Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
01 грудня 2025 року, м. Харків справа № 520/30550/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін за актами виконаних робіт №233/11/6 від 22.03.2023 року, №233/11/9 від 24.03.2023 року, №233/11/22 від 27.03.2023 року, №233/11/24 від 28.03.2023 року, №233/11/26 від 29.03.2023 року, №233/11/28 від 30.03.2023 року, №233/11/30 від 31.03.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/35 від 08.04.2023 року, №233/11/37 від 10.04.2023 року, №233/11/39 від 11.04.2023 року, №233/11/41 від 12.04.2023 року, №233/11/43 від 13.04.2023 року, №233/11/45 від 15.04.2023 року, №233/11/47 від 17.04.2023 року, №233/11/49 від 18.04.2023 року, №233/11/52 від 24.04.2023 року, №233/11/54 від 25.04.2023 року, №233/11/56 від 26.04.2023 року, №233/11/58 від 27.04.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/60 від 28.04.2023 року, №236/14/19 від 03.05.2024 року, №236/11/24/4 від 15.05.2024 року, №236/11/27/5 від 16.05.2024 року, №236/11/28/2 від 31.05.2024 року, №236/11/27/6 від 29.05.2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін за актами виконаних робіт №233/11/6 від 22.03.2023 року, №233/11/9 від 24.03.2023 року, №233/11/22 від 27.03.2023 року, №233/11/24 від 28.03.2023 року, №233/11/26 від 29.03.2023 року, №233/11/28 від 30.03.2023 року, №233/11/30 від 31.03.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/35 від 08.04.2023 року, №233/11/37 від 10.04.2023 року, №233/11/39 від 11.04.2023 року, №233/11/41 від 12.04.2023 року, №233/11/43 від 13.04.2023 року, №233/11/45 від 15.04.2023 року, №233/11/47 від 17.04.2023 року, №233/11/49 від 18.04.2023 року, №233/11/52 від 24.04.2023 року, №233/11/54 від 25.04.2023 року, №233/11/56 від 26.04.2023 року, №233/11/58 від 27.04.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/60 від 28.04.2023 року, №236/14/19 від 03.05.2024 року, №236/11/24/4 від 15.05.2024 року, №236/11/27/5 від 16.05.2024 року, №236/11/28/2 від 31.05.2024 року, №236/11/27/6 від 29.05.2024 року.
Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання
Ухвалою суду від 12.11.2024 заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач через систему “Електронний суд» 27.11.2024 подав відзив на позовну заяву.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025, з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025, 25.08.2025-27.08.2025, 15.09.2025-17.09.2025, 13.10.2025-17.10.2025, 30.10.2025-31.10.2025 - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та здійснює розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін.
Проте, відповідачем протиправно не виплачено позивачу додаткову винагороду за знешкодження вибухових предметів.
Позиція відповідача
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач протиправно не сплатив судовий збір.
Звертає увагу суду на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Стверджує, що позивачу правомірно не виплачена додаткова винагорода за розмінування, оскільки в актах виконаних робіт, складених внаслідок розмінування, зазначені вибухові предмети, за знешкодження яких винагорода не передбачена.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин
Судом встановлено, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 18.05.2022 по теперішній час, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 02.09.2024№1272, (Т.1, а.с.16).
Позивачем здійснювались роботи з розмінування місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів, що підтверджується актами виконаних робіт №233/11/6 від 22.03.2023 року, №233/11/9 від 24.03.2023 року, №233/11/22 від 27.03.2023 року, №233/11/24 від 28.03.2023 року, №233/11/26 від 29.03.2023 року, №233/11/28 від 30.03.2023 року, №233/11/30 від 31.03.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/35 від 08.04.2023 року, №233/11/37 від 10.04.2023 року, №233/11/39 від 11.04.2023 року, №233/11/41 від 12.04.2023 року, №233/11/43 від 13.04.2023 року, №233/11/45 від 15.04.2023 року, №233/11/47 від 17.04.2023 року, №233/11/49 від 18.04.2023 року, №233/11/52 від 24.04.2023 року, №233/11/54 від 25.04.2023 року, №233/11/56 від 26.04.2023 року, №233/11/58 від 27.04.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/60 від 28.04.2023 року, №236/14/19 від 03.05.2024 року, №236/11/24/4 від 15.05.2024 року, №236/11/27/5 від 16.05.2024 року, №236/11/28/2 від 31.05.2024 року, №236/11/27/6 від 29.05.2024 року, які затверджені командиром ВЧ НОМЕР_2 , (Т.1, а.с.19-44).
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 від 16.08.2024 №118, про нараховану позивачу винагороду за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, позивачу не нараховано додаткову винагороду за вищевказаними актами виконаних робіт, (Т.1, а.с.18).
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачено додаткову винагороду звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Норми права, які застосовує суд, висновки суду
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі, також -Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі, також - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди, допомоги.
Згідно з п. 4 Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядовою, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Розділом ХІХ Порядку №260 регулюється виплата спірної додаткової винагороди.
Так, відповідно до п.1 розділу ХІХ Порядку №260, військовослужбовцям, які під час проходження служби здійснюють розшук, піднімання, розмінування та знешкодження (знищення) вибухових предметів, а також тралення і знешкодження мін, залежно від характеру робіт виплачується винагорода у відсотках від посадового окладу за 13 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704, за кожним актом, але не більше 20 відсотків на день кожному військовослужбовцю групи розмінування або групи знищення - за кожне знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів.
Пунктом 5 розділу ХІХ Порядку №260 перебачено, що виплата винагороди за розшук, піднімання, знешкодження або знищення вибухонебезпечних предметів під час очищення територій (акваторій, об'єктів) у районі ведення бойових дій чи інших воєнних конфліктів (операцій) здійснюється в таких розмірах (у відсотках посадового окладу за 13 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704):
різноманітні підривники, снаряди калібру до 50 мм - 5 відсотків;
гранати (ручні, протитанкові, до підствольних та автоматичних гранатометів), артилерійські снаряди, мінометні міни калібру від 50 до 150 мм, реактивні боєприпаси калібру від 73 до 158,5 мм, інженерні боєприпаси - 7 відсотків;
артилерійські снаряди калібру від 150 до 420 мм, мінометні міни калібру від 150 до 170 мм, реактивні боєприпаси калібру від 158,5 до 320 мм, авіаційні бомби масою від 2 до 500 кГц - 10 відсотків;
артилерійські снаряди калібру від 420 мм і більше, мінометні міни калібру від 170 мм і більше, реактивні боєприпаси калібру від 320 мм і більше, авіаційні бомби масою 500 кг і більше - 15 відсотків;
скупчення різноманітних вибухових предметів (25 одиниць і більше) - 20 відсотків.
Підставою для виплати винагороди за розшук, піднімання, знешкодження або знищення вибухонебезпечних предметів під час очищення територій (об'єктів) у районі ведення бойових дій є:
витяг з наказу або розпорядження (бойового розпорядження) штабу оперативного (оперативно-тактичного) угруповання на виконання завдання з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів або знищення вибухонебезпечних предметів;
наказ командира військової частини (виконавця робіт) на виконання робіт з очищення місцевос-ті від вибухонебезпечних предметів, знешкодження або знищення вибухонебезпечних предметів, у якому зазначаються місце, дата, поіменно особовий склад, який залучається до складу групи розмінування (знищення);
акт виконаних робіт з очищення місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), затверджений командиром військової частини, в інтересах якої виконувалось завдання, або керівником штабу (начальником штабу) оперативного (оперативно-тактичного) угруповання.
Аналізуючи вказані норми законодавства суд зазначає, що винагорода у відсотках від посадового окладу військовослужбовцям, які під час проходження служби здійснюють розшук, піднімання, розмінування та знешкодження (знищення) вибухових предметів, а також тралення і знешкодження мін, залежно від характеру робіт та кількості виявлених та знешкоджених предметів здійснюється за кожним актом за кожне знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів, у зв'язку з чим, суд відхиляє доводи відзиву про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди, у зв'язку зі знешкодженням вибухових предметів, не передбачених у Порядку №260.
В матеріалах справи наявні копії Актів виконаних робіт з розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів №233/11/6 від 22.03.2023 року, №233/11/9 від 24.03.2023 року, №233/11/22 від 27.03.2023 року, №233/11/24 від 28.03.2023 року, №233/11/26 від 29.03.2023 року, №233/11/28 від 30.03.2023 року, №233/11/30 від 31.03.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/35 від 08.04.2023 року, №233/11/37 від 10.04.2023 року, №233/11/39 від 11.04.2023 року, №233/11/41 від 12.04.2023 року, №233/11/43 від 13.04.2023 року, №233/11/45 від 15.04.2023 року, №233/11/47 від 17.04.2023 року, №233/11/49 від 18.04.2023 року, №233/11/52 від 24.04.2023 року, №233/11/54 від 25.04.2023 року, №233/11/56 від 26.04.2023 року, №233/11/58 від 27.04.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/60 від 28.04.2023 року, №236/14/19 від 03.05.2024 року, №236/11/24/4 від 15.05.2024 року, №236/11/27/5 від 16.05.2024 року, №236/11/28/2 від 31.05.2024 року, №236/11/27/6 від 29.05.2024 року, які затверджені командиром ВЧ НОМЕР_2 , (Т.1, а.с.19-44).
Проте, відповідачем, всупереч положенням Порядку №260, не виплачено позивачу спірну додаткову винагороду, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 16.08.2024 №118, (Т.1, а.с.18), та не заперечується відповідачем.
Таким чином, доказами наявними в матеріалах справи спростовується твердження відповідача про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати винагороди за здійснення розшуку, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, а також тралення і знешкодження мін, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Так, питання щодо строку звернення позивача до суду розглядалося судом до відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 122 КАС України).
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
У зв'язку з чим ухвалою суду від 12.11.2024 заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задоволено.
Отже, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд не приймає до уваги, оскільки зазначене питання вже було вирішене судом до відкриття провадження в даній справі.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відтак, такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін за актами виконаних робіт №233/11/6 від 22.03.2023 року, №233/11/9 від 24.03.2023 року, №233/11/22 від 27.03.2023 року, №233/11/24 від 28.03.2023 року, №233/11/26 від 29.03.2023 року, №233/11/28 від 30.03.2023 року, №233/11/30 від 31.03.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/35 від 08.04.2023 року, №233/11/37 від 10.04.2023 року, №233/11/39 від 11.04.2023 року, №233/11/41 від 12.04.2023 року, №233/11/43 від 13.04.2023 року, №233/11/45 від 15.04.2023 року, №233/11/47 від 17.04.2023 року, №233/11/49 від 18.04.2023 року, №233/11/52 від 24.04.2023 року, №233/11/54 від 25.04.2023 року, №233/11/56 від 26.04.2023 року, №233/11/58 від 27.04.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/60 від 28.04.2023 року, №236/14/19 від 03.05.2024 року, №236/11/24/4 від 15.05.2024 року, №236/11/27/5 від 16.05.2024 року, №236/11/28/2 від 31.05.2024 року, №236/11/27/6 від 29.05.2024 року;
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін за актами виконаних робіт №233/11/6 від 22.03.2023 року, №233/11/9 від 24.03.2023 року, №233/11/22 від 27.03.2023 року, №233/11/24 від 28.03.2023 року, №233/11/26 від 29.03.2023 року, №233/11/28 від 30.03.2023 року, №233/11/30 від 31.03.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/35 від 08.04.2023 року, №233/11/37 від 10.04.2023 року, №233/11/39 від 11.04.2023 року, №233/11/41 від 12.04.2023 року, №233/11/43 від 13.04.2023 року, №233/11/45 від 15.04.2023 року, №233/11/47 від 17.04.2023 року, №233/11/49 від 18.04.2023 року, №233/11/52 від 24.04.2023 року, №233/11/54 від 25.04.2023 року, №233/11/56 від 26.04.2023 року, №233/11/58 від 27.04.2023 року, №233/11/33 від 06.04.2023 року, №233/11/60 від 28.04.2023 року, №236/14/19 від 03.05.2024 року, №236/11/24/4 від 15.05.2024 року, №236/11/27/5 від 16.05.2024 року, №236/11/28/2 від 31.05.2024 року, №236/11/27/6 від 29.05.2024 року.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант