про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/6682/25
01 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Тернопільській області щодо нарахування ОСОБА_1 податку за землю з фізичних осіб у розмірі, визначеному податковими повідомленнями-рішеннями від 30.09.2025 №783252-2407-1918-UA61040050000096355, №783248-2407-1918-UA61040050000096355, №783237-2407-1918- НОМЕР_1 за податкові періоди з 2022 року по 2024 рік за земельну ділянку із кадастровим номером 6125289700:01:001:0451;
зобов'язати Головне управління ДПС у Тернопільській області здійснити перерахунок нарахованого податку за землю з фізичних осіб за податкові періоди з 2022 року по 2024 рік за земельну ділянку із кадастровим номером 6125289700:01:001:0451 із врахуванням проведеної нормативної грошової оцінки від 26.08.2025 №НВ-9975712872025;
визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Тернопільській області щодо нарахування ОСОБА_1 податку за землю з фізичних осіб у розмірі, визначеному податковими повідомленнями-рішеннями від 30.09.2025 №783254-2407-1918-UA61040050000096355, №783249-2407-1918UA61040050000096355, №783238-2407-1918-UA61040050000096355 за податкові періоди з 2022 року по 2024 рік за земельну ділянку із кадастровим номером 6125289700:01:001:0489;
зобов'язати Головне управління ДПС у Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок нарахованого податку за землю з фізичних осіб за податкові періоди з 2022 року по 2024 рік за земельну ділянку із кадастровим номером 6125289700:01:001:0489 із врахуванням проведеної нормативної грошової оцінки від 26.08.2025 №НВ-9975713432025.
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
За змістом вимог пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, які порушили її права, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 податку за землю з фізичних осіб у розмірі, визначеному відповідними податковими повідомленнями-рішеннями, та зобов'язати Головне управління ДПС у Тернопільській області здійснити перерахунок нарахованого податку за землю з фізичних осіб.
У даному випадку позивачу слід врахувати, що самостійним предметом оскарження до суду в розумінні КАС України може бути рішення контролюючого органу як індивідуальний акт, який породжує певні права та обов'язки для позивача, а не дії щодо нарахування податкових зобов'язань, як вважає позивач.
Позивачу слід врахувати, що відповідно до пункту 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт (який може бути предметом оскарження до суду) - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Тобто, обов'язковою ознакою акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Отож, позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його переконання, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою. А відтак позивач має сформулювати зміст позовних вимог з урахування наведених правових норм.
Крім того, позивачем до позовної заяви не долучено копію податкового повідомлення-рішення від 30.09.2025 №783252-2407-1918-UA61040050000096355, дії щодо нарахування податкових зобов'язань по якому позивач просить визнати протиправними, чим не дотримано вимог частини сьомої статті 161 КАС України, яка передбачає, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви, у якій зазначити позовні вимоги з урахуванням статті 5 КАС України, а також надати копію податкового повідомлення-рішення від 30.09.2025 №783252-2407-1918-UA61040050000096355.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.