафної (фінансової) санкції;
- форми «ПН» за № 16248/2201-0701, яким на підприємство накладено штраф на суму 20 400 грн. за не реєстрацію податкових накладних;
- форми «Н» за № 16249/2201-0701, яким на підприємство накладено штраф на суму 3 712, 84 грн. за затримку в реєстрації податкових накладних.
- форми «ПС» за № 0162452408, яким на підприємство накладено штраф на суму 1 020 грн. за зазначення в податковому розрахунку недійсного РНОКПП.
Також податковим органом прийнято податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області № 0009107-1303-2201 від 12.08.2025 та рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу № 5524/6/22-01-13-03-06 від 12.08.2025.
Вважаючи зазначені рішення та дії Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області щодо складання акту опису майна протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Підпунктом 14.1.3 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування передбачений пунктом 138.3 статті 138 ПК України.
Так, підпунктами 138.3.1, 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509 (далі - П(С)БО 7).
Пунктом 5.1.4. П(С)БО 7 до основних засобів віднесено машини та обладнання.
Згідно з пунктами 23-25 П(С)БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:
очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів переглядаються на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.
Тобто, амортизація починає нараховуватись з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію. Якщо підприємство ввело об'єкт у використання - воно має право почати нараховувати амортизацію, незалежно від того, як довго фактично використовуватиме цей актив.
Амортизацію припиняють нараховувати з місяця, наступного за місяцем вибуття (тобто продажу, ліквідації, безоплатної передачі тощо).
Законодавець також визначив можливість перегляду ліквідаційної вартості об'єкта основних засобів на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
З аналізу даних норм слідує, що податкове законодавство прямо не пов'язує правомірність нарахування амортизації з фактичним строком використання об'єкта, а також не ставить у залежність її правомірність від подальшого вибуття основних засобів чи зміни намірів платника щодо їх експлуатації.
Судом встановлено, що за період 2020-2025 роки ПП "Баварія Захід" придбано 49 автомобілів, які стали предметом претензій податкового органу з приводу віднесення їх до основних засобів та нарахування амортизації.
Ці автомобілі передано імпортером за актом приймання-передачі з транзитними номерами, укладеним договором купівлі-продажу на даний автомобіль, актом огляду автомобіля та карткою Аззізіапзе.
Також в спірному періоді позивачем придбавалися інші транспортні засоби в якості товару (для клієнтів підприємства). Зазначені автомобілі оформлювалися абсолютно відмінним пакетом документів, де продавцем виступало ПП «Баварія Захід», право власності на продавця не оформлялося, і відповідно, всі правовстановлючі документи передавалися конкретному покупцю автомобіля по окремому контракту.
Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Згідно з п. 14.1.138 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Пунктом 6 П(с)БО 7 визначено, що об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Суд встановив, що всі автомобілі введені в експлуатацію відповідними наказами директора ПП "Баварія Захід", якими визначено: відкрити та вести облік основного активу із встановленням строку експлуатації 60 місяців та затверджено норми витрат палива для транспортних засобів. Тобто, підприємством визначено строк корисного використання (експлуатації) - 60 місяців.
Доводи відповідача про неправомірність нарахування амортизації позивачем у зв'язку з тим, що транспортні засоби були реалізовані раніше визначеного строку корисного використання, суд вважає необґрунтованими, оскільки за змістом зазначених вище приписів законодавства строк корисного використання активу визначається підприємством самостійно, виходячи з очікуваного періоду отримання економічних вигід від такого активу. Встановлення такого строку є оцінкою керівництва, яка залежить від способу використання активу, умов експлуатації, морального та фізичного зносу, продуктивності тощо. Примусової законодавчої вимоги щодо незмінності строку корисного використання або заборони відчуження об'єкта до спливу цього строку не існує.
Продаж основного засобу до завершення встановленого строку експлуатації не свідчить про неправомірність його первісної класифікації як основного засобу та не впливає на право платника на нарахування амортизації за період фактичного використання об'єкта, а контролюючий орган не вправі встановлювати інший строк корисного використання чи робити висновки про його «передчасність».
Суд також враховує, що відповідно до пункту 29 П(С)БО 7 амортизація припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта. Тобто до моменту його реалізації підприємство мало повне право нараховувати амортизацію у бухгалтерському обліку.
Щодо податкового обліку, пункт 138.3 Податкового кодексу України передбачає коригування фінансового результату на суму амортизації, нарахованої за правилами бухгалтерського обліку, але не містить норм, які забороняють амортизацію у разі продажу активу до завершення очікуваного строку його використання.
