Рішення від 01.12.2025 по справі 520/12559/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 р. № 520/12559/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції у формі Довідки № 295/25 від 18.04.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої Суховеєм Олександром Сергійовичем, директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд», що складена Уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - заступником керівника другого відділу Управління проведення повних перевірок Ілясовим Сергієм Андрійовичем, в частині висновків, встановлених та викладених в пунктах 4.1., 4.2. розділу «ІV. Висновки» вказаної Довідки № 295/25 від 18.04.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції у формі Довідки № 296/25 від 18.04.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої Суховеєм Олександром Сергійовичем, директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд», що складена Уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - заступником керівника другого відділу Управління проведення повних перевірок Ілясовим Сергієм Андрійовичем, в частині висновків, встановлених та викладених в пунктах 4.1., 4.2. розділу «ІV. Висновки» вказаної Довідки № 296/25 від 18.04.2025.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з рішеннями відповідача у формі довідок від 18.04.2025 № 295/25 та № 296/25, оскільки вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що зроблені без з'ясування фактичних обставин справи, викривленням отриманої інформації та неврахуванням пояснень позивача, ґрунтуються на припущеннях, не містять в собі джерел, на яких базуються сформовані у них ключові висновки, а тому є протиправним та підлягають скасуванню. Позиція відповідача щодо нібито подання позивачем недостовірних відомостей у щорічній декларації в частині не зазначення транспортного засобу Porsche Cayenne, 2013 р.в., який належить йому на праві користування у 2022-2023 роках та Mercedes-Benz GL500, 2010 р.в., який перебував у користуванні (володінні) члена сім'ї (дружини) під час перебування за кордоном у 2022 році, автомобіля Mercedes-Benz CL63 AMG, 2008 р.в., який належить йому на праві користування у 2023 році суперечить не лише положенням чинного законодавства, а й роз'ясненням самого відповідача. Позивач користувався автомобілем Porsche Cayenne, 2013 р.в. виключно епізодично, протягом коротких періодів часу (у сумі - значно менше 183 днів) і не володів ним станом на 31 грудня звітного року. Щодо автомобіля Mercedes-Benz GL500, 2010 р.в., власником є ОСОБА_2 , який являється батьком позивача та на даний час проживає за кордоном. Перетин дружиною на вказаному автомобілі державного кордону зовсім не підтверджує факту постійного користування ним. Щодо автомобіля Mercedes-Benz CL63 AMG, 2008 р.в., то його власником є ОСОБА_3 . Позивач не користувався даним автомобілем на постійній основі, а перетинав державний кордон на ньому з 22 по 24 травня 2023 року у рамках робочого візиту до міста Брно (Чеська Республіка). А отже, відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», обов'язку щодо декларування таких об'єктів у позивача не виникало. Також, висновок НАЗК про те, що позивач не міг накопичити задекларовану суму у 930157,00 грн ц 2022 році та суму у 3732140 грн у 2023 році є необґрунтованим припущенням, що суперечить презумпції доброчесності та принципу індивідуальної оцінки матеріального становища декларанта. Фактично посадовими особами зроблений суб'єктивний висновок щодо наявності в деклараціях недостовірних відомостей, необґрунтованості задекларованих активів, неправомірного заниження вартості транспортних засобів, невідображення об'єкта, який, на їх думку, перебував у користуванні декларанта. Враховуючи викладене, просив задовольнити позов та скасувати оскаржувані довідки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік та за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , проводилась Національним агентством на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 51-3 Закону та п.п. 3 п. 1 розділу V Порядку № 26/21. Відповідач зазначив, що відповідний захід фінансового контролю полягає виключно у перевірці, на підставі необхідного обсягу інформації, задекларованих суб'єктом декларування відомостей, а не у збиранні доказів з метою підтвердження факту вчинення такою особою правопорушення. В межах виниклих спірних правовідносин відповідачем було проаналізовано значний обсяг інформації, якої в свою чергу було достатньо для перевірки задекларованих ОСОБА_1 відомостей, достовірність і точність яких позивач на етапі проведення відповідного заходу фінансового контролю підтвердити не зміг. В межах спірних правовідносин відповідачем надано детальну оцінку письмовим поясненням ОСОБА_1 та документам (їх копіям), що були долучені ним до відповідних пояснень, з огляду на зазначене, частину з наданих пояснень було враховано під час формування відповідних висновків, при цьому доводи суб'єкта декларування, що не спростовували встановлених Національним агентством обставин, не могли бути враховані в ході здійснення відповідного заходу фінансового контролю, про що було безпосередньо зазначено у самих Довідках № 295/25 та № 296/25. Враховуючи викладене, вважає, що дівідки в оскаржуваній частині складені відповідачем у відповідності та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому посилався на необґрунтованість висновків Національної агенції, викривлення інформації, зазначив, що відзив ґрунтуються на припущеннях, не містять в собі джерел, на яких базуються сформовані у них ключові висновки.

Крім того, представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, підтримавши свою правову позицію викладену у відзиві та додатково надав пояснення по кожному правопорушенню, які були встановлені в ході перевірки.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справа розглядається з урахуванням днів перебування судді Ольги Горшкової в щорічній відпустці, навчанні та відрядженнях.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов'язків з проведення перевірок від 13.12.2024 Національним агентством проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд» до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 31.01.2024.

Вказана перевірка проводилась Національним агентством на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та пп. 2 п. 1 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства від 13.11.2023 № 256/23), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2023 за № 1983/41039 (зі змінами).

18 квітня 2025 року за результатами проведення вищезазначеної перевірки Національне агентство з питань запобігання корупції склало Довідку № 295/25, в якій виклало встановленні в ході її проведення обставини.

Так, відповідно до висновків Довідки вбачається, що ОСОБА_1 , директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд», при поданні декларації зазначено недостовірні відомості, про що вказано у п.п. 2.1-2.3 п. 2, п.п. 3.1 п. 3, п.п. 5.1-5.3 п. 5 розділу 3.1 Довідки, неточні відомості, про що вказано у п. 1, п.п. 2.4 - 2.8 п. 2, п.п. 3.2, 3.3 п, 3, п.п. 4.1, 4.2 п. 4, п.п. 5.4 - 5.6 п. 5, п.л. 6.1, 6.2 п. 6 розділу 3.1 цієї Довідки, чим не дотримано вимог пл. 1, 2, 3, 7, 8, 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону, а також вказано відомості, які не вдалось перевірити, про що зазначено у п.п. 5.4 п. 5 розділу 3.1 цієї Довідки.

Недостовірні відомості, зазначені ОСОБА_1 у декларації за 2022 рік, відрізняються від достовірних на загальну суму 4 079 314,43 грн, що становить розмір понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, відтак у діях суб'єкт декларування встановлено ознаки правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Крім того, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов'язків з проведення перевірок від 13.12.2024 Національним агентством проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд» до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 07.03.2024.

Зазначена перевірка проводилась Національним агентством на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та п.п. 3 п. 1 розділу V Порядку № 26/21.

18 квітня 2025 року за результатами проведення вищезазначеної перевірки Національне агентство з питань запобігання корупції склало Довідку № 296/25, в якій виклало встановленні в ході її проведення обставини.

Відповідно до висновків Довідки вбачається, що ОСОБА_1 , директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд», при поданні декларації зазначено недостовірні відомості, про що вказано у п.п. 2.1-2.3 п. 2, п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п.п. 4.1, 4,2 п. 4, п.п. 5.1 - 5.3 п. 5 розділу 3.1 Довідки, неточні відомості, про що вказано у п. 1, п.п. 2.4 - 2.8 п. 2, п.п. 3.3 п. 3, п.л. 5.4 - 5.6 п. 5, п.п. 6.1, 6.2 п. 6 розділу 3.1 цієї Довідки, чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 3, 7, 8, 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 8 877 324,71 грн, що становить розмір понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, відтак у діях суб'єкт декларування встановлено ознаки правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Позивач, не погоджуючись із висновками в частині, викладених у пунктах 4.1, 4.2 розділу «ІV. Висновки» Довідки № 295/25 від 18.04.2025 та у пунктах 4.1, 4.2 розділу «ІV. Висновки» Довідки № 296/25 від 18.04.2025, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції визначені у Законі України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п. 7-1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.

