01 грудня 2025 року м. Рівне №460/15743/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій та наказу протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації заброньованого у встановленому законом порядку та виключити позивача з поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.12.2024; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №360 від 10.12.2024 в частині, що стосується нижчепойменованого військовослужбовця п. 1 36, як солдата ОСОБА_1 ; зобов'язати уповноважену службову/посадову особу Військової частини НОМЕР_1 (командира, його заступника, тощо) видати наказ (по стройовій частині), яким виключити позивача із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позовну заяву подано адвокатом Конончук Людмилою Вікторівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія ВК № 1154829 від 23.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.12.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пред'явивши документи, що посвідчують особу та підтверджують наявність відстрочки по типу бронювання, його було неправомірно затримано працівниками ТЦК, які вказали, що бронювання ними визнано недійсним і на підставі цього було відібрано паспорт, водійське посвідчення, військовий квиток і позбавлено волі всупереч законодавства України. Далі шляхом застосування примусу, проти волі позивача було доставлено до військової частини НОМЕР_1 . Представник позивача вказує, що відповідно до електронного бронювання засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг за заявою № 2020240719-21484 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 19.07.2025. Зважаючи на те, що призов здійснено протиправно, для відновлення порушеного права слід зобов'язати військову частину виключити солдата зі списків особового складу. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачам встановлено строк на подання відзиву.
Ухвалою від 31.12.2024 заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 03.01.2025 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 проти задоволення позову заперечив, подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначив, що позивач, будучи військовозобов'язаним, був направлений для проходження ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби. Після проходження ВЛК на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, позивач був визнаний “придатним до військової служби». Письмових звернень про незгоду з рішенням ВЛК чи перегляду рішення ВЛК, від позивача не надходило. Підстав для отримання відстрочки не надавав. Відповідач зазначив, що до позивача не було застосовано жодних заходів фізичного чи морального впливу. Крім того, 10.12.2024 позивач написав заяву про видачу військового квитка, чим підтвердив свою добровільну згоду на призов під час мобілізації. Відповідач вказує, що скасування наказу від 10.12.2024 №360 в частині призову по мобілізації до в/ч НОМЕР_1 є скасуванням індивідуального акта, який є реалізованим та вичерпав свою дію. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідач Військова частина НОМЕР_1 отримав ухвалу суду про відкриття провадження 30.12.2024, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до статті 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України (а.с.34).
Згідно з витягом з наказу ТОВ "Нова Пошта" від 03.10.2022 № 190-К ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджер (рівень оплати №13) Ділянка завантаження (місто, міжрегіон) Термінал Рівне ТЕРМІНАЛЬНА МЕРЕЖА №4 (Львів) Департамент термальної логістики Операційна дирекція з 04.10.2022 на умовах підсумованого облікового робочого часу, з погодинною оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу з повним робочим днем 8 годин за основним місцем роботи (а.с.19).
Відповідно до довідки ТОВ "Нова Пошта" № 22 534 від 16.12.2024 ОСОБА_1 працює на посаді менеджера, Ділянка завантаження, Термінал Рівне (вантажний), м. Рівне, з окладом згідно штатного розпису з 04.10.2022 (наказ № 190-К від 03.10.2022) по теперішній час (а.с.20).
За змістом витягу про бронювання військовозобов'язаного, виданого директором ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_2 , військовозобов'язаному ОСОБА_1 , рік народження 1994, номер військово-облікової спеціальності (профіль) НОМЕР_2 , військове звання солдат, що працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (ТОВ «Нова пошта» м. Київ, Столичне шосе, буд 103, корпус 1, ЄДРПОУ 31316718, на посаді (за професією) менеджер, відповідно до електронного бронювання Засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг за заявою № 2020240719-21484 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 19.07.2025 (а.с.18).
Довідкою №1605 від 10.12.2024 ТОВ «Нова пошта» засвідчує, що працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» ОСОБА_1 , менеджер, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , був поданий на бронювання в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану за заявою № 20240719-21484. ОСОБА_1 є заброньованим за ТОВ Нова Пошта відповідно до Результатів бронювання за заявою № 20240719-21484. Крім цього, зазначено, що ТОВ «Нова пошта» надано статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №354 від 03.05.23 (а.с.22).
З матеріалів справи встановлено, що 10.12.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про видачу військового квитка у зв'язку з призовом на службу під час мобілізації, та 10.12.2024 отримав військовий квиток № НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.12.2024 №360 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.12.2024 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення. Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52).
19.12.2024 ОСОБА_1 подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 , вказавши, що він був протизаконно доставлений 4 відділом Рівненського РТЦКСП 10.12.2024 до військової частини НОМЕР_1 , оскільки він є заброньований та має відстрочку до 19.07.2025. У зв'язку з цим просить скасувати наказ № 360 від 10.12.2024 про його призов, передати інформацію до ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення із поіменного списку та звільнити з військової служби (а.с. 53).
