01 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1073/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької районної ради, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької районної ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.11.2023 року по 31.10.2024 року - за 27 календарних днів; - з 01.11.2024 року по 10.01.2025 року - за 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2024 рік - за 13 календарних днів, за 2025 рік - за 1 календарний день, разом 47 календарних днів в розмірі 84 129,36 грн (вісімдесят чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень 36 копійок);
- зобов'язати Кременчуцьку районну раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.11.2023 року по 31.10.2024 року - за 27 календарних днів, з 01.11.2024 року по 10.01.2025 року - за 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2024 рік - за 13 календарних днів, за 2025 рік - за 1 календарний день, разом 47 календарних днів в розмірі 84 129,36 грн (вісімдесят чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень 36 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 09.01.2025 нею було написано заяву про звільнення з займаної посади начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради за угодою сторін. 10.01.2025 головою Кременчуцької районної ради винесено розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади від 10.01.2025 №21-к. При цьому, вказаним розпорядженням зобов'язано при звільненні ОСОБА_1 з посади начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи: - з 01.11.2023 по 31.10.2024 - за 27 календарних днів; - з 01.11.2024 по 10.01.2025 - за 6 календарних днів; та додаткову відпустку посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: - за 2024 рік - за 13 календарних днів; - за 2025 рік - за 1 календарних дні, разом 47 календарних днів. Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 від 10.01.2024 середньоденна заробітна плата складає 1789,99 грн. Однак, в день звільнення із займаної посади відповідачем на користь позивача не було здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток. Вважаючи бездіяльність Кременчуцької районної ради такою, що суперечить чинному законодавству, позивач звернулася до суду з цим позовом.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
11.02.2025 до суду за підписом голови Кременчуцької районної ради Д. Колотієвського надійшла заява про визнання позову, в якій останній зазначив, що з невідомих причин посадовою особою ОСОБА_2 - заступником голови Кременчуцької районної ради не було здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи: з 01.11.2023 по 31.10.2024 - за 27 календарних днів; з 01.11.2024 по 10.01.2025 - за 6 календарних днів; та додаткову відпустку посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2024 рік - за 13 календарних днів; за 2025 рік - за 1 календарний день. Відтак, Кременчуцька районна рада усвідомлює та визнає, що вказаний спір утворився внаслідок бездіяльності посадової особи органу місцевого самоврядування /а.с. 20-21/.
У подальшому, 21.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом нового голови Кременчуцької районної ради М.А. Іванченко, в якому остання заперечувала з приводу задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Свою позицію мотивувала тим, що Кременчуцька районна рада не погоджується з розрахунком кількості календарних днів відпустки ОСОБА_1 , що підлягають компенсації при звільненні, оскільки остання не набула за 2025 рік права на 1 календарний день додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років. Так, ОСОБА_1 була прийнята на посаду начальника фінансового відділу 01.11.2023 маючи стаж служби в органах місцевого самоврядування 13 років 07 місяців 25 днів. Таким чином права на додаткову відпустку тривалістю 13 календарних днів (наявність стажу понад 14 років) вона набула 06.03.2024, які і могла би використати в період з 06.03.2024 по 05.03.2025. При цьому, на момент звільнення, позивачка права на додаткову відпустку іншої тривалості не набула. Отже, на момент звільнення позивачу підлягали компенсації 13 календарних днів додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування. Загалом, на момент звільнення, позивачці підлягали компенсації 46 календарних днів відпустки. Поряд з цим, позивачкою було помилково здійснено розрахунок середньої заробітної плати для визначення розміру компенсації частини невикористаної відпустки при звільненні, оскільки такий розрахунок не може бути підтверджений первинними документами з бухгалтерського обліку (табелі обліку використання робочого часу, відомості нарахування заробітної плати, особові рахунки працівника). Відтак, використовуючи первинні документи з оплати праці було проведено належний розрахунок заробітної плати позивачки, який додається, та згідно якого середньоденний заробіток позивачки становить 1016,96 грн /а.с. 26-29/.
У додаткових поясненнях за підписом голови Кременчуцької районної ради М.А. Іванченко, що надійшли до суду 28.03.2025, зазначено, що 26.03.2025 ОСОБА_1 нараховано згідно з наявними документами наступні суми при звільненні: нараховано всього 55273,43 грн, з них: - заробітна плата за 8 робочих днів - 4867,62 грн; - компенсація за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки 46 календарних днів - 50405,81 грн; утримано всього 12712,89 грн, з них: - податок з доходів фізичних осіб - 9949,22 грн, - військовий збір - 2763,67 грн; належить до виплати - 42560,54 грн. Кременчуцькою районною радою було також використано розрахунок середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані основні та додаткові відпуски за період з 01.11.2023 та 31.12.2023. 26.03.2025 Кременчуцькою районною радою було виплачено ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки в розмірі 42560,54 грн /а.с. 47/.
У додаткових поясненнях за підписом голови Кременчуцької районної ради М.А. Іванченко, що надійшли до суду 06.05.2025, зазначено, що на підставі розпорядження голови Кременчуцької районної ради №43-к від 29.10.2024 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Також на підставі розпорядження голови Кременчуцької районної ради №46-к від 29.10.2024 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Таким чином, до складу заробітної плати позивачки в жовтні 2024, з поміж іншого, входить дві одноразові виплати. Зазначені виплати, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати до розрахунку середньої заробітної плати включатися не повинні, проте, позивачкою здійснено розрахунок середньої заробітної плати із врахуванням вказаних виплат. Відтак, розрахунок середньої заробітної плати, здійснений позивачкою у позовній заяві не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та не може братися судом до уваги. Стосовно доданих позивачкою даних про нараховану заробітну плату з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування слід звернути увагу на те, що такі дані можуть свідчити про загальні суми виплат позивачці, однак, жодним чином не можуть підтверджувати складових заробітної плати чи їх розмір, а тому не можуть свідчити про ті суми заробітної плати, які повинні враховуватися під час розрахунку середньої заробітної плати відповідно до Порядку /а.с. 54-55/.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1073/25 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької районної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Розпорядженням голови Кременчуцької районної ради Д. Колотієвського від 31.10.2023 №27-к "Про призначення Оксани Ткач" призначено ОСОБА_1 на посаду начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради з 01.11.2023 за строковим трудовим договором на період дії воєнного стану до призначення посадової особи за конкурсною процедурою, але не пізніше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, із посадовим окладом згідно штатного розпису. Встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі % посадового окладу (стаж служби в органах місцевого самоврядування станом на 31.10.2023 13 років 7 місяців 28 днів) /а.с. 31/.
Розпорядженням голови Кременчуцької районної ради Д. Колотієвського від 10.01.2025 №01-к "Про звільнення ОСОБА_3 " /а.с. 30 зі звороту/ вказано:
- звільнити ОСОБА_1 , начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради, з 10.01.2025 згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін;
- при звільненні ОСОБА_1 , начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради, виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи: - з 01.11.2023 по 31.10.2024 - за 27 календарних днів; - з 01.11.2024 по 10.01.2025 - за 6 календарних днів; та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: - за 2024 рік - за 13 календарних днів; - за 2025 рік - за 1 календарний день;
- контроль за виконанням даного розпорядження в частині повноти нарахування та своєчасності виплати покласти на заступника голови Кременчуцької районної ради ОСОБА_2 .
Доказів виплати станом на дату звільнення (10.01.2025) позивача з посади начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради компенсації за невикористану щорічну основну відпустку та додаткову відпустку посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років, матеріали справи не містять.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Кременчуцької районної ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.11.2023 року по 31.10.2024 року - за 27 календарних днів; - з 01.11.2024 року по 10.01.2025 року - за 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2024 рік - за 13 календарних днів, за 2025 рік - за 1 календарний день, разом 47 календарних днів в розмірі 84 129,36 грн, звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
В свою чергу Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-ІІІ) регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Посадовою особою місцевого самоврядування згідно статті 2 Закону №2493-ІІІ є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №2493-ІІІ прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону №2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №2493-ІІІ передбачено, що посадова особа місцевого самоврядування має право, в тому числі, на оплату праці залежно від посади, яку вона займає, рангу, який їй присвоєно, якості, досвіду та стажу роботи; на соціальний і правовий захист.
При цьому положення Закону №2493-ІІІ не визначають порядок проведення розрахунку при звільненні зі служби в органах місцевого самоврядування, а тому в такому випадку застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства.
Так, статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) регламентовано, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з частиною 1 статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до положень статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати..
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України (стаття 1 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 №504/96-ВР).
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки забезпечується:
гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Статтею 3 Закону України "Про відпустки" передбачено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (частина перша статті 6 Закону України "Про відпустки").
Відповідно до частин першої, четвертої статті 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Аналогічні положення містять також частини перша, четверта статті 83 КЗпП України.
Водночас, за приписами статті 21 Закону №2493-ІІІ джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 №250 "Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток" установлено, що:
державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів;
додаткові оплачувані відпустки державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування надаються одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком або за згодою сторін окремо від неї.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз викладених вище норм законодавства свідчить про обов'язок органу місцевого самоврядування, як роботодавця, в день звільнення посадової особи такого органу місцевого самоврядування провести із нею всі розрахунки, в тому числі, й ті, які стосуються виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки посадовим особам, які мають відповідний стаж роботи в органах місцевого самоврядування.
