Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 листопада 2025 р. справа № 520/31300/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. по справі №520/31300/24 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду та протиправними дії з неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 , надісланих листами з повідомленням про вручення (з описом) 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024р.;
зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяви ОСОБА_1 , направлені цінними листами з повідомленням про вручення 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024р. та ухвалити за ними відповідні рішення з урахуванням висновків суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025р. рішення ХОАС від 04.03.2025р. залишено без змін.
29.05.2025р до суду надійшла заява позивача в порядку ст.382 КАС України.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідачем ігнорується виконання судового рішення повністю в частині розгляду по суті його заяв, направлені цінними листами з повідомленням про вручення 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024р.
Ухвалою суду від 24.06.2025р. прийнято до розгляду заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України у справі, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до суду докази виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. по справі №520/31300/24.
Ухвалою суду від 09.07.2025р. заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України задоволено, встановлено судовий контроль за виконанням рішення в справі № 520/31300/24 та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду протягом трьох місяців з моменту набрання чинності цією ухвалою звіт про виконання рішення суду від 04.03.2025р.
Ухвалою суду від 03.11.2025р. встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. по справі №520/31300/24 та зобов'язано протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. по справі №520/31300/24.
На виконання вищевказаної ухвали суду 17.11.2025р. представником ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надано звіт, в якому відповідач зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. по справі №520/31300/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто звернення ОСОБА_1 від 16.05.2024р. за вих. №013/15601, відповідь на яке позивач отримав особисто, про що свідчить його підпис на другому примірнику відповіді. Додатково 16 червня 2025 року за вих. №13/461 позивачу надано відповідь на його заяву №5 , яку надіслано засобами поштового зв?язку «Укрпошта».
Щодо результатів розгляду заяв позивача №2,3,4,6,7, інформаційного запиту №1, то враховуючи аналогічність (однаковість) вимог та підстав відповідних заяв (щодо виключення позивача з військового обліку військовозобов?язаних на підставі свідоцтва про хворобу №55 госпіталю ГУ МВС в Харківській області від 29.03.2012р.), відповідь на відповідні заяви надана одним листом від 14.11.2025 р. за вих. №13/249.
Крім того, представник відповідача зазначив, що розгляд ІНФОРМАЦІЯ_3 заяв ОСОБА_1 , направлених цінними листами з повідомленням про вручення 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заяви №5 (вх. №21918) від 08.10.2024 р., здійснено з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду, викладених у рішенні від 04 березня 2025 року по справі №520/31300/24. Додатково, ІНФОРМАЦІЯ_3 врахував висновки суду про те, що "Стосовно рішення ВЛК госпіталю ГУ МВС в Харківській області від 29.03.2012р. (свідоцтво про хворобу №55), про невиконання якого вказував позивач, судом не встановлено його відповідність вимогам Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України."
Надаючи правову оцінку наданому звіту, суд зазначає наступне.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст.55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
У справі Сорінг проти Об'єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ, в порядку письмового провадження.
Як зазначалося вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. в цій справі, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяви ОСОБА_1 , направлені цінними листами з повідомленням про вручення 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024р. та ухвалити за ними відповідні рішення з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, згідно наданого відповідачем до суду звіту вбачається, що на виконання вищевказаного рішення суду відповідачем було розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 №5 (вх. №21918) від 08.10.2024р., та листом №13/461 від 16.06.2025р. було надано відповідь на вказану заяву ОСОБА_1 , який надіслано засобами поштового зв?язку «Укрпошта».
Крім того, листом від 14.11.2025р. №13/248 ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , а саме, заяви №2, 3, 4, 6, 7 та інформаційного запиту №1.
Таким чином, заяви ОСОБА_1 , направлені цінними листами з повідомленням про вручення 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024р. розглянуто по суті та ухвалено за ними відповідні рішення з урахуванням висновків суду. При цьому суд ураховує, що суд відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов'язання зняти ОСОБА_1 з військового обліку та вчинення в зв'язку з цим дій, отже щодо цих позовних вимог судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для затвердження звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись статтями 248, 293, 294, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд -
Затвердити звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. по справі №520/31300/24.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.В. Григоров