Всі доводи податкового органу є оціночними судженнями, що не ґрунтуються на вимогах закону. Визначення строку корисного використання є економічною оцінкою, яка може змінюватися залежно від виробничої доцільності, ринкових умов, технічного стану активу або управлінських рішень підприємства. Реалізація активу не є порушенням встановленого строку, а лише відображає зміну обставин його використання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс транспортні засоби до складу основних засобів, встановивши строк корисного використання 60 місяців, а також правомірно нараховував амортизацію за період його фактичного перебування в експлуатації до моменту реалізації. Доводи податкового органу суперечать нормам П(С)БО, Податкового кодексу України та усталеній судовій практиці.
Факт використання ПП «Баварія Захід» всіх автомобілів у господарській діяльності підтверджується первинними документи, які належно оформлені, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та які в сукупності з реальними обставинами свідчать про беззаперечний факт реальної експлуатації транспортних засобів, зокрема придбаними та використаними паливно-мастильними матеріалами для експлуатації автомобілів.
Законність віднесення підприємством вартості технічних обслуговувань автомобілів на витрати не заперечується податковим органом, про що свідчить відсутність зауважень при перевірці.
Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не надав всіх підтверджуючих документів використання автомобілів в господарській діяльності, а саме наказів, розпорядження, договорів, подорожніх листів службового легкового автомобіля, журналу обліку поїздок на підмінних авто тощо, оскільки: - перелік таких документів не визначений законодавством як обов'язкова умова підтвердження реальності використання об'єкта в господарській діяльності; - деякі з перелічених позивачем таки надавалися; - позивач не позбавлений права надавати такі документи до суду.
Також безпідставними є посилання відповідача на умови дилерських договорів. Контролюючий орган послався фразу з контексту дилерського договору, який регулює порядок надання службових авто працівникам дилера, а не класифікацію активу для бухобліку. Дилерський договір жодним чином не забороняє обліковувати авто як основні засоби та не визначає строків їх амортизації. Це - виключне право платника. Умови дилерського договору стосуються лише маркетингових стандартів виробника, а не бухгалтерського та податкового обліку. Дилерський договір навпаки підтверджує, що дилер зобов'язаний: мати демонстраційні авто; мати підмінний фонд; забезпечувати обслуговування клієнтів.
Відповідач не навів жодного доказу, що підмінні авто не використовувалися. Податковий орган зобов'язаний довести фіктивність операцій (ст. 77 КАС України), а не вимагати від платника невизначений та законодавчо не передбачений перелік документів.
Щодо тверджень Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відсутність подорожніх листів, слід зазначити, що відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05 липня 2011 pоку № 3565-VI з 14 серпня 2011 року застосування подорожніх листів суб'єктами господарювання, що експлуатують колісні транспортні засоби стало необов'язковим.
Враховуючи зазначене, суд не може погодитись з доводами відповідача про неправомірне завищення позивачем інших витрат на загальну суму 11305105 грн в результаті безпідставного віднесення до витрат суми амортизаційних відрахувань.
У частині завищення показників у рядку 2180 “Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати на суму 14 496 грн, в результаті віднесення до складу інших операційних витрат сум податкових зобов'язань (основного платежу по ППР) з ПДФО в розмірі 13 569 грн, з військового збору в розмірі 927 грн позивач не підтримав позовні вимоги та погодився з доводами контролюючого органу в цій частині.
Відповідно, податкове повідомлення-рішення від 10.07.2025 форми “Р» № 16246/2201-0701 слід визнати протиправними та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2034919 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 155086 грн.
Податковим повідомленням - рішення від 10.07.2025 форми “Р» № 16247/2201-0701 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 677 500 грн та застосовано 67 750 грн. штрафної (фінансової) санкції.
Податкове зобов'язання та штрафні санкції визначено по таким висновкам:
1) заниження податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 503 866 грн, в результаті не віднесення до бази оподаткування ПДВ, перевищення ціни придбання товару (автомобілів) над ціною їх реалізації;
2) завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2022 року на загальну суму 173480 грн, внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ, що не підтверджено податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
3) завищення задекларованих показників у рядку 16.2 Декларацій “збільшено/ зменшено залишок від'ємного за результатами поданих уточнюючих розрахунків» за липень 2022 року в сумі 154 грн.
Щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ сумі 503 866 грн, в результаті не віднесення до бази оподаткування ПДВ, перевищення ціни придбання товару (автомобілів) над ціною їх реалізації.
Висновки контролюючого органу в цій частині стосуються реалізації семи легкових автомобілів (входять в число спірних 49 автомобілів, що описувалось вище) нижче ціни придбання. На вказані висновки вплинуло те, що на думку відповідача, позивач протиправно вирахував амортизацію по таких автомобілях і здійснив їх продаж нижче балансової вартості.
Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Відтак, балансова вартість відображає реальну ціну активу на дату його продажу, а не первісну вартість, яка була сформована на момент придбання чи введення в експлуатацію та може бути нижчою за первісну вартість (ціну придбання) автомобілів у зв'язку з нарахуванням амортизації, оскільки амортизація є систематичним розподілом вартості необоротного активу протягом строку його використання, внаслідок чого первісна вартість необоротного активу поступово зменшується на суму накопиченого зносу.
Відповідно до пунктів 29, 30 П(С)БО 7 нарахування амортизації проводиться щомісячно. Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.
Оскільки судом уже встановлено, що у позивача були наявні підстави для нарахування амортизаційних відрахувань на автомобілі, які були правомірно віднесені до основних засобів, а також те, що автомобілі були продані не нижче балансової (залишкової) вартості, тому доводи відповідача в цій частині є протиправними.
Суд також враховує, що до суми визначених податкових зобов'язань податковим органом безпідставно віднесено суму ПДВ по електроавтомобілю, який взагалі не є об'єктом нарахування ПДВ.
Податкове повідомлення-рішення від 10.07.2025 форми «ПН» № 16248/2201-0701, яким застосовано штраф в розмірі 20 400 грн за нереєстрацію податкових накладних, є похідним від порушення яке стосується заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 503 866 грн , в результаті не віднесення до бази оподаткування ПДВ, суми перевищення ціни придбання товару (автомобілів) над ціною їх реалізації, а відтак, враховуючи попередні висновки суду є також протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо висновків податкового органу про завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2022 року на загальну суму 173480 грн, внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ, що не підтверджено податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме по накладних з від ХКП "Спецкомунтранс", "Нова Пошта", ПРАТ "ДАТАГРУП", ТОВ "ГРАНД МОТОР", ТОВ «ЦСК Україна», ТОВ «Екологічні інвестиції», ГЦС МВС, ТОВ "АВТ БАВАРІЯ КИЇВ", ТОВ «ФЕСТ ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ТР».
Як встановлено судом, у декларації з ПДВ за квітень 2022 року (реєстраційний номер: 9053567411 від 20.05.2022) до реєстру отриманих податкових накладних на підставі бухгалтерської довідки підприємством було внесений запис на суму 173 480,00 грн. При заповненні граф 2 і 3 додатку 1 до декларації з ПДВ вказано 31.03.2022.
Датою податкових накладних є 30.04.2022, що підтверджується копіями податкових накладних, які містяться в матеріалах справи та спростовує доводи податкового органу про те, що податковий кредит був включений двічі (у березні 2022 і квітні 2022). Доказів подвійного включення відповідач не надав.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу
Тобто, в даному випадку має місце лише некоректне заповнення зазначених граф, а не порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, а відтак податкове повідомлення-рішення від 10.07.2025 форми “Р» № 16247/2201-0701 в цій частині є протиправним і підлягає скасуванню.
У частині завищення задекларованих показників у рядку 16.2 Декларацій “збільшено/ зменшено залишок від'ємного за результатами поданих уточнюючих розрахунків» за липень 2022 року в сумі 154 грн позивач погодився із доводами податкового органу, а відтак і правомірністю нарахувань податкових зобов'язань у цій частині.
Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення від 10.07.2025 форми “Р» № 16247/2201-0701 слід визнати протиправними та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 677346 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 6773,46 грн.
Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 10.07.2025 форми «Н» № 16249/2201-0701, яким застосовано штраф в розмірі 3 712, 84 грн за несвоєчасну реєстрації розрахунків коригувань.
Перевіркою встановлено реєстрацію в ЄРПН ПП «Баварія Захід» розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників з порушенням граничного строку, передбаченого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема: № 13 від 05.01.2022, кількість днів затримки - 201; № 2587 від 14.07.2022, кількість днів затримки - 11; № 572029 від 09.06.2023, кількість днів затримки - 6; № 319 від 15.04.2024, кількість днів затримки - 1; № 379 від 12.03.2024, кількість днів затримки - 14; № 3986 від 17.02.2025, кількість днів затримки - 6; № 3984 від 17.02.2025, кількість днів затримки - 6; № 3985 від 17.02.2025, кількість днів затримки - 6.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється: для податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до п.89 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні Положення» Кодексу, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
На порушення п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового кодексу України, п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, ПП «Баварія Захід» зареєстровано розрахунки коригування до податкових накладних за січень 2022 року, за липень 2022 року, за червень 2023 року, за березень 2024 року, за квітень 2024 року, за лютий 2025 року, у ЄРПН із порушенням граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про дотримання строків реєстрації розрахунків коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), оскільки доказів зазначеного позивачем не надано. Не здобуто таких і судом.
А тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.07.2025 форми «Н» № 16249/2201-0701 задоволенню не підлягають.
Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 10.07.2025 форми «ПС» № 0162452408, яким застосовано штраф в розмірі 1 020 грн за зазначення в податковому розрахунку недійсного РНОКПП.
Відповідно до підпункту б пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів та платники єдиного внеску зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Перевіркою встановлено що у Податковому розрахунку за 2 кв. 2022 року зазначений платником номер у графі «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» (2878415633) - не є реєстраційним номером облікової картки платника податків з ДРФО, що призвело до зміни платника податку.
Згідно з пунктом 119.1 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Позивачем не спростовано допущення зазначених вище помилок при поданні податкової звітності, а відтак у задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.07.2025 форми «ПС» № 0162452408 слід відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області № 0009107-1303-2201 від 12.08.2025, рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу № 5524/6/22-01-13-03-06 від 12.08.2025 та дій щодо складання акту опису майна № 9593/13-03 від 13.08.2025 суд зазначає таке.
Як встановлено судом, за наслідками документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області 10 липня 2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення на загальну суму 2962996,84 грн.
25 липня 2025 року позивач звернувся до суду із позовом про оскарження цих податкових повідомлень-рішень. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
При поданні через електронний суд позовної заяви позивачем допущено помилку у коді ЄДРПОУ відповідача, а відтак в ІКС «Податковий блок» нараховані оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відображалися як узгоджене податкове зобов'язання та відповідно як податковий борг. Зазначена обставина підтверджується сторонами по справі.
Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області 12.08.2025 в автоматичному режимі в ІКС «Податковий блок» сформовано податкову вимогу № 0009107-1303-2201 та надіслано ПП "БАВАРІЯ ЗАХІД»
Відповідно до ст. 56.18 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Після отримання ухвали про відкриття провадження від 29.07.2025 у справі № 560/12965/25 суми заборгованості виключено з обліку ІКС «Податковий блок».
Суд приймає твердження податкового органу про те, що у зв'язку з судовим оскарженням вище зазначених податкових повідомлень-рішень, податкова вимога № 0009107-1303-2201 від 12.08.2025 вважається відкликаною (скріншот додано до матеріалів справи).
Враховуючи те, що вимога Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області № 0009107-1303-2201 від 12.08.2025 відкликана, підстави для її скасування відсутні.
Разом з тим, податковим керуючим ГУ ДПС Хмельницькій області описано майно ПП «Баварія Захід» у податкову заставу, згідно з рішенням №5524/6/22-01-13-03-06 від 12.08.2025.
Хоча податковий орган погодився із безпідставністю проведення процедури стягнення податкового боргу по неузгодженому податковому зобов'язанню, однак вказав на відсутності підстав для звільнення майна з податкової застави передбачені ст.93 ПК України.
Пунктом 88.1 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Як уже зазначалося судом, та визнається відповідачем, у ПП «Баварія Захід» узгоджений податковий борг відсутній, а відтак майно підприємства безпідставно оформлено в податкову заставу, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу № 5524/6/22-01-13-03-06 від 12.08.2025.
Задоволення позовних вимог таким чином повністю відновлює порушені права позивача, а тому не потребує ще й окремого задоволення вимог про визнання протиправними дій щодо складання акту опису майна № 9593/13-03 від 13.08.2025.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог та у зв'язку із сплатою позивачем максимальної суми судового збору, на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2025 форми «Р» № 16246/2201-0701 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2034919 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 155086 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2025 форми «Р» № 16247/2201-0701 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 677346 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 6773,46 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2025 форми «ПН» № 16248/2201-0701 про застосування штрафу на суму 20400 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу № 5524/6/22-01-13-03-06 від 12.08.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь приватного підприємства "Баварія Захід" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 грудня 2025 року
Позивач:Приватне підприємство "Баварія Захід" (просп. Миру, 103/1,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29015 , код ЄДРПОУ - 34669621)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап