Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
01 грудня 2025 р. справа № 520/31182/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)" (вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 08564558) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)", в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)" щодо невиконання зобов'язань, покладених на неї у судовому порядку у справі №520/18625/24 в частині невиплати ОСОБА_1 нарахованих сум заборгованості по грошовому забезпеченню в розмірі 83 842,87 грн. у строк, передбачений ч. 6 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження";
- стягнути з Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)" на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 83 842,87 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот сорок дві гривні 87 копійок).
Відповідно до приписів п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З адміністративного позову вбачається, що позивач не згоден з бездіяльністю відповідача на виконання рішення суду від 20.12.2024 у справі №520/18625/24, яка полягає у не виплаті нарахованих сум заборгованості по грошовому забезпеченню в розмірі 83 842,87 грн. у строк, передбачений ч. 6 ст. 26 Законом України "Про виконавче провадження". Іншими словами, позивач, звертаючись із даним позовом, фактично просить суд зобов'язати відповідача виконати належним чином рішення суду від 20.12.2024 у справі №520/18625/24.
Так, судом встановлено, що за результатами судового розгляду справи №520/18625/24 рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Харківська виправна колонія (№43)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 18.07.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Державну установу «Харківська виправна колонія (№43)» здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; за період з 01.01.2022 по 18.07.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
На виконання вищевказаного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначено суму, яка підлягає доплаті за досліджений судом період, однак фактичну виплату не забезпечено.
Не погоджуючись з правомірністю такої бездіяльності Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)", позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому вимагає зобов'язати відповідача належним чином та в повному обсязі виконати судове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №520/18625/24.
За викладених обставин суд зауважує, що розгляд поданого позову по суті буде передбачати надання правової оцінки порядку виконання відповідачем судового рішення від 20.12.2024 у справі №520/18625/24.
Натомість, частина перша статті 382 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною першою статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (статті 382); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383); визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287).
Суд звертає увагу, що зазначені вище положення Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Контроль за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Проаналізувавши предмет позову, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового акта (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №520/18625/24).
Відтак, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту фактично є однією із форм контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №520/18625/24.
Отже, спір у справі є тотожним спору у справі №520/18625/24, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 КАС України пов'язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 КАС України з відповідною заявою, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 та від 22.08.2019 у справі №522/10140/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З огляду на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №520/18625/24 набрало законної сили, є таким, що постановлене судом у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й в цьому адміністративному позові, суд вважає за необхідне відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст. ст. 170, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)" (вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 08564558) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.