про залишення позовної заяви без руху
01 грудня 2025 рокусправа № 380/23289/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки №1159/12/18370 від 26.09.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №1159/12/18370 від 26.09.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із обов'язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 6 статті 160 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Із змісту позовної заяви суддя з'ясував, що позовна заява подана за підписом позивача, водночас у ній вказано представника Юдакову Н.П. Однак до позовної заяви не долучено жодного доказу, що підтверджує повноважень такої особи на здійснення представництва.
Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Суддя зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 №9901/847/18 та підтримана Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 12.06.2020 у справі №580/3478/19.
Відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Проте позивач до суду не подав жодного із передбачених чинним законодавством документу на підтвердження представника інтересів позивача.
Таким чином, позивачу слід або уточнити у позовній заяві склад сторін та подати нову редакцію позовної заяви (із доказами надіслання копії позовної заяви всім сторонам через підсистему «Електронний суд»), або надати до суду докази, що підтверджують право Юдакової Н.П. представляти інтереси позивача у справі.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України, а тому її слід залишити без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців Олег Романович