Справа № 500/4912/25
28 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022,2023,2024 роки та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати ОСОБА_1 з 21.07.2025 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача, що оформлена листом, щодо застосування при розрахунку розміру пенсії за віком, яка призначена у 2025 році показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, взявши для її обрахунку усереднений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн.
Ухвалою суду від 21.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що відсутні правові підстави для проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022-2024 роки.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 було призначено з 01.04.2013 пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), що підтверджується Протоколом 803624 від 11.04.2013 (додається у додатку до листа від 05.08.2024 1900-0801-8/36588).
ОСОБА_1 звернувся 21.07.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з проханням призначити йому пенсію за віком.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначено з 21.07.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком за нормами Закону № 1058-IV.
Також із листом від 05.08.2024 1900-0801-8/36588 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надало розрахунок заробітку для обчислення середньомісячного заробітку при призначенні пенсії за віком. Згідно даного розрахунку заробітку, як вказано на сторінці 5 та 6 цього у таблиці, взято для обчислення середньомісячного заробітку 21757,32 грн, який відповідно вказано у рішенні 961020153806 від 28.07.2025, показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та становить 3764,40 грн, а не за три роки 2022-2024, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Головне управління здійснило неправильний розрахунок пенсії ОСОБА_1 , а саме: призначило пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV, взявши для її обрахунку усереднений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн.
Не погодившись із протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом № 1058-ІV визначено принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Призначення пенсії за вислугу років згідно Закону № 1788-ХІІ не входить до правового регулювання Закону № 1058-IV, а регулюється виключно Законом № 1788-ХІІ, оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналізуючи частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV, можна зробити висновок, що частиною третьою статті 45 цього Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначених саме за цим Законом (відповідно до статті 9 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника).
Однак у даному випадку мало місце призначення пенсії за іншим законом, тобто за Законом № 1788-ХІІ, За призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся вперше.
При обрахунку пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058- IV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення.
Саме тому, ОСОБА_1 має право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону № 1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд виклав у судових рішеннях правову позицію щодо застосування згідно частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV, при призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону 1058-ІV, показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, у разі коли первинно призначалася пенсія згідно норм Закону № 1788-ХІІ, а саме:
якщо позивачу було первинно призначено пенсію згідно Закону № 1788-ХІІ (на підставі статті 55, пенсія за вислугу років) тоді при призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону № 1058-IV відбулося «нове» призначення пенсії в розумінні статті 9 Закону № 1058-IV (таких вид пенсії, як пенсія за вислугу років у даній статті не передбачено).
Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у справах, де позивачам первинно призначено пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону 1788-ХІІ та в подальшому призначено пенсію за віком згідно статті 26 Закону № 1058-IV. Тобто на ті справи, спір у яких є аналогічний позовним вимогам ОСОБА_1 , а саме.
Верховний Суд у постанові від 20,02.2025 року справа № 380/4842/24 зазначив:
« 25. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивачу з 17 грудня 2014 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше 23 січня 2024 року, а відтак висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд у постанові від 31.01.2025 року справа № 200/1478/24 зазначив:
« 58. Враховуючи вже сформовану практику Верховного Суду, у цій справі Суд виходить з того, що:
у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є «призначенням нового виду пенсії», оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.
Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
У зв'язку з цим, для визначення розміру пенсії за віком, що призначається відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 цього Закону».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 25.03.2025 справа № 380/3740/24.
Тобто, в даних судових рішенні Верховний Суд робить висновок про те, що у випадку коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення.
Верховний Суд ухвалює рішення з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року справа 876/5312/17, провадження № 11-731апп18 зробила таких висновок:
«Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом № 1788-ХІІ, як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду цієї справи в судах різних інстанцій. Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-ХІІ.
При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. З ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-ХІІ, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. З ст. 45 Закону № 1058-IV, а тому позиція суду касаційної інстанції, що пенсія за вислугу років призначається Законом № 1058-IV, є необгрунтованою».
Верховний Суд чітко висловив свою правову позицію. Механізм і порядок обчислення пенсії за вислугу років здійснюється на підставі Закону № 1058-IV та не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-ХІІ. Статтею 9 Закону № 1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-ХІІ, із заявою про призначення пенсії за віком підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Верховний Суд ухвалює судові рішення у спосіб зобов'язання територіальних управлінь Пенсійного фонду України перерахувати позивачам/пенсіонерам (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Враховуючи встановлену в ході розгляду цієї справи протиправність дій відповідача, що полягає у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки, а не як визначено ч.2 ст. 40 Закону №1058, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом зобов'язання відповідача провести позивачеві з 21.07.2025 року перерахунок та виплату пенсії у відповідності до положень ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV із застосуванням для обчислення пенсії, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають до задоволення. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022,2023,2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати ОСОБА_1 з 21.07.2025 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком, з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 28 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).
Головуючий суддя Подлісна І.М.