Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
01 грудня 2025 р. № 520/26591/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 №00371030707, складене на підставі акту перевірки від 03.07.2025, реєстраційний номер 29487/20/30/РРО/2228616301 за підписом заступника начальника Світлани Подсохи, розмір суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) складає 7622,50 (сім тисяч шістсот двадцять дві) гривні 50 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.07.2025 за результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС складено акт фактичної перевірки від 03.07.2025 реєстраційний №29487/20/30/PPO/ НОМЕР_1 та прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.07.2025 №00371030707 на суму 7622,50 гривень. Також зазначає, що постановою Харківського районного суду Харківської області від 02.09.2025 по справі №635/5405/25 позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпА, а саме: не проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій, при продажу сидру РРО не застосовувався, касовий чек не видавався; проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування для підакцизних товарів в частині коду УКТ ЗЕД; порушення порядку встановленого законодавством обліку товарів за місцем реалізації та зберігання. Позивач, посилаючись на норми законодавства, вважає, що її було притягнуто до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення з аналогічних підстав та за ідентичних обставин, тому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 №00371030707.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи Електронний суд та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У встановлений судом строк, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС складено акт фактичної перевірки від 03.07.2025 реєстраційний №39487/20/30/РPO/ НОМЕР_1 від 03.07.2025, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.07.2025 №00371030707 щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та продаж алкогольних напоїв немаркованих в установленому законодавством порядку із застосування до позивача (саме як до суб?єкта господарювання) штрафних (фінансових) санкцій на суму 7 622 гривень 50 копійок. Крім того, на противагу посиланням позивача що згідно постанови Харківського районного суду Харківської області від 02.09.2025 по справі №635/5405/25 позивачем було сплачено штраф у розмірі 85,00 грн, відповідач зазначає, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було притягнуто до двох окремих видів юридичної відповідальності. Крім того зазначає, що факт притягнення правопорушника адміністративної відповідальності може слугувати лише додатковим доказом правомірності оскарженого податкового повідомлення.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 11.08.2004, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер запису 2471000000000120.
Здійснює господарську діяльність за видом діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Харківській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 64-65).
Наказом ГУ ДПС у Харківській області від 24.06.2025 №2917-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (2228616301)», з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, Та пального», Закону України від 18 червня 2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизних товарів, зокрема з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) тощо, на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України, призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , із 25 червня 2025 року тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 12.11.2024 по день закінчення перевірки (а.с. 33).
З направлень на перевірку від 24.06.2025 №5499, №5500, копії яких містяться в матеріалах справи, слідує, що ці направлення на проведення фактичної перевірки пред'явлені ФОП ОСОБА_1 разом із врученням останній копії наказу від 24.06.2025 №2917-п про проведення фактичної перевірки, що підтверджується її підписом у цих направленнях (а.с. 34-35).
За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС складено акт фактичної перевірки від 03.07.2025 реєстраційний №39487/20/30/РPO/ НОМЕР_1 від 03.07.2025 згідно з яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 : п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 16 Закону України «Про «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п.16 ст. 62 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п.9 ст. 226 ПК України (а.с. 56-59).
На підставі акту фактичної перевірки від 03.07.2025 №39487/20/30/РPO/ НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.07.2025 №00371030707, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі у розмірі 7622,50 грн., а саме:
- порушення вимог п. 1, п. 2 ст. З Закону №265/95-ВР на підставі податкового повідомлення - рішення від 02.12.2024 № 00677450707, штрафні санкції у розмірі 94,5 грн (63 грн. * 150% = 94,5 грн) вартості товару проданого з порушенням вимог;
- порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР на суму 2 428,00 грн., а саме: не надано у повному обсязі контролюючому органу при проведенні фактичної перевірки документів у паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які знаходились на момент перевірки у місці продажу у господарському об?єкті;
- порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР (проведення розрахункової операції 23.12.2024 на суму 30,00 грн) фінансова санкція у розмірі 5 100 грн на підставі п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР (а.с. 48-50).
Крім того судом встановлено, що постановою Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року по справі №635/5405/25 позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, а саме: не проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій, при продажу сидру РРО не застосовувався, касовий чек не видавався; проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування для підакцизних товарів в частині коду УКТ ЗЕД; порушення порядку встановленого законодавством обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, за яке позивачем сплачено штраф у розмірі - 85,00 грн, що підтверджується квитанцією, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.9,11).
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення 1138/20-40-07-30 від 03 липня 2025 року, копією акту перевірки №29487/20/30/PPO/ НОМЕР_1 від 03.07.2025 (а.с. 10,12-13).
Так, позивач вважає, що її було притягнуто до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення з аналогічних підстав та за ідентичних обставин, тому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 №00371030707.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 1.1 статті 1 ПК України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені статтею 75 ПК України, пунктом 75.1 якої встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
В даному випадку, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, згідно наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 24.06.2025 №2917-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (2228616301)».
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України однією з обов'язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред'явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
У справі №420/9909/23 (постанова від 26.03.2024) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив таку правову позицію:
«…єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
У ході фактичної перевірки встановлені порушення пунктів 1, 2 та 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" недотримання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, оскільки при продажу підакцизних товарів у чеках не відображається код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а також проведення розрахункових операцій через РРО з видачею розрахункових документів невстановленої форми, оскільки у них відсутні обов'язкові реквізити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема:
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (стаття 2 Закону України № 265/95-ВР).
Форма та зміст розрахункового документа передбачена п.2 розділу 2 Положення Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №3ВР-1 про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення).
Отже, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов'язковим реквізитом фіскального чеку при проведенні розрахунків за продані підакцизні товари (зокрема, алкогольні напої і тютюнові вироби) і зазначається у рядку 7 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.
А при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, які підлягають маркуванню, обов'язковим реквізитом фіскального чеку є також цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер), яке зазначається у рядку 9 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.
Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 за відсутності у фіскальному чеку хоча б одного з обов'язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий.
Пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Під час фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області встановлено порушення щодо не проведення розрахункової операції через програмний реєстратор розрахункових операцій та не видача розрахункового документу встановленої форми та змісту при продажу однієї пляшки сидру Ciber груша 0,8 л по ціні 63,00 гривні.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб?єкти господарювання повинні проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов?язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплей реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
У разі встановлення в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, до суб?єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР).
Суд звертає увагу, що позивач не спростовує висновків контролюючого органу про виявлені порушення, а саме не проведення розрахункової операції через програмний реєстратор розрахункових операцій та не видачу розрахункового документу встановленої форми та змісту.
Зокрема, спірним питанням у цій справі є встановлення взаємозв'язку з відповідальністю, застосованою оскарженим рішенням контролюючого органу, та відповідальністю за скоєння адміністративного правопорушення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем було застосовано штраф у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями товарів, тобто за повторні порушення.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч.1ст.115 ПК України).
Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 по справі № 815/4014/16 зазначив, що Закон №265/95 не містить визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання, і не розкриває їх змісту. Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення. Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення. Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.
Аналізуючи вказане, Верховний Суд зазначив, що диспозиція пункту 1 частини 1 статті 17 Закону №265/95 визначає, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом.
Як вбачається з податкового повідомлення - рішення від 25.07.2025 №00371030707, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі у розмірі 7622,50 грн, до останньої, зокрема, встановлено порушення вимог п. 1, п. 2 ст. З Закону №265/95-ВР на підставі податкового повідомлення - рішення від 02.12.2024 № 00677450707, тобто вдруге.
Отже, оскільки у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо, розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки правильно визначив повторність порушень, допущених позивачем.
Щодо посилань позивача на постанову Харківського районного суду Харківської області від 02.09.2025 по справі №635/5405/25, згідно якою ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.155-1 КУпАП та позивачем було сплачено штраф у розмірі 85,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Суд зазначає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 78 КАС України).
Між тим, предметом розгляду цієї справи є правомірність рішення ГУ ДПС у Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача як суб'єкта господарювання за порушення вимог п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчинення правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку та не звільняє від процесуального обов'язку офіційного з'ясування обставин справи.
Сплата позивачем адміністративного штрафу у розмірі 85,00 грн, ухваленого постановою Харківського районного суду Харківської області від 02.09.2025 по справі №635/5405/25, на думку суду, не свідчить про відсутність в діях позивача порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не перешкоджає його притягненню до фінансової відповідальності.
Так, з системного аналізу вищевикладених положень законодавства слідує, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується адміністративна, фінансова, кримінальна відповідальність, які є різними за своєю правовою природою, порядки та підстави притягнення до яких реалізуються за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Фінансова відповідальність є формою реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.08.2019 у справі № 824/406/18-а.
Варто також відмітити, що постанова Харківського районного суду Харківської області від 02.09.2025 по справі №635/5405/25 не містить висновків суду щодо встановлення чи заперечення фактів порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За наведених обставин у сукупності, суд доходить висновку, що постанова Харківського районного суду Харківської області від 02.09.2025 по справі №635/5405/25 не має преюдиційного значення у цій справі.
Оцінка доказів у вищезазначеній постанові не впливає на оцінку доказів у даній справі.
У правовідносинах, що є подібними спірним, факт притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності може слугувати лише додатковим доказом правомірності оскарженого рішення про застосування фінансових санкцій.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку у податкового органу були правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тоді як позивачем не спростовано недотримання вимог чинного законодавства при здійсненні розрахункових операцій.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з підстав наведених в обґрунтуваннізаявлених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 14, 72-74, 77, 241-246, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА