про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/6733/25
01 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 у справі №380/2355/20.
Предметом позову в даній справі є дії ГУ ДПС у Тернопільській області, які полягають у відмові 27.01.2025 у наданні інформації на запит позивача від 13.01.2025.
Із матеріалів позову вбачається, що позивач звертався до ГУ ДПС у Тернопільській області із запитом про надання інформації, на який відповідач надав відповідь, оформлену листом від 27.01.2025. Не погодившись зі змістом листа від 27.01.2025, позивач звернувся до суду із цим позовом, оскаржуючи, на його думку, протиправну відмову у наданні публічної інформації. Однак, до суду позивач звернувся лише 26.11.2025, тобто з порушенням встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду не скеровано, відповідних доказів поважності причин його пропуску не надано.
Оцінюючи наведені доводи позивача у сукупності з іншими матеріалами позову, суд відзначає, що позивач 13.01.2025 звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації з посиланням на Закон України "Про доступ до публічної інформації", відповідно до ст. 20 якого розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Перевірка судом питання строку звернення до суду та застосування наслідків його пропуску передує розгляду справи по суті, тобто перевірка доводів щодо обґрунтування позову стосовно вчинення відповідачем дій на предмет їх протиправності як зовнішньої форми поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у прийнятті рішення чи у здійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб'єкта владних повноважень не здійснюється судом на стадії застосування наслідків пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, позивач у зв'язку із вчиненням, на його думку, відповідачем триваючого правопорушення, не звільняється від обов'язку у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, статтею 122 КАС України визначені чіткі критерії визначення строку звернення до суду, початком якого є дата, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність порушення прав чи інтересів, які потребують захисту судом.
У адміністративному позові, поданому до суду 26.11.2025, позивач оскаржує відмову відповідача від 27.01.2025 у наданні публічної інформації, зазначаючи, що про таку дізнався 30.05.2025.
Разом з тим, позивач не вказує причини, які перешкоджали йому раніше дізнатись про таку відмову чи можливу протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду його запиту, зважаючи на встановлений ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" 5-денний строк для підготовки відповідачем надання відповіді. Відтак, позивач з 27.01.2025 міг дізнатися про його порушене право, проявляючи інтерес до результатів розгляду відповідачем його запиту і вживаючи добросовісно заходів з метою захисту можливого порушеного права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а отже й для поновлення вказаного строку, визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому Верховний Суд у постанові від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15 звертав увагу, що положення частини другої статті 122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.
З урахуванням приписів статті 122 КАС України, право на звернення до суду у цій справі виникає з того моменту, коли позивач повинен був дізнатися про порушене право, адже інше призводить до можливості через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом.
За своєю правовою природою посилання на ознайомлення 30.05.2025 з листом відповідача від 27.01.2025 не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом за умови тривалого невикористання позивачем обов'язку цікавитися станом розгляду поданого ним запиту і триваючої пасивної поведінки щодо незаінтересованості із наслідками вирішення запиту, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у відповідних правовідносинах.
Отже, позивач не надав суду докази існування непереборних, істотних обставин, які перешкоджали йому дізнатись про порушення прав з 27.01.2025. Відтак, позивач не надав належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Таким чином, позивачем не наведено об'єктивних і підтверджених доказами причин, які б свідчили про неможливість своєчасного звернення до суду.
В силу ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, зазначивши підстави для його поновлення та надавши докази на підтвердження таких.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, зазначивши підстави для його поновлення та надавши докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грицюк Р.П.