Представник позивача, вважаючи протиправними дії та рішення відповідачів щодо призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації, звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України Nє64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України від 21.10.93 №3543-ХII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
У статті 1 Закону №3543-XII містяться визначення понять «мобілізація» та «особливий період», відповідно до яких:
мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За приписами частин 1, 2 статті 4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною п'ятою статті 4 Закону №3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Відповідно до статті 2 Закону №3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України № 2232-XII від 25.03.1992 "Про військовий обов'язок і військову службу" (із змінами) (далі - Закон №2232-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону №2232-ХII, від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Частина дев'ята статті 1 Закону №2232-ХII визначає такі категорії громадян України, щодо військового обов'язку: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина друга статті 2 Закону № 2232-XII).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 2232-XII, початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону №2232-XII, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
3a правилами статті 24 Закону №3543-XII бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Згідно з вимогами статті 25 вказаного Закону бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:
державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов'язані;
державної служби категорій "Б", "В", в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов'язаних цих категорій у зазначених органах;
2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 затверджено Порядок бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний стан (далі Порядок №76).
Пунктом 1 Порядку №76 встановлено, що цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи).
Відповідно до пункту 3 Порядку №76 бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Не підлягають бронюванню військовозобов'язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Військовозобов'язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Строк дії відстрочки не може перевищувати: строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку; строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку; 12 місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах п'ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку; строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4 Порядку №76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відповідають за включення військовозобов'язаних працівників до списків.
Пунктом 5 вищевказаного Порядку визначено, що бронюванню підлягають, зокрема, всі військовозобов'язані працівники критично важливих підприємств, крім працівників критично важливих підприємств, зазначених в абзацах шостому і сьомому пункту 8 цього Порядку.
Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №76 включення державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи до Єдиного переліку здійснюється на підставі поданого Мінекономіки або державним органом повідомлення про включення до Єдиного переліку (далі - повідомлення), яке формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття його змісту.
Повідомлення формується уповноваженою особою Мінекономіки, державного органу засобами Порталу Дія шляхом підключення до робочих місць після проходження нею ідентифікації та автентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису.
Відповідно до пункту 25 Порядку №76 бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою.
Протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів переведення військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов'язаний: перебуває на військовому обліку; перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою; уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»; не перебуває у розшуку (пункт 29 Порядку №76).
Згідно з пунктом 30 Порядку №76 інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.
З наявного в матеріалах справи скріншоту військово-облікового документу “Резерв+», сформованого в Єдиному онлайн-сервісі державних послуг "Дія", встановлено, що станом на 07.12.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВОС НОМЕР_2 , ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Радивилів); має відстрочку до 19.07.2025, тип відстрочки: бронювання, дані уточнено вчасно 24.05.2024 (а.с.24-25).
Таким чином, позивач станом на 10.12.2024 був заброньованою особою за ТОВ «Нова пошта» до 19.07.2025, про що були внесені відомості до відповідної державної інформаційної системи.
Також з витягу з Єдиного онлайн-сервісу державних послуг "Дія" результат бронювання за заявою 20240719-21484 встановлено, що позивач є заброньованою особою до 19.07.2025 (а.с.22).
Доказів того, що позивач звертався до органів ТЦКСП із заявою про скасування статусу заброньованого громадянина під час мобілізації, матеріали справи не містять.
З наявного в матеріалах справи військово-облікового документу “Резерв+», сформованого в Єдиному онлайн-сервісі державних послуг "Дія" станом на 10.12.2024, 16:32, встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВОС НОМЕР_2 , постановою ВЛК від 10.12.2024 визнаний придатним; дата уточнення даних - 24.05.2024, відомості про наявну відстрочку відсутні (а.с.33).
У позовній заяві зазначено, що позивач повідомляв 4 відділ Рівненського РТЦКСП Рівненської області про наявність у нього бронювання, не приховував такої інформації.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункт 4 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №154 від 23.02.2022 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі Положення №154), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, навчальними частинами (центрами), установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими організаціями.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Також за приписами пункту 15 вказаного Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний, зокрема, організовувати проведення перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов'язку.
З наведеного слід дійти висновку, що обов'язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання покладено саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідач-1 повинен був перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Наявна у розпорядженні 4 відділу Рівненського РТЦКСП Рівненської області інформація про бронювання позивача, як повідомлена позивачем, так наявна у розпорядженні відповідача-1 офіційних інформаційних системах, свідчить про обізнаність відповідача-1 про те, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Однак, всупереч зазначеному, 4 відділом Рівненського РТЦКСП Рівненської області вчинено дії щодо призову позивача, направлення його на медкомісію та направлення на військову службу.
Пунктом 8 Порядку №76 визначено вичерпний перелік підстав, за яких відстрочка (бронювання) підлягає анулюванню, та до них зокрема належать:
1) закінчення строку її дії;
2) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення такого підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
3) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4) ліквідації державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи, спеціалізованої установи, оператора протимінної діяльності;
5) звільнення військовозобов'язаного з державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи, спеціалізованої установи, оператора протимінної діяльності (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи, спеціалізованої установи, оператора протимінної діяльності);
6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов'язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою, спеціалізованою установою, оператором протимінної діяльності;
7) обґрунтованого подання керівника державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи, спеціалізованої установи, оператора протимінної діяльності;
8) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
9) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ;
10) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим (сертифікованими) процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності.
Доказів таких обставин матеріали справи не містять і на їх існування відповідач-1 не вказує.
Доказів подання позивачем заяви про скасування його бронювання відповідачем-1 не надано. Водночас, підписання позивачем заяви про видачу військового квитка також не підтверджує означеного факту.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на момент вчинення відповідачем-1 дій щодо призову позивач мав статус заброньованої особи (бронювання було чинним до 19.07.2025), а отже позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації та включенню до поіменного списку від 10.12.2024, а тому такі дії відповідача-1 є протиправними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій 4 відділу Рівненського РТЦКСП Рівненської області щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позову в частині вимоги виключити ОСОБА_1 з поіменного списку 4 відділу Рівненського РТЦКСП Рівненської області від 10.12.2024, оскільки включення позивача до означеного поіменного списку вичерпало свою дію одноразово після його реалізації, тобто після направлення мобілізованих осіб до конкретного військового формування.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №360 від 10.12.2024 в частині, що стосується солдата ОСОБА_1 , та зобов'язання уповноваженої службової/посадової особи Військової частини НОМЕР_1 (командира, його заступника, тощо) видати наказ (по стройовій частині), яким виключити позивача із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає таке.
З наявного в матеріалах справи витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2024 №360 встановлено, що відповідно указів Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» №271/2024 від 06 травня 2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», №272/2024 від 06 травня 2024року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», зарахувати до списків особового складу частини на всі види забезпечення, 10 грудня 2024 року, зокрема, солдата ОСОБА_1 призначити на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10 грудня 2024 року зарахувати до списків особового складу частини на всі види забезпечення, і вважати таким, що з 10 грудня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2470 гривень на місяць, шпк «солдат». Вислуга станом на 10 грудня 2024 року становить календарна: 00 років, 00 місяців, 00 днів. Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 633% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Зарахувати про подальше забезпечення Інженерного містечка з 10 грудня 2024 року.
Даний наказ видано на підставі поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 грудня 2024 року (а.с.29).
В межах спірних правовідносин судом встановлено порушене право позивача на належну процедуру призову на військову службу під час мобілізації.
У зв'язку з цим суд зазначає, що на момент призову на військову службу під час загальної мобілізації позивач був в статусі військовозобов'язаного, а після прийняття командиром військової частини НОМЕР_1 наказу від 10.12.2024 №360 позивач набув статусу військовослужбовця.
Суд вважає, що вимоги про скасування наказу та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби виходять за межі правовідносин між 4 відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації.
Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, а тому порушення процедури призову не може бути самостійною та достатньою підставою для скасування наказу від 10.12.2024 №360.
При цьому матеріалами судової справи не підтверджується, що Військова частина НОМЕР_1 станом на 10.12.2024 володіла будь-якою документально підтвердженою інформацією щодо наявності у позивача відстрочки.
За змістом статті 2 Закон №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина 1).
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4).
Частиною сьомою статті 26 Закону №2232-XII встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Суд зазначає, що статті 26 Закону №2232-XII містить вичерпний перелік підстав звільнення з військової служби, частиною четвертої якої визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, 2) під час дії воєнного стану:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
з) у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі, визначаються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Відповідно до пункту 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України (абз. 1).
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України (абз. 2).
Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Слід зазначити, що подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, нерозгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.
Таким чином, військовослужбовець реалізує своє право на звільнення з військової служби шляхом подання по команді відповідного рапорту та документів, які підтверджують підстави звільнення.
Відповідно до статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатись до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців.
Як зазначає позивач в позовній заяві, 19.12.2024 він звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби, однак вказаний рапорт у нього прийняти відмовилися.
Наказом Міністерства оборони України №531 затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України від 06.08.2024 (далі - Порядок №531), який визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.
Пунктами 2-4 розділу І Порядку № 531 визначено, що з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).
Військовослужбовці звертаються до органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове розслідування, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, із пропозиціями, заявами та скаргами, які не є рапортами, у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Законом України “Про звернення громадян» та іншими нормативно-правовими актами Міноборони.
Розділом ІІ зазначеного Порядку визначено форми рапортів, де, зокрема, пунктом 1 визначено, що рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі регламентовані розділом ІІІ Порядку №531, а особливості подання та розгляду рапортів в електронній формі - розділом ІV Порядку №531.
Згідно з пунктами 1, 2, 5, 6, 8, 9 розділу ІІІ Порядку №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок «Рапорт»; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку
Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.
Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.
У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Отже, з огляду на вказані вище норми, подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та погодження передає його своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання, і так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті.
Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б давали для суду підстави для висновку про те, що рапорт про звільнення з військової служби позивачем був поданий до військової частини НОМЕР_1 у відповідності до Порядку №531, тобто до командира по команді (в порядку підпорядкування).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 10.12.2024 №360 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини та про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 не відповідають суті порушеного права позивача. Отже такі вимоги задоволенню не підлягають.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши основні вагомі аргументи учасників справи та перевіривши їх дослідженими доказами, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01 грудня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )
Суддя Н.О. Дорошенко