Положеннями ч. 3 ст. 51-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що порядок проведення контролю та перевірки декларацій поданих суб'єктами декларування визначається Національним агентством.

Наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства від 13.11.2023 № 256/23) затверджено Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 26/21), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2023 за № 1983/41039.

Положеннями абз. 6 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення обов'язкової повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, та порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.

Національне агентство наказом від № 284/23 затвердило «Порядок відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення їх повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків» (далі - Порядок № 284/23).

Порядок № 284/23 визначає процедуру відбору декларацій для проведення її повної перевірки уповноваженою особою Національного агентства та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків.

Декларації, подані до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) проходять оцінку ризиків.

Згідно розділу II Порядку № 26/21 оцінка ризиків декларації здійснюється програмними засобами Реєстру за результатами проведеного логічного та арифметичного контролю (далі - ЛАК).

На підставі ч. 3 ст. 51-1 Закону України «Про запобігання корупції» наказом Національного агентства від 21.06.2024 №161/24 затверджено Порядок проведення логічного та арифметичного контролю декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 161/24).

Згідно п. 3 Порядку № 161/24 Національне агентство визначає правила ЛАК для оцінки ризиків декларації, які є частиною програмного коду Реєстру і не підлягають оприлюдненню та поширенню.

У відповідності до абз. 2 п. 2 Порядку № 161/24 ваговий коефіцієнт невідповідностей (ризиків), це числовий показник, який визначає вагу невідповідності (ризику) у декларації, встановленого при проведенні ЛАК декларації.

Сформований показник рейтингу ризику декларації та правила ЛАК не створюють окремий документ, а є конфігураційними налаштуваннями модулю ЛАК Реєстру.

Результатом здійснення оцінки ризиків декларації є розрахований показник рейтингу ризику декларації, з урахуванням якого здійснюється відбір декларацій для проведення перевірки.

Згідно п. 6 Порядку № 284/23 за результатами оцінки ризиків декларації здійснюється ранжування декларацій, поданих за один звітний рік, від найвищого значення показника рейтингу ризику декларації до найнижчого з метою відбору декларацій для проведення їх повної перевірки. Рейтинг декларацій є динамічним та формується залежно від поданих декларацій за кожний звітний період окремо.

Згідно з розділом V Порядку № 26/21 відбір декларацій на повну перевірку проводиться у порядку черговості на підставі оцінки ризиків.

Приписами п. 8 Порядку № 284/23 визначено, що під час формування переліку декларацій для проведення їх повної перевірки забезпечується рівномірний відбір декларацій з рівнів черговості, визначених у п. 7 цього ж порядку.

На повну перевірку за першим та другим рівнями черговості відбираються декларації, які на дату відбору мають найвищий показник рейтингу ризику.

Відбір декларацій для проведення повної перевірки здійснюється у відповідності з Порядком № 284/23 на підставі доручення Голови Національного агентства або заступника Голови Національного агентства, яким визначається кількість декларацій, які підлягають відбору за першим та другим рівнями черговості (за результатами показника рейтингу ризику декларації) залежно від навантаження уповноважених осіб, та строк до якого має бути здійснений відбір декларацій, їх внесення до автоматизованої системи розподілу обов'язків з проведення перевірок та контролю між уповноваженими особами Національного агентства.

Вищевказані нормативно-правові акти, що визначають процедуру проведення Національним агентством повної перевірки декларації (Порядок № 26/21), процедуру відбору декларацій для проведення повної перевірки (Порядок № 284/23) та процедуру проведення логічного та арифметичного контролю (Порядок № 161/24) декларацій зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У відповідності до п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає, у тому числі, у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та тендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Метою проведення державної реєстрації є недопущення застосування незаконних нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитись у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Порядок № 26/21 визначає процедуру проведення Національним агентством повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 26/21 повна перевірка декларації передбачає такі дії:

1) аналіз відомостей про об'єкти декларування та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, із судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування;

2) створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;

3) звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку;

4) звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.

Пунктом 16 розділу V Порядку № 26/21 передбачено, що у разі виявлення Національним агентством під час проведення повної перевірки можливих недостовірних відомостей у декларації, неточної оцінки задекларованих активів, порушення вимог ст. ст. 23, 25 Закону, ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, а також з метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених у декларації, уповноважена особа направляє відповідному суб'єкту декларування запит про надання копій документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності) стосовно активів, розміщених за межами України, а також стосовно інших активів, коли інформація про них відсутня у Національного агентства, та пропозицією надати письмові пояснення відповідно до Закону. Такий запит направляється суб'єкту декларування за допомогою програмних засобів Реєстру, чи електронного зв'язку або на поштову адресу у строк не пізніше 15 робочих днів до дня завершення основного або продовженого строку проведення повної перевірки.

Суб'єкт декларування не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання відповідного запиту Національного агентства зобов'язаний надати або надіслати за допомогою програмних засобів Реєстру, поштового чи електронного зв'язку копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності), та може надати або надіслати в такий самий спосіб письмові пояснення з питань, зазначених у запиті.

Згідно абз. 6 п. 2 розділу І Порядку № 26/21 недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно- комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.

Відповідно до абз. 7 п. 2 розділу І Порядку № 26/21 неточні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», які відрізняються від відомостей, що містяться у реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, інших джерелах інформації, на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.

Згідно п. 1 розділу III Порядку № 26/21 складовими предмета повної перевірки декларації є: з'ясування достовірності задекларованих відомостей; з'ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

Відповідно до п. 3 розділу V Порядку № 26/21 Національне агентство під час проведення повної перевірки здійснює перевірку відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням складових предмета повної перевірки, що визначені в п. 1 розділу III цього Порядку.

Перелік джерел інформації, які Національне агентство використовує підчас повної перевірки декларації, визначено у п. 5 розділу V Порядку № 26/21.

Згідно з п. 1 розділу І Порядку № 26/21 за результатами проведення повної перевірки, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.

У п. 2 розділу VI Порядку № 26/21 визначено вичерпний перелік інформації, яку повинна містити довідка, а саме: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені неточні та недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб'єкта декларування (у разі їх надання), висновок за результатами проведення повної перевірки. У довідці також зазначаються відомості, які не було перевірені із зазначенням причин неможливості проведення їх перевірки.

Суд погоджується із доводами відповідача щодо необґрунтованості доводів позивача про те, що Національне агентство порушило процедуру проведення повної перевірки поданої ним декларації, яка на його думку, полягає у неповному, необ'єктивному з'ясуванні фактичних обставин та у формальному складенні оскаржуваної Довідки з огляду на таке.

Національне агентство, керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та п.п.2 п.1 розділу V Порядку № 26/21 провело повну перевірку поданої позивачем декларації.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 26/21 повна перевірка декларації передбачає такі дії:

Згідно абз. 6 п. 2 розділу І Порядку № 26/21 недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до ст. 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.

Відповідно до абз. 7 п. 2 розділу І Порядку № 26/21 неточні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до ст. 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, інших джерелах інформації, на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.

Відповідно до п. 3 розділу V Порядку № 26/21 Національне агентство під час проведення повної перевірки здійснює перевірку відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до ст. 46 Закону, з урахуванням складових предмета повної перевірки, що визначені в п. 1 розділу III цього Порядку.

Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що дії Національного агентства в ході проведення повної перевірки поданої позивачем декларації та складена за її результатами Довідка узгоджуються із вище переліченими вимогами Порядку № 26/21.

Так, 31.12.2024 керуючись ч. 1 ст. 12 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою з'ясування достовірності відомостей, зазначених у деклараціях за 2022 та 2023 роки, точності оцінки задекларованих активів, наявності ознак конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення та зобов'язано надати копії підтвердних документів (за наявності), за розділами, а саме:

- у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» щодо об'єктів нерухомості, розташованих за кордоном, які перебували у володінні/користуванні членів сім'ї (дружини, дочок) протягом 2022 та 2023 років, оскільки за наявною у Національного агентства інформацією, в зазначених роках більше половини днів звітного періоду члени сім'ї (дружина, дочки) перебували за межами державного кордону України: дружина - 13.03.2022 по 05.04.2023, з 21.04.2023 по 24.12.2023; дочки з 13.03.2022 по 24.12.2023, а також сам декларант неодноразово здійснював перетин державного кордону; про квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; про садовий будинок загальною площею 89,9 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 299821963217, вартістю 249 000,00 грн, який належить члену сім'ї (дружині) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2021; про земельну ділянку загальною площею 1 183 м2, розташовану за адресою: садівниче товариство «Коробів Хутір», 58, с. Задонецьке, Зміївський район, Харківська область, кадастровий номер 6321782500:01:015:0066, вартістю 53 000,00 грн, яка належить члену сім'ї (дружині) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2021; про земельну ділянку загальною площею 600 м2, розташовану за адресою: садівниче товариство «Коробів Хутір», 58, с. Задонецьке, Зміївський район, Харківська область, кадастровий номер 6321782500:01:015:0022, вартістю 39 200,00 грн, яка належить члену сім'ї (дружині) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2021; про нежитлові приміщення загальною площею 63,5 м2, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 1748436463101, які належать члену сім'ї (дружині) на праві власності на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 16.04.2019;

- у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларацій про транспортні засоби - автомобілі Mercedes-Benz CL63 AMG, 2008 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 та Porsche Cayenne, 2013 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 ;

- у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2022 рік про дохід, отриманий членом сім'ї (дружиною) від зайняття підприємницькою діяльністю, у розмірі 1 283 342,97 грн, при цьому не зазначено відомостей про жоден дохід члена сім'ї (дружини);

- у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2023 рік про дохід, отриманий декларантом у вигляді заробітної плати від ВСП «Житлово-комунальний фаховий коледж Харківського Національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова» (код ЄДРПОУ 03363134), у розмірі 3 105,90 грн; про дохід, отриманий членом сім'ї (дружиною) від відчуження транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Passat, 2017 р.в. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , вартістю 800 000,00 грн, на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2023, при цьому відповідно до наявної у Національного агентства інформації, на дату укладення зазначеного договору, член сім'ї (дружина) перебувала за кордоном;

- у розділі 12 «Грошові активи» декларації про наявність у декларанта та члена сім'ї (дружини) коштів, розміщених станом на кінець звітного періоду на банківських рахунках.

Крім того, запропоновано надати пояснення та зобов'язано надати підтвердні документи або їх завірені копії щодо встановлених розбіжностей у розділах 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» щодо вартості транспортних засобів, які зазначені позивачем у декларації: автомобіль Volkswagen Passat, 2017 р.в., мотоцикл BMW K1300R, 2012 р.в., автомобіль Toyota Land Cruiser, 2008 р.в., причіп COCHET РМ11, 2021 р.в.

13 січня 2025 року позивачем надано до Національного агентства з питань запобігання корупції пояснення з питань повної перевірки декларацій за 2022 та 2023 роки, разом із копіями документів: розпорядження міського голови від 04.01.2024 № 4/3к; запрошення Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради; договору дарування під 17.11.2014 НАЕ № 830305; довідку ВСП «ЖКФК ХНУМГ ім. О.М. Букетова»; договір купівлі-продажу від 03.03.2023 № 019904; договір купівлі-продажу від 30.04.2021 № 5950/21/002518; договір дарування квартири від 10.11.2021 року № НРН 902312; договір купівлі продажу гаражу від 29.01.2021.

Судом встановлено, що листом № 42-01/6909-25 від 27.01.2025 Національне агентство з питань запобігання корупції повторно направило позивачу запит про надання інформації та документального підтвердження, щодо незазначення у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації про транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz GL500, 2010 р.в., ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , який перебував у користуванні (володінні) члена сім'ї (дружини) під час перебування за кордоном; щодо підстав незазначення у розділі 12 «Грошові активи» декларації про наявність у мене коштів, розміщених на банківських рахунках АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), станом на кінець 31.12.2022 у розмірі 32 345,48 грн та станом на 31.12.2023 у розмірі 40 169,68 грн, а також незазначення у розділі 12 «Грошові активи» декларації про наявність у мене коштів, розміщених на банківських рахунках ПАТ «АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280), станом на кінець 31.12.2022 у розмірі 76 810,95 грн та станом на 31.12.2023 у розмірі 50 379,13 грн; щодо підстав незазначення у розділі 12 «Грошові активи» декларації про наявність у члена сім'ї (дружини) коштів, розміщених на банківських рахунках АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), станом на кінець 31.12.2022 у розмірі 2 041,50 грн та станом на 31.12.2023 у розмірі 23 310,99 грн, а також незазначення у розділі 12 «Грошові активи» декларації про наявність у члена сім'ї (дружини) коштів, розміщених на банківських рахунках АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829), станом на кінець 31.12.2022 у розмірі 27 657,73 грн та станом на 31.12.2023 у розмірі 12,45 грн.

04 лютого 2025 року позивачем надано до Національного агентства з питань запобігання корупції пояснення з питань, визначених у запиті від 27.01.2025.

Крім того, судом встановлено, що Національного агентства з питань запобігання корупції направлялись запити дружині позивача, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Таким чином, в межах спірних правовідносин Національне агентство на виконання вищевказаних законодавчих вимог здійснило аналіз значного за обсягом об'єму інформації отриманої з реєстрів, від органів державної влади, банківських установ, самого суб'єкта декларування, що підтверджується змістом складених ним Довідок та в свою чергу спростовує доводи позивача про недотримання відповідачем встановленого законодавством порядку проведення повної перевірки поданої ним декларації.

Судом встановлено, що за результатами проведення повної перевірки поданої ОСОБА_1 , директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд» щорічної декларації за 2022 рік, встановлено, що суб'єкт декларування зазначив:

- недостовірні відомості у розділах 3 «Об'єкти нерухомості», 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби», 12 «Грошові активи» декларації;.

- неточні відомості у розділах 2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування», 3 «Об'єкти нерухомості», 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби», 11 «Доходи, у тому числі подарунки», 12 «Грошові активи», 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких суб'єкт декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки де зберігаються кошти, інше майно».

Крім того, за результатами проведення повної перевірки поданої ОСОБА_1 , директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд» щорічної декларації за 2023 рік, встановлено, що суб'єкт декларування зазначив:

- недостовірні відомості у розділах 3 «Об'єкти нерухомості», 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби», 11 «Доходи, у тому числі подарунки», 12 «Грошові активи» декларації;.

- неточні відомості у розділах 2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування», 3 «Об'єкти нерухомості», 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби», 12 «Грошові активи», 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких суб'єкт декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки де зберігаються кошти, інше майно».

Поряд із тим, звертаючись до суду із позовною заявою про скасування вищевказаних довідок позивачем, наведено обґрунтування протиправності частини сформованих у Довідках № 295/25 та № 296/25 висновків, а саме лише щодо відомостей, які зазначені у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» та у розділі 12 «Грошові активи» у деклараціях за 2022 та за 2023 роки.

Щодо інших відомостей, які встановлені Національним агентством з питань запобігання корупції зазначеним у розділах 3 «Об'єкти нерухомості», 11 «Доходи, у тому числі подарунки», 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких суб'єкт декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки де зберігаються кошти, інше майно» позивач взагалі не дає обґрунтувань у позовній заяві.

Тобто позовна заява не містить в собі жодних обґрунтувань щодо протиправності всіх сформованих у Довідках № 295/25 та № 296/25 висновків, які оскаржуються в її прохальній частині.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу в рамках заявлених позовних вимог.

Щодо відомостей вказаних у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації за 2022 рік та за 2023 рік судом встановлено таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Щодо легкового автомобіля Porsche Cayenne, 2013 рви., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.

Під час проведення повних перевірок поданих позивачем за 2022 та 2023 роки декларацій Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 не зазначив відомостей про транспортний засіб - автомобіль Porsche Cayenne, 2013 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_5 (далі - Porsche Cayenne), який належить йому на праві користування, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 (теща Позивача).

Так, на запит Національного агентства позивачем надано письмові пояснення від 13.01.2025, в яких ОСОБА_1 зазначив, що вказаний транспортний засіб належить його тещі, яка, виїхавши за кордон, залишила його в Україні, тому він ним інколи користувався, а також здійснював неодноразові виїзди за кордон з робочим візитом, що, на його думку, свідчить про відсутність постійного права користування.

У позовній заяві позивач зазначив, що у періоди 15.10.2022-28.10.2022, 30.12.2022-08.01.2023, 17.06.2022-29.06.2022, 06.01.2024-17.01.2024 їздив за кордон з робочим візитом, крім того, отримував нарахування штрафних санкції за порушення ПДР України 16.06.22, 14.07.22, 29.07.22, 29.10.22, 27.12.22, 09.01.23, 27.02.23, 26.12.23, поряд із тим постійно не користувався транспортним засобом.

Позивач, обґрунтовуючи позов посилався на частину 2 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до якої зазначається, що дані про об'єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

У Роз'ясненнях щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю на запитання: «Чи слід декларувати майно, якщо суб'єкт декларування або член його сім'ї володів (користувався) ним упродовж року, але станом на 31 грудня вже не володіє (користується)?», зазначено, що «дані про об'єкт декларування (зокрема транспортні засоби), що перебував у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (31 грудня для щорічної декларації) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації).

Позивач зазначив, що користувався зазначеним автомобілем виключно епізодично, протягом коротких періодів часу (у сумі - значно менше 183 днів) і не володів ним станом на 31 грудня звітного року, а отже, відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», обов'язку щодо декларування такого об'єкта в нього не виникало, в силу положень вищевказаного роз'яснення.

Поряд із тим, судом встановлено, що в ході здійснення відповідного заходу фінансового контролю Національне агентство звернулося із запитом до Моторного (транспортного) страхового бюро України від 16.12.2024 № 42-01/96427-24, зокрема, стосовно укладення ОСОБА_1 у 2022 та 2023 роках внутрішніх або міжнародних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до листа Моторного (транспортного) страхового бюро України від 26.12.2024 № 10-01/53471, ОСОБА_1 уклав договори внутрішнього страхування легкового автомобіля Porsche Cayenne, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_5 від 23.12.2021 поліс ЕР 207404519 на 2022 рік, від 26.09.2022 поліс ЕР 211241082 на 2023 рік.

Крім того, із вищевказаного листа вбачається, що ОСОБА_1 уклав договір внутрішнього страхування легкового автомобіля Porsche Cayenne, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , поряд із тим з іншим д.н.з. НОМЕР_7 від 27.09.2021 на 2022 рік поліс ЕР 20080165.

Також, 15.10.2022 ОСОБА_1 уклав договір міжнародного страхування автомобіля Porsche Cayenne, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_5 за номером полісу 18053471.

Згідно відомостей системи «Аркан» ОСОБА_1 здійснював неодноразовий перетин державного кордону на вищезазначеному транспортному засобі, а саме: 17.06.2022, 29.06.2022, 28.10.2022, 30.12.2022, 08.01.2023, 06.01.2024, 17.01.2024, 27.04.2024, 15.05.2024.

Відповідно до інформації, наданої Харківською обласною військовою адміністрацією листом від 15.01.2025 № 01-45/374, ОСОБА_1 узгоджено перетин державного кордону до 31.12.2022 на підставі листа благодійної платформи «PEACE4UA.ORG» від 26.08.2022 № 26/08/22, у якому зазначалося про перетин державного кордону позивачем саме автомобілем Porsche Cayenne.

Додатком до листа благодійної платформи «PEACE4UA.ORG» від 26.08.2022 № 26/08/22 був лист СКП «Харківзеленбуд» від 25.08.2022 № 582/0/57-22 щодо допомоги у вирішенні питання завезення запасних частин на спеціалізовану техніку з Республіки Польща водієм ОСОБА_1 , у якому зазначалося, що перетин ним державного кордону відбудеться на власному автомобілі Porsche Cayenne.

Також, у листі від 15.01.2025 № 01-45/374 зазначено, що Харківською обласною військовою адміністрацією на підставі листа благодійної платформи «PEACE4UA.ORG» від 21.12.2022 № 21/12/22 було узгоджено позивачу перетин державного кордону до 22.06.2023 саме автомобілем Porsche Cayenne.

Додатком до листа благодійної платформи «PEACE4UA.ORG» від 21.12.2022 № 21/12/22 був лист СКП «Харківзеленбуд» від 21.12.2022 № 743/0/57-22 щодо допомоги у вирішенні питання завезення запасних частин на спеціалізовану техніку з Республіки Польща водієм ОСОБА_1 , у якому зазначалося, що перетин ним державного кордону відбудеться на власному автомобілі Porsche Cayenne.

Відповідно до листа Полтавської обласної військової адміністрації від 16.01.2025 № 218/1/01-29, скерованого на адресу Національного агентства, було повідомлено, що згідно з розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 02.06.2022 № 93 «Про виїзд за межі території України в умовах правового режиму воєнного стану», враховуючи лист благодійної платформи «PEACE4UA.ORG» від 30.05.2022 № 31/05/22, прийнято рішення про виїзд за межі України ОСОБА_1 для перевезення гуманітарного вантажу саме на автомобілі Porsche Cayenne.

Крім того, у рамках проведення повних перевірок декларацій позивача, Слідчим управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, надано копію листа благодійної платформи «PEACE4UA.ORG» від 30.05.2022 № 31/05/22, в якому зазначалося, що виїзд ОСОБА_1 за межі державного кордону у період з 20.06.2022 по 01.07.2022 здійснюватиметься на власному транспортному засобі - автомобілі Porsche Cayenne.

Крім того, відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_4 визначила ОСОБА_1 належним користувачем автомобіля Porsche Cayenne, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 із 17.04.2023 по 01.01.2025.

Вищезазначені обставини та той факт, що позивач укладав договори страхування транспортного засобу починаючи із 2021 року, вказані договори діяли у 2022 та 2023 роках, отримання штрафів у різні періоди 2022-2023 років, перетин державний кордон на даному авто 30 грудня 2022 року, тобто фактично автомобіль був у користування позивача на кінець звітного періоду - 2022 року, що само по собі є підставою для декларування, відомості із Єдиного державного реєстру транспортних засобів у 2023 році щодо користувача автомобіля, в своїх сукупності свідчать про користування ОСОБА_1 легковим автомобілем Porsche Cayenne протягом 2022-2023 років.

Таким чином, висновок щодо недостовірності задекларованих Позивачем відомостей у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларацій за 2022 та 2023 роки, зокрема в частині не відображення відомостей про транспортний засіб Porsche Cayenne, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві користування позивачу, був зроблений відповідачем на основі комплексного аналізу пов'язаної між собою інформації, що в подальшому було відображено у оскаржуваних Довідках № 295/25 та № 296/25.

Щодо легкового автомобіля Mercedes-Benz GL500, 2010 р.в., ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , суд зазначає наступне.

Під час проведення повних перевірок поданих позивачем за 2022 та 2023 роки декларацій Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 не зазначив відомостей про транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz GL500, 2010 р.в., ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 (далі - Mercedes-Benz GL500), який знаходився у користуванні (володінні) члена його сім'ї (дружини) під час перебування за кордоном, власником якого є ОСОБА_2 (батько Позивача), ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Як зазначив позивач, власником та користувачем автомобіля Mercedes-Benz GL500, 2010 р.в. є ОСОБА_2 , який являється батьком позивача та на даний час проживає за кордоном.

На запит Національного агентства Суховєєм О.С. надано письмові пояснення від 04.02.2025, в яких повідомлено, що відомості про вищевказаний автомобіль не були ним зазначені у деклараціях за 2022 та 2023 роки, оскільки він не являється його власником та не користувався ним. Зауважив, що власником і користувачем даного транспортного засобу є його батько ОСОБА_2 , який на даний час перебуває за кордоном. Також позивач вказав, що, на його думку, перетин членом сім'ї (дружиною) на даному транспортному засобі державного кордону не підтверджує факт постійного користування автомобілем.

Під час проведення повних перевірок поданих позивачем за 2022 та 2023 роки декларацій Національним агентством встановлено, що член його сім'ї (дружина) навищевказаному транспортному засобі перетинала державний кордон: 13.03.2022 (виїзд водієм разом із дітьми з території України) та 05.04.2023 (в'їзд водієм на територію України).

Так, на думку відповідача, з наведеного вбачається, що у період з 13.03.2022 по 05.04.2023 (тобто більше половини днів протягом 2022 року, а також станом на 31.12.2022) член сім'ї (дружина) позивача та відповідно легковий автомобіль Mercedes-Benz GL500 перебували за межами державного кордону.

Крім того, за наявною у відповідача інформацією член сім'ї (дружина) позивача на вказаному транспортному засобі перетинала державний кордон: 05.04.2023 (в'їзд водієм на територію України), 21.04.2023 (виїзд водієм з території України), 24.12.2023 (в'їзд водієм разом із дітьми на територію України) та 06.01.2024 (виїзд водієм разом із дітьми з території України).

Судом встановлено, що в рамках проведення повних перевірок декларацій позивача Національне агентство звернулося із запитом до Моторного (транспортного) страхового бюро України із запит від 16.12.2024 № 42-01/96427-24, зокрема стосовно укладених ОСОБА_8 (членом сім'ї (дружиною) позивача) у 2022 та 2023 роках внутрішніх або міжнародних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно наданих відомостей встановлено, що 20.04.2023 членом сім'ї ОСОБА_8 (дружиною) позивача укладено договір міжнародного страхування за номером полісу 90738088 щодо легкового автомобіля Mercedes-Benz GL500, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_9 (лист Моторного (транспортного) страхового бюро України від 26.12.2024 № 10-01/53471).

Так, на думку відповідача викладене в сукупності об'єктивно свідчить про користування членом сім'ї (дружиною) позивача вказаним транспортним засобом під час перебування за межами державного кордону.

Поряд із тим, суд не погоджується та вважає вказані висновки Національного агентства з питань запобігання корупції безпідставними, оскільки саме факт перетину кордону дружиною позивача на транспортному засобі марки Mercedes-Benz GL500 та наявність договору міжнародного страхування - не є беззаперечним доказом тривалого або постійного користування транспортним засобом, що відповідно до ч.?1 ст.?46 Закону України «Про запобігання корупції» є необхідною умовою для обов'язкового декларування об'єкта.

На будь-яка особу, яка правомірно експлуатує транспортний засіб, поширюються вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 . Така особа має обов'язок укласти внутрішній договір обов'язкового страхування відповідальності з метою користування автомобілем, термін якого відповідно до абз. 2 п. 17.1 ст.17 вказаного Закону складає один рік, що безумовно не свідчить про таке використання транспортного засобу протягом всього періоду дії договору.

Слід зазначити, що кожен перетин кордону був тимчасовим (виїзд-в'їзд); останній виїзд мав місце 24 грудня 2022 року, тобто доказів, що станом на 31.12.2022 транспортний засіб не перебував у користуванні дружини не має; договори міжнародного страхування укладаються виключно з технічних причин для забезпечення права в'їзду на територію інших держав, що не може свідчити про тривале або систематичне користування; сукупна кількість днів, у які дружина позивача мала доступ до транспортного засобу, не перевищує 183 днів протягом звітного періоду, що підтверджується відсутністю інших доказів фактичного щоденного користування, як-от: штрафи ПДР, записи GPS.

До того ж суд звертає увагу, що власником транспортного засобу Mercedes-Benz GL500 є батько позивача, який проживає за кордоном, що також пояснює факти виїздів на авто за кордон.

Таким чином, з урахуванням викладеного, зазначений транспортний засіб Mercedes-Benz GL500, 2010 р.в., ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 не підлягає обов'язковому декларуванню як об'єкт у користуванні члена сім'ї відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Суд, також вважає необґрунтованим посилання відповідача на доказ постійного користування - витрат для придбання пального на автозаправних станціях, розташованих за кордоном, на загальну суму понад 170 000,00 грн, оплату послуг щодо паркування, оскільки факт оплати пального чи паркування не є автоматичним доказом користування конкретним транспортним засобом, так як у виписках з банку, на які посилається Національне агентство не зазначено марку, модель чи VIN авто, оплата не здійснювалась із корпоративної картки чи рахунку, прямо пов'язаного з авто, не вказано локацію чи час, які б співвідносились із фактом керування саме конкретним транспортним засобом.

Отже, вказані твердження відповідача не є доказом у розумінні ст.?77 Кодексу адміністративного судочинства України, а лише припущенням.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що надані аргументи є такими, що не підтверджують наявності у дружини позивача об'єктивного, тривалого чи систематичного фактичного користування транспортним засобом, необхідного для кваліфікації автомобіля як об'єкта декларування відповідно до ч.?1 ст.?46 Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку із чим, висновки встановлені Національним агентством у п.п. 3.2 п. 3 розділу 3.1 «Описової частини» Довідки № 295/25 та п.п. 3.3 п. 3 розділу 3.1 «Описової частини» Довідки № 296/25 підлягають скасуванню.

Щодо легкового автомобіля Mercedes-Benz CL63 AMG, 2008 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Під час проведення повної перевірки поданої позивачем за 2023 рік декларації Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 не зазначив відомостей про транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz CL63 AMG, 2008 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_10 (далі - Mercedes-Benz CL63 AMG), який належить йому на праві користування та власником якого є ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_11 .

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що автомобілем Mercedes-Benz CL63 AMG, 2008 р.в., власником якого є ОСОБА_3 позивач не користувався на постійній основі, а перетинав державний кордон на ньому з 22 по 24 травня 2023 року у рамках робочого візиту до міста Брно (Чеська Республіка).

На запит Національного агентства позивачем надано письмові пояснення від 13.01.2025, в яких суб'єкт декларування підтвердив, що відповідним автомобілем користується за потребою та у випадку несправності його власного транспортного засобу, однак таке користування складає менше 180 днів на рік, а тому і відомості про нього не були відображені у деклараціях за 2022 та 2023 роки. ОСОБА_1 пояснив, що вказаний транспортний засіб належить його товаришу ОСОБА_3 у якого встановлена ІІ група інвалідності та який на той період часу і наразі мав проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим останній не користувався цим автомобілем, а інколи давав йому в користування. Також позивач підтвердив перетин державного кордону на зазначеному автомобілі.

Як вже було зазначено, Національне агентство звернулося із запитом до Моторного (транспортного) страхового бюро України від 16.12.2024 № 42-01/96427-24, зокрема стосовно укладених ОСОБА_1 у 2023 році внутрішніх або міжнародних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно листа Моторного (транспортного) страхового бюро України від 26.12.2024 № 10-01/53471 встановлено, що ОСОБА_1 стосовно легкового автомобіля Mercedes-Benz CL63 AMG, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_10 укладено: 07.04.2023 договір внутрішнього страхування від 07.04.2023 за серією і номером полісу ЕР 214023401; договір міжнародного страхування від 19.05.2023 за номером полісу 18559024.

Крім того, судом встановлено, що 17.04.2023 ОСОБА_3 визначив ОСОБА_1 належним користувачем вказаного транспортного засобу станом до 17.04.2027.

В подальшому, а саме 19.04.2023 ОСОБА_3 видав позивачу довіреність на розпорядження вказаним транспортним засобом, номер у реєстрі нотаріальних дій - 321, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркачем Олександром Олеговичем, строк довіреності - 19.04.2026, що підтверджується відомостями Єдиного реєстру довіреностей.

Також, згідно з відомостями системи «Аркан» позивач 19.05.2023 та 04.06.2023 здійснював перетин державного кордону.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_1 протягом 2023 року та в наступних періодах вчиняв адміністративні правопорушення під час керування вказаним легковим автомобілем, а саме: 18.05.2023 (двічі), 04.06.2023, 05.06.2023, 29.07.2023, 15.05.2024, 30.08.2024, 04.10.2024.

Отже, сукупність доказів, а саме: договір внутрішнього страхування від 07.04.2023 та міжнародного страхування від 19.05.2023, укладені особисто на ім'я ОСОБА_1 , включення позивача до реєстру належних користувачів авто (17.04.2023), що є офіційним оформленням статусу користувача, чинне до 2027 року, нотаріальна довіреність на право розпорядження транспортним засобом, посвідчена 19.04.2023, що надає позивачу повноцінне право не лише користування, а й володіння, включно з можливістю передоручення, дані системи «Аркан», наявність штрафів за адміністративні правопорушення, зафіксованих у 2023 році саме під час керування цим транспортним засобом, є доказом регулярного фактичного користування протягом тривалого періоду позивачем.

Виходячи з вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 мав формалізоване право користування транспортним засобом Mercedes-Benz CL63 AMG. Це право підтверджується офіційними документами - договором страхування, довіреністю, реєстрацією як користувача, які у поєднанні з фактами реального використання (перетини кордону, штрафи) свідчить про регулярне і тривале користування, а отже, відмова від декларування цього авто є порушенням вимог ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, висновок щодо недостовірності задекларованих позивачем відомостей у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації за 2023 рік, зокрема в частині не відображення відомостей про вказаний транспортний засіб Mercedes-Benz CL63 AMG, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_10 , який належить на праві користування ОСОБА_1 , був зроблений відповідачем на основі комплексного аналізу пов'язаної між собою інформації, що в подальшому було відображено у оскаржуваній довідці № 296/25 є правомірним.

Щодо правомірного використання Національним агентством отриманих від КНДІСЕ відомостей про вартість транспортних засобів, суд зазначає наступне.

У позовній заяві ОСОБА_1 не погоджується із наданою КНДІСЕ листом від 27.01.2025 № 1388/24125-3-24/54 інформацією про можливу ринкову вартість легкових автомобілів Porsche Cayenne та Mercedes-Benz CL63 AMG, оскільки на його думку, вона не може вважатися належним та допустимим доказом правомірності висновків відповідача щодо зазначення позивачем у поданих ним деклараціях за 2022 та 2023 роки недостовірних відомостей.

Пункт 6 розділу V Порядку № 26/21 передбачено, що у разі неможливості встановлення вартості незадекларованих активів з джерел, визначених у пп. 1-3, 5, 6 п. 5 цього розділу, Національне агентство відповідно до законодавства може залучити спеціалістів та експертів.

Враховуючи відсутність у Національно агентства можливість самостійно встановити вартість вищевказаних транспортних засобів із передбачених Порядком № 26/21 джерел, відповідачем скеровано запит до КНІДСЕ для визначення вартості відповідних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Згідно зі Статутом КНДІСЕ, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 15.10.2019 № 3165/5, КНІДСЕ - є державною спеціалізованою установою, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України і відповідно до законодавства України здійснює судово-експертну та наукову діяльність у галузі криміналістики і судової експертизи.

Приписами п. 1.2 розділу 1. Загальні положення Статуту визначено, що КНІДСЕ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про судову експертизу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», процесуальним законодавством та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

На виконання головних завдань з експертної роботи КНІДСЕ, зокрема, надає консультації (консультаційні повідомлення) та проводить інші роботи за зверненнями правоохоронних органів і судів, а також на замовлення юридичних і фізичних осіб (у тому числі, пов'язані з оцінкою майна та майнових прав).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Наказом Міністерства юстиції України і Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка розроблена згідно із Законом України «Про судову експертизу», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна (п. 1.1 Методики).

Згідно з п. 1.3. Методики, вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Відтак, КНІСІДЕ, як державна спеціалізована установа Міністерства юстиції України, зокрема, під час проведення експертних досліджень, пов'язаних з оцінкою рухомого майна (яке згідно з вимогами ст. 46 Закону підлягає відображенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), а саме під час визначення ринкової вартості КТЗ використовує методи оцінки, передбачені чинними нормативно - правовими актами.

З огляду на ту обставину, що метою запитів НАЗК було отримання інформації про можливу, а не точну, вартість транспортних засобів, то за відсутності будь-якої іншої більш точної інформації, у тому числі з боку позивача, відповідач правомірно, відповідно до приписів пункту 7 розділу ІІ Порядку №26/21, використав інформацію про можливу вартість КТЗ, надану КНІСІДЕ.

Щодо відомостей, вказаних у розділах 12 «Грошові активи» поданих позивачем за 2022 та 2023 роки декларацій, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.

До відомостей щодо грошових активів включаються дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески.

Так, під час проведення повних перевірок декларацій позивача Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 зазначив у щорічних деклараціях за 2022 та 2023 роки відомості, які не відповідають дійсності, про розмір свого активу - готівкових коштів, наявних у нього станом на 31.12.2022 та 31.12.2023, вказавши 570 000,00 грн та 182 218,00 дол. США, що відповідно до офіційного обмінного курсу Національного банку України (далі - НБУ) станом на 31.12.2022 та 31.12.2023 еквівалентно 6 663 457,00 грн (1 дол. США = 36,5686 грн).

На запит відповідача ОСОБА_1 надав пояснення, згідно з яких зазначив, що джерелом походження відображених ним у розділах 12 «Грошові активи» декларацій за 2022 та 2023 роки готівкових коштів є кошти, які він отримав працюючи в приватній сфері до подання першої декларації за 2017 рік, зазначивши при цьому, що йому важко відповісти, як саме і де саме були отриманні останні, оскільки минуло багато часу.

Посилаючись на неможливість здійснити заощадження станом на 2017 рік, відповідач зазначив, що відповідно наданої Пенсійним фондом України копії трудової книжки ОСОБА_1 , останній отримав у період дохід у загальному розмірі 134383,00 грн, перебуваючи на наступних посадах:

- навчання у Харківському професійно-технічному училищі № 33 (01.09.2002 - 30.06.2005);

- соціальний робітник 1 підрозділу соціальної допомоги вдома Територіального центру надання соціальних послуг Новобаварського району м. Харкова (03.04.2007 - 15.05.2007);

- водій Територіального центру надання соціальних послуг Київського району м. Харкова (01.08.2007 - 15.11.2007);

- водій Територіального центру надання соціальних послуг Київського району м. Харкова (01.12.2008 - 01.07.2010);

- водій КП «Редакція Газети «Слобідський Край» (02.07.2010 - 20.07.2010);

- менеджер з постачання ТОВ «Шиворіт-Навиворіт», а з 01.10.2011 переведений на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення вказаного товариства (16.03.2010 - 04.09.2012);

- начальник відділу з постачання ТОВ «Фірма «Крок Плюс» (01.12.2012 - 04.12.2012);

- начальник відділу з постачання ТОВ «Прейз Ріелті 2020» (05.12.2012 - 01.04.2013);

- фахівець з технічних питань регіону ТОВ «АТБ-Маркет» (29.07.2015 - 02.06.2016).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 перебував на податковому обліку, як фізична особа-підприємець з 01.07.2011 по 01.04.2015.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 у період з 2002 року по 4 квартал 2017 року отримав сукупний дохід у розмірі 1 193 406,00 грн (без урахування утриманих податків та зборів).

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 мав змогу здійснити заощадження задекларованих грошових активів у вигляді готівкових коштів у розмірі 250 000,00 грн та 65 000,00 дол. США, про що безпосередньо зазначено Національним агентством у пп. 5.1 п. 5 розділу 3.1 «Описова частина» Довідки № 295/25 та пп. 5.1 п. 5 розділу 3.1 «Описова частина» Довідки № 296/25.

Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2018 відповідач зазначив, що у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2018 рік позивач зазначив відомості про наявні у нього станом на 31.12.2018 готівкові кошти у розмірі 250 000,00 грн та 65 000,00 дол. США. Тобто, порівняно з 2017 роком у позивача не змінився розмір наявних у нього станом на кінець звітного періоду грошових активів.

Враховуючи те, що відповідно до відомостей ДРФО у 2018 році суб'єкт декларування отримав дохід у розмірі 219 727,00 грн (без урахування утриманих податків та зборів), Національне агентство дійшло висновку про можливість накопичити готівкові кошти у розмірі 250 000 грн та 65 000 дол. США, відомості про які відображено у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2018 рік, про що безпосередньо зазначено Національним агентством у п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1 «Описова частина» Довідки № 295/25 та п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1 «Описова частина» Довідки № 296/25.

Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2019 рік відповідач вказав, що у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2019 рік позивач зазначив відомості про наявні у нього станом на 31.12.2019 готівкові кошти у загальному розмірі 1 320 879,00 грн, з яких: 255 000,00 грн та 45 000,00 дол. США, що станом на 31.12.2019 еквівалентно 1 065 879,00 грн. При цьому, згідно відомостей декларацій за 2018 та 2019 роки, ОСОБА_1 порівняно з 2018 роком зменшив розмір наявних у нього готівкових коштів на 20 000,00 дол. США, що еквівалентно 473 724,00 грн та збільшив на 5 000,00 грн, тобто зменшив сукупно на суму 468 724,00 грн. Разом із тим, відповідно до відомостей ДРФО у 2019 році позивач отримав дохід у розмірі 366 665,00 гривень (без урахування утриманих податків та зборів).

Водночас ОСОБА_1 здійснив витрати для набуття у власність транспортного засобу - автомобіля Mercedes-Benz ML63, 2008 р.в., вартістю 49 000,00 грн, що підтверджується відомостями ЄДРТЗ.

Також відповідно до інформації, наданої товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Груп» (код ЄДРПОУ 41487593) між ним та позивачем 13.08.2019 укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 17.06.2008 № 21-0061009/ФКВ-08, згідно з яким ОСОБА_1 набув права кредитора та в подальшому (01.10.2019) право власності на житловий будинок загальною площею 122,3 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 1930037763251.

Згідно з умовами ст. 4 вищевказаного договору сторони домовилися, що позивач мав сплатити 1 350 000,00 грн протягом 7 робочих днів з моменту підписання договору, але не пізніше 22.08.2019. При цьому, відповідно до наданої копії платіжного доручення від 14.08.2019 та меморіального ордера від 14.08.2019 ОСОБА_1 здійснив оплату в загальному розмірі 1 249 999,99 гривень (950 000,00 грн та 299 999,99 грн).

З вищенаведеного в сукупності відповідач дійшов висновку, що позивач протягом 2019 року здійснив витрати на загальну суму 1 299 000,00 грн (1 249 999,99 + 49 000,00), що перевищує розмір отриманих ним доходів та використаних грошових коштів, що зазначені у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2018 рік, на суму 463 611,00 грн (1 299 000 - 835 389 (468 724 + 366 665)), що станом на 31.12.2019 еквівалентно 19 573,00 дол. США (1 дол. США = 23,6862 грн).Отже, розмір грошового активу, який ОСОБА_1 мав змогу накопичити станом на 31.12.2019, з урахуванням одержаних ним доходів із законних джерел та здійснених видатків, не може перевищувати 255 000,00 грн та 25 427,00 дол. США (45 000,00 - 19 573,00).

Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2020 відповідач зазначив, що у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2020 рік позивач вказав відомості про наявні у нього станом на 31.12.2020 готівкові кошти у загальному розмірі 5 507 741,00 грн, з яких: 355 600,00 грн та 182 218,00 дол. США, що станом на 31.12.2020 еквівалентно 5 152 141,00 грн (1 дол. США = 28,2746 грн). При цьому, згідно відомостей декларацій за 2019 та 2020 роки ОСОБА_1 порівняно з 2019 роком збільшив розмір наявних у нього грошових активів на 100 600,00 грн та 137 218,00 дол. США, що еквівалентно 3 879 784,00 грн (1 дол. США = 28,2746 грн), тобто збільшив сукупно на суму 3 980 384,00 гривні. Водночас відповідно до відомостей ДРФО у 2020 році Позивач отримав дохід у загальному розмірі 4 375 204,00 грн (без урахування утриманих податків та зборів).

Таким чином, розмір грошового активу, який суб'єкт декларування мав змогу накопичити станом на 31.12.2020, з урахуванням одержаних ним доходів із законних джерел, не може перевищувати 355 600,00 грн (255 000,00 грн (залишки 2019 року) + 100 600,00 грн (доходи) та 162 645,00 дол. США (25 427,00 дол. США (залишки 2019 року) + 137 218,00 дол. США (доходи від продажу нерухомості у 2020 році)).

Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2021 відповідач зазначив, що у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2021 рік ОСОБА_1 вказав відомості про наявні у нього станом на 31.12.2021 готівкові кошти у загальному розмірі 5 540 579,00 грн, з яких: 570 000,00 грн та 182 218,00 дол. США, що станом на 31.12.2021 еквівалентно 4 970 579,00 грн (1 дол. США = 27,2782 грн). При цьому, згідно відомостей декларацій за 2019 та 2020 роки позивач порівняно з 2020 роком збільшив розмір наявних у нього грошових активів на 214 400,00 гривень. Водночас відповідно до відомостей ДРФО у 2021 році ОСОБА_1 отримав дохід у розмірі 711 593,00 гривень (без урахування утриманих податків та зборів).

Також позивачем у 2021 році придбано об'єкти рухомого та нерухомого майна на загальну суму 528 236,90 грн: гараж загальною площею 20,3 м2, реєстраційний номер 2280029163101, вартістю 106 400,00 грн; транспортний засіб - мотоцикл BMW K1300R, 2012 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_12 , вартість якого згідно з відомостями ЄДРТЗ становить 20 000,00 гривень. Відповідач зауважив, що відповідно до розміщених повідомлень про продаж транспортних засобів на сайті AUTO.RIA.com мінімальна ринкова вартість аналогічних транспортних засобів становить близько 400 000,00 гривень. Крім того, відповідно інформації КНДІСЕ, наданої листом від 25.12.2024 № 42-01/98867-24 вартість мотоциклу BMW K1300R, 2012 року, Vin-код НОМЕР_12 , з врахуванням цінових даних інтернет мережі «https://auto.ria.com/uk/newauto/auto-bmw-r-1300gs-1982714.html, https://auto.ria.com/uk/newauto/auto-bmw-r-1300gs-1980092.html, https://auto.ria.com/uk/newauto/auto-bmw-rseries-1980087.html» для КТЗ, який перебуває у технічно справному стані, є комплектним і укомплектованим та не потребує ремонту (тощо), станом на 30.04.2021 (дата набуття права власності позивачем) складає 421 836,90 грн.

Тобто розмір грошового активу, який позивач мав змогу накопичити станом на 31.12.2021, з урахуванням одержаних ним доходів із законних джерел та здійснених видатків, не може перевищувати 355 600,00 грн та 162 645,00 дол. США.

Враховуючи викладене вище, відповідач дійшов висновку, що протягом 2021 року ОСОБА_1 не мав змоги заощадити зазначені у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2021 рік готівкові кошти у загальному розмірі 570 000,00 грн та 182 218,00 дол. США.

Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2022 відповідач зазначив, що у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2022 рік позивач вказав відомості про наявні у нього станом на 31.12.2022 готівкові кошти у загальному розмірі 7 233 457,00 грн, з яких: 570 000,00 грн та 182 218,00 дол. США, що станом на 31.12.2022 еквівалентно 6 663 457,00 грн (1 дол. США = 36,5686 грн). При цьому, згідно відомостей декларацій за 2021 та 2022 роки порівняно з 2021 роком розмір наявних у ОСОБА_1 грошових активів не змінився. Водночас відповідно до відомостей ДРФО у 2022 році суб'єкт декларування одержав дохід у загальному розмірі 937 477,00 гривень (без урахування утриманих податків та зборів).

Проте, на думку відповідача грошового активу, який позивач мав змогу накопичити станом на 31.12.2022, з урахуванням одержаних ним доходів із законних джерел та здійснених видатків, не може перевищувати 355 600,00 грн та 162 645,00 дол. США.

Отже, різниця між розміром задекларованих у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2022 рік готівкових коштів та розміром можливих заощаджень становить 930 157,00 грн: 570 000,00 грн - 355 600,00 грн = 214 400,00 грн + (182 218,00 дол. США - 162 645,00 дол. США= 19 573,00 дол. США), що станом на 31.12.2022 еквівалентно 715 757,00 грн: 1 дол. США = 36,5686 гривні.

Отже, суб'єкт декларування у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2022 рік зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 930 157,00 гривень (п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1 «Описова частина» Довідки № 295/25).

Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2023 відповідач зазначив, що у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2023 рік ОСОБА_1 вказав відомості про наявні у нього станом на 31.12.2023 готівкові кошти у загальному розмірі 7 491 077,00 грн, з яких: 570 000,00 грн та 182 218,00 дол. США, що станом на 31.12.2023 еквівалентно 6 921 077,00 грн (1 дол. США = 37,9824 грн). Водночас відповідно до відомостей ДРФО у 2023 році позивач отримав дохід у загальному розмірі 735 168,00 гривень (без урахування утриманих податків та зборів). При цьому, згідно відомостей декларацій за 2021 та 2022 роки порівняно з 2022 роком розмір наявних у ОСОБА_1 грошових активів не змінився.

Національним агентством шляхом аналізу руху коштів, розміщених на банківських рахунках, відкритих позивачем в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) та акціонерному товаристві «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) встановлено, що останній у 2023 році не мав змоги заощадити готівкові кошти., оскільки розмір активу, який ОСОБА_1 мав змогу накопичити станом на 31.12.2023, з урахуванням одержаних ним доходів із законних джерел та здійсненого видатку, не може перевищувати 355 600,00 грн та 92 615,00 дол. США (162 645,00 дол. США - 70 030,00 дол. США).

Отже, різниця між розміром задекларованих у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2023 рік готівкових коштів та розміром можливих заощаджень становить 3 732 140,00 грн: 570 000,00 грн - 355 600,00 грн = 214 400,00 грн + (162 645 дол. США - 70 030 дол. США= 92 615 дол. США), що станом на 31.12.2023 еквівалентно 3 517 740 грн (1 дол. США = 37,9824 грн).

Отже, суб'єкт декларування у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2023 рік зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на суму 3 732 140,00 гривень (п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1 «Описова частина» Довідки № 296/25).

Поряд із тим, суд зазначає, що доводи НАЗК про неможливість накопичення є припущеннями, які не враховують фактичну юридичну ситуацію, оскільки до 2017 року позивач не був суб'єктом декларування у період, за який йдеться про накопичення, трудова книжка не охоплює всі джерела доходу та не підтверджує отриманий дохід, а лише тільки запис про працевлаштування, обов'язок документально підтверджувати походження коштів законом не передбачено для періоду до набуття статусу декларанта.

Крім того, судо встановлено, що відповідачем рахувались понесені позивачем витрати з урахуванням вартості об'єктів нерухомості за самостійно оціненою НАЗК приблизною ринковою ціною, а не за ціною зазначеною у деклараціях ОСОБА_1 . Так, зазначена у деклараціях позивача сума купованого автомобіля Toyota Land Cruiser та мотоцикл BMW K1300R складає 69 000 грн, що не перевищує отриманим позивачем доходів за звітний період, проте відповідач зазначає витрати за зазначені транспортні засоби у сумі 1 333 136,9 гривень.

Також і щодо доходів дружини позивача, так НАЗК зазначили, що у період з 1998 року по 2017 року у дружини позивача була відсутня можливість здійснити накопичення заощаджень у розмірі 120 000,00 грн, 15 000 дол. США та 30 000 євро, поряд із тим, вказані обставини суд вважає необґрунтованими, оскільки обов'язок документально підтверджувати походження коштів законом не передбачено для періоду до набуття статусу декларанта.

Суд не досліджує питання джерел погодження коштів члена сім'ї суб'єкта декларування. Вказане повноваження є компетенцією відповідача, який обмежився лише зазначити що у нього є сумніви, що не відповідає принципові правової визначеності та законності.

Суд також вважає за необхідним вказати, що всі сумніви мають тлумачитися на користь особи та з тим, що немає іншого джерела інформації з якого суб'єкт декларування міг встановити наявність/відсутність у особи з якою він спільно проживає грошових коштів, окрім інформації, яку надає безпосередньо саме цей член сім'ї.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» під час заповнення декларацій за 2022 та 2023 року, у зв'язку із чим, висновки встановлені Національним агентством у п.п. 5.1, п. 5.4 п. 5 розділу 3.1 «Описової частини» Довідки № 295/25 та п.п. 5.1, п. 5.4 п. 5 розділу 3.1 «Описової частини» Довідки № 296/25 підлягають скасуванню.

З приводу доводів позивача про відсутність у позивача умислу на внесення недостовірних відомостей до декларації суд ураховує висновки Верховного Суду у постанові від 26.09.2023 у справі №460/238/22, де суд зазначив, що складовими предмета повної перевірки декларації згідно з пунктом 1 розділу II Порядку №26/21 є: з'ясування достовірності задекларованих відомостей; з'ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

За змістом пункту 2 розділу І Порядку № 26/21, достовірність задекларованих відомостей - відсутність розбіжностей між відомостями, зазначеними у декларації, та відомостями, які відповідають дійсності або є правдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема із правовстановлюючих документів, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, реєстрів, банків даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, інших джерел інформації.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку № 26/21, достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.

Отже, наведені нормативні приписи дають підстави для висновку, що під час повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, НАЗК не аналізує з'ясовані факти через призму наявності або ж відсутності в діях декларанта умислу чи мети приховати певні дані, а лише констатує розбіжність між зазначеними у декларації даними та тими, які зібрані з указаних вище джерел інформації.

За таких обставин відповідач у рамках повної перевірки декларації та складання за наслідками її проведення як довідок, так і висновку, не був зобов'язаний доводити наявність у діях позивача умислу приховати відповідні дані, а тому адміністративний суд будь-якої оцінки формам вини декларанта не надає.

Разом з цим, адміністративний суд не робить висновку у цій справі про правильність або неправильність зазначення позивачем відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а лише надає оцінку діям відповідача під час вчинення дій (прийняття рішень) на предмет їх відповідності критеріям, що передбачені ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.09.2023 у справі №460/238/22.

Тобто, суд не констатує факт правильного або неправильного заповнення суб'єктом декларування декларації, а лише надає оцінку діям НАЗК на предмет їх правомірності під час проведення повної перевірки декларації.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що відповідач не дотримав вимог законодавства, яке регулює порядок проведення повної перевірки та не вжив заходів щодо дослідження питання повноти та правильності встановлених невідповідностей у п.п. 3.2 п. 3, п.п. 5.1, п.п. 5.4 п. 5 розділу 3.1 «Описової частини» Довідки № 295/25 від 18.04.2025 та у п.п. 3.3 п. 3, п.п. 5.1, п.п. 5.4 п. 5 розділу 3.1 «Описової частини» Довідки № 296/25 від 18.04.2025.

Поряд із тим, суд звертає увагу, що інші виявлені у спірних довідках порушення не були спростовані позивачем ані належними та допустимими доказами, ані матеріалами справи.

Відсутність обґрунтованих заперечень з боку позивача свідчить про об'єктивну наявність зазначених порушень у поданих ним документах.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що мотиви оцінки доказів не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази, які надаються учасниками повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.75 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

Суд звертає увагу, що рішення та вчинки суб'єкта владних повноважень повинні бути добросовісними, розсудливими, прийнятими з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) частина 2 статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_13 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, будинок 28, ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати п.п. 3.2 п. 3, п.п. 5.1, п.п. 5.4 п. 5 розділу 3.1 «Описової частини» Довідки № 295/25 від 18.04.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд».

Визнати протиправними та скасувати п.п. 3.3 п. 3, п.п. 5.1, п.п. 5.4 п. 5 розділу 3.1 «Описової частини» Довідки № 296/25 від 18.04.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , директором спеціалізованого комунального підприємства Харківської міської ради «Харківзеленбуд».

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА

Попередній документ

132208818

Наступний документ

132208820

Інформація про рішення:

№ рішення:	132208819
№ справи:	520/12559/25
Дата рішення:	01.12.2025
Дата публікації:	03.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (05.01.2026)
Дата надходження:	29.12.2025
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень