справа№380/18621/25
28 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Городоцької міської ради Львівської області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Городоцької міської ради в особі міського голови Ременяка В.В. щодо відмови ОСОБА_1 у видачі дозволу на порушення елементів благоустрою у зв'язку з необхідністю виконати роботи з прокладання зовнішніх мереж водопостачання і водовідведення до квартири по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Городоцьку міську раду в особі міського голови Ременяка В.В. видати ОСОБА_1 дозвіл на порушення елементів благоустрою у зв'язку з необхідністю виконати роботи з прокладання зовнішніх мереж водопостачання і водовідведення до квартири по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_2 . З метою забезпечення житла належними санітарно-гігієнічними умовами виникла необхідність у підведенні до квартири зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення. У звязку з цим, Позивач звернулася до міського голови із заявою про надання дозволу на порушення обєктів благоустрою для виконання відповідних земляних робіт. Проте, листом від 05.08.2025 № 2447/03-25 Позивачу було відмовлено у наданні такого дозволу. Підставою для відмови Відповідач зазначив відсутність згоди співвласників багатоквартирного будинку, посилаючись на норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови у видачі дозволу на порушення благоустрою визначений статтею 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», і серед цих підстав відсутня вимога щодо надання згоди співвласників будинку. На думку Позивача, дії Відповідача є незаконними та такими, що перешкоджають їй у користуванні власністю.
Ухвалою від 15 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі було доставлено до Електронного кабінету Відповідача в підсистемі "Електронний суд" 16 вересня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Станом на дату прийняття цього рішення Відповідач правом на подання відзиву не скористався, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Водночас, позиція Відповідача щодо спірних правовідносин викладена у листі-відмові, який є предметом оскарження, де зазначено, що оскільки роботи зачіпають спільне майно багатоквартирного будинку, на їх проведення необхідна згода співвласників, без якої надання дозволу на порушення благоустрою є неможливим.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін від учасників справи не надходило, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
ОСОБА_1 є законним власником об'єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 .
Право приватної власності Позивача на вказане нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 липня 2025 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з ДРРП (номер запису про право власності 60633423).
Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом 08.07.2025 за реєстровим № 667.
З метою покращення житлово-комунальних умов проживання та забезпечення належної їй квартири централізованим водопостачанням і водовідведенням, 25 липня 2025 року Позивач звернулася до Городоцького міського голови із письмовою заявою.
У вказаному зверненні ОСОБА_1 просила надати дозвіл на порушення об'єкта благоустрою (проведення земляних робіт/розриття ґрунту) для виконання будівельно-монтажних робіт із прокладання зовнішніх інженерних мереж водопроводу та каналізації до квартири АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду поданої заяви, Виконавчий комітет Городоцької міської ради листом від 05 серпня 2025 року за вих. № 2447/03-25 відмовив Позивачу у наданні запитуваного дозволу.
В обґрунтування прийнятого рішення суб'єкт владних повноважень зазначив, що квартира Позивача розташована у багатоквартирному житловому будинку, а заплановані роботи з прокладання зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення технічно передбачають проходження комунікацій через спільне майно співвласників цього будинку (зокрема, через підвальні приміщення, зовнішні стіни, фундамент), а також проведення земляних робіт на прибудинковій території, яка перебуває у спільному користуванні мешканців.
Посилаючись на положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Відповідач у листі-відмові наголосив, що будь-яке втручання у спільне майно можливе виключно за згодою співвласників багатоквартирного будинку.
Оскільки рішення про надання згоди на використання спільного майна або проведення робіт, що зачіпають спільне майно, приймається зборами співвласників, а Позивачем не було надано доказів отримання такої згоди (відповідного протоколу зборів або погодження), орган місцевого самоврядування дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання дозволу на виконання робіт, які можуть порушити права та законні інтереси інших співвласників будинку.
На думку Позивача, дії Відповідача є незаконними та такими, що перешкоджають їй у користуванні власністю, а тому звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з системного аналізу положень законодавства України та керується наступним.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Щодо правового режиму спільного майна багатоквартирного будинку.
Спірні правовідносини стосуються наміру Позивача провести будівельні/земляні роботи з прокладання інженерних мереж до квартири у багатоквартирному будинку.
Суд зазначає, що специфіка права власності у багатоквартирному будинку полягає у нерозривному зв'язку права власності на окреме приміщення (квартиру) з правом спільної сумісної власності на спільне майно будинку.
Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (ЦК України), усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Аналогічне визначення міститься у статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі - Закон № 417-VIII).
Встановлення (прокладання) нових інженерних мереж водопостачання та водовідведення технічно неможливе без фізичного втручання в елементи, що становлять спільну власність:
проходження труб через зовнішні стіни та фундамент будинку (несучі та огороджувальні конструкції);
прокладання мереж через підвальні приміщення (допоміжні приміщення);
проведення земляних робіт на земельній ділянці під будинком та прибудинковій території.
Згідно з частиною другою статті 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Спеціальним законом, що визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, є Закон № 417-VIII.
Частиною першою статті 6 цього Закону встановлено право співвласників вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
Відповідно до статті 10 Закону № 417-VIII, до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном, проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку.
Будь-які дії щодо переобладнання, реконструкції чи зміни функціонального призначення спільного майна (включаючи прокладання нових комунікацій через спільні конструкції) вимагають погодження з іншими співвласниками, оскільки такі дії можуть впливати на права інших осіб щодо користування цим майном.
Таким чином, одноосібне рішення одного із власників квартири про втручання у конструктивні елементи будинку та проведення робіт на прибудинковій території без погодження з іншими співвласниками є порушенням права спільної сумісної власності.
Позивач не надав суду доказів того, що ним було ініційовано проведення загальних зборів співвласників та отримано відповідну згоду на проведення робіт, які зачіпають спільне майно.
Щодо правомірності відмови у видачі дозволу на порушення благоустрою та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою регулюється статтею 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) та Типовим порядком видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою, затвердженим постановою КМУ від 30.10.2013 № 870.
Позивач стверджує, що оскільки частина 6 статті 26-1 Закону № 2807-IV містить вичерпний перелік підстав для відмови (невідповідність заяви вимогам законодавства або недостовірність даних), то відсутність згоди сусідів не може бути підставою для відмови.
Суд не погоджується з таким твердженням. Поняття "невідповідність поданої заяви вимогам законодавства" охоплює відповідність намірів заявника нормам матеріального права, що регулюють відносини власності та користування об'єктом, на якому плануються роботи.
Подання заяви на проведення робіт на об'єкті, який не належить заявнику на праві одноосібної власності, без підтвердження права користування цим об'єктом (згоди співвласників), свідчить про невідповідність заяви вимогам цивільного законодавства (ст. 319, 369 ЦК України).
При оцінці правомірності дій Відповідача суд враховує правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 826/9422/17. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Верховний Суд також послався на рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, від 1 липня 2003 року, в якому вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Застосовуючи цей підхід до обставин даної справи, суд зазначає, що статус спільного майна багатоквартирного будинку та необхідність дотримання прав співвласників є тими важливими обставинами, які Відповідач зобов'язаний був врахувати при розгляді заяви про надання дозволу на порушення благоустрою. Ігнорування факту відсутності згоди співвласників призвело б до прийняття необґрунтованого та протиправного рішення, яке б порушувало майнові права третіх осіб.
Суд також звертає увагу, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16), власник квартири не має права самовільно змінювати конструктивні елементи багатоквартирного будинку, оскільки такі дії можуть порушувати права інших співвласників. Надання органом місцевого самоврядування дозволу на виконання таких робіт без згоди співвласників фактично легітимізувало б протиправну поведінку.
По-перше, поняття "невідповідність поданої заяви вимогам законодавства" є широким і охоплює не лише формальні вимоги до заповнення бланку заяви, а й відповідність намірів заявника нормам матеріального права, що регулюють відносини власності та користування об'єктом, на якому плануються роботи.
Подання заяви на проведення робіт на об'єкті, який не належить заявнику на праві одноосібної власності (прибудинкова територія, конструктивні елементи будинку), без підтвердження права користування цим об'єктом (яке у випадку спільної власності реалізується через згоду співвласників), свідчить про невідповідність заяви вимогам цивільного законодавства (ст. 319, 369 ЦК України).
По-друге, дозвіл на порушення благоустрою є документом дозвільного характеру, який легітимізує виконання земляних та монтажних робіт. Видача такого дозволу органом місцевого самоврядування особі, яка не має правових підстав для втручання в чуже або спільне майно, фактично означала б санкціонування державою порушення прав третіх осіб (інших співвласників). Орган місцевого самоврядування, реалізуючи свої владні повноваження, зобов'язаний дотримуватися балансу інтересів та не допускати рішень, які явно порушують права інших членів територіальної громади.
По-третє, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у подібних правовідносинах (зокрема, щодо реконструкції квартир з втручанням у спільне майно), проведення будівельних робіт, пов'язаних із втручанням у огороджувальні та несучі конструкції будинку, зміною фізичних параметрів приміщень, можливе лише за згодою власників (співвласників) будинку. Хоча предметом даного спору є дозвіл на благоустрій (земляні роботи), а не дозвіл на будівництво, правова природа відносин є тотожною: неможливість розпорядження спільним майном без згоди співвласників.
Суд зазначає, що Правила благоустрою території міста, на які посилається Позивач, є підзаконним нормативно-правовим актом локального характеру і не можуть суперечити нормам Законів України (зокрема ЦК України та Закону № 417-VIII), що мають вищу юридичну силу. Відсутність у локальних Правилах прямої вимоги про надання протоколу зборів співвласників не звільняє заявника від обов'язку дотримуватися режиму права власності, встановленого законом.
Стосовно посилання Позивача на те, що попередньому власнику у 2012 році надавався аналогічний дозвіл, суд зазначає, що кожен адміністративний акт приймається з урахуванням фактичних та правових обставин, що існують на момент його прийняття.
У 2015 році було прийнято Закон України № 417-VIII, який суттєво змінив та деталізував порядок управління спільним майном багатоквартирного будинку, посиливши роль зборів співвласників.
Відтак, практика 2012 року не може бути безумовним прецедентом для правовідносин у 2025 році.
Оскільки доказів такої згоди надано не було, у Городоцького міського голови були відсутні правові підстави для надання дозволу на проведення робіт, які потенційно порушують права третіх осіб. Відмова Відповідача, оформлена листом від 05.08.2025 № 2447/03-25, є обґрунтованою, прийнятою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порушень прав Позивача з боку суб'єкта владних повноважень судом не встановлено.
Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Суд перевіряє, чи прийняті рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частина 2 статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов'язання видати дозвіл, яка є похідною від вимоги про визнання відмови протиправною, також не підлягає задоволенню.
Тому дії Відповідача щодо відмови у наданні дозволу, з посиланням на необхідність отримання згоди співвласників відповідно до Закону № 417-VIII, є проявом належного урядування та дотриманням принципу обґрунтованості.
Відповідач оцінив усі факти (намір втручання у спільне майно) та прийняв рішення, яке відповідає вимогам законодавства про власність, не обмежуючись формальним переліком документів у профільному законі про благоустрій, адже норми права діють у системному взаємозв'язку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що для отримання дозволу на виконання робіт, які передбачають втручання у спільне майно багатоквартирного будинку, Позивач зобов'язана була погодити свої дії з іншими співвласниками будинку у порядку, визначеному Законом № 417-VIII. Оскільки доказів такої згоди надано не було, у Городоцького міського голови були відсутні правові підстави для надання дозволу.
Відмова Відповідача, оформлена листом від 05.08.2025 № 2447/03-25, є обґрунтованою та прийнятою у межах повноважень.
Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 72-77, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 28.11.2025.
Суддя Коморний О.І.