Як слідує з матеріалів справи, розпорядженням голови Кременчуцької районної ради Д. Колотієвського від 10.01.2025 "Про звільнення ОСОБА_3 " /а.с. 30 зі звороту/ вказано звільнити ОСОБА_1 , начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради, з 10.01.2025 згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін.
При цьому, зазначеним розпорядженням також вказано при звільненні ОСОБА_1 , начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради, виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи: - з 01.11.2023 по 31.10.2024 - за 27 календарних днів; - з 01.11.2024 по 10.01.2025 - за 6 календарних днів; та додаткову відпустку посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: - за 2024 рік - за 13 календарних днів; - за 2025 рік - за 1 календарний день, а контроль за виконанням даного розпорядження в частині повноти нарахування та своєчасності виплати покласти на заступника голови Кременчуцької районної ради Скляревського Е.І.
Доказів виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну основну відпустку та додаткову відпустку посадовим особам, які мають відповідний стаж роботи в органах місцевого самоврядування (понад 14 років), як станом на дату звільнення (10.01.2025) її з посади начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради, так і станом на момент звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що лише 26.03.2025, тобто вже після подання до суду цього позову, Кременчуцька районна рада нарахувала позивачу згідно з наявними документами наступні суми при звільненні:
- нараховано всього 55273,43 грн, з них:
заробітна плата за 8 робочих днів - 4867,62 грн;
компенсація за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки 46 календарних дні - 50405,81 грн;
утримано всього 12712,89 грн, з них:
- податок з доходів фізичних осіб - 9949,22 грн,
- військовий збір - 2763,67 грн;
належить до виплати - 42560,54 грн.
При цьому, Кременчуцькою районною радою при розрахунку вищевказаних сум було використано розмір середньоденної заробітної плати за період з 01.11.2023 та 31.12.2023 (1742,09 грн) для визначення суми компенсації за невикористані 5 календарних днів основної щорічної відпуски та розмір середньоденної заробітної плати за період з грудня 2023 року по листопад 2024 року (1016,96 грн) для визначення суми компенсації за невикористані 28 календарних днів основної щорічної відпуски та 13 календарних днів додаткової відпустки, що підтверджується довідкою Кременчуцької районної ради від 20.03.2025 про компенсацію за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 /а.с. 37, 37 зі звороту, 50 зі звороту/.
26.03.2025 Кременчуцькою районною радою було виплачено ОСОБА_1 (із вирахуванням відповідних податків і зборів) компенсацію за невикористані дні відпустки в загальному розмірі 42560,54 грн, про що свідчать витяг з відомості №1 від 24.03.2025 та платіжна інструкція №1 від 25.03.2025 /а.с. 49 зі звороту, 50/.
Перевіряючи правильність проведеного відповідачем розрахунку сум компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпусток, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100), згідно з пунктом 2 розділу ІІ якого обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, з поміж іншого, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Відтак, враховуючи ту обставину, що позивача на посаду начальника фінансового відділу Кременчуцької районної ради прийнято з 01.11.2023, середньоденна заробітна плата для виплати компенсації за невикористані 5 календарних днів щорічної основної відпустки за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 розраховується виходячи із заробітку ОСОБА_1 за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 та становить 1742,09 грн, що підтверджується відповідною довідкою від 25.03.2025 за підписом голови Кременчуцької районної ради ОСОБА_4 та начальника фінансового відділу ОСОБА_5 /а.с. 50 зі звороту/.
Позивачем не надано зауважень щодо правильності розрахунку середньоденної заробітної плати за період з 01.11.2023 по 31.12.2023.
При цьому судом критично оцінюються доводи позивача з приводу того, що при розрахунку спірних сум компенсації календарних днів відпустки за 2023 рік має застосовуватися середньоденний заробіток згідно довідки про доходи у розмірі 1789,99 грн /а.с. 7/, оскільки такий середньоденний заробіток розрахований виходячи з періоду січень-грудень 2024 року, в то й час як у відповідності до положень Порядку №100 для розрахунку суми компенсації за невикористані 5 календарних днів щорічної основної відпустки за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 має використовуватися виключно заробіток за 2023 рік.
Отже, суд констатує, що компенсацію за невикористані дні відпустки за 2023 рік (5 днів) відповідачем правомірно розраховано позивачу у сумі 8710,45 грн (1742,09 грн х 5) та виплачено з урахуванням податків і зборів, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності у цій частині та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.11.2023 року по 31.12.2023 рік - за 5 календарних днів, задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки : за період з 01.11.2023 по 31.10.2024 - 22 календарні дні, з 01.11.2024 по 10.01.2025 - 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років - 13 календарних днів, суд зазначає, що наведена кількість днів відпустки позивача, які підлягають компенсації, не є спірними.
Разом з тим, суд наголошує, що відповідачем здійснено розрахунок та виплату позивачу компенсації за вказані періоди, виходячи із середньоденної заробітної плати позивача за період з грудня 2023 року по листопад 2024 року (1016,96 грн), що суперечить вимогам Порядку № 100, яким передбачено у цьому випадку обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, тобто з січня 2024 року по грудень 2024 року, оскільки позивача звільнено 10.01.2025.
Також суд звертає увагу на те, що враховані у розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2023 року - листопад 2024 року /а.с. 37, зворот/ не відповідають відомостям щодо нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за 2024 рік відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу /а.с. 53/ в частині місяців травень 2024 року - листопад 2024 року. При цьому відповідачем не надано доказів нарахування у ці періоди позивачу одноразових виплат, які були виключені із розрахунку середньої заробітної плати, окрім періоду жовтень 2024 року.
Так, із матеріалів справи слідує, що на підставі розпорядження голови Кременчуцької районної ради №43-к від 29.10.2024 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати /а.с. 56 зі звороту/.
Також на підставі розпорядження голови Кременчуцької районної ради №46-к від 29.10.2024 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань /а.с. 57/.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем помилково обчислено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки : за період з 01.11.2023 по 31.10.2024 - 22 календарні дні, з 01.11.2024 по 10.01.2025 - 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років - 13 календарних днів, виходячи з середньоденної заробітної плати 1016,96 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача про неможливість з об'єктивних причин здійснити розрахунок середньої заробітної плати позивача з урахуванням грудня 2024 року (відсутність документів), оскільки наведені обставини не свідчать про неможливість відновлення документів та не можуть бути підставою для невиконання вимог законодавства щодо розрахунку середньої заробітної плати.
У свою чергу, суд не бере до уваги розрахунок середньоденної заробітної плати для відпускних, наданий позивачем /а.с. 23/, оскільки останній включає одноразові виплати, зокрема, за жовтень 2024 року, а тому є помилковим.
За наведених обставин, з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької районної ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року - за 22 календарні дні, з 01.11.2024 року по 10.01.2025 року - за 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2024 рік - за 13 календарних днів, у розмірі, встановленому законодавством та зобов'язати Кременчуцьку районну раду перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року - за 22 календарні дні, з 01.11.2024 року по 10.01.2025 року - за 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2024 рік - за 13 календарних днів, розраховану із середньої заробітної плати ОСОБА_1 виходячи з виплат за період з січня 2024 року по грудень 2024 року.
Отже, у цій частині позовні вимоги належить задовольнити.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2025 рік - за 1 календарний день, суд зазначає таке.
Виходячи із положень 21 Закону №2493-ІІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 №250, виникнення у посадової особи місцевого самоврядування права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість залежить не від відпрацьованого в робочому році часу, а лише від наявності відповідного стажу служби в органах місцевого самоврядування. При цьому Постанова № 250 не передбачає пропорційного розрахунку тривалості відпустки за стаж служби в ОМС. Тому надання додаткової відпустки певної тривалості, а також виплата грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні посадової особи залежать лише від наявності у неї стажу служби в ОМС, що дає право на надання вказаної відпустки, а не від відпрацьованого часу у відповідному робочому році.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду начальника фінансового відділу 01.11.2023, маючи стаж служби в органах місцевого самоврядування 13 років 07 місяців 25 днів, право на додаткову відпустку тривалістю 13 календарних днів (наявність стажу понад 14 років) вона набула 06.03.2024, які і могла би використати в період з 06.03.2024 по 05.03.2025. Відтак, на момент звільнення, 10.01.2025 позивачка права на іншу додаткову відпустку не набула, тому на момент звільнення позивачу підлягали компенсації лише 13 календарних днів додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для компенсації позивачу додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2025 рік - за 1 календарний день, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Також, беручи до уваги, що розрахунок середньої заробітної плати та компенсації відпустки позивача належить до дискреційних повноважень відповідача і наразі такий належним чином не здійснений, суд не визначає конкретну суму грошової компенсації, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу.
Враховуючи встановлені судом обставини та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання цього позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кременчуцької районної ради (вул. Центральна, буд. 231, с. Білецьківка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39760, код ЄДРПОУ 22543942) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької районної ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року - за 22 календарні дні, з 01.11.2024 року по 10.01.2025 року - за 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2024 рік - за 13 календарних днів, у розмірі, встановленому законодавством.
Зобов'язати Кременчуцьку районну раду перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року - за 22 календарні дні, з 01.11.2024 року по 10.01.2025 року - за 6 календарних днів та додаткової відпустки посадовим особам, які мають стаж роботи в органах місцевого самоврядування понад 14 років: за 2024 рік - за 13 календарних днів, розраховану із середньої заробітної плати ОСОБА_1 виходячи з виплат за період з січня 2024 року по грудень 2024 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол