Справа № 420/9913/25
28 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 44005631) № UA500020/2025/000104/2 від 26.03.2025 року про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог вказує про необґрунтованість та протиправність прийнятого Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки під час декларування Товариство надало повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації товару. На електронний запит митниці, декларантом також додатково було надано прайс-лист від постачальника та комерційну пропозицію. Надані документи повністю підтверджували визначену митну вартість товарів за першим методом.
Позивач звертає увагу, що факт неподання додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови у митному оформленні товару.
Позивач вважає, що оскаржуване ним рішення митниці не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, не містить обґрунтованих підстав для коригування, а зазначені у ньому обставини жодним чином не спростовують правильності визначення Товариством митної вартості товару за першим методом, адже подані документи містять усі необхідні для цього відомості.
Ухвалою від 10.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якій зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Одеська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
28 лютого 2018 року між ТОВ «СТРОЙ МИР» (Покупець) та HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD (Продавець) був укладений контракт №CH-UA-18/02/28, за умовами якого продавець зобов'язувався продати, а покупець оплатити та прийняти товар (сантехнічні вироби і запчастини до них» в номенклатурі, кількості і цінами, згідно супровідних документів.
У п.3 Контракту сторони погодили базисні умови поставки, за якими, поставка здійснюється на умовах, FOB SHANGHAI, China згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (2010). товар повинен бути поставлений у строк згідно п.6.1. За угодою сторін строк поставки можуть бути перенесені на більш пізній строк. Транспортування товару: морем в контейнерах.
Згідно пп. 4.2 п.4 Контракту, загальна сума контракту становить 16229,60 USD.
У пп.6.1-6.3 п.6 Контракту передбачалось, що строк фактичної передачі товару не пізніше 45 днів від дати підтвердження замовлення покупцем. Місце фактичної передачі товару - SHANGHAI, Китай. Перелік товаросупровідних документів: 3 оригінала і 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості, специфікації - 2 оригінали, комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали, пакувальний лист - 3 оригінали.
Також, умовами Контракту (п.7.1) було передбачено, що товар повинен бути упакований продавцем таким чином, щоб виключити пошкодження або знищення його на період поставки до приймання товару покупцем. Упаковка повинна відповідати Специфікації та Контракту. На упаковці повинна бути вказана назва та кількість товару. Товар повинен бути завантажений в контейнер.
Згідно з додатковою угодою від 15.12.2022 до контракту №CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018, сторонами досягнуто взаємної згоди щодо внесення змін до контракту №CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018 наступного змісту: « 3.1. Поставка товару здійснюється на умовах СІР ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNYI; 3.3. Транспортування товару здійснюється морем у контейнерах та/або наземним автотранспортом; 5.5. Умови оплати 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад».
Відповідно до додаткової угоди від 26.02.2024 до контракту №CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018, дію контракту продовжено до 27.02.2027.
На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець (HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD) здійснив поставку на адресу Покупця відповідного товару: вироби побутового призначення, для санітарнотехнічних цілей душові бокси у асортименті, транспортуються у розібраному стані, до комплектації входить: форсунки для гідромасажу, скляні двері, піддон та верхня кришка виготовлені з пластику, ніжки, панель керування, вентилятор, точковий світильник, ролики, радіо,змішувач, лійка для душу. Загальна кількість-180 комплектів. Душові кабіни, транспортуються у розібраному стані (до комплекту входить:піддон, бокове скло,ролики, скло для дверей,профіль, ущільнювач, ручки, дуги під скляні двері,комплект магнітних стрічок для дверей). Загальною кількістю - 220 копмлектів. До технічного оснащення не входять: електричний насос, електричний нагрівач води, гідромасажні помпи, система фільтрації, система автоматичного регулювання тиску води та температурного режиму. Не підпадають під товари подвійного використання. Торгівельна марка Delfi Виробник HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD Пакування картонні коробки.
Декларантом позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подано до Одеської митниці митну декларацію № 25UA500020002196U0 від 26.03.2025, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Згідно графи 12 декларації - вартість поставки 1015145,73 визначена за першим методом.
На підтвердження застосування основного методу визначення митної вартості товару, позивачем разом з декларацією було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:
- пакувальний лист №Б/Н від 09.12.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №SMSW0910SA1 від 09/12/2024;
- коносамент ZYTC241206301 від 30/12/2024;
- автотранспортна накладна №0986 від 25/03/2025;
- декларація про походження товару № SMSW0910SA1 від 09.12.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 16.07.2020, від 15.12.2022, від 26.02.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018;
- інші некласифіковані документи - технічні характеристики від 20.09.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
26.03.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи «Відповідь на запит» з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть, також в листі зазначено, що на вимогу митного органу надається в якості додаткового документу прайс-лист від 19.11.2024 № б/ н, комерційну пропозиція від 29.11.2024 № б/н.
За результатами розгляду митної декларації № 25UA500020002196U0 від 26.03.2025 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000104/2 від 26.03.2025, у якому в графі 33 якого зокрема зазначено наступне:
«У зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі - Кодекс) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. відповідно до п.7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 28.02.2018 № CH-UA-18/02/28 упаковка повинна відповідати Специфікації до Контракту, але її до митного оформлення не було надано;
2. відповідно до товаросупровідних документів поставка товару здійснюється на умовах CIP Odesa, згідно з погодженими правилами Інкотермс. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі;
3. у наданому коносаменті від 30.12.2024 № ZYTC241206301 зазначено «FREIGHT PREPAYD», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
4. відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
26.03.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 18.10.2024 «Відповідь на запит» з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть, також в листі зазначено, що на вимогу митного органу надається в якості додаткового документу прайс-лист від 19.11.2024 № б/н, комерційну пропозиція від 29.11.2024 № б/н. Таким чином, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.».
За наведених підстав Одеською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару за МД № 25UA500020002196U0 від 26.03.2025, у якій митна вартість імпортованого товару визначена за першим методом, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000160.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000104/2 від 26.03.2025.
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості та картку відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Як визначено в ч. 1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).
При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).
У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК України).
Частиною 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів, які містили числові показники ціни товару, подання яких не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони не підтверджують митну вартість імпортованого товару.
Втім, на думку суду такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи, для митного оформлення товару, що надійшов від Компанії HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD, Китай на виконання контракту №CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018, позивачем надано Одеській митниці митну декларацію (МД) №25UA500020002196U0 від 26.03.2025 та ряд документів, що підтверджують вид, кількість та ціну поставленого товару. Зокрема, такими документами є пакувальний лист №Б/Н від 09.12.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №SMSW0910SA1 від 09/12/2024; коносамент ZYTC241206301 від 30/12/2024; автотранспортна накладна №0986 від 25/03/2025; декларація про походження товару № SMSW0910SA1 від 09.12.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 16.07.2020, від 15.12.2022, від 26.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018; інші некласифіковані документи - технічні характеристики від 20.09.2024.
Вказані документи є основними документами, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, містять чіткі числові значення складових вартості поставленого товару, узгоджуються між собою та не містять розбіжностей. Зокрема, відомості щодо товару, його виду, кількості, асортименту, вартості, умов поставки що були визначені у митній декларації відповідають цим же відомостям про товар, що визначені у контракті, та інших наданих для митного оформлення документах.
Суд зауважує, що відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На думку суду, подані разом із митною декларацією та згодом до митного органу документи були достатніми для визначення його митної вартість за основним методом (ціною договору) з метою сплати митних платежів.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
Суд наголошує, що в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає, що відповідно до умов Контракту від 28.02.2018, погоджених його сторонами, зокрема у пп.4.2, п.7, ціни, визначені у вказаному контракті, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких поставляється товар. Товар повинен бути упакований продавцем таким чином, щоб уникнути псування або знищення його на період поставки до приймання товару покупцем. Упаковка повинна відповідати специфікації до контракту.
Також, суд враховує, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37 Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації 25UA500020002196U0 від 26.03.2025, позивачем зазначено ZZ00 (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.
За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний Суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
З приводу тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що в документах, наданих до митного оформлення, відсутній страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди від 15.12.2022 року до контракту №CH-UA-18/02/28 визначено, що поставка здійснюється на умовах CIP.
Умовами CIP «Carriage and Insurance Paid to», що перекладається як «Фрахт/перевезення та страхування оплачені до» (місця призначення) визначено, що продавець передає митний та застрахований експортний вантаж перевізнику, який має доставити товар покупцю. Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIР, на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до місця призначення.
Зважаючи на викладене, в даному випадку ТОВ «Строй Мир» не повинно додатково страхувати товар.
За таких обставин, суд вважає помилковим твердження митного органу про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що у коносаменті від 30.12.2024 ZYTC241206301 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення, проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару здійснювалася на умовах поставки CIР.
Поставка товарів на умовах Інкотермс CIР передбачає, що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт.
Наведене свідчить про те, що у ціну товару вже включена вартість перевезення, а тому Товариство не зобов'язано надавати митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Таким чином, у ціну товару, яка заявлена у митній декларації, включена вартість перевезення, а Товариство не зобов'язано окремо надавати митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, якщо це не впливає на числове значення митної вартості товарів.
Отже, у спірному випадку подані декларантом документи, що зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, не містили розбіжностей, підтверджували заявлену митну вартість товару, для додаткового підтвердження якої на вимогу митного органу був наданий прайс-лист та комерційна пропозиція.
Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ "Строй Мир" митної вартості товару судом не встановлено.
Положеннями МК України, визначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Частиною 3 ст. 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У спірному ж випадку, у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей та ними підтверджувалися числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Також суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є не обґрунтованим в частині наявності підстав для застосування другорядного методу - резервного для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В той же час, у графі 33 оскаржуваного рішення міститься лише посилання на номери, дати митних декларацій, які були взяті митницею з метою коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також на вартість за одиницю товару. Всупереч вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та ст. 55 МК України, рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на комерційні умови, умови поставки, вид товару, виробника. Загалом з оскаржуваного рішення не зрозуміло чому саме ці товари та митні декларації були обрані з метою коригування митної вартості товарів позивача, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Суд наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500020/2025/000104/2 від 26.03.2025 не відповідає критеріям обґрунтованості оскільки, як встановлено у ході розгляду справи, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, його вартість була визначена вірно за основним методом на підставі документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України. А відтак, така митна вартість є об'єктивно визначеною та документально підтвердженою, що свідчить про протиправність застосування митним органом другорядного методу - резервного. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідач в свою ж чергу, не довів правомірності оскаржуваного рішення, ним не спростував дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ТОВ «СТРОЙ МИР» позовних вимог про визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA500020/2025/000104/2 від 26.03.2025, а відтак і про наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 5322,78 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України №UA500020/2025/000104/2 від 26.03.2025 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» 5322,78грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР», код ЄДРПОУ 41688915, адреса: вул.Шума Віталія, 4-а, м.Чорноморськ, Одеська область, 68000.
Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул.Лип Івана та Юрія, 21 А, м.Одеса, 65